Тігіпко передумав
Кабінет Міністрів не збирається робити крок назад і
відкликати з парламенту законопроект «Про заходи щодо законодавчого
забезпечення реформування пенсійної системи» (реєстр. № 7455 від 13.12.2010).
Про це стало відомо під час пленарного засідання Національної тристоронньої
соціально-економічної ради при Президентові України 15 лютого 2010 року за
участю віце-прем’єр-міністра України – міністра соціальної політики Сергія
Тігіпка.
Нагадаємо, що під час публічного обговорення проекту
пенсійної реформи із представниками всеукраїнських профспілок 31 січня цього
року Сергій Тігіпко запевнив, що особисто ініціюватиме відкликання Урядом
законопроекту № 7455.
ОБІЦЯНКА – ЦЯЦЯНКА?
Що ж змінилося впродовж двох тижнів? Чи, як кажуть,
обіцянка – цяцянка, а дурневі – радість? Тільки влада вкотре наступає на ті ж
самі граблі, якщо думає, що з народом можна гратися в такі ігри, бо ж усякому
терпінню мусить бути межа.
На засіданні НТСЕР Сергій Тігіпко знову говорив про дефіцит
Пенсійного фонду України (в 2009 році – 30 млрд грн, у 2010-му – понад 34
млрд, прогноз на 2011-й – 20 млрд), про низькі пенсії (середня по Україні в
2010 році – 1149 грн) і загрозливу кількість пенсіонерів (13,7 млн) у
порівнянні із працюючим населенням, яке платить внески до ПФУ (14,4 млн).
Але чомусь віце-прем’єр жодним словом не згадав про армію
безробітних, яких сьогодні лише офіційно зареєстровано понад 500 тисяч. Якщо ж
згадати ще й про 5–7 млн (за різними підрахунками) українців, які працюють за
кордоном, близько 5 млн найманих працівників, зайнятих у тіньовій економіці
або не охоплених офіційними трудовими відносинами взагалі, то навіть
неспеціалісту зрозуміло, яким чином треба збільшувати надходження до ПФУ. Бо
джерел його наповнення є два – нарахування на фонд оплати праці і
відрахування безпосередньо із зарплат працівників. Тобто якщо Уряд вирішить
проблему працевлаштування майже 10 млн українців, виведення економіки із тіні,
повернення сучасних остарбайтерів додому – ніякого дефіциту Пенсійного фонду
не буде. І про це неодноразово наголошували профспілки.
КОНФЛІКТ ПОКОЛІНЬ, АБО СКИНЬ МАМУ З ПОЇЗДА
Проте влада вперто не чує пропозицій профспілок. Бо, мовляв,
створення нових робочих місць вимагає інвестицій, а інвестори не зацікавлені
вкладати кошти у вітчизняну економіку, якщо не буде збалансовано бюджет
Пенсійного фонду. Тобто без непопулярних заходів не обійтися.
При цьому ініціатори реформи не кажуть, звідки візьметься
майже 1 млн додаткових робочих місць, необхідних для того, щоб у разі
збільшення пенсійного віку для жінок до 60 років не залишилася без роботи
молодь. Тобто в запропонованих змінах уже закладено конфлікт поколінь за
доступ до робочих місць. Гадаю, розповідати про те, як «охоче» роботодавці
приймають на роботу жінок, яким за 40, не кажучи вже про категорію «за 50»,
зайвий раз не потрібно.
Крім того, підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років
дасть економію лише в 554 млн грн (цифра, наведена в пояснювальній записці до
законопроекту)! Тоді як запропоновані профспілками альтернативи такому кроку,
в тому числі легалізація зарплат, розширення зайнятості і підвищення частки
фонду оплати праці у ВВП, могли б збільшити надходження до ПФУ на 75 млрд грн,
що втричі перевищує його нинішній дефіцит.
РУКИ СТИСКАЮТЬСЯ В КУЛАКИ
Під час обговорення пенсійної реформи члени НТСЕР від
профспілкової сторони категорично висловилися «за» відкликання законопроекту
№ 7455. Проте сторони роботодавців і Уряду не підтримали таке рішення,
натомість запропонували доопрацювати законопроект без відкликання. Як можна
доопрацьовувати проект, який уже зареєстрований у парламенті і чекає розгляду
в першому читанні без відкликання – питання риторичне. А Сергій Тігіпко
недвозначно пояснив, що відкликати його немає сенсу, бо «Кабінет Міністрів
ніколи не відмовиться від підвищення пенсійного віку». Мабуть, і в інших
пропозиціях профспілок реформатори також не бачать сенсу.
Інакше громадське обговорення пенсійної реформи не звелося
б до інформаційно-роз’яснювальної роботи з боку Кабміну. Практика показує, що
під час таких зібрань люди не мають змоги ні висловити свою думку, ні бути
почутими, подекуди їх силоміць не пускають до мікрофонів. Мені неодноразово
довелося бути свідком, коли при так званому обговоренні пенсійної реформи у
людей тремтіли підборіддя і руки стискалися в кулаки. Градус напруження в
суспільстві добігає свого піку.
Але ж для Уряду головне, щоб були задоволені інвестори. При
цьому про внутрішні інвестиції – жодного слова. А між іншим, близько 30 млрд
грн, які сьогодні зосереджені на руках у населення, можна було б залучити в
економіку через банківський сектор.
Насамкінець зауважимо, що на всіх зустрічах і обговореннях
пан Тігіпко весь час розповідає про іноземний досвід, мовляв, як там
відбуваються реформи, як люди працюють до 65 років і більше, і т. ін. Хочеться
порадити нашим урядовцям частіше бувати на вітчизняних підприємствах, а не по
закордонах. Бо наш рівень життя і матеріального забезпечення, умови й оплата
праці не йдуть у жодне порівняння з іншими країнами. А за даними науковців,
більшість сьогоднішніх юнаків у віці 16–18 років взагалі не доживуть до 60.
Тобто, вибачте за цинізм, пенсії вони отримають посмертно! Тож про який
іноземний досвід реформування пенсійної системи може йти мова?!
ПРОФСПІЛКИ ПРОТИ УРЯДОВОГО
ПРОЕКТУ ПЕНСІЙНОЇ РЕФОРМИ
Заступник голови ФПу Сергій Українець
пояснив, чому профспілки не підтримують запропонований урядовою стороною проект
пенсійної реформи. По-перше, заходи із законодавчого забезпечення реформи виявилися
вкрай невдалими, урізання пільг і пенсійних прав людей з малими, а то й мінімальними
пенсіями означає, що реформи запропоновано провести за рахунок трудящих. Подруге,
законопроект не торкнувся головних ресурсів стабілізації фінансового стану ПФУ,
на які вказували профспілки: легалізації зарплат, розширення зайнятості, підвищення
частки фонду оплати праці. Потретє, законопроект не охоплює найважливіші складові
реформи, відірваний від Концепції пенсійної реформи, схваленої соціальними партнерами
в 2009 році.
17.02.2011
Кирил ЛАТИШЕВ
|
