СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Дев’ять місяців за новим законом

 1 січня цього року набрав чинності новий Закон «Про зайнятість населення». Фахівці стверджують, що в цілому документ нова­торський і містить багато нових механізмів стимулювання працевлаштування. До ре­дакції «Профспілкових вістей» завітала Го­лова Державної служби зайнятості Мари­на Лазебна зі своїми колегами. Разом із за­ступником Голови Федерації профспілок України Сергієм Кондрюком та журналіс­тами учасники зустрічі намагалися з’ясувати, як працює новий закон, які пер­ші результати його впровадження та які його норми потребують вдосконалення.

УЧИТИСЯ, УЧИТИСЯ, І ЩЕ РАЗ УЧИТИСЯ!

Марина Лазебна почала свій виступ з подяки на адресу профспілковців за ак­тивну участь у законотворчій роботі. За її словами, закон відбувся у своєму ни­нішньому вигляді у тому числі завдяки поправкам та зауваженням Федерації профспілок України. «ФПУ – це головний наш соціальний партнер. Тому що в нас із вами одне спільне завдання і покли­кання, наша співпраця будується на тому, щоб забезпечити гідні умови праці для українських громадян. Тут ми парт­нери й однодумці», – зазначила Марина Володимирівна.

Голова Державної служби зайнятості зупинилась на популярності такої нор­ми закону, як можливість для людей, старших за 45 років, отримати ваучер на навчання новій професії або підвищення кваліфікації за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соці­ального страхування на випадок безро­біття. На її думку, такі люди справді сьо­годні прагнуть навчатися і перенавчати­ся. Адже розуміють, що це – запорука їх­ньої конкурентоспроможності на ринку праці. «За три місяці ми видали 10 тис. ваучерів на навчання. Цікаво, що 50% з них – людям, які працюють. Цим питан­ням мали б опікуватися роботодавці, але вони не завжди це роблять. А люди самі розуміють, що кваліфікацію підвищува­ти потрібно», – підкреслила Марина Ла­зебна. За її словами, 60% людей, які ба­жають вчитися з використанням вауче­ра, це громадяни, старші за 50 років. Той факт, що люди і в цьому віці готові за­йматися власним професійним вдоско­наленням, свідчить про певну зміну сте­реотипів у свідомості українців.

Відповідно до нового закону Держав­на служба зайнятості надає безоплатні консультації всім, хто хоче дізнатися, як стати підприємцем. Адже для відкриття власної справи людині потрібно орієнту­ватися в законодавчій базі, податках, знати, як зареєструвати підприємство або відкрити рахунок у банку. Зростання зацікавленості питанням започаткуван­ня власного бізнесу притаманне як моло­дим людям, так і тим, хто вже має жит­тєвий досвід. Консалтингові фірми бе­руть за свої послуги чималі гонорари. А в центрах зайнятості тепер можна отри­мати такі консультації безкоштовно. Якщо потрібно, співробітники центрів запрошують відповідних фахівців – по­датківців, працівників Пенсійного фон­ду, банківських установ тощо, які нада­ють необхідну інформацію. За словами Марини Лазебної, з початку року такими консультаційними послугами скориста­лося вже 9 тис. осіб.

Розповіла вона й про проблеми, з яки­ми стикається Держслужба зайнятості, направляючи людей на перенавчання за ваучерами. За її словами, далеко не всі навчальні заклади готові до такої співпраці. Державна служба зайнятості та­кож постійно працюватиме над розши­ренням та вдосконаленням переліку про­фесій, за якими можна навчатися за вау­чером. «У кожному регіоні є свій ринок праці, попит на ті чи інші професії. Ми аналізуємо цей попит і готуємо пропози­ції щодо змін та доповнень до переліку професій», – підсумувала Голова Держ­служби зайнятості.

ПРЕФЕРЕНЦІЇ НЕКОНКУ­РЕНТОСПРОМОЖНИМ І МАЛОМУ БІЗНЕСУ

За словами Марини Лазебної, Держав­на служба зайнятості, проаналізувавши основні проблеми ринку праці, виріши­ла ініціювати внесення до закону кіль­кох серйозних новацій. Насамперед, ак­цент буде зроблено на підтримці малого бізнесу. «Малому бізнесу створювати ро­бочі місця набагато простіше. Він не на­стільки залежить від світової кон’юнктури, він більш мобільний. Йому потріб­но лише допомогти», – зазначила Голова Держслужби зайнятості.

Ще одна вразлива категорія, що по­требує допомоги, – молоді матері, які ви­ходять з декретної відпустки. Для них планується передбачити програми з під­вищення кваліфікації. Щоб жінка змо­гла швидко надолужити те, що вона втратила як професіонал, народивши й виховуючи дитину, та вийти на ринок праці добре підготовленою.

Третя ініціатива, з якою виступає ві­домство Марини Лазебної, – посилення страхового принципу в роботі служби.

На думку очільниці служби, це неспра­ведливо, коли ті, хто має 15-річний стаж, отримують таку саму допомогу по без­робіттю, як і ті, хто пропрацював усього рік чи два. «Ми подивилися на світовий досвід. І побачили, що там людям, у яких великий стаж, допомагають у пер­шу чергу. Ми хочемо посилити страхо­вий принцип допомоги по безробіттю, спрямувати її на тих, кому справді важ­че знайти роботу. Іншим ми теж допо­можемо, перенавчимо, але допомога по безробіттю буде відповідати терміну праці та сумі зроблених внесків», – під­креслила Марина Лазебна.

ДІАГНОСТИКА ЗОН СОЦІАЛЬНОЇ НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ

Заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк порівняв безробіття в Україні з важкою і хронічною хворобою. За його словами, потрібно чесно й об’єктивно діа­гностувати цю хворобу, а тоді вже почи­нати лікування. Крім того, далеко не вся інформація щодо зайнятості населення є об’єктивною. Навіть два показники – за­реєстрованого та визначеного за методо­логією МОП безробіття – не дають повної картини. «Соціальним партнерам потріб­но провести чесну розмову з приводу діа­гностики зайнятості в Україні. Напри­клад, ми не відносимо до безробітних кілька мільйонів тих, хто виїхав за кор­дон, робимо вигляд, що ці люди не впли­вають на ринок праці. Але вони можуть повернутися і стати впливовим чинни­ком», – підкреслив Сергій Кондрюк.

Ще одним чинником, який він визнав небезпечним, є те, що сьогодні людей, які отримують пенсії, стало більше, ніж платників єдиного соціального внеску. А отже, ринок праці в Україні вже не зда­тен утримувати економіку і суспільство. А як може бути інакше, якщо найбіль­ший показник смертності зареєстрова­ний саме серед працездатного населен­ня? І саме це, на думку Сергія Кондрюка, є головною демографічною проблемою країни.

Заступник Голови ФПУ зазначив, що триває тісна співпраця з Міністерством соціальної політики. З ініціативи міні­стра Наталії Королевської спільно про­водиться так звана діагностика зон соці­альної несправедливості. Одна з таких зон – вразливі категорії громадян, яким важче за інших влаштуватися на роботу. Це і молодь, і люди, яким за 50. За слова­ми Марини Лазебної, за перше півріччя цього року було працевлаштовано вдвічі більше таких людей, ніж за відповідний період минулого.

Багато проблем і з молодіжним безро­біттям. Але, як стверджують фахівці Державної служби зайнятості, це питан­ня не лише їхньої компетенції. Майже 40% молоді працює не за спеціальністю, а це вже стосується сфери держзамов­лення, прогнозування попиту на ринку праці тощо. Молодим людям хочеться працювати юристами або економістами, проте сьогодні як ніколи затребувані ро­бітничі спеціальності.

Аби посилити привабливість тих спе­ціальностей, на які є попит, ФПУ ініціює програму підвищення престижності сус­пільно корисної праці. А Держслужба за­йнятості, своєю чергою, проводить регу­лярну профорієнтаційну роботу з учня­ми 9–11 класів. Як розповідають фахівці центрів зайнятості після спілкування з молодими людьми, українська молодь – талановита, конкурентна, мобільна. Просто не завжди розуміє, куди рухати­ся далі, не вміє презентувати себе. Добре, що в цьому є кому допомогти. Всі соці­альні партнери – ФПУ, Мінсоцполітики, Державна служба зайнятості роблять усе, аби безробітних в Україні, особливо молодих, ставало все менше.

 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БЕЗРОБІТНИХ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАЙНЯТІСТЬ

 Бувають і такі безро­бітні, які перебува­ють на обліку в служ­бі зайнятості, але при цьому працюють десь без оформлення трудової книжки або виконують певну роботу за контрак­том за винагороду, «забу­ваючи» попередити про це центри зайнятості.

Трапляються також випад­ки, коли безробітні отриму­ють певні види пенсій, на­приклад пільгові або за ви­слугою років, і приховують цю інформацію. А між тим, це позбавляє їх права на допомогу по безробіттю.

Таким «спритникам» варто знати, що достовірність да­них, які вони подають для надання статусу безробіт­ного та виплати допомоги по безробіттю, перевіря­ється органами Державної податкової адміністрації, Пенсійним фондом та Дер­жавним реєстратором. Тож у разі встановлення факту незаконного отримання грошової допомоги по без­робіттю та приховування інформації про працевла­штування всі державні гро­ші доведеться повернути. Якщо ж громадянин від­мовляється це робити, борг стягується в судовому по­рядку.

08.09.2013

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини