ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Держава видала... фальсифіковані акти

На тлі жвавого обговорення пенсійної реформи інші, не менш одіозні, законодавчі ініціативи влади відійшли на другий план. Та рано чи пізно до них доведеться поверну­тися. Однією із таких ініціатив є земельна реформа і подальша доля сільськогосподарських угідь. Влада про­понує скасувати мораторій на продаж землі. Це озна­чає, що з 1 січня 2012 року кожен, хто є власником зе­мельних ділянок сільськогосподарського призначення, зможе вільно продати їх, а той, хто має гроші, – вільно скуповувати родючі українські чорноземи. Та чи готова Україна до таких змін і що означатиме на практиці вільний продаж земель у сучасних реаліях?

Розслідування

До редакції «ПВ» звернулися меш­канці трьох сіл у Бердичівському районі на Жито­мирщині – Райгородка, Ле­мешів і Мартинівки. Наля­кані ризиком втратити свої земельні паї, вони попроси­ли допомогти їм вирішити проблему видачі державних актів на право власності на земельні ділянки. Справа в тім, що в 2005 році люди вже отримували земельні акти, але ті згодом виявилися не­дійсними, а нових, попри прокурорські приписи і за­певнення можновладців, се­ляни не можуть побачити вже понад 3  роки.

Ми спробували з’ясувати, чому з’явилися фальшиві акти і що робити селянам.

Як з’явилися підробки

Історія фальсифікацій і ошуканства селян почалася на початку 2000-х років. Тоді, під час розпаювання колгоспних земель КСП «Райгородок», людям пообі­цяли за 100 грн із кожного виготовити державні акти на право власності на зе­мельні ділянки. Спеціаліс­ти і ті, хто займався оформ­ленням документів на землю, знають, що для вида­чі державних актів потрібно виготовити технічну доку­ментацію (проект) із земле­устрою та погодити її в кіль­кох контролюючих органів.

Виготовленням техніч­ної документації займалося таке собі ТОВ «Бердичівфо­то». І нібито все виготовило, і навіть отримало висновок державної експертизи зем­левпорядної документації. Після цього розпоряджен­ням голови Бердичівської райдержадміністрації від 17.09.2004 № 411 щодо надан­ня у власність земельних ді­лянок (далі – розпоряджен­ня) проект землеустрою і па­кет супровідних документів було затверджено, технічну документацію передано Бер­дичівському районному від­ділу земельних ресурсів (далі – райвідділ земельних ресурсів) для виготовлення і державної реєстрації зе­мельних актів. І справді, зго­дом акти людям видали. Та не надовго. Ніхто навіть і не підозрював, що отримав на руки фальшиві папери.

З’ясувалося це лише на початку 2007 року. Тоді у Бердичівському райвідділі земельних ресурсів Жито­мирська міжрайонна при­родоохоронна прокуратура виявила незаконні розпоря­дження голови РДА щодо надання у власність земель­них ділянок, а також факти підробки висновків експер­тизи землевпорядної доку­ментації. 15 січня 2007 року природоохоронний проку­рор Сергій Кока вніс про­тест проти розпорядження голови Бердичівської РДА № 411. У протесті чітко вка­зав на виявлені порушення. По-перше, проект землеустрою, затверджений цим розпорядженням, не був по­годжений із контролюючи­ми органами. По-друге, про­токол зборів, на яких від­бувся розподіл земельних ділянок між власниками, був затверджений цим же розпорядженням ще до того, як ці збори відбулися (протокол датований 18.09.2004). По-третє, затвер­джений також цим розпоря­дженням висновок райвід­ділу земельних ресурсів да­тований 20.02.2005, тобто че­рез 5 місяців після затвер­дження! Так само лише 21.02.2005 датоване технічне завдання на розробку про­ектної документації. Як мо­гла райдержадміністрація ще у вересні 2004 року за­твердити документацію, яку навіть не було виготов­лено, – питання риторичне. Крім того, природоохорон­ним прокурором було вияв­лено, що висновок держав­ної землевпорядної експер­тизи від 10.06.2005 також підроблений.

Винних не знайшли

Причина таких махіна­цій випливає з того ж таки припису прокурора. Відпо­відно до затвердженого про­екту землеустрою земельні ділянки накладалися одна на одну. А якщо якісь ділян­ки співпадали, то, очевидно, якісь землі із загальної пло­щі не ввійшли до проекту? Де і кому вони призначали­ся – мало з’ясувати слідство. А слідство, як завжди, зна­йшло крайніх: кримінальну справу порушили лише про­ти ТОВ «Бердичівфото», на­томість жоден із чиновни­ків відповідальності не по­ніс. Більше того, дехто з «махінаторів» сьогодні не­погано почувається в еше­лонах обласної влади.

Люди ж розповідають, що власники «Бердичівфо­то» діяли спільно з тодіш­нім керівництвом РДА, про­ектну документацію «малю­вали» прямо на колінах. А тепер нібито винуватець на­магається довести суду свою неосудність.

Та хай їм грець, скажете ви, а як же бути з селянами? Тут теж, як завжди: кому скрутилося, а людям – змо лолося. Після внесення прокурорського припису їм повідомили, що у них на руках недійсні земельні акти. На задоволення про­тесту прокурора Бердичів­ська РДА розпорядженням від 24.01.2007 № 40 скасува­ла розпорядження № 411, зобов’язала райвідділ зе­мельних ресурсів «вжити заходів із якнайшвидшого приведення проекту земле­устрою щодо організації території земельних паїв реформованого КСП «Рай­городок» у відповідність до вимог чинного законодав­ства», тобто практично під­готувати всю документа­цію для виготовлення но­вих земельних актів.

За рік така проектна до­кументація була готова, пройшла державну землевпорядну експертизу і роз­порядженням голови РДА від 25.04.2008 № 223 виготов­лення нових актів було по­годжено.

У глухому куті

У райвідділі земельних ресурсів нас запевнили, що нові акти давно готові. Але людям їх не видадуть доти, доки не буде скасовано дер­жавну реєстрацію попере­дніх, недійсних актів. І тут ситуація зайшла в глухий кут. Бо відповідно до Зако­ну України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх об­тяжень» скасувати держав­ну реєстрацію можна лише на основі ухвали суду.

На сьогодні заяви до суду подали більше 200 осіб. Але, як пояснив юрист райвідділу земельних ре­сурсів, проблема в тому, що по кожній особі суду треба приймати окреме рі­шення. А для цього – заслу­хати кожного постражда­лого, тобто 635 власників земельних паїв. Гадаю, за­йве нагадувати, скільки часу в нашій країні забира­ють судові тяганини.

Тим часом мешканці сіл переконані, що їх нахабно ошукали, в тому числі ко­лишні керівники району, які погоджували свідомо фальсифіковані докумен­ти. Теперішня ж влада тільки руками розводить, мовляв, чим можемо – до­помагаємо, зробили все від нас залежне, тепер справа за судом. Але люди нажа­хані чутками, що в разі ска­сування мораторію на про­даж землі і за відсутності на той момент у них дій­сних державних актів на право власності на земель­ні ділянки їх можуть по­збавити цього права і віді­брати земельні паї.

P. S. Проведене нами роз­слідування показало, що до цивілізованих стосунків влади з народом, зокрема й у земельній сфері, Україні – як до Пекіна пішки. А тому не виключено, що ме­тою так званої земельної реформи (фахівці стверджу­ють, що насправді ніякої реформи не буде, просто узаконять продаж сільгосп­земель) є банальне обкра­дання селян, які ризикують втратити останнє, що в них іще залишилось, – землю. Бо в нинішніх соціально-економічних умовах, за від­сутності банківського кре­дитування дрібних аграріїв фермерів, 80% українських земель за безцінь скупить великий капітал. Услід за монополізацією промисло­вості настане ера земельної монополізації.

Ми звернулися до експертів із земельного права за роз’ясненням, чи справді селянам є чого боятися за умови дозволу вільного продажу землі. Юристи побоювання селян спростували. Мовляв, рішення про виділен­ня землі в натурі (на місцевості) приймала сільська рада, і його ніхто не скасовував. Крім того, допоки суд не визначиться і не скасує реєстрацію старих актів, вони зали­шатимуться у людей на руках і підтверджу­ватимуть їх право власності на земельну ді­лянку (пай).

Це підтвердив і начальник юридичного від­ділу Бердичівської РДА Віктор Гусар. він, зо­крема, пояснив, що рішення суду на користь селян (перші з них очікуються вже найближ­чим часом) імовірно не будуть ніким оскар­жені і набудуть чинності через місяць після винесення. тож є надія, що впродовж 2 міся­ців принаймні ті 20 осіб, які першими пода­ли позови, отримають свої законні земельні акти.

Та сказати напевне, скільки часу доведеться чекати всім іншим ошуканим селянам, чому справа затягнулася на 4 роки і що потрібно зробити для її прискорення, не можуть на­віть експерти. ось і вір після цього в добрі наміри можновладців, в ефективність ре­форм і нововведень.

ІНВАЛІДІВ – ДО СУДУ?!

Хто тільки не обіцяв селянам посприяти в отриманні нових актів на землю. осо­бливо такі «помічники» активізувалися напередодні виборів до місцевих орга­нів влади. Люди кажуть, що мали б отримати свої акти ще в 2009 році, коли Кабмін затвердив Порядок безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки. Тоді, мовляв, й кошти були виді­лені. Але відповідальна особа, яка цим займалася, зникла ра­зом з грошима у невідомо­му напрямку, а селяни знову залишилися ні з чим.

Нині їх інтереси в суді представляють юристи з організа­ції, яка має намір узяти в оренду земельні паї. Бо ж без дійсних актів люди не мо­жуть укласти дого­вори оренди. Пенсі­онерка Зофія Кравчук – одна з перших подала заяву до суду і вже кілька разів була на судових засі­даннях. Каже, що від запитань служите­лів Феміди відбирало мову, бо питали бабусю про події п’ятирічної давнини, обставини, за яких її акт було визнано недійсним. та звідки ж їй зна­ти, за яких обставин місце­ва влада затверджувала фальсифіковані докумен­ти?! «Я, – каже бабуся, – не дуже тямуща в цих питан­нях. вони там (влада – ред.) самі щось «намах­лювали», а тепер шу­кають крайніх. До­бре, що я можу сама до суду дої­хати, але ж у нас є інваліди I групи, інваліди дитин­ства, які вже бага­то років прикуті до ліжка, а суд все одно їх хоче ба­чити».

24.02.2011

Інна СИРОЇД, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини