ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Підсумки другої сесії ВР: зроблено багато, але далеко не все

 Попри труднощі й протистояння у парламенті, друга пленарна сесія завершилася. За словами Голови Верховної Ради Володимира Рибака, за­галом за час роботи сесії ухвалено 82 закони, а у першому читанні схвалено 28 законопроектів. Велику увагу під час минулої сесії депутати приділяли соціаль­ним законопроектам, що регулюють державну політику в цій сфері. Своєю чергою, представники Федерації проф­спілок украй уважно стежили за депутатською діяльніс­тю та вносили свої пропозиції до низки законів. Відрад­но, що більшу частину з них депутати врахували.

Візит до стоматолога відкладається

Якось на шпальтах нашої газе­ти депутат Ярослав Сухий влучно зауважив: «Нам украй потрібно ухвалити Трудовий кодекс. Бо ре­формування соціально-трудових відносин – те саме, що й візит до стоматолога. Це обов’язково має статися. І що довше затягувати, то страшнішими виявляться на­слідки».

Натомість опозиція вважає сво­їм здобутком, що на другій сесії Верховної Ради у депутатів не ді­йшли руки до розгляду цього на­сущного питання. Хоча, на думку розробників Трудового кодексу Ярослава Сухого та Олександра Стояна, усі зауваження, подані свого часу профспілками та робо­тодавцями, було враховано, комп­роміс знайдено. І все йшло до того, що вже цього літа кодекс буде ухвалено.

Нагадаємо, що профспілки до­тримувалися принципової позиції не допустити звуження змісту й обсягу прав працівників і профспі­лок. Відтак у проекті Трудового кодексу збережено соціально спря­мовані норми чинного КЗпП і по­вноваження профспілок у сфері за­хисту трудових прав працівників. Профспілки зацікавлені в ухва­ленні цього документа у чинній редакції. Звісно, певні пересторо­ги існують. Надто, якщо зважити, що депутатський корпус представ­ляють роботодавці, а в ході проек­ту не виключені поправки не на користь працівника.

Великі надії профспілки по­кладають на свого представника у Верховній Раді Олександра Сто­яна. Після численних консульта­цій йому запропоновано під час доопрацювання законопроекту внести зміни щодо збереження чинного порядку погодження ви­борним органом первинної профорганізації актів, що ухвалюють роботодавці, погодження з профорганами застосування надуроч­них робіт і залучення працівників до роботи у святкові та вихідні дні, збереження порядку прийнят­тя рішення комісією з трудових спорів, як це передбачено у чин­ному Кодексі законів про працю.

Словом, документ доскональ­но обговорювався на всіх рівнях, але поки що до схвалення у ВР справа не дійшла. Експерти спо­діваються, що доля проекту з’ясується на наступній, третій сесії парламенту. Політолог Ва­дим Карасьов поділився власни­ми прогнозами: «Проект візьмуть, якщо переконають комуністів і позафракційних. Загалом він має великі шанси. Можуть прийняти до кінця цього року».

Натомість перший заступник голови фракції Партії регіонів у ВР Михайло Чечетов стурбова­ний діями депутатів з інших фрак­цій. На його думку, «було б ідеально прийняти ТК у першому читанні до літа, а остаточно – до кінця року, але це важко, напевне, надійде багато поправок і зауважень». Але що зро­блено, те зроблено. Очевидно, що ухвалення нового кодексу відбудеть­ся не раніше наступної сесії.

Кому, коли і скільки?

Серед переліку соціальних зако­нів, у яких враховано пропозиції профспілок, чимало тих, що стосу­ються найбільш уразливої категорії українців. Насамперед, депутати підтримали пропозицію уряду щодо збільшення надбавки для догляду за дітьми-інвалідами та внесли відпо­відні зміни до закону.

До сьогодні розміри надбавки на догляд і, відповідно, державної соці­альної допомоги жодним чином не залежали від ступеня втрати здоров’я дитини-інваліда, тож усі отримували однаково. Профспілки запропонували диференціювати роз­мір надбавки залежно від ступеня втрати здоров’я дитини та потреби в постійному сторонньому догляді. Відтак закон передбачає збільшення розміру надбавки на догляд за дитиною-інвалідом (підгрупи А) з 50 до 75% прожиткового мінімуму.

Досі спостерігалися деякі неточ­ності при наданні соціальної допо­моги сім’ям, які взяли на виховання

 дитину-сироту. Раніше така сім’я отри­мувала допомогу на рівні двох прожит­кових мінімумів – 2420 гривень. Якщо ро­дина виховує дитину-інваліда, то отри­мує допомогу 894 гривні. Проте, якщо дитина є одночасно і сиротою, і інвалі­дом, то отримує ті самі 2420 гривень, які вже враховують 894 гривні допомоги з ін­валідності. Завдяки активній позиції профспілок цей недолік вдалося усуну­ти. Віднині кожна дитина отримуватиме щомісяця 2800–3300 гривень допомоги, тож матиме більше можливостей для лі­кування та реабілітації.

«Це стосуватиметься приблизно 1500–1600 таких дітей, вони отримуватимуть допомогу незалежно від того, мають до­помогу з інвалідності чи ні. Це ще до­датково 894 гривні у сім’ї, котрі взяли під опіку дітей-інвалідів», – наголосила перший заступник глави АПУ Ірина Акімова.

Крім того, депутати підтримали про­позицію призначати пенсії за особливі заслуги перед Україною батькам, які ви­ховали п’ять і більше дітей. Досі таке право мали лише матері. Також відтепер іще один закон захищатиме права тату­сів: одинокі батьки нарівні з одинокими матерями матимуть право звертатися до суду, якщо їм раптом відмовили у при­йомі на роботу чи першочерговому отри­манні житла.

Міністерству соцполітики, роботодав­цям і профспілкам нарешті вдалося по­розумітися у питанні, яке обговорювали майже десять років: чи зараховувати де­кретну відпустку до страхового стажу? Парламент вніс відповідні зміни до пен­сійного законодавства, тож віднині де­кретна відпустка зараховуватиметься до страхового стажу під час призначення пенсії.

Також урегульовано виплати пенсій унаслідок втрати годувальника дітям, що досягли 18-річного віку. Тепер вони отримуватимуть виплати не тільки в пе­ріод навчання, а й під час канікул.

Тож можна стверджувати, що в питан­нях пенсійного забезпечення окремих категорій населення пропозиції профспі­лок у цілому були враховані.

З прицілом на майбутнє

Парламентські комітети працюють над основними напрямами бюджетної політики на наступний рік. Головне за­вдання профспілок на цьому етапі – сво­єчасно внести всі пропозиції до головно­го документа – Держбюджету. Заступ­ник Голови ФПУ Григорій Осовий на од­ному із засідань зазначив, що профспіл­ки мають у цьому питанні неабиякий досвід. Приміром, минулого року з 12 пропозицій ФПУ у проекті Основних на­прямів бюджетної політики було врахо­вано 10. Це означає, що профспілки ма­ють і надалі докладати всіх зусиль, аби їхні пропозиції сприяли підвищенню рівня соцстандартів і забезпеченню со­ціальних гарантій громадян.

Зокрема, абзац десятий розділу «Основні завдання бюджетної політики» ФПУ наполягає викласти у такій редак­ції: «Встановлення мінімальної заробіт­ної плати як державної соціальної га­рантії з оплати праці у розмірі не нижче фактичного прожиткового мінімуму та забезпечення подальшого її зростання до рівня реальної вартості робочої сили, з урахуванням податку на доходи фізич­них осіб та сімейного навантаження».

Профспілки виступають за скасуван­ня розриву між розмірами мінімальної заробітної плати та тарифної ставки (по­садового окладу) працівника I тарифно­го розряду Єдиної тарифної сітки розря­дів і коефіцієнтів з оплати праці праців­ників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери зі встановленням рівності зазначених по­казників у 2014 році та обстоюватимуть цю позицію на засіданнях парламент­ських комітетів.

Серед питань, за вирішення яких бо­ротимуться профспілки, зокрема, забез­печення умов праці, охорона праці, вдо­сконалення механізмів співіснування роботодавців і працівників. Щодо остан­нього, то профспілкові активісти внесли кілька пропозицій і висловили чимало побажань, спрямованих на стимулюван­ня роботодавців щодо створення нових робочих місць. Це, на думку профспіл­кових діячів, сприятиме не тільки зни­женню рівня безробіття в країні, а й до­поможе тим, кому на ринку праці осо­бливо важко: інвалідам, молоді без до­свіду роботи, ветеранам.

Профспілки наполягають, аби враху­вали їхню вимогу щодо конкретизації поняття «прожитковий мінімум». Від­так відповідний абзац пропонують ви­класти у такій редакції: «Встановлення прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп насе­лення на підставі оновлених наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, суми податку на дохо­ди фізичних осіб та індексу споживчих цін».

А також доповнити його абзацом: «За­безпечення застосування базового дер­жавного соціального стандарту – про­житкового мінімуму при визначенні розмірів соціальних виплат і допомог».

Вищевказані та низку інших пропо­зицій ФПУ надіслано до відповідних парламентських комітетів. Тож сподіва­ємося на розуміння і плідну співпрацю.

 Домашнє завдання на літо

 Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо безпеки продукції» після розгляду на засіданні Ко­мітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонополь­ної політики поки що відкладе­но. Депутати вирішили, що над ним треба ще попрацювати, аби врахувати пропозиції і заува­ження усіх зацікавлених сторін. Звісно, що профспілкові активіс­ти осторонь не залишаться. Тим більше, що вже давно назріла потреба підвищити відповідаль­ність за реалізацію забороненої чи неякісної продукції. Відтак актуальним лишається завдання внести зміни до Закону України «Про захист прав споживачів». У майбутньому ці зміни мають працювати на підтримку самих споживачів.

Відповідні служби зобов’язані належним чином стежити, аби неякісну чи небезпечну для здоров’я громадян продукцію вилучали з обігу, а не переправ­ляли на сумнівне перероблення для подальшої реалізації. Тож завдання експертів – перекрити всі можливі канали маніпулю­вання з харчовими продуктами. Для цього зміни до законопро­екту мають чітко розмежовува­ти такі поняття, як обіг, переро­блення, утилізація, знищення або подальше використання не­якісної та небезпечної продук­ції.

Профспілки занепокоєні позиці­єю Міністерства економічного розвитку, яке пропонує усунути фахівців Держспоживінспекції України від покладених на них обов’язків захисту прав спожи­вачів. У такому разі, наголошу­ють профспілкові активісти, дер­жавній споживчій політиці буде завдано великої шкоди. Про ефективне регулювання питань у сфері споживання можна буде забути. Споживачі не зможуть обстояти свої права за допомо­гою звичних правових, адміні­стративних та економічних інструментів.

Тож нині актуальним залишаєть­ся питання – доопрацювати проект закону, аби в ньому зна­йшлося місце для ефективної ді­яльності Державної споживчої інспекції країни, аби й надалі її представники оперативно реа­гували на скарги споживачів у всіх регіонах і в повному обсязі виконували покладені на них функції. Адже цей орган стоїть на сторожі інтересів не окремих чиновників, а всіх без винятку громадян.

18.07.2013

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини