СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Держава видала... фальсифіковані акти

На тлі жвавого обговорення пенсійної реформи інші, не менш одіозні, законодавчі ініціативи влади відійшли на другий план. Та рано чи пізно до них доведеться поверну­тися. Однією із таких ініціатив є земельна реформа і подальша доля сільськогосподарських угідь. Влада про­понує скасувати мораторій на продаж землі. Це озна­чає, що з 1 січня 2012 року кожен, хто є власником зе­мельних ділянок сільськогосподарського призначення, зможе вільно продати їх, а той, хто має гроші, – вільно скуповувати родючі українські чорноземи. Та чи готова Україна до таких змін і що означатиме на практиці вільний продаж земель у сучасних реаліях?

Розслідування

До редакції «ПВ» звернулися меш­канці трьох сіл у Бердичівському районі на Жито­мирщині – Райгородка, Ле­мешів і Мартинівки. Наля­кані ризиком втратити свої земельні паї, вони попроси­ли допомогти їм вирішити проблему видачі державних актів на право власності на земельні ділянки. Справа в тім, що в 2005 році люди вже отримували земельні акти, але ті згодом виявилися не­дійсними, а нових, попри прокурорські приписи і за­певнення можновладців, се­ляни не можуть побачити вже понад 3  роки.

Ми спробували з’ясувати, чому з’явилися фальшиві акти і що робити селянам.

Як з’явилися підробки

Історія фальсифікацій і ошуканства селян почалася на початку 2000-х років. Тоді, під час розпаювання колгоспних земель КСП «Райгородок», людям пообі­цяли за 100 грн із кожного виготовити державні акти на право власності на зе­мельні ділянки. Спеціаліс­ти і ті, хто займався оформ­ленням документів на землю, знають, що для вида­чі державних актів потрібно виготовити технічну доку­ментацію (проект) із земле­устрою та погодити її в кіль­кох контролюючих органів.

Виготовленням техніч­ної документації займалося таке собі ТОВ «Бердичівфо­то». І нібито все виготовило, і навіть отримало висновок державної експертизи зем­левпорядної документації. Після цього розпоряджен­ням голови Бердичівської райдержадміністрації від 17.09.2004 № 411 щодо надан­ня у власність земельних ді­лянок (далі – розпоряджен­ня) проект землеустрою і па­кет супровідних документів було затверджено, технічну документацію передано Бер­дичівському районному від­ділу земельних ресурсів (далі – райвідділ земельних ресурсів) для виготовлення і державної реєстрації зе­мельних актів. І справді, зго­дом акти людям видали. Та не надовго. Ніхто навіть і не підозрював, що отримав на руки фальшиві папери.

З’ясувалося це лише на початку 2007 року. Тоді у Бердичівському райвідділі земельних ресурсів Жито­мирська міжрайонна при­родоохоронна прокуратура виявила незаконні розпоря­дження голови РДА щодо надання у власність земель­них ділянок, а також факти підробки висновків експер­тизи землевпорядної доку­ментації. 15 січня 2007 року природоохоронний проку­рор Сергій Кока вніс про­тест проти розпорядження голови Бердичівської РДА № 411. У протесті чітко вка­зав на виявлені порушення. По-перше, проект землеустрою, затверджений цим розпорядженням, не був по­годжений із контролюючи­ми органами. По-друге, про­токол зборів, на яких від­бувся розподіл земельних ділянок між власниками, був затверджений цим же розпорядженням ще до того, як ці збори відбулися (протокол датований 18.09.2004). По-третє, затвер­джений також цим розпоря­дженням висновок райвід­ділу земельних ресурсів да­тований 20.02.2005, тобто че­рез 5 місяців після затвер­дження! Так само лише 21.02.2005 датоване технічне завдання на розробку про­ектної документації. Як мо­гла райдержадміністрація ще у вересні 2004 року за­твердити документацію, яку навіть не було виготов­лено, – питання риторичне. Крім того, природоохорон­ним прокурором було вияв­лено, що висновок держав­ної землевпорядної експер­тизи від 10.06.2005 також підроблений.

Винних не знайшли

Причина таких махіна­цій випливає з того ж таки припису прокурора. Відпо­відно до затвердженого про­екту землеустрою земельні ділянки накладалися одна на одну. А якщо якісь ділян­ки співпадали, то, очевидно, якісь землі із загальної пло­щі не ввійшли до проекту? Де і кому вони призначали­ся – мало з’ясувати слідство. А слідство, як завжди, зна­йшло крайніх: кримінальну справу порушили лише про­ти ТОВ «Бердичівфото», на­томість жоден із чиновни­ків відповідальності не по­ніс. Більше того, дехто з «махінаторів» сьогодні не­погано почувається в еше­лонах обласної влади.

Люди ж розповідають, що власники «Бердичівфо­то» діяли спільно з тодіш­нім керівництвом РДА, про­ектну документацію «малю­вали» прямо на колінах. А тепер нібито винуватець на­магається довести суду свою неосудність.

Та хай їм грець, скажете ви, а як же бути з селянами? Тут теж, як завжди: кому скрутилося, а людям – змо лолося. Після внесення прокурорського припису їм повідомили, що у них на руках недійсні земельні акти. На задоволення про­тесту прокурора Бердичів­ська РДА розпорядженням від 24.01.2007 № 40 скасува­ла розпорядження № 411, зобов’язала райвідділ зе­мельних ресурсів «вжити заходів із якнайшвидшого приведення проекту земле­устрою щодо організації території земельних паїв реформованого КСП «Рай­городок» у відповідність до вимог чинного законодав­ства», тобто практично під­готувати всю документа­цію для виготовлення но­вих земельних актів.

За рік така проектна до­кументація була готова, пройшла державну землевпорядну експертизу і роз­порядженням голови РДА від 25.04.2008 № 223 виготов­лення нових актів було по­годжено.

У глухому куті

У райвідділі земельних ресурсів нас запевнили, що нові акти давно готові. Але людям їх не видадуть доти, доки не буде скасовано дер­жавну реєстрацію попере­дніх, недійсних актів. І тут ситуація зайшла в глухий кут. Бо відповідно до Зако­ну України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх об­тяжень» скасувати держав­ну реєстрацію можна лише на основі ухвали суду.

На сьогодні заяви до суду подали більше 200 осіб. Але, як пояснив юрист райвідділу земельних ре­сурсів, проблема в тому, що по кожній особі суду треба приймати окреме рі­шення. А для цього – заслу­хати кожного постражда­лого, тобто 635 власників земельних паїв. Гадаю, за­йве нагадувати, скільки часу в нашій країні забира­ють судові тяганини.

Тим часом мешканці сіл переконані, що їх нахабно ошукали, в тому числі ко­лишні керівники району, які погоджували свідомо фальсифіковані докумен­ти. Теперішня ж влада тільки руками розводить, мовляв, чим можемо – до­помагаємо, зробили все від нас залежне, тепер справа за судом. Але люди нажа­хані чутками, що в разі ска­сування мораторію на про­даж землі і за відсутності на той момент у них дій­сних державних актів на право власності на земель­ні ділянки їх можуть по­збавити цього права і віді­брати земельні паї.

P. S. Проведене нами роз­слідування показало, що до цивілізованих стосунків влади з народом, зокрема й у земельній сфері, Україні – як до Пекіна пішки. А тому не виключено, що ме­тою так званої земельної реформи (фахівці стверджу­ють, що насправді ніякої реформи не буде, просто узаконять продаж сільгосп­земель) є банальне обкра­дання селян, які ризикують втратити останнє, що в них іще залишилось, – землю. Бо в нинішніх соціально-економічних умовах, за від­сутності банківського кре­дитування дрібних аграріїв фермерів, 80% українських земель за безцінь скупить великий капітал. Услід за монополізацією промисло­вості настане ера земельної монополізації.

Ми звернулися до експертів із земельного права за роз’ясненням, чи справді селянам є чого боятися за умови дозволу вільного продажу землі. Юристи побоювання селян спростували. Мовляв, рішення про виділен­ня землі в натурі (на місцевості) приймала сільська рада, і його ніхто не скасовував. Крім того, допоки суд не визначиться і не скасує реєстрацію старих актів, вони зали­шатимуться у людей на руках і підтверджу­ватимуть їх право власності на земельну ді­лянку (пай).

Це підтвердив і начальник юридичного від­ділу Бердичівської РДА Віктор Гусар. він, зо­крема, пояснив, що рішення суду на користь селян (перші з них очікуються вже найближ­чим часом) імовірно не будуть ніким оскар­жені і набудуть чинності через місяць після винесення. тож є надія, що впродовж 2 міся­ців принаймні ті 20 осіб, які першими пода­ли позови, отримають свої законні земельні акти.

Та сказати напевне, скільки часу доведеться чекати всім іншим ошуканим селянам, чому справа затягнулася на 4 роки і що потрібно зробити для її прискорення, не можуть на­віть експерти. ось і вір після цього в добрі наміри можновладців, в ефективність ре­форм і нововведень.

ІНВАЛІДІВ – ДО СУДУ?!

Хто тільки не обіцяв селянам посприяти в отриманні нових актів на землю. осо­бливо такі «помічники» активізувалися напередодні виборів до місцевих орга­нів влади. Люди кажуть, що мали б отримати свої акти ще в 2009 році, коли Кабмін затвердив Порядок безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки. Тоді, мовляв, й кошти були виді­лені. Але відповідальна особа, яка цим займалася, зникла ра­зом з грошима у невідомо­му напрямку, а селяни знову залишилися ні з чим.

Нині їх інтереси в суді представляють юристи з організа­ції, яка має намір узяти в оренду земельні паї. Бо ж без дійсних актів люди не мо­жуть укласти дого­вори оренди. Пенсі­онерка Зофія Кравчук – одна з перших подала заяву до суду і вже кілька разів була на судових засі­даннях. Каже, що від запитань служите­лів Феміди відбирало мову, бо питали бабусю про події п’ятирічної давнини, обставини, за яких її акт було визнано недійсним. та звідки ж їй зна­ти, за яких обставин місце­ва влада затверджувала фальсифіковані докумен­ти?! «Я, – каже бабуся, – не дуже тямуща в цих питан­нях. вони там (влада – ред.) самі щось «намах­лювали», а тепер шу­кають крайніх. До­бре, що я можу сама до суду дої­хати, але ж у нас є інваліди I групи, інваліди дитин­ства, які вже бага­то років прикуті до ліжка, а суд все одно їх хоче ба­чити».

24.02.2011

Інна СИРОЇД, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини