ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Країна сповзає у яму

 90% доріг в Україні потребують капітального ремонту. Таку статистику оприлюднили екс­перти. Нинішньої зими утворилося майже пів­тора мільйона квадратних метрів суцільних ям. Появу цього лиха спричинили не тільки об’єктивні причини на кшталт складних погодних умов, а й суб’єктивні – неякісне виконання ро­біт із будівництва та ремонту. Профільне мініс­терство говорить про причини, однак україн­цям хотілося б дізнатися: як позбутися згада­них проблем? «Профспілкові вісті» також заці­кавились, як Укравтодор планує втілювати в життя плани реконструкції вітчизняних доріг.

 Зима, що «злизує» асфальт

Чому вітчизняні дороги зникли разом із снігом і наразі виглядають так, ніби країна щойно пережила війну? Чи мож­на убезпечити асфальтне покриття від різких перепадів температури? Ці запи­тання були темою окремого засідання уряду. Прем’єр Микола Азаров наголо­сив, що «нинішня зима остаточно доко­нала багато кілометрів доріг і вулиць», відтак очільник уряду розуміє обурення водіїв та пішоходів. Перший віце-президент Федерації автомобілістів України Віктор Янукович-молодший ка­тастрофічну ситуацію на українських дорогах теж воліє пояснювати «звичай­ним фізичним ефектом, коли лід просто розриває дороги».

Та не всі схильні звинувачувати зиму, хоча аномальні снігопади таки позначи­лись на якості дорожнього покриття. У Міністерстві інфраструктури підрахува­ли, що впродовж нинішнього зимового сезону температура перетинала нульову позначку – від плюса до мінуса – 26 разів. І це спричинило руйнацію дорожнього полотна. Простіше за все, стверджують експерти, перекласти відповідальність на матінку-природу. Однак чи такою вже незвичною була нинішня зима? Чим вона відрізнялась від кліматичних умов наших найближчих європейських сусі­дів? Практично нічим, хіба що незна­чним коливанням температур. А от по­рівнювати стан доріг в Україні, Польщі чи Німеччині – справа дуже невдячна, хоча й корисна. Бо вона висвітлює голо­вну проблему: в Україні технології про­кладання доріг не дотримуються, поде­куди взагалі ігноруються. Головний ре­дактор журналу «Автоцентр» Сергій Ма­тусяк в ефірі Радіо Свобода намагався з’ясувати, чому дороги, які прокладають у Західній Європі й Україні, так разюче різняться. «Якби будували дороги так, як у Західній Європі, вони були б такими ж, як і західноєвропейські. Що роблять до­рожники, щоб дороги були в такому ста­ні, я не знаю. Пояснити цього не може на­віть голова Укравтодору», – наголосив експерт.

Дорожники латають вибоїни й ями, як уміють, у сніг і дощ. Замість шару в 5 см укладають лише 2, а решту «заощаджу­ють». Тонкий, майже паперовий асфальт пропускає воду, яка під час морозів за­мерзає, а з потеплінням руйнує покрит­тя. Такого висновку дійшли в Генераль­ній прокуратурі України, яка теж заціка­вилась суто українським винаходом – ямковим ремонтом. Натомість перший заступник голови Укравтодору Микола Мездрін запевняє: «На сьогодні в умовах міжсезоння проводяться роботи із засто­суванням холодних асфальтобетонних сумішей згідно з технологіями, розро­бленими для застосування в зимових умовах. Для ліквідації ям повністю укомплектовані необхідним обладнан­ням понад 300 спеціалізованих бригад». З іншого боку, фахівці наголошують, що нині вкрай несприятливі умови для по­вноцінного ремонту дорожнього покрит­тя. І краще якісніше підготуватись до планових ремонтів і розпочати їх, тільки-но дозволять погодні умови. Та чи згодні чекати автомобілісти, котрі продовжують нівечити свої автівки, стрибаючи з однієї ями до іншої? Іншої можливості в них просто немає, адже в Україні, як з’ясували експерти, стандар­там відповідають менше 1,5% доріг.

«Не зробите дороги – поламаємо вам ноги»

Гнів та обурення автовласників сягну­ли межі – ще трохи і не виключено, що країну охоплять масові мітинги протес­ту. Перші акції уже відбулися під стіна­ми Укравтодору. Водії прихопили з со­бою «документальне підтвердження» вкрай незадовільного стану вітчизняних шляхів – бампери, відбиті фари, пошма­товані покришки, погнуті диски. Гасла, що їх автомобілісти тримали у руках, да­лекі від делікатних. З плакатами «Украв­тодор, будь мужиком! Відремонтуй доро­ги», «Я плачу! Де мої дороги?», «Не зроби­те дороги – поламаємо вам ноги», «Я не­навиджу Укравтодор» сотня пікетників чекали пояснень від державних мужів. Коли чиновники не чують – люди вихо­дять на вулицю. Отже, їм уже допекли. Щодня тисячі автомобілістів у всій Укра­їні виїжджають з гаражів, гадаючи, яким сюрпризом – пробитим колесом, погну­тим диском чи відірваним бампером – обернеться подорож. Голова Київського міського осередку партії «Демократич­ний Альянс» Максим Панов бідкається, що суму збитків взагалі не можна підра­хувати. Бо автомеханіки на СТО надто не церемоняться, називаючи вартість ре­монту. І не приховують, що нинішня зима «дала їм підзаробити». Справді, по­міняти колесо коштує 2–3 тис. гривень. А якщо доводиться робити це мало не що­місяця, влітає в добру копієчку. Хто ком­пенсує незаплановані витрати?

Певна річ, що до пікетувальників ніх­то з чиновників Укравтодору не вийшов. Чи то не було бажання спілкуватися з розгніваним натовпом, чи немає чого сказати на своє виправдання обуреним власникам автомобілів. Ті ж бо не вима­гали чогось надзвичайного. Лише лікві­дувати дорожні пошкодження, а для цьо­го оприлюднити графіки виконання ро­біт. Ще одна законна вимога – дотриму­ватись процедури складання протоколів про ДТП у випадку пошкодження авто­мобіля через поганий стан дорожнього покриття. Бо інакше відсудити в Украв­тодору збитки за шкоду, якої завдали автiвцi ями на шляхах, практично не­можливо. Тож протестувальники вима­гають покінчити з практикою відмови у складанні таких протоколів.

Учасники перших акцій протесту ка­жуть, що відповіді на свої законні вимо­ги вони так і не отримали. Тим часом влада запевняє, що ями вже латає, гроші на ремонт шукає, асфальтні заводи від­криває, тисячі робітників на ремонт до­ріг споряджає… А між тим, у соціальних мережах щодня з’являється безліч ілю­страцій того, наскільки жахливі й небез­печні дороги в містах і селах. Навіть у столиці, яка мала б бути взірцем, ниніш­ньої зими дороги перетворились на су­цільні ями та вибоїни. «Дороги зникли, їх немає. За що ж ми, автовласники, пла­тили дорожній збір?! Хай або повернуть нам гроші, або, врешті-решт, візьмуться за ремонт», – ось думка практично кож­ного другого учасника акції. У разі ігно­рування вимог водії обіцяють масові ак­ції протесту в Києві та регіонах із засто­суванням тисяч одиниць техніки, пові­домили в прес-службі громадянського руху «Спільна справа».

Автомобілісти й автоперевізники звернулися до керівництва України з листом, в якому вимагають до 15 березня оприлюднити план ліквідації аварійно­го стану автодоріг і невідкладно розпо­чати такі роботи по всій країні за раху­нок вже акумульованих коштів. А Украв­тодор, найімовірніше, чекають численні судові позови від власників понівечених автомобілів.

Закопування грошей

Про нецільове використання бюджет­них коштів для ремонту вітчизняних ав­тошляхів говорять скрізь і багато. Дня­ми прокуратура оприлюднила інформа­цію, що на ремонтах дорожники поклали до кишені майже 177 млн гривень. А за даними Державної фінансової інспекції, на латанні ям «зникло» ще 225 млн. Зави­щення обсягів і вартості робіт – тради­ційне порушення. Та от яка цікава ариф­метика: реальної вартості зведення одно­го кілометра дороги достеменно не може назвати ніхто.

«Кілометр звичайної автодороги на дві смуги коштуватиме 4–6 млн грн», – розповідає заступник керівника Служби автомобільних доріг Львівщини Петро Шпитак. У самому Львові озвучували ціну від 10 до 18 млн грн за кілометр до­рожнього покриття. Укравтодор і Мініс­терство інфраструктури неодноразово називали зовсім інші цифри: 5 млн аме­риканських доларів за кілометр дороги на чотири смуги. А то й дорожче. Оперу­ючи такими розрахунками, чиновники зазвичай наводять як аргумент, що в сві­ті дороги коштують ще дорожче.

Те, що існує у нас, дрогами назвати важко. Головною причиною жахливого стану дорожнього покриття, на думку більшості експертів, є банальна жадіб­ність підрядників і будівельників. Екс­перт громадської організації «Європа­труль» В’ячеслав Коновалов розповідає: саме підрядники з року в рік завищують ціни на створення якісного полотна, а потім з’ясовується, що через недотри­мання технологій воно руйнується про­тягом кількох місяців. «У кінці 90-х вар­тість будівництва 1 км траси перебувала в межах 1,5 млн доларів, на початку 2000-х раптом стало 3 млн, а нині назива­ють суму в 10 млн», – зазначає експерт. І запитує чи то себе, чи чиновників: невже останніми роками в Україні була така потужна інфляція?

Ні, просто апетити підрядників і буді­вельників непомірно зросли. Такої ж думки дотримується і нардеп Андрій Іл­лєнко: « У бюджеті є гроші на дороги: на це закладаються мільярди. Просто їх без­соромно й безкарно розкрадають. І їх не вистачає навіть на те, щоб принаймні тримати автошляхи в задовільному ста­ні, на «трієчку». Насправді наявних гро­шей достатньо, щоб підтримувати нор­мальний стан доріг. Але нині після ла­тання доріг за кілька днів вони знов роз­биті. Тому що латають «пластиліном», а не тим, на що виділені гроші». Підтриму­ють народного депутата й інші експерти: в країні, де ціна бітумного «пластиліну» відповідає або й перевищує вартість якісних європейських матеріалів, гро­шей бракуватиме завжди. То, може, є сенс дослухатися до громадських акти­вістів, котрі ініціюють створення інсти­туту так званих транспортних прокуро­рів, основним завданням яких буде жор­сткий контроль дотримання належного будівництва і ремонту доріг?

Необхідність створення такого інсти­туту стане очевидною вже дуже скоро. Укравтодор планує завершити ямковий ремонт доріг країни приблизно до 1 трав­ня нинішнього року. І мало хто здивуєть­ся, коли вже влітку українські дороги знову зарясніють вибоїнами…

 Коментар

 Починати розмову про якість до­ріг потрібно не з того, що гроші «закопують» в асфальт, а з то­тального недофінансування. Та сума, яка сьогодні виділяється на ре­монт доріг, у 30 разів менше необхід­ної. Більше того: з виділених коштів лише 15% ідуть власне на ремонт. Ре­шта спрямовуються на погашення кре­дитів, які дорожники брали раніше, коли держава не виділяла грошей. Тоб­то ми зараз перебуваємо в суцільній «ямі» – в прямому і переносному сенсі.

Останніми роками держава фактично не займалася дорогами. Проводилися самі лише ямкові ремонти. За оцінками різних спеціалістів, 90% українських до­ріг удвічі або втричі перевищили термі­ни своєї експлуатації. За минулі роки було відремонтовано близько 3,6 тис. км доріг, при тому, що потрібно зроби­ти капітальний ремонт 170 тис. км.

Дорожників звинувачують, що вони «крадуть» гроші. Але давайте розбе­ремося: від них вимагають виконання робіт у великих обсягах без покриття витрат відповідними коштами. Тобто працівники мусять ремонтувати кіль­ка десятків кілометрів доріг на гроші, які передбачають ремонт, скажімо, одного кілометра. От і виходить, що економлять на глибині дорожнього покриття, його якості тощо. Крім того, далеко не всі дороги ремонтують пра­цівники Укравтодору. Фактично, їхні функції звелися до прибирання сміття з доріг, а тендери (і не завжди прозо­ро) виграють інші організації. Саме ав­тодорівці забезпечували проходження автотранспорту під час зимових заме­тів. Це при тому, що їм постійно затри­мують зарплату: профспілки ледве до­моглися погашення заборгованості дорожникам за 2012 рік. Але ж за сі­чень їм так і не заплатили! А вже лю­тий закінчується.

Особливо гостро питання доріг поста­ло нинішньої зими, багато в чому за­вдяки громадським організаціям. Тож сьогодні потрібно сідати за стіл пере­говорів і домагатися прозорості в усіх питаннях: як фінансується ремонт до­ріг, хто виграє тендери й отримує під­ряди, скільки доріг потребують ре­монту. Потрібна також ґрунтовна про­грама щодо створення нормальних доріг. Вже й так водії з інших країн намагаються об’їхати Україну – і че­рез погані дороги, і через ускладнен­ня процедури під час проходження державного кордону. Отже, якщо ми не наведемо лад у цьому питанні, можна надовго забути про наближен­ня до цивілізованих країн.

28.02.2013

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини