ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Заборона абортів: жінки без вибору

 Законодавча заборона штучного переривання вагіт­ності призведе до збільшення народжуваності. Так, принаймні, стверджують автори законопроекту щодо заборони абортів, зареєстрованого у Верховній Раді. Схоже, так уважають далеко не всі. Жінки, ме­дики, демографи та навіть представники церкви не бачать зв’язку між забороною переривання вагітнос­ті та збільшенням кількості народжень здорових щасливих дітей.

 НАЗАД, ДО РАДЯНСЬКОЇ МЕДИЦИНИ

Законодавчу заборону на штучне пе­реривання вагітності ініціюють пред­ставники ВО «Свобода» – Олександр Сич, Руслан Зелик та Руслан Марцинків. Від­повідний законопроект було зареєстро­вано на початку квітня у секретаріаті Верховної Ради.

У документі пропонується повністю заборонити штучне переривання вагіт­ності за винятком трьох випадків: якщо вагітність загрожує здоров’ю та життю майбутньої мами, якщо є медичні пока­зання щодо патології плоду, не сумісної з життям дитини, та якщо в судовому по­рядку було доведено факт зачаття дити­ни внаслідок зґвалтування жінки.

За проведення операцій штучного пе­реривання вагітності документом перед­бачається кримінальна відповідаль­ність. Лікарів за це каратимуть позбав­ленням волі строком від 3 до 7 років, а осіб, що не мають медичної освіти, – на 7 років. Каратиметься також публічна пропаганда або заклики робити аборти. За це порушники сплачуватимуть від 50 до 100 мінімумів, що не обкладаються податком (наразі такий мінімум стано­вить 17 грн).

Ініціатори проекту посилаються на дані ООН, згідно з якими Україна за кіль­кістю абортів випереджає будь-яку іншу країну Євросоюзу. Причини такої ситуа­ції автори законопроекту вбачають саме у легальності та доступності абортів.

 Що ж, ці факти досить легко перевіри­ти. Адже подібна практика була прита­манна радянській медицині. В СРСР із 1936 до 1955 років існувала заборона абор­тів, яка вважається особистою ініціати­вою Йосипа Сталіна. Між тим, за роки заборони стрімко зросла материнська смертність через штучне переривання вагітності, бо аборти робилися в антиса­нітарних умовах. Крім того, побільшала кількість покинутих дітей та вбивств ма­люків протягом першого року життя.

Про хибну радянську практику згада­ла і Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська. За її словами, держава має створити умови для стимулювання народжуваності, а не забороняти аборти. «Я ставлюся до такої ініціативи негативно. Адже досвід забо­рони абортів вже був, за часів Сталіна. Що сталося в результаті? Скалічені долі жінок, які все одно позбавлялися неба­жаної дитини, але підпільно», – зазначи­ла вона.

На думку омбудсмена, проблему по­трібно розв’язувати іншим шляхом: не лякати кримінальною відповідальністю за аборти, а роз’яснювати та допомагати. Аби кожна жінка знала, яке це щастя, коли з’являється дитина. «В тому випад­ку, якщо держава допомагатиме, заборо­на на переривання вагітності як складо­ва турботи про кількість населення України взагалі не стоятиме», – підсуму­вала Валерія Лутковська.

НАРОДЖУЙ, І КРАПКА!

Найбільше цей законопроект обурив жіноцтво. По-перше, з ініціативою ви­ступили чоловіки, які із зрозумілих при­чин просто не можуть опинитися в шкірі жінки. А отже, не мають втручатися до такої інтимної сфери. По-друге, вже сама постановка питання передбачає, що жін­ку позбавляють вибору, який може зро­бити лише вона сама: бути чи не бути матір’ю. Ніхто ж бо не сперечатиметься, що те, як їй розпоряджатися власним ті­лом, є її особистою справою.

 Вражає і тон, яким автори проекту класифікують тих, хто постав перед не­обхідністю переривання вагітності. З них зробили мало не повій: мовляв, жод­на порядна жінка не допустить небажа­ної вагітності. Це свідчить про те, що ав­тори законопроекту підійшли до пробле­ми надто поверхово. Вони зовсім не розу­міють процесу й абсолютно не поважа­ють українок. Адже насправді це може трапитися з кожною жінкою. І навіть у міцному щасливому шлюбі. Причини бу­вають як медичними, так і соціальними. Наприклад, якщо від народження пер­шої дитини пройшло менше року, й ор­ганізм породіллі не встиг відновитися. Або в сім’ї бракує грошей для того, аби утримувати немовля. Або майбутня мама сама ще дитина і з фізіологічних та психологічних причин не може наро­дити та виховувати малюка.

Поважних причин для дострокового переривання вагітності може бути без­ліч. Вони аж ніяк не обмежуються тими, що пропонують автори законопроекту. Бо ж навіть серед трьох наведених в до­кументі причин як мінімум одна – зґвал­тування – виглядає знущанням. Згідно з проектом, факт насильства потрібно до­вести в суді. Експерти жартують, що, враховуючи термін розгляду справ в українських судах, рішення про дозвіл на аборт може бути ухвалене, коли дити­на піде до школи.

На форумах серед захисників заборо­ни абортів лунають різні думки: «Не ля­гайте в ліжко з тими, від кого не хочете дітей!», «Порядна жінка ніколи не зава­гітніє від будь-кого!», «Порядну жінку ніколи не зґвалтують» і т. ін. Між тим, більшість поміркованих громадян схо­дяться на золотій середині. Штучне пере­ривання вагітності – це, безперечно, зло. Але законодавча заборона абортів – не менше, або й більше зло.

Про це свідчать і коментарі фахівців. Так, головний науковий співробітник Ін­ституту демографії та соціальних дослі­джень ім. М. В. Птухи НАН України На­таля Рингач вважає, що авторам законо­проекту перед його поданням потрібно було б ознайомитися з аналогічним до­свідом в інших країнах. «Подібні заходи призводять лише до неминучих жертв. По-перше, до загрози життю та здоров’ю жінок, котрі шукають можливості пере­рвати небажану вагітність та знаходять її (або віддаючись до рук некваліфікова­них людей, або калічачи себе самостій­но). По-друге, це призводить до злама­них кар’єр медиків, що порушують забо­рону. Обривати життя, що зароджується, – великий гріх. Але не більший, аніж на­родження небажаної, непотрібної дити­ни», – вважає пані Рингач.

Заборона абортів не підвищує наро­джуваність, і це підтверджують числен­ні дослідження. А от кількість трагіч­них випадків після кримінальних абор­тів або самостійного намагання позбу­тися плоду – ванн з окропом, підніман­ня важких речей тощо, безперечно, зрос­те. Наприклад, за даними ВООЗ, у тих країнах, де жінки мають можливість ле­гально переривати вагітність, ймовір­ність загибелі через аборт не перевищує 1 на 100 тис. утручань. Для порівняння: там, де жінки не можуть зробити це без­печно, ризик загибелі від ускладнень операції становить 1–4 випадки на 1 тис. утручань.

ГРІХ, АЛЕ НЕ ЗЛОЧИН

У країнах, де було встановлено зако­нодавчу заборону штучного перериван­ня вагітності, за кілька років змушені були констатувати той факт, що шляхет­ні наміри призвели до непередбачува­них наслідків. Не стало менше абортів і більше дітей. А от смертей та трагедій побільшало. А також кримінальних абортів та покинутих напризволяще ма­люків.

Жінку, яка з певних причин не хоче народжувати, неможливо до цього при­мусити. Вона все одно знайде спосіб, як позбутися небажаного плоду. Напри­клад, громадянки Польщі, де 1990 року сенат заборонив аборти, є частими паці­єнтками українських клінік, наприклад у Львові. Або ж роблять це в себе на бать­ківщині, в підпільних умовах. З відпо­відними наслідками.

До речі, саме в Польщі сталася драма­тична історія. В лютому 2006 року полька Аліція Тишяц подала позов до Європей­ського суду з прав людини. Підстава для позову – відмова лікарів зробити їй аборт навіть після того, як вони самі попереди­ли її про втрату зору після пологів. Адже коли Тишяц завагітніла (вже третьою дитиною), троє офтальмологів стверджу­вали, що народження дитини може при­звести до майже повної сліпоти. Наразі жінка носить окуляри з потужними лін­зами, але не бачить далі, ніж на півтора метра. До того ж, вона мати-одиначка й інвалід із пенсією 140 євро.

Чого ж прагнуть досягти ті, хто нама­гається заборонити штучне переривання вагітності? Вони уявляють собі ідеальну картину: жінка не перериває вагітність і народжує. Населення України зростає. Але на хвильку уявімо, що жінкам таки заборонили робити вибір. Припустімо, майбутня мама з якихось причин не хоче дитини, але держава змушує її народжу­вати. Тут можливі декілька варіантів. Або вона таки зробить аборт в нелегаль­них умовах, наражаючись на небезпеку та ризикуючи більше ніколи не мати ді­тей. Або все ж таки народить небажану дитину і залишить її в пологовому бу­динку. Або таки забере додому, і малюк все життя відчуватиме, що його не лю­блять. Збільшення кількості нелюбих, непотрібних дітей призведе до зростан­ня дитячої безпритульності. Адже всім зрозуміло, що в покинутих дітей (навіть за живих батьків) варіантів небагато. Ву­личне життя, цигарки, алкоголь, нарко­тики, злочини.

Навіть священики, які негативно став­ляться до абортів, вважаючи їх убив­ством, не схвалюють законодавчої забо­рони штучного переривання вагітності. Адже маленьке життя, що розвивається в атмосфері ненависті, відчуває, що по­рушило плани матері. І страждає ще під час внутрішньоутробного періоду. То що ж краще: перервати маленьке життя у самому зародку або народити небажану дитину, поповнивши кількість сиріт та неблагополучних дітей? Однозначної відповіді на це запитання немає. Але очевидно, що законодавча заборона ні­коли не принесе тих результатів, на які сподіваються автори проекту.

Між тим, існують набагато дієвіші механізми для того, аби покращити де­мографічну ситуацію в країні та змен­шити кількість абортів. Враховуючи раннє дозрівання сучасних дітей, по­трібно порушувати проблему міжстате­вих стосунків якомога раніше. Проводи­ти уроки сексуального виховання, про­філактику ранньої вагітності, розпові­дати про необхідність застосування контрацептивів.

Що стосується дорослих жінок, які че­рез різні причини не хочуть народжува­ти, необхідно, аби на повну силу запра­цювали центри соціальної допомоги, фа­хівці яких переконували б робити вибір на користь пологів. Саме до таких служб мають звертатися жінки, які вагаються у своєму рішенні. Й отримувати під­тримку – моральну і, якщо потрібно, матеріальну.

 ДЕ ЗАБОРОНЕНО АБОРТИ?

У сучасному світі аборти повніс­тю або частково заборонено в близько 80 країнах. Найсуво­ріші закони в мусульман: для того, аби достроково перервати ва­гітність, там потрібні дуже поважні причини. Наприклад, якщо заплід­нення відбулося в результаті інцесту або зґвалтування.

У деяких країнах, наприклад Чилі, Не­палі, Мексиці, Індонезії та Ірландії, жінку, яка зважилася на аборт, мо­жуть засудити до тюремного терміну.

У Німеччині теоретично жінка може зробити аборт, якщо категорично не бажає народжувати, але вона му­сить відвідати обов’язкові консуль­тації, де її ще раз спробують переко­нати зберегти дитину.

Законодавчі нюанси різних країн сто­суються й медиків. Наприклад, у Да­нії або Нідерландах лікар, який від­мовився зробити штучне перериван­ня вагітності, може пізніше мати про­блеми з працевлаштуванням. А от у Румунії медичний працівник, який зробив аборт при вагітності більше 14 тижнів (граничний у цій державі термін для абортів), не має права за­йматися лікарською практикою. Та ще й ризикує відбути кількамісячний (або й кількарічний) строк у в’язниці.

У Кореї не переймаються термінами переривання вагітності. Там можна робити аборт до 28-го тижня. Що­правда, жінка має отримати дозвіл чоловіка. А от в Ізраїлі видати дозвіл на штучне переривання вагітності мусить спеціальна медична комісія. Не обійтися без дозволу і в США. У 25 штатах жінки мають почекати певний час перед операцією, аби добре подумати, а у 35 штатах по­трібен дозвіл батьків або опікунів.

У Китаї аборти не просто не заборо­нені, але й показані. Вже багато ро­ків у країні, населення якої перетну­ло межу в півтора мільярди, сім’ям забороняється мати більше однієї дитини. Тому жінок, що завагітніли другою дитиною, змушують або сплачувати величезні штрафи, або піддають примусовим абортам.

Якщо зважати на сухі цифри, то в 98% країн дозволяється перериван­ня вагітності для збереження життя матері, в 62% – збереження її фізич­ного і в 50% – психічного здоров’я. Перервати вагітність, що настала внаслідок інцесту або зґвалтування, можна в 42% країн, а якщо існує ри­зик вад розвитку плоду, в 40%. За бажанням жінки зробити аборт можна в 21% країн світу.

19.05.2013

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини