ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Трудитися за Кодексом

Україна – єдина пострадянська країна, що досі живе за нормами КЗпП, ухваленого ще у 70-х роках минулого століття. Зрозуміло, що його норми, м’яко кажучи, застаріли. Вже давно назріла нагальна необхідність ухва­лення нового Трудового кодексу. На жаль, процес просувається надзвичайно важко: кожен документ одразу обростає міфами й викликає несприйняття з боку окремих ка­тегорій населення. Місяць тому до парла­менту було внесено Трудовий кодекс, співавторами якого є Олександр Стоян та Ярос­лав Сухий. Автори проекту стверджують, що документ максимально збалансований між всіма учасниками соціального діалогу й ураховує інтереси трудящих. «Профспілкові вісті» перевіряли, чи так воно є насправді.

НОВИЙ СТАРИЙ ДОКУМЕНТ

Проект Трудового кодексу, який по­дано до парламенту, являє собою моди­фіковану редакцію свого попередника, запропонованого кілька років тому. Тоді документ розробляли Олександр Стоян, Ярослав Сухий і колишній голо­ва ФПУ Василь Хара. Кодекс навіть роз­глянули в першому читанні й на тому і спинилися. Документ містив кілька спірних норм, які спричинили критику та нарікання. У тому числі – з боку проф­спілок. Саме їхня позиція стала ключо­вою, аби документ зняли з розгляду пар­ламенту.

Нинішній проект вважається більш компромісним. На думку фахівців, до­кумент містить більше позитивних мо­ментів для працівників. За словами іні­ціаторів проекту, одна з головних пере­ваг нового-старого Трудового кодексу – узагальнення всього, що напрацьовано у сфері соціально-трудових відносин за останні 20 років. Кодекс більш актуалі­зований. Наприклад, він містить понят­тя, яких не було у радянському КЗпП, як-от «роботодавець», «людина найма­ної праці», «приватна власність» та інші. Крім того, документ виписаний з ураху­ванням положень Європейської соціаль­ної хартії, Загальної декларації прав лю­дини, рекомендацій Міжнародної орга­нізації праці.

Одна з головних новацій кодексу – за­борона дискримінації працівників за будь-якими ознаками. Крім того, відте­пер буде заборонено звільняти праців­ників при досягненні пенсійного віку. Адже через недосконалість законодав­ства у цій сфері досі людей пенсійного віку звільняли з будь-яких приводів.

Окрім того, кодекс передбачає підви­щення оплати праці у нічний час – із 20% (як зараз) до 30%. Також на 20% під­вищиться оплата праці у тому разі, якщо робочий день поділяється на частини.

Але найголовніший позитив нового Трудового кодексу полягає в тому, що всі важливі питання – чи то розмір міні­мальної зарплати, чи звільнення праців­ника, вирішуватимуться лише шляхом соціального діалогу.

 МІФИ КОДЕКСУ

Противники ухвалення Трудового ко­дексу лякають людей різними страшил­ками. Приміром, що новий документ збільшує робочий день із 8 до 12 годин і робочий тиждень – з 40 до 48 годин відпо­відно. Насправді ж це нісенітниці. Цю норму справді містив попередній варі­ант Трудового кодексу. До того ж фахів­ці стверджували, що вона потрібна, бо чітко регламентуватиметься максималь­ний термін робочого дня і тижня. Вста­новлюватися він мав лише за згодою сто­рін. Адже роботодавці й так постійно по­довжують робочий день. Іноді навіть до 16 годин. Але без жодних документів і письмової згоди працівників. І, звісно, без виплати понаднормових.

Так чи інакше, а з нинішнього варіанта Трудового кодексу цю норму вилучено.

Автори документа визнають, що він містить статті, які передбачають можли­вість ненормованого робочого дня. На­приклад, хірург завершує свій робочий день, аж раптом привезли тяжкохворого, який потребує негайної операції. Тож згідно з новим кодексом за понаднормо­ву працю має бути доплачено. Загалом ненормований робочий час не може пе­ревищувати 120 годин на рік і не більш як 4 години впродовж двох днів.

Головний міф документа полягає в тому, що його положення нібито захищають лише інтереси роботодавців. Натомість автори проекту категорично відкидають ці закиди й наводять власні аргументи. Приміром, якщо кодекс набу­де чинності, то у разі звільнення унаслі­док скорочення штату роботодавець має виплатити вихідну допомогу в розмірі від однієї до трьох середніх зарплат. Від­так враховуються інтереси працівників.

Крім того, відтепер роботодавці не в змозі видавати накази, які порушувати­муть принципи трудового законодавства чи Конституції. Кожен свій крок підпри­ємець мусить погоджувати із законами, які, як відомо, захищають людину праці.

Ще одна «страшилка» щодо кодексу: документ нібито узаконює прослухову­вання працівників. Мовляв, тепер вони не матимуть жодних таємниць і на них збиратимуть компромат. Насправді ав­тори переконують, що відеоспостережен­ня давно є нормою на багатьох підпри­ємствах. Наприклад, у банках, супермар­кетах тощо. Згідно із законом відеоспос­тереження має вестися лише там, де це не принижуватиме працівників. Депута­ти жартують, що вони перебувають під прицілом відеокамер увесь день. І нічого – мовчать.

В ІНТЕРЕСАХ ПРОФСПІЛОК

Найпоширеніший міф стосовно зако­нопроекту – що він ураховує лише інтереси роботодавців, а от позицію профспі­лок не враховує взагалі. Натомість один з авторів проекту – Олександр Стоян на­голошує, що саме позиція профспілок під час розроблення Трудового кодексу була ключовою.

Перед тим, як подати проект до парла­менту, його автори провели низку кон­сультацій і круглих столів, у тому числі за участю Федерації профспілок України, представники якої внесли конкретні про­позиції до документа. За словами розроб­ників, до другого читання законопроекту усі пропозиції ФПУ будуть враховані.

Ініціатори нового кодексу на цьому спинятися не збираються. На порядку денному – обговорення документа у ко­мітетах, дискусії у профспілках, у Феде­рації роботодавців.

Загалом профспілки підтримують по­ложення Трудового кодексу. Ініціатори закону не лише прагнуть урахувати їхні позиції, а й зблизити позиції профспілок і роботодавців. Робота над документом відбувається під гаслом «Соціальне партнерство та соціальний діалог».

«З одного боку, роботодавець – це лю­дина, яка організовує роботу, яка її опла­чує, створює робочі місця. Ми маємо до­помогти цій людині розвивати бізнес. І якщо ми його обкладемо з усіх боків, йому важко працюватиметься. З іншого боку, ми маємо захистити людину праці у сфері охорони праці, нормальної її оплати, зайнятості. А це функція проф­спілок. Тому ми збалансували їхні пози­ції максимально. Було нелегко, але ми це зробили майже максимально», – ко­ментує Олександр Стоян.

Голова ФПУ Юрій Кулик погоджуєть­ся, що хоч кодекс важко назвати бездо­ганним, проте вдалося збалансувати по­зиції між працівниками та роботодавця­ми. На його думку, потрібно якнайшвид­ше ухвалити цей документ. Щойно він запрацює, стане зрозуміло – у чому його переваги і які недоліки. І за необхідності маємо доопрацювати деякі положення. Схоже, на такий компроміс готові всі сто­рони соціального діалогу.

• КОМЕНТАР СЕРГІЯ УКРАЇНЦЯ, ЗАСТУПНИКА ГОЛОВИ ФПУ

Проект, який подано на роз­гляд парламенту, кращий, ніж той, що був готовий до другого читання і знятий за пропозицією Федерації профспі­лок. Маємо кілька позицій, які по­ліпшують проект. Так, видалили норму про 12-годинний день. Хоча, як на мене, це була правиль­на норма – принаймні вона вста­новлювала межу робочого часу протягом доби.

Крім того, нас влаштовує, що в до­кументі враховано роль профспі­лок. Акти, що приймають робото­давці, мають бути погоджені з профспілковим органом. У тому числі ті, що стосуються обов’язкових щеплень працівни­ків, роботи у вихідні дні тощо.

Одним із головних позитивів доку­мента вважаю той факт, що обов’язковим буде підписання тру­дової угоди – у письмовій формі. Це дозволяє працівнику на закон­них підставах обстоювати свої пра­ва. Також украй важливо, що у за­конопроекті прописано, що звіль­нення працівника з ініціативи ро­ботодавця має відбуватися лише за погодженням профспілкового комітету підприємства чи органі-зації.

То ж позиція профспілок така: за­пропонований варіант Трудового кодексу більш прогресивний і та­кий, що враховує інтереси найня­тих працівників.

Принаймні немає жодного погір­шення порівняно із проектом, який був знятий Верховною Радою попереднього скликання. В цілому він влаштовує профспілки.

Але ми ще розглядатимемо пропо­зиції під час роботи тристоронньої робочої групи за участю уряду, ро­ботодавців і профспілок. Профспіл­ки мають 150 пропозицій щодо по­кращення цього документа. Ми усвідомлюємо, що це серйозна бо­ротьба між бізнесом і профспілка­ми. Але якщо ми знайдемо спільну мову, то можна розраховувати на швидке проходження Трудового кодексу в парламенті. У разі ухва­лення документа з’являться мож­ливості поліпшити умови, в яких працюють люди, визначити шляхи вирішення деяких досі невизначе­них і проблемних ситуацій.

04.07.2013

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини