СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

ЗНО: умови стабільні, незмінні й зрозумілі

 Зовнішнє незалежне оцінювання – уже звична для нашої країни форма вступних випробувань. І хоч проблем вистачає – і недостатнє фінансуван­ня, і необхідність удосконалення як змісту тестів, так і процедури їх про­ведення, – кардинальних змін у ЗНО–2013 не передбачається. То чому ж тоді переймаються і батьки, і випускники нинішнього року? «ПВ» намага­лися з’ясувати, що саме спричинило несподіваний ажіотаж.

Революційні новації відміняються

Перше, що цього року стало на заваді абітурієнтам – безпрецедентні для берез­ня снігопади. Адже пік негоди припав саме на 23-те – день проведення ЗНО, тому чимало охочих фізично не змогли дістатися до пунктів складання тестів.

Представники Міністерства освіти з розумінням поставилися до цієї ситуації і призначили день для повторного скла­дання ЗНО. Всі, хто не зміг зробити цьо­го 23 березня, склав тести 6 квітня.

Ситуацію навколо зовнішнього неза­лежного оцінювання збурила заява пер­шого віце-спікера Верховної Ради Ігоря Калетника. Він виступає за скасування незалежного оцінювання, бо воно, на його переконання, погіршило якість освіти. На думку чиновника, треба терміново повер­татися до колишніх правил гри на осві­тянській ниві. Його висловлювання спри­чинили шквал критики серед учителів середньої школи, керівників вишів, соціологів і чиновників профільного міністер­ства. Вони одностайно заявляють: політи­ки не розуміють ролі ЗНО, а отже, не за­мислюються над наслідками, якщо рап­том «гарячі» голови на законодавчому рівні скасують чинну систему тестувань. Практично в усіх цивілізованих країнах діє система зовнішнього оцінювання, ко­тра так чи інакше свідчить про якість освіти. Тож скасування ЗНО може зіпсу­вати імідж України.

Опоненти Ігоря Калетника вважають, що його аргументи – непрофесійні, а ма­ніпуляції зі статистичними даними, на які спирається нардеп, свідчать про те, що треба негайно захищати зовнішнє оцінювання та організувати широку про­фесійну дискусію.

Комітет Верховної Ради з питань на­уки та освіти ухвалив рішення провести комітетські слухання про законодавче забезпечення вищої освіти в Україні, де окремим і практично головним пунктом буде питання про роль і розвиток ЗНО. Представники комітету вважають, що зовнішнє оцінювання – це один із неба­гатьох успіхів нашої держави, тож про його скасування говорити зайве. Слід вести мову лише про його подальший розвиток і вдосконалення.

Директор фонду «Демократичні ініціа­тиви» Ірина Бекешкіна свою позицію об­стоює виключно за результатами соціоло­гічних досліджень. Вони засвідчують, що більшість українців підтримує систему вступу до вишів за результатами ЗНО. «Основні позитиви, – наголошує пані Бе­кешкіна, – полягають у тому, що саме ЗНО ставить усіх у рівні умови, обдаровані діти дістають змогу вступити до будь-якого вишу, крім того, знижується рівень коруп­ції під час вступу. І з року в рік цей пози­тив зростає, тому що люди бачать конкрет­ні наслідки впровадження ЗНО».

Тоді чому цей позитив муляє тим, хто прагне скасувати незалежне оцінювання? Відповідь напрошується одна: рівний до­ступ до освіти не подобається багатьом. Адже ЗНО зламало колишні схеми коруп­ції під час вступу до вишів і кардинально змінило систему, коли на багато років на­перед було розписано, куди підуть навча­тися діти й онуки можновладців.

Директор Центру освітнього моніто­рингу Павло Полянський категорично стверджує: «Заяви про скасування ЗНО і повернення до звичної системи вступних іспитів мали б зумовити наступний ло­гічний крок – передачу питань вступу до Міністерства доходів і зборів. Тоді це було б принаймні чесно».

Насправді ЗНО призвело до втрати з боку зацікавлених осіб значної частини прибутків у вигляді хабарів за вступ. Ті, хто прагне будь-що повернути систему вищої школи на старі рейки, прорахува­лися. Громадськість висловилася за ді­ючу систему ЗНО і готова відстоювати її. Справедливості заради треба сказати, що тільки завдяки широкій громадській підтримці ЗНО все ще існує.

Тестів вистачить на всіх

Щорічне проведення ЗНО – випробуван­ня для батьків і вступників до вишів. Ни­нішня кампанія якимись революційними новаціями не позначена. Як заявив очіль­ник профільного міністерства Дмитро Та­бачник, головною ознакою ЗНО 2013 року є стабільність. Жодних разючих змін не очікується. Усі вищі навчальні заклади прийматимуть документи впродовж 31 дня, з 1 до 31 липня. При вступі будуть ура­ховуватися результати трьох тестувань, за якими теоретично можна набрати 600 ба­лів, плюс документ про середню освіту.

 У міністерстві освіти і науки поясни­ли, що нинішнього року ЗНО проводити­муть із 11 предметів: української мови та літератури, історії України, математи­ки, фізики, хімії, географії, всесвітньої історії, світової літератури, іноземної мови (на вибір – англійської, німецької, французької, іспанської), біології та ро­сійської мови. Кількість тестів із деяких предметів зменшили. Однак не тому, що не вистачає власне тестів. Директор Українського центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева пояснює, що кіль­кість тестів скорочено задля підвищення їх якості. «Зменшено кількість завдань, де можливе вгадування відповідей, шля­хом розвантаження цієї частини тесту від завдань, що потребують громіздких обчислень», – наголосила пані Ірина.

Новинка цьогорічного ЗНО – тести з предмета «Світова література». Їх можна складати за бажанням вступника. Ска­жімо, вступаючи на напрям підготовки «Реклама і зв’язки з громадськістю» (спе­ціальність «журналістика та інформа­ція»), абітурієнт подає сертифікат ЗНО з української мови та літератури, історії України й на його вибір – з іноземної мови чи світової літератури.

Якщо говорити про зміни у змістовій частині тестів, то вони не надто радикаль­ні. Дещо змінилися тести з історії Украї­ни та всесвітньої історії, зменшиться кількість завдань – із 60 до 55. Водночас скоротився час на їх виконання. Якщо ра­ніше на це відводилося 150 хвилин, то ни­нішнього року треба впоратися за 135.

Як і минулого року, абітурієнти мають право складати тести з чотирьох навчаль­них предметів. Під час реєстрації вступни­кові запропонують зазначити, чи потріб­ний йому переклад при складанні тестів. Так, окрім тестів з іноземних мов і з укра­їнської мови й літератури, решта можуть бути перекладені російською, румун­ською, польською, молдовською, угор­ською і кримськотатарською мовами, тоб­то мовою, якою учень навчався в загально­освітньому навчальному закладі. Якщо раніше абітурієнт отримував два зошити – українською та мовою нацменшин, то у 2013 році абітурієнт отримує зошит лише тією мовою, яку він замовив.

А загалом, пояснюють у профільному міністерстві, цього року наголос зроблено на завданнях у відкритій формі. Тобто не на таких, де потрібно елементарно вгаду­вати, а над якими доведеться помізкувати. Фахівці вважають, що це підвищить якість тестів і піде на користь як абітурієнтам, так і вищим навчальним закладам.

Мобільний у шкарпетках

На жаль, залишається відкритим пи­тання: як боротись зі спритниками, що на­магаються обдурити систему? Нинішньо­го року мають намір удосконалити засто­сування металошукачів і відеокамер, яке виправдало себе на минулорічних тесту­ваннях. У 2013 році збільшиться кількість пунктів, де їх застосовуватимуть. Загалом у перспективі металошукачі й відеокаме­ри планують встановити у всіх без винят­ку вищих навчальних закладах, однак до­поки це неможливо суто технічно. Фахівці переконані: виш має бути зацікавлений, аби набрати «якісних» абітурієнтів.

Нинішнього року планують запрова­дити більш жорстку систему контролю за дотриманням регламенту проведення ЗНО. Йдеться про унеможливлення вико­ристання будь-якої допоміжної техніки, перш за все – мобільних телефонів. З цією «бідою» борються впродовж останніх п’яти років. У разі виявлення мобільного телефону абітурієнта виганяють із тесту­вання і він вважається таким, що не здав ЗНО. Однак навіть таке суворе покарання чомусь не є уроком для молодих людей. Мабуть, у наших абітурієнтів доволі спе­цифічна життєва філософія. Або ж вони впевнені: їм усе минеться і неприємність станеться з будь-ким – лише не з ними.

Так чи інакше, але цього року метало­шукачі використовуватимуть практично на всіх пунктах тестування. Нині активно обговорюється ця процедура, бо викорис­тання металошукача потребує обереж­ності й чіткого нормування. Не кожен нейтрально реагує на такий собі «обшук». Хтось ставиться до цього спокійно, а ін­ший кілька хвилин після того не може зо­середитись і розпочати виконання за­вдань. Представники профільного мініс­терства обіцяють, що діятимуть так, аби не зашкодити дітям. Адже завдання по­лягає не перелякати випускника, а забез­печити на тестуванні рівні умови для всіх без винятку. Той, хто нехтує вимогами, має відповідати за свої вчинки. Адже важко повірити, що після мінімум трьох нагадувань про заборону користуватися засобами зв’язку, абітурієнт елементарно «забув» викласти мобільний телефон пе­ред початком тестування.

Минулого року траплялися випадки, коли абітурієнт, не змигнувши оком, ви­кладав свій телефон перед контрольним пунктом, і ще один чи два пристрої ховав у шкарпетках. Тож не допустити викорис­тання абітурієнтами мобільних телефонів чи інших пристроїв для зчитування інфор­мації – завдання доволі складне. Якщо ми­нулого року було проконтрольовано 30% пунктів тестування, то нинішнього року цей показник має збільшитися до 70%. А повністю обладнати пункти тестування металошукачами вдасться, ймовірно, вже наступного року. Адже їх використання передбачено в нормативних документах.

Тим часом абітурієнтам постійно на­гадують, аби залишали мобілки вдома. Тож скарги батьків, чиї діти проігнору­вали ці вимоги, навіть не розглядаються. Відтак абітурієнт сам «програмує» рік відпочинку до наступного тестування.

Розповідають, що минулого року один з абітурієнтів намагався виправдати свій вчинок тим, що хтось непомітно за­сунув мобільний телефон у його шкар­петки. Цього року він навряд чи відва­житься на такий «жарт»…

Коментар екс-міністра освіти і науки України Станіслава Ніколаєнка

 Зовнішнє незалежне оцінювання назвати панацеєю від усіх бід не можна. Але воно, без сумніву, має одну неоціненну перевагу – рів­ність перед оцінюванням усіх без винят­ку абітурієнтів. Окрім того, це мінімізує корупційну складову при вступі до вишів і сприяє об’єктивній перевірці знань.

Якщо ж цілеспрямовано шукати недо­ліки в ЗНО, то вони, безперечно, є. Не­залежне оцінювання не враховує, як кажуть, «живих очей» юнака чи дівчи­ни, рівня творчості, індивідуальність дитини. Та найголовніше, що його ре­зультати не залежать від товщини га­манця батьків абітурієнта. І лише за це можна вибачити всі інші недоліки.

Звісно, ЗНО – це не найдосконаліша форма оцінювання знань. Як на мене, найкраще – це жива бесіда з людиною. Але якщо ми говоримо про використан­ня зовнішнього незалежного тестуван­ня при вступі до університету, то на сьо­годні, на мій погляд, кращої альтерна­тиви немає. І всі розмови, що універси­тету потрібен «свій» абітурієнт чи сту­дент – від лукавого. Просто виші втрати­ли півторамільярдні надходження хаба­рів від батьків. Тепер цей корупційний ринок вимагає свого насичення, звідси й розмови про недосконалість ЗНО.

Якщо ЗНО таке неефективне, то чого ж тоді 75% абітурієнтів вважають, що це об’єктивна перевірка знань? А більш як половина населення визнають та­кий спосіб оцінювання знань – чесним. Тому моя думка така: ЗНО потрібно не дискредитувати, а удосконалювати. Адже чому виникли підстави для кри­тики? Бо економлять на всьому. Мінос­віти нині не бореться за те, аби ЗНО проводилося так, як належить. Часто скасовують відкриту частину тестуван­ня. Наприклад, у роботі з математики, крім запитань, що потребують відпові­ді «так» або «ні», має бути ще відкрита частина – комплекс запитань із геоме­трії. Або тест з української мови, у від­критій частині якого передбачається твір. Як його можна скасувати? Але проблема в тому, що такі роботи має перевіряти три вчителі, а на це не виді­ляють коштів. Тому об’єктивність ЗНО зменшується. Також не оновлюється база, необхідна для забезпечення ЗНО. Я пішов із міністерства шість років тому, й відтоді все залишилося на тому самому рівні. Як повідомила керівник ЗНО Ірина Зайцева, уже готовий про­ект нового приміщення, виділено зе­мельну ділянку. Але ж цим треба за­йматися, а не давати підстави непо­рядним людям дискредитувати ЗНО, сподіваючись, що у вищу освіту повер­неться корупція.

11.04.2013

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини