Чи відчують українці зменшення податкового пресу?
Влада пропонує підприємцям зменшити податковий тиск в обмін
на створення робочих місць і легалізацію доходів. Ідея сама по собі вельми
позитивна. Бо й вітчизняні, й зарубіжні експерти одностайно оцінюють
український бізнес: його розвиток гальмує непомірне навантаження на фонд оплати
праці. Та чи все, що пропонують фахівці Міністерства доходів і зборів,
влаштовує решту відомств, Кабінет Міністрів і, зрештою, власне громадян? Чи насправді
такою джентльменською виявиться угода влади з підприємцями, як її зображують
податківці?
РОБІТЬ СТАВКИ, ПАНОВЕ
Пакет законопроектів, спрямованих на зниження податкового
навантаження на доходи фізичних осіб і фонд оплати праці, ще не пройшов
обговорення в уряді, натомість викликав жваву дискусію серед експертів і
роботодавців. Останні версії поправок до Податкового кодексу цікавлять усіх
без винятку працюючих громадян.
Що пропонує Міністерство доходів і зборів? Із заробітку до
1500 гривень на місяць податок мав би бути нульовий. Згодом цей поріг вирішили
поки що не розглядати, а впорядкувати наступні. Із заробітної плати від 18
тисяч гривень до 3 мільйонів на рік (а це від 1500 до 250 000 гривень на
місяць) відбиратимуть 10%. Обкладати податком пропонують тільки суму, яка
перевищує 1500 гривень. Приміром, людина заробляє 5 тисяч гривень на місяць.
При цьому 1500 податку не підлягають, а наступні 3,5 тисячі – вираховують за
ставкою 10%. Себто людина має сплатити 350 гривень обов’язкового податку на
дохід. Нині вона віддає державі 595 гривень.
Для тих, кому поталанило заробляти від 3 до 8 мільйонів гривень
на рік, із першої чверті мільйона візьмуть податок 10%, а з решти заробленої
суми – 15%. Із доходів понад 8 мільйонів на рік доведеться поділитися із державою
п’ятою частиною, тобто 20%. Відтак чинна шкала – 15–17% має бути знижена. Однак
лише за умови, що законопроект підтримають на всіх рівнях – від Мінфіну до
Кабміну. Експерт з питань бюджету Асоціації міст України Олександр Слобожан
налаштований дещо песимістично: «Проводити таку реформу податку за наявності
бюджетних проблем небажано. Мінфін може наполягти на додатковому доопрацюванні
документа. Та якщо документ і погодять у Кабінеті Міністрів, парламент може
так його перекроїти, що буде ще гірше».
Ще одна новація, варта уваги: ставку єдиного соціального внеску
автори законопроектів мають намір знизити до 18%. У Міністерстві доходів і
зборів повідомили, що обговорювалась і цифра 15%, але після ретельного аналізу,
додаткових розрахунків можливих втрат бюджету спинилися на позначці 18%.
Проте за будь-яких умов, зазначають експерти, чинна система буде спрощена.
Нині в Україні ставка ЄСВ становить від 36,76 до 49,7%. Вона залежить від класу
професійного ризику виробництва. Що вищі ризики, то вищий ЄСВ. Скажімо, ставки
ЄСВ на заробітні плати пілотів і бортмеханіків становлять 45,96%, а
працівників бюджетної сфери – 36,3%.
Значення документа роз’яснив перший віце-прем’єр Сергій
Арбузов: «З метою ліквідації умов для існування тіньового сектора економіки та
перенесення податкового навантаження на більш платоспроможну категорію
громадян планується зниження нарахувань на фонд оплати праці шляхом суттєвого
зниження ставки ЄСВ».
ПІДРАХУВАЛИ – ЗАПЛАКАЛИ
Мінфін доволі стримано поставився до ініціатив відомства
Олександра Клименка. Фахівці міністерства оперують цифрами: 92,5% податкових
надходжень забезпечують саме наймані працівники, а 97,2% із них отримують
платню до 10 тисяч гривень і сплачують 15%. Зважаючи на запропоновані новації,
ставки податку буде знижено практично всім працюючим. Це може призвести до
того, що місцеві бюджети втратять близько 21,3 мільярда гривень. А загальна
цифра втрат сягне 100 мільярдів гривень.
Твердження, що
зниження податку активізує бізнес, відтак спостерігатиметься легалізація
зарплати й надходитиме більше податків, поки що переконує не багатьох.
Експерти стверджують, що за ідею Міністерства доходів і зборів усе одно
доведеться розплачуватися простим громадянам, тим, хто отримує до 10 тисяч
гривень на місяць. Директор центру «CASE-Україна» Дмитро Боярчук застерігає:
«Якщо більша частка зарплат обкладатиметься за ставкою 10%, навряд чи є сенс
подальшої диференціації – високі доходи навряд чи виплачуються у вигляді
зарплат». До того ж людей, чий місячний дохід становить понад 600 тисяч
гривень, так мало, що остерігатися тінізації – зайве.
Тим часом Мінфін налаштований категорично проти
законопроектів Міндоходів і зборів. Чиновники фінансового відомства
наголошують, що внаслідок зниження ставок податків стрімко впадуть надходження
до Пенсійного та інших соціальних фондів. Натомість Міндоходів непохитний:
надходження забезпечать за рахунок скасування податкових пільг і впровадження
нового механізму над трансфертними цінами. На це колишній заступник міністра
праці і соціальної політики Павло Розенко зауважує: «Аргументи податківців –
не працюватимуть. Соціальні фонди і державний бюджет – це різні кошики.
Надходження від ЄСВ спрямовують до фондів, а збори, приміром, після скасування
низки податкових пільг, потраплять до бюджету».
Очільник МДЗ Олександр Клименко стверджує, що його відомство
напрацювало достатньо компенсаторних механізмів. «Головний із них –
загальнодержавне обов’язкове декларування доходів усіх громадян. Серед інших
ініціатив із наповнення бюджету – підвищення акцизів, запровадження 3% збору з
купівлі-продажу валюти підприємствами, який напряму піде до Пенсійного фонду»,
– каже пан Клименко.
Фінансове відомство погодиться на зниження податкового
пресу, якщо для підстраховки податківці віднайдуть хоча б 50 мільярдів гривень,
якими можна буде перекрити дефіцит Пенсійного фонду.
Перший заступник голови фракції Партії регіонів у ВР Михайло
Чечетов загалом позитивно ставиться до ідеї зниження податкового навантаження
на працюючих. А от щодо зниження ставки ЄСВ висловлюється обережно: «Закон
ухвалять за умови, що Кабмін доведе, як можливий брак коштів буде компенсовано
з інших джерел».
Пропозицію знизити ставки ЄСВ до 18%, окрім Мінфіну, не
підтримують у Мінекономрозвитку, Мінсоцполітики, Пенсійному фонді та Федерації
профспілок. Усі зауваження зводяться до одного: зниження доходів Пенсійного
фонду може сягнути катастрофічних цифр.
БІЛИМ ПО ЧОРНОМУ
Однією з переваг запропонованих новацій податківці
називають детінізацію бізнесу. Бо нині зазвичай усі намагаються мінімізувати
податкове навантаження. Ніхто достеменно не знає, який відсоток дрібного й
середнього бізнесу працює в тіні. Керівник однієї невеликої фірми розповідає:
«Якби я впродовж п’яти років справно сплачував податки – віддав би державі
понад 70 тисяч доларів. Це при тому, що річний оборот моєї компанії становить
близько 50 тисяч. Та якби податковий прес був не такий потужний, із
задоволенням працював би «по-білому». Це було б, як мінімум, спокійніше».
Та чи розв’яже ініціатива Міністерства доходів і зборів
проблему із зарплатами в конвертах? Якщо зважити, що нині ставка, за якою
гроші перетворюються на готівку, становить від 10 до 15%, залежно від
запропонованої схеми. Тобто конвертація тіньових зарплат теж коштує грошей. З
огляду на це, роботодавцю буде вигідніше платити «білу» зарплату. Для чого
платити з однієї тисячі гривень п’яту частину конвертатору, якщо легально
можна сплатити до бюджету 180 гривень? Та не все так просто.
Незалежний фінансовий експерт Анатолій Заїка вважає:
«Доволі складно боротися з тіньовим бізнесом, який, за різними оцінками,
сягає 50 відсотків. Як стверджує практика, заборонами будь-яку проблему
розв’язати надто складно. Вихід один – шукати варіанти розширення бази
оподаткування. Відтак зниження ставки єдиного соціального внеску до 15%, без
сумніву, позитивно позначиться на легалізації заробітних плат в Україні. Та за
умови, що буде продовжено політику лібералізації взаємовідносин бізнесу й
фіскальних органів».
І ще одна обставина додає сумнівів, що з зарплатою в
конвертах можна покінчити одним чи двома законами. Бізнес не йме віри у
винятково добрі наміри фіскалів. «Одна з функцій Міндоходів і зборів –
збирати податки. І ми це розуміємо. Поки що ми бачимо тільки частину картинки –
зниження ставок податків. Треба дочекатися, доки в міністерстві скажуть, чого
хочуть натомість», – каже перша заступниця глави Комітету ВР з питань
податкової і митної політики Оксана Продан.
У Міністерстві економіки поки що тримають паузу. Посадовці
кажуть, що документ «перебуває в роботі». Вивчають переваги й недоліки
нововведень. Рішення залежатиме від того, як зміни до законів позначаться на
наповненні бюджету й Пенсійного фонду.
Олександр Охріменко,
президент Українського
аналітичного центру:
«Якщо законодавець знизить податок із заробітної плати до
10%, то це однозначно позитивно. Це може «вибілити» заробітну плату, тому що буде
менше навантаження на податкову, а для бізнесу виявиться вигідніше платити «білу»
зарплату, ніж ховати гроші».
Коментар
Людмили
Остапенко,
Керівника департаменту бюджетної політики та соціального захисту
апарату ФПУ
У рамках Генеральної
угоди на розгляд Федерації профспілок надходять різні законопроекти. Надійшов
на узгодження СПО й комплексний законопроект, підготовлений Міндоходів, який
містив зміни у частині податку на доходи фізичних осіб. Він передбачав нульову
податкову ставку на дохід до 1500 грн. І ми дуже зраділи. Бо минулого року наші
представники входили до складу робочої групи при Міністерстві фінансів, яка
відпрацьовувала проект реформування податкової системи. В рамках цієї групи ми
саме цей варіант і узгодили – нульову ставку на дохід до 1500 грн. Але
напередодні урядового засідання, де мав розглядатися цей законопроект, ми
побачили, що ставка податку на прибуток зросла з 0% до 10%. Мабуть, у
міністерстві вирішили, що нульова ставка дорого обійдеться бюджету. І хоча 10%
– краще, ніж 15%, але ми були дуже розчаровані. Щоправда, до розгляду проекту
на засіданні уряду справа поки що не дійшла.
Узагалі, позиція Федерації профспілок така: оподаткування
доходів фізичних осіб має бути таким самим, як і оподаткування бізнесу.
Припустімо, якщо розраховують податок на прибуток у бізнесу, то обкладають
податком лише прибуток, а не весь дохід бізнесмена. Ставка податку на прибуток
із наступного року становитиме 16%. А ставка податку на дохід фізичної особи –
15% або 17% (для доходу вище 10 мінімальних зарплат). Тобто це ставки –
адекватні. Але бізнесмен, отримавши дві тисячі гривень доходу (з прибутком 500
грн) сплачує податок тільки з прибутку. А проста людина, отримавши 2000,
сплачує податок з усієї суми. Але ж людині необхідна якась сума, що не
обкладається податком, щоб хоча б підтримати фізичну здатність до праці. У соціальному
законодавстві є термін «неоподаткований мінімум доходу». ФПУ давно вимагає,
щоб цей неоподаткований мінімум ураховувався при оподаткуванні доходів і був
на рівні прожиткового мінімуму. На жаль, цього поняття більше немає в
податковому законодавстві – його замінила податкова соціальна пільга. Але
право на цю пільгу мають не всі, а лише ті, чий дохід не перевищує на цей момент
1610 гривень. Тобто якщо у людини 1611 гривень доходу, то вона змушена платити
15%. Це дискримінація в оподаткуванні оплати праці, з якою Федерація профспілок
боролася й боротиметься надалі.
26.07.2013
Раїса ЧИРВА, «ПВ»
|