ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Податок на дитину

З 1 липня українські жінки живуть за новими правилами. Не всі, а тільки ді­тородного віку. Для них почав діяти закон, ухвалений парламентом іще 14 травня. Суть цього закону доволі проста: допомогу при пологах і вагіт­ності, або «декретну допомогу», від­нині обкладатимуть податком. Два відсотки цього податку має сплатити сама породілля, а 33,2% – єдиний со­ціальний внесок до Пенсійного фонду – сплачуватиме роботодавець. Екс­перти вважають, що хотіли як краще – додати до стажу зайвих чотири міся­ці, а вийшло, як завжди: ні вашим, ні нашим. Адже плюсів у новації значно менше, аніж мінусів і підводних каме­нів. «Профспілкові вісті» не могли ли­шитися осторонь цієї важливої теми.

 ЩЕ НЕ НАРОДИВСЯ, А ВЖЕ У БОРГАХ

Коли жінка народжує дитину, то ви­году отримує держава. Зважаючи на складну демографічну ситуацію, кожен новонароджений в Україні мав би бути на вагу золота. Однак держава постави­лася до рівня народжуваності, м’яко ка­жучи, необдумано – обклала податком громадян України ще в утробі матері.

До 1 липня 2013 року держава випла­чувала допомогу по вагітності й пологах

 усім офіційно працюючим матерям за період відповідної відпустки, тобто 70 днів до пологів і 56 – після них. Розмір цієї допомоги залежав від заробітної плати. Офіційної, зрозуміло. Жодних по­датків із цієї суми жінки не платили. Ро­ботодавець теж не сплачував державі за те, що тримав на роботі вагітних жінок. Це пояснювалося не щедротами бюдже­ту, а тим, що ці 126 днів фактично випа­дали зі страхового стажу жінки. Внески до Пенсійного фонду не перераховували­ся, відтак чотири місяці до стажу для на­рахування пенсії не входили. Тож плати­ти не було за що. Вважати, що це якось впливало на розмір пенсії, не можна. Од­нак багатьом це видалося несправедли­вим, адже коли жінка, наприклад, наро­джує трьох діток, то в неї «випадає» рік страхового стажу.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо призначен­ня та індексації пенсій», що набув чин­ності 1 липня, мав би цю несправедли­вість відновити. На практиці це виглядає так: жінки, котрі отримують державну допомогу, та їхні роботодавці мають сплатити єдиний соціальний внесок. При­чому левову частку податкових наванта­жень нестиме роботодавець. Жінка, яка отримає 10 000 гривень грошової допомо­ги за 126 днів по вагітності й пологах, має повернути державі 200 гривень єдиного соціального внеску. А от роботодавцеві треба викласти 3320 гривень. Фахівці Пен­сійного фонду пояснюють, що тепер за­кон урівнює у правах усіх працюючих ма­терів. І не розуміють, чому так багато га­ласу довкола цього нововведення. «Жод­ної катастрофи не сталося, – переконують чиновники ПФ. – Державну допомогу ніхто не скасовував. Те, що з кожної тисячі треба повернути державі 20 гривень, – не така велика сума, аби панікувати».

Натомість майбутні матері кажуть, що ці гроші витрачають винятково на свого малюка. Фактично ці два відсотки спла­чує дитина, котра ще не народилася.

Автори закону пояснюють, що мали на меті внести корективи у зв’язку з пен­сійною реформою. Раніше на період де­кретної відпустки не проводилися відра­хування до ПФ, а отже, не було можли­вості зарахувати цей період до загально­го трудового стажу. Відтепер вагітність не буде перепоною для працюючої жінки задля накопичення страхового стажу.

Проте майбутні мами переконані, що держава залізла у їхні кишені, ще більше загостривши стосунки з роботодавцями.

У ЗОНІ РИЗИКУ

Новий закон, що почав діяти з 1 лип­ня, має більше запитань, аніж відпові­дей. Експерти зізнаються, що відповід­ної роз’яснювальної роботи майже не проводилося. Дехто поквапився «дода­ти» до стажу три роки. Адже стільки три­ває період догляду за дитиною. Однак не слід плутати відпустку у зв’язку з вагіт­ністю та пологами з відпусткою по до­гляду за дитиною. І тривалість, і сут­ність цих відпусток абсолютно різні. Де­кретна відпустка триває 70 календарних днів до пологів та 56 – після них. А у разі ускладнення пологів і при народженні двох чи більше дітей післяпологова від­пустка збільшується до 70 діб. Натомість відпустка по догляду за дитиною триває три роки.

 Матеріальна підтримка у зв’язку з ва­гітністю та пологами працюючим жін­кам нараховується у розмірі 100% серед­ньої місячної зарплати незалежно від страхового стажу. Виплачується допо­мога за місцем основної роботи. Підста­вою для призначення матеріальної допо­моги є виданий в установленому поряд­ку листок непрацездатності. Виплата допомоги при вагітності та пологах по­вністю фінансується за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Чи позначиться нововведення на роз­мірі майбутньої пенсії? Практично ні. Під час призначення пенсії до страхово­го стажу за даними системи персоніфі­кованого обліку додадуть лише 126 днів. Суттєво на розмір пенсії цей час не впли­не, адже він доволі незначний.

Як зауважують у Міністерстві соціаль­ної політики, обсяг виплат у кожному конкретному випадку залежатиме від за­робітної плати, яку отримувала жінка на підприємстві. Допомога від роботодавця нараховуватиметься упродовж 126 днів – стільки за законом триває лікарняний по вагітності та пологах (у деяких випадках цей період може становити 140 днів – якщо пологи пройшли з ускладненнями). Решту допомоги – зокрема й виплати «по догляду за дитиною» – як і раніше покла­даються на державу.

«Від того, що так звану декретну від­пустку буде зараховано до загального страхового стажу, жінка виграє. Проте пов’язані із цим інші нововведення ство­рять роботодавцям чимало проблем, – вважає голова Об’єднання організацій роботодавців Леонід Рубаненко. – Зокре­ма, необхідність виплачувати водночас із допомогою по вагітності та пологах іще й понад третину соціальних внесків, які раніше здійснював Пенсійний фонд. Нині важко прогнозувати наслідки тако­го рішення, але воно неодмінно матиме резонанс. Адже це зайве навантаження на роботодавця, й вигадають чимало ва­ріантів, аби його уникнути. Все залежа­тиме від того, як сама жінка зможе за­хистити свої права». Проте можна ствер­джувати, що жінка при надії відтепер перебуватиме у зоні підвищеного ризи­ку. Повернуться ризики гендерної дис­кримінації та прискіпливого ставлення до жінок дітородного віку.

З ПОМІТКОЮ «ВАГІТНА»

Повернімося у недалеке минуле. До 1 липня 2013 року. Приміром, жінка із се­редньою зарплатою 8 тисяч гривень ішла в декретну відпустку. Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втра­тою працездатності платив їй близько 33 тисяч гривень. Ця сума не підлягала опо­даткуванню та іншим зборам, відтак ло­яльний директор міг навіть підвищити такій співробітниці заробітну плату, аби вона могла розраховувати на більшу до­помогу. Тепер із цих 33 тисяч гривень ро­ботодавцеві потрібно заплатити державі майже 11 тисяч гривень. Які компанії зва­жаться підвищувати зарплату вагітним жінкам? Питання риторичне.

А от питання по суті. До яких методів вдадуться роботодавці, аби обійти за­кон? Очільник комітету економістів Андрій Новак переконаний, що є про­стий, але доволі жорсткий спосіб: «Нині вагітним жінкам або жінкам, які мріють стати мамами, ставитимуться умови: ми вас беремо на роботу, але трудову не оформляємо, або якщо оформляємо, то лише на мінімальну зарплату. Решта відносин – у стилі конвертних».

В уряді з таким формулюванням не погоджуються. Високопосадовці запев­няють, що вагітним жінкам страховий стаж не зайвий. Непорядних роботодав­ців обіцяють карати. Хоч поки що не ви­значилися, які санкції слід застосувати до тих, хто наважиться утискати права вагітних жінок. Міністр соцполітики Наталія Королевська переконана, що го­ворити про санкції взагалі некоректно.

«Зараз ми розробляємо програму і че­рез три місяці представимо її. Це зміни до закону про зайнятість, де ми створи­мо додаткові стимули для того, щоб жін­ку після пологів, вагітну жінку брали на роботу роботодавці, більше мотивувати­мемо їх», – заявила восокопосадовець.

Доки у профільному міністерстві роз­роблятимуться нові правила, вже сьогод­ні молодих жінок, приймаючи на роботу, змушують підписувати договори не ва­гітніти або пропонують зарплату в кон­вертах, аби уникнути витрат на новий «податок на вагітність».

Що ж роботи жінкам у цій ситуації? Експерти пропонують не панікувати, а продовжувати спокійно працювати, пам’ятаючи, що вас не можуть звільнити на підставі вагітності. У жодному разі не слід підписувати подібних «мирових угод» про відмову завагітніти, бо такі «документи» порушують і природні пра­ва, й Конституцію України. У разі пору­шення цих прав – стукати у всі двері – від Президента, Прем’єра до профспілок.

І, зрештою, вагітніти та народжувати тоді, коли ви самі цього хочете, а не ваш роботодавець.

Однак через брак ефективних санкцій за порушення цих норм роботодавці по­чуваються безкарними. Отже, потрібно відстежувати ці ганебні випадки, відтак мають залучатися не тільки правозахис­ники, а й слід бути більш активними са­мим жінкам і не боятися захищати свої права, у тому числі в суді.

 ВОЛОДИМИР МАКСИМЧУК, ЗАВВІДДІЛОМ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФПУ

 За законодавством, яке діяло до 1 січня 2004 року, до стажу для призначення пенсій крім трудової діяльності також за­раховувалися відпустка по вагітнос­ті та пологах. Після ухвалення Зако­ну України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуван­ня», який набув чинності 1 січня 2004 року, для призначення пенсій ураховувався страховий стаж. Тобто для зарахування пенсій почали вра­ховувати лише періоди трудової та інших видів діяльності, за які було сплачено внески до Пенсійного фонду. Оскільки цим законом не було передбачено, що на допомогу при вагітності та пологах потрібно сплачувати внески до Пенсійного фонду, то з 1 січня 2004-го період відпусток по вагітності та пологах не зараховувався до стажу роботи. Федерація профспілок постійно по­рушувала питання про те, аби по­вернутися до старого законодав­ства й внести ці періоди у стаж для нарахування пенсій. За цей період ФПУ спільно з Міністерством соцпо­літики неодноразово обговорювали ці питання і навіть вносили свої за­конопроекти. Але руки до них ді­йшли лише зараз. Я вважаю ухвале­ний закон справедливим. Я не знаю країни, де відпустку по вагітності та пологах не враховували б до робо­чого стажу. Зрозуміло, що робото­давці не задоволені, адже саме їм потрібно сплачувати ці внески. Але будьмо відвертими: це не такий уже й великий тягар для підприєм­ства, де за рік, можливо, одна чи дві жінки йдуть у декретну відпуст­ку. Звісно, є великі підприємства, наприклад, текстильної промисло­вості, де працюють переважно жін­ки. Для таких роботодавців це но­вовведення буде невигідно. Тому ФПУ ставить питання про те, аби всі ці періоди – отримання допомоги із тимчасової непрацездатності, по вагітності та пологах, зараховувати до стажу без сплати внесків. Напри­клад, маємо прецедент: під час отримання допомоги по безробіттю страхові внески не сплачуються, а стаж зараховується. Тож так можна зробити щодо інших страхових ви­падків – лікарняного, вагітності тощо. І прописати у законі. Тоді це влаштує усі сторони.

08.08.2013

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини