ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Чи відчують українці зменшення податкового пресу?

Влада пропонує підприємцям зменшити податковий тиск в обмін на створення робочих місць і легалізацію дохо­дів. Ідея сама по собі вельми позитивна. Бо й вітчизняні, й зарубіжні експерти одностайно оцінюють український бізнес: його розвиток гальмує непомірне навантаження на фонд оплати праці. Та чи все, що пропонують фахівці Міністерства доходів і зборів, влаштовує решту відомств, Кабінет Міністрів і, зрештою, власне громадян? Чи на­справді такою джентльменською виявиться угода влади з підприємцями, як її зображують податківці?

РОБІТЬ СТАВКИ, ПАНОВЕ

Пакет законопроектів, спрямо­ваних на зниження податкового навантаження на доходи фізич­них осіб і фонд оплати праці, ще не пройшов обговорення в уряді, натомість викликав жваву диску­сію серед експертів і роботодав­ців. Останні версії поправок до Податкового кодексу цікавлять усіх без винятку працюючих гро­мадян.

Що пропонує Міністерство до­ходів і зборів? Із заробітку до 1500 гривень на місяць податок мав би бути нульовий. Згодом цей поріг вирішили поки що не розглядати, а впорядкувати наступні. Із заро­бітної плати від 18 тисяч гривень до 3 мільйонів на рік (а це від 1500 до 250 000 гривень на місяць) від­биратимуть 10%. Обкладати по­датком пропонують тільки суму, яка перевищує 1500 гривень. При­міром, людина заробляє 5 тисяч гривень на місяць. При цьому 1500 податку не підлягають, а наступні 3,5 тисячі – вираховують за став­кою 10%. Себто людина має спла­тити 350 гривень обов’язкового по­датку на дохід. Нині вона віддає державі 595 гривень.

Для тих, кому поталанило за­робляти від 3 до 8 мільйонів гри­вень на рік, із першої чверті мільйона візьмуть податок 10%, а з решти заробленої суми – 15%. Із доходів понад 8 мільйонів на рік доведеться поділитися із дер­жавою п’ятою частиною, тобто 20%. Відтак чинна шкала – 15–17% має бути знижена. Однак лише за умови, що законопроект підтримають на всіх рівнях – від Мінфіну до Кабміну. Експерт з питань бюджету Асоціації міст України Олександр Слобожан налаштований дещо песимістич­но: «Проводити таку реформу по­датку за наявності бюджетних проблем небажано. Мінфін може наполягти на додатковому доопрацюванні документа. Та якщо документ і погодять у Кабі­неті Міністрів, парламент може так його перекроїти, що буде ще гірше».

Ще одна новація, варта уваги: ставку єдиного соціального вне­ску автори законопроектів мають намір знизити до 18%. У Міністер­стві доходів і зборів повідомили, що обговорювалась і цифра 15%, але після ретельного аналізу, до­даткових розрахунків можливих втрат бюджету спинилися на по­значці 18%. Проте за будь-яких умов, зазначають експерти, чин­на система буде спрощена. Нині в Україні ставка ЄСВ становить від 36,76 до 49,7%. Вона залежить від кла­су професійного ризику виробни­цтва. Що вищі ризики, то вищий ЄСВ. Скажімо, ставки ЄСВ на заро­бітні плати пілотів і бортмеханіків становлять 45,96%, а працівників бю­джетної сфери – 36,3%.

Значення документа роз’яснив перший віце-прем’єр Сергій Арбузов: «З метою ліквідації умов для існування тіньового сектора еко­номіки та перенесення податкового навантаження на більш платоспро­можну категорію громадян плану­ється зниження нарахувань на фонд оплати праці шляхом суттєвого зни­ження ставки ЄСВ».

ПІДРАХУВАЛИ – ЗАПЛАКАЛИ

Мінфін доволі стримано поста­вився до ініціатив відомства Олек­сандра Клименка. Фахівці міністер­ства оперують цифрами: 92,5% по­даткових надходжень забезпечують саме наймані працівники, а 97,2% із них отримують платню до 10 тисяч гривень і сплачують 15%. Зважаючи на запропоновані новації, ставки по­датку буде знижено практично всім працюючим. Це може призвести до того, що місцеві бюджети втратять близько 21,3 мільярда гривень. А за­гальна цифра втрат сягне 100 мільяр­дів гривень.

 Твердження, що зниження податку активізує бізнес, відтак спостерігати­меться легалізація зарплати й надходи­тиме більше податків, поки що переко­нує не багатьох. Експерти стверджують, що за ідею Міністерства доходів і зборів усе одно доведеться розплачуватися про­стим громадянам, тим, хто отримує до 10 тисяч гривень на місяць. Директор цен­тру «CASE-Україна» Дмитро Боярчук за­стерігає: «Якщо більша частка зарплат обкладатиметься за ставкою 10%, навряд чи є сенс подальшої диференціації – ви­сокі доходи навряд чи виплачуються у вигляді зарплат». До того ж людей, чий місячний дохід становить понад 600 ти­сяч гривень, так мало, що остерігатися тінізації – зайве.

Тим часом Мінфін налаштований ка­тегорично проти законопроектів Міндо­ходів і зборів. Чиновники фінансового відомства наголошують, що внаслідок зниження ставок податків стрімко впа­дуть надходження до Пенсійного та ін­ших соціальних фондів. Натомість Мін­доходів непохитний: надходження забез­печать за рахунок скасування податко­вих пільг і впровадження нового меха­нізму над трансфертними цінами. На це колишній заступник міністра праці і со­ціальної політики Павло Розенко заува­жує: «Аргументи податківців – не працю­ватимуть. Соціальні фонди і державний бюджет – це різні кошики. Надходження від ЄСВ спрямовують до фондів, а збори, приміром, після скасування низки по­даткових пільг, потраплять до бюдже­ту».

Очільник МДЗ Олександр Клименко стверджує, що його відомство напрацю­вало достатньо компенсаторних механіз­мів. «Головний із них – загальнодержав­не обов’язкове декларування доходів усіх громадян. Серед інших ініціатив із наповнення бюджету – підвищення ак­цизів, запровадження 3% збору з купівлі-продажу валюти підприємствами, який напряму піде до Пенсійного фонду», – каже пан Клименко.

Фінансове відомство погодиться на зниження податкового пресу, якщо для підстраховки податківці віднайдуть хоча б 50 мільярдів гривень, якими мож­на буде перекрити дефіцит Пенсійного фонду.

Перший заступник голови фракції Партії регіонів у ВР Михайло Чечетов за­галом позитивно ставиться до ідеї зни­ження податкового навантаження на працюючих. А от щодо зниження ставки ЄСВ висловлюється обережно: «Закон ухвалять за умови, що Кабмін доведе, як можливий брак коштів буде компенсова­но з інших джерел».

Пропозицію знизити ставки ЄСВ до 18%, окрім Мінфіну, не підтримують у Мінекономрозвитку, Мінсоцполітики, Пенсійному фонді та Федерації проф­спілок. Усі зауваження зводяться до од­ного: зниження доходів Пенсійного фон­ду може сягнути катастрофічних цифр.

БІЛИМ ПО ЧОРНОМУ

Однією з переваг запропонованих но­вацій податківці називають детінізацію бізнесу. Бо нині зазвичай усі намагають­ся мінімізувати податкове навантажен­ня. Ніхто достеменно не знає, який відсо­ток дрібного й середнього бізнесу пра­цює в тіні. Керівник однієї невеликої фірми розповідає: «Якби я впродовж п’яти років справно сплачував податки – віддав би державі понад 70 тисяч дола­рів. Це при тому, що річний оборот моєї компанії становить близько 50 тисяч. Та якби податковий прес був не такий по­тужний, із задоволенням працював би «по-білому». Це було б, як мінімум, спо­кійніше».

Та чи розв’яже ініціатива Міністер­ства доходів і зборів проблему із зарп­латами в конвертах? Якщо зважити, що нині ставка, за якою гроші перетворю­ються на готівку, становить від 10 до 15%, залежно від запропонованої схеми. Тобто конвертація тіньових зарплат теж коштує грошей. З огляду на це, ро­ботодавцю буде вигідніше платити «білу» зарплату. Для чого платити з од­нієї тисячі гривень п’яту частину кон­вертатору, якщо легально можна спла­тити до бюджету 180 гривень? Та не все так просто.

Незалежний фінансовий експерт Ана­толій Заїка вважає: «Доволі складно бо­ротися з тіньовим бізнесом, який, за різ­ними оцінками, сягає 50 відсотків. Як стверджує практика, заборонами будь-яку проблему розв’язати надто складно. Вихід один – шукати варіанти розши­рення бази оподаткування. Відтак зни­ження ставки єдиного соціального вне­ску до 15%, без сумніву, позитивно по­значиться на легалізації заробітних плат в Україні. Та за умови, що буде про­довжено політику лібералізації взаємовідносин бізнесу й фіскальних органів».

І ще одна обставина додає сумнівів, що з зарплатою в конвертах можна по­кінчити одним чи двома законами. Біз­нес не йме віри у винятково добрі намі­ри фіскалів. «Одна з функцій Міндохо­дів і зборів – збирати податки. І ми це розуміємо. Поки що ми бачимо тільки частину картинки – зниження ставок по­датків. Треба дочекатися, доки в мініс­терстві скажуть, чого хочуть натомість», – каже перша заступниця глави Коміте­ту ВР з питань податкової і митної полі­тики Оксана Продан.

У Міністерстві економіки поки що тримають паузу. Посадовці кажуть, що документ «перебуває в роботі». Вивча­ють переваги й недоліки нововведень. Рішення залежатиме від того, як зміни до законів позначаться на наповненні бюджету й Пенсійного фонду.

 Олександр Охріменко,

президент Українського аналітичного центру:

«Якщо законода­вець знизить пода­ток із заробітної плати до 10%, то це однозначно по­зитивно. Це може «вибілити» заро­бітну плату, тому що буде менше на­вантаження на по­даткову, а для біз­несу виявиться ви­гідніше платити «білу» зарплату, ніж ховати гроші».

Коментар Людмили Остапенко,

Керівника департаменту бюджетної політики та соціального захисту апарату ФПУ

 У рамках Генеральної угоди на розгляд Федерації профспі­лок надходять різні законо­проекти. Надійшов на узго­дження СПО й комплексний зако­нопроект, підготовлений Міндохо­дів, який містив зміни у частині по­датку на доходи фізичних осіб. Він передбачав нульову податкову ставку на дохід до 1500 грн. І ми дуже зраділи. Бо минулого року наші представники входили до складу робочої групи при Міністер­стві фінансів, яка відпрацьовувала проект реформування податкової системи. В рамках цієї групи ми саме цей варіант і узгодили – ну­льову ставку на дохід до 1500 грн. Але напередодні урядового засі­дання, де мав розглядатися цей за­конопроект, ми побачили, що став­ка податку на прибуток зросла з 0% до 10%. Мабуть, у міністерстві ви­рішили, що нульова ставка дорого обійдеться бюджету. І хоча 10% – краще, ніж 15%, але ми були дуже розчаровані. Щоправда, до розгля­ду проекту на засіданні уряду спра­ва поки що не дійшла.

Узагалі, позиція Федерації проф­спілок така: оподаткування дохо­дів фізичних осіб має бути таким самим, як і оподаткування бізнесу. Припустімо, якщо розраховують податок на прибуток у бізнесу, то обкладають податком лише при­буток, а не весь дохід бізнесмена. Ставка податку на прибуток із на­ступного року становитиме 16%. А ставка податку на дохід фізичної особи – 15% або 17% (для доходу вище 10 мінімальних зарплат). Тобто це ставки – адекватні. Але бізнесмен, отримавши дві тисячі гривень доходу (з прибутком 500 грн) сплачує податок тільки з при­бутку. А проста людина, отримав­ши 2000, сплачує податок з усієї суми. Але ж людині необхідна якась сума, що не обкладається податком, щоб хоча б підтримати фізичну здатність до праці. У соці­альному законодавстві є термін «неоподаткований мінімум дохо­ду». ФПУ давно вимагає, щоб цей неоподаткований мінімум урахо­вувався при оподаткуванні доходів і був на рівні прожиткового мініму­му. На жаль, цього поняття більше немає в податковому законодав­стві – його замінила податкова со­ціальна пільга. Але право на цю пільгу мають не всі, а лише ті, чий дохід не перевищує на цей мо­мент 1610 гривень. Тобто якщо у людини 1611 гривень доходу, то вона змушена платити 15%. Це дискримінація в оподаткуванні оплати праці, з якою Федерація профспілок боролася й бороти­меться надалі.

26.07.2013

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини