ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Працівники можуть втратити «соціалку»

 Указ Президента про зміни в частині адміністрування єди­ного внеску викликав бурхливу реакцію і у профспілок, і у Федерації роботодавців, і у пересічних громадян, які відте­пер можуть не отримати соціальної страхової допомоги. Якщо перші намагаються переконати владу в недоцільнос­ті порушення існуючого порядку адміністрування внеску, останнім лишається тільки сподіватись, що протест проти страхового Указу матиме бодай якийсь результат.

 Реформа чи імітація?

І профспілки, і роботодавці загалом не проти реформ. Згадаймо, як впрова­джували єдиний соціальний внесок. За всіма ознаками це був майже революцій­ний крок. Бо раніше із зарплати здійсню­вали відрахування до Пенсійного фонду та ще трьох соціальних фондів – страху­вання на випадок безробіття, із тимчасо­вої втрати працездатності та від нещас­них випадків на виробництві. Наскільки незручною була ця система, відомо лише роботодавцям. Треба було стати на облік в усіх чотирьох фондах, вчасно здійсню­вати відрахування, заповнювати звіт­ність для кожного фонду, стежити за тер­мінами подання необхідних документів. Запровадження єдиного соціального вне­ску – тільки до Пенсійного фонду – істот­но полегшило бухгалтерську звітність. Учетверо скоротився обсяг роботи. Адже відтоді обов’язкова частина до ПФ та трьох фондів соцстраху сплачувалася єдиним податком.

На сьогодні, за оцінками експертів, загальний обсяг коштів соціальних фон­дів складає 180 млрд гривень. Це страхо­ві внески роботодавців і підприємств, пені, штрафи, благодійні внески, інші кошти цільового страхового призначен­ня. Якщо й траплялись якісь непорозу­міння, то вони мали виключно локаль­ний характер. Масових порушень, на які натякають деякі експерти, не було. Це можуть документально підтвердити в Пенсійному фонді.

Щойно всі зацікавлені сторони звикли та пристосувалися до цієї системи, про­понуються нові зміни. Відповідно до Указу Президента функції адміністру­вання єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страху­вання буде передано від Пенсійного фон­ду до новоствореного Міністерства дохо­дів і зборів.

Першими забили на сполох профспіл­ки. На думку представників Федерації профспілок України, такий крок призве­де до того, що працівників буде позбав­лено соціальної допомоги. Свою думку вони висловили на нещодавньому засі­данні парламентського Комітету з пи­тань соціальної політики та праці. Голова Спільного представницького ор­гану Всеукраїнських профспілок і проф­спілкових об’єднань, заступник Голови ФПУ Григорій Осовий та заступник Голови ФПУ Сергій Українець заявили, що подібне нововведення може поруши­ти вже налагоджену систему, а також значно ускладнюватиме обчислення страхового стажу й розміру страхової виплати.

Такої ж думки дотримуються пред­ставники Федерації роботодавців Украї­ни. Керівники Спільного представниць­кого органу роботодавців звернулися до міністра соціальної політики України Наталії Королевської. Перший заступ­ник голови СПО роботодавців Дмитро Олійник зазначив: «Реформування сис­теми соціального страхування є невід­кладним завданням, яке потребує окре­мих серйозних консультацій між вла­дою, роботодавцями та профспілками. Тому роботодавці звертаються до влади з пропозицією якнайшвидше провести такі консультації». І заразом перекона­ти, що перекладання функцій адміні­стрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне стра­хування, чим займатиметься нове Мініс­терство доходів і зборів, наразі користі не принесе.

 Реально працюючий механізм

Чому профспілки і роботодавці ризик­нули публічно не погодитись із страховим документом, підписаним Президентом на­передодні нового року? Пояснення досить просте й прозоре: не можна одним розчер­ком пера порушувати механізми, які ефек­тивно працюють впродовж десятиліть.

«Таке кардинальне втручання в рока­ми відшліфовану систему збору та облі­ку внесків на соціальне страхування може призвести до катастрофічних на­слідків і повністю зруйнувати один з не­багатьох реально і надійно працюючих механізмів соціального захисту грома­дян», – наголошують у Федерації робото­давців України. До слова, проти новацій виступив і профільний Комітет Верхо­вної Ради. Бо, на думку його представни­ків, це пряме порушення національного законодавства. Так, голова Комітету Пе­тро Цибенко прямо заявив, що відповід­ний Указ Президента може призвести до затримки пенсійних виплат у державі.

«У нас кілька років тому виникала про­блема, коли пенсії виплачувалися із за­тримкою у 6–8 місяців. Маю великі побо­ювання, щоб передавання функцій адмі­ністрування до міністерства не закінчи­лось повторенням цього негативного до­свіду в частині всіх соціальних виплат. Тому я хочу привернути увагу і уряду, і представника Президента до цієї важли­вої проблеми», – зазначив пан Цибенко.

Профспілкові лідери, коментуючи но­вацію, звертають увагу, що новація до­дасть непорозумінь у здійсненні Мініс­терством соцполітики нагляду в цій сфе­рі. Більш того, може автоматично при­звести до зменшення надходжень стра­хових коштів, а існуючу звітність для суб’єктів господарювання, навпаки, роз­ширить. І на додачу, кажуть експерти, з поверненням податку на додану вартість неодмінно виникнуть проблеми.

Чи почують в уряді аргументи проф­спілкових лідерів, поки що незрозуміло.

Бо вже котрий рік поспіль ведуться дис­кусії про необхідність зменшення наван­таження із сплати єдиного соціального внеску, а віз і нині там. І роботодавці не­одноразово порушували цю проблему, аргументуючи тим, що надмірне наван­таження із сплати єдиного податку є причиною тінізації трудових відносин, приховування заробітної плати. Це пи­тання уже не з розряду етичних, а біль­шою мірою – економічних. Адже змен­шується фонд оплати праці і, як наслі­док, надходження до фондів соціального страхування.

У СПО роботодавців наголошують на ще одній обставині: існуючий профіцит (майже 2,5 млрд грн принаймні двох фон­дів соціального страхування – Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду страхування на випа­док безробіття) свідчить про наявні ре­зерви для зменшення єдиного соціально­го внеску.

І профспілки, і роботодавці готові до соціального діалогу з владою і не боять­ся змін. Але тільки за умови, що зміни будуть на краще. І в інтересах простих громадян. Бо зруйнувати дощенту пра­цюючу систему легше, ніж створити нову. Реконструкція заради реконструк­ції чи краще заради справи?

Якщо гроші підуть не за призначенням

Дехто вбачає в передаванні функцій новому міністерству певний позитив. Провідний науковий співробітник Інсти­туту демографії та соціальних дослі­джень НАН України Лідія Ткаченко по­силається на міжнародну практику, а відтак сподівається, що нововведення «безумовно поліпшить платіжну дисци­пліну з надходження страхових коштів. Це цілком логічно, адже ЄСВ належить до обов’язкових платежів, так само як і податки, хоча це й страхові кошти».

Але ж фахівцям такого поважного ін­ституту має бути відомо, що внески на соціальне страхування сплачують робо­тодавці та наймані працівники, тож дер­жава до них не має жодного відношення. Певною мірою страхові внески – це заощадження громадян на випадок безро­біття, втрати працездатності, нещасних випадків на виробництві тощо. Чому раптом внески працівників та робото­давців до фондів соціального страхуван­ня мають сплачуватись до установи, яка не має нічого спільного із соціальним страхуванням? А це не сотні, не мільйо­ни, а мільярди гривень. Можна, певна річ, дослухатись до міжнародної практи­ки, але треба зважати й на практику на­ціональну: в даному випадку у виконав­чої влади виникатиме спокуса «латати дірки» в бюджеті за рахунок цих мільяр­дів. А це пряма загроза, що працівник не зможе вчасно отримати допомогу у ви­падку захворювання, безробіття, травму­вання. Про те, що він може розраховува­ти на санаторно-курортне лікування чи інші види допомоги і послуг можна, на­певне, забути.

Та коли вже посилатись на міжнарод­ний досвід, не зайве навести приклад Ро­сійської Федерації, де на початку 2000-х років також відбулась централізація збо­ру внесків на соціальне страхування. Од­нак ні поліпшення в системі соціального страхування, ні очікуваного полегшення пересічним громадянам це не принесло. Подібну ініціативу росіяни благополуч­но відкинули. То чи варто нам наража­тись на ті самі граблі?

 Коли верстався номер...

 Стало відомо, що на черговому за­сіданні 23 січня Кабінет Міністрів України погодив проект Указу Пре­зидента України щодо передання функцій адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове со­ціальне страхування від Пенсійно­го фонду до новоствореного Мініс­терства доходів і зборів. Найближ­чим часом схвалений проект Указу буде передано на підпис Прези­денту України.

•  Коментар Григорія Осового, заступника Голови ФПУ

 Обґрунтування своєї позиції з приводу можливих ново­введень ми виклали в листі до Прем’єр-міністра Мико­ли Азарова. Слід зазначити, що в цьому питанні ми маємо підтримку інших представницьких органів та профільного Комітету Верховної Ради. Як на мене, в намаганні під­порядкувати всі збори і податки одному відомству було обрано дещо механічний підхід, без ураху­вання специфіки соціального стра­хування. Адже це не стільки пода­ток, скільки відкладена заробітна плата працівника, яку або робото­давець, або сам працівник перера­ховує до відповідних фондів. Для профспілок дуже важливо, аби страхові кошти потрапляли до фон­дів соціального страхування. Тому наша позиція і позиція наших соці­альних партнерів була однознач­ною: передавати функції Пенсійно­го фонду до Міністерства доходів і зборів недоцільно. Принаймні, в такий технічний спосіб, який викли­кає безліч питань.

Наприклад, не зрозуміло, як розв’язувати проблему персоніфі­кації. На кожну особу збираються персональні дані щодо пенсійного забезпечення. Існує небезпека, що Пенсійному фонду доведеться ро­бити подвійний облік. Або свій ре­єстр буде вести нове міністерство, а ПФ здійснюватиме лише обраху­вання розміру пенсій та виплачува­тиме їх. Міністр соцполітики пообі­цяла зустрітися з керівником ПФ і розібратися з цим питанням. Ду­маю, якщо керівництво фонду до­веде помилковість і необґрунтова­ність такого рішення, це буде ваго­мим аргументом на користь його перегляду.

Є ще один момент. Президент­ський указ, яким адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страху­вання переходить від Пенсійного фонду до Міністерства доходів і зборів, є лише першим кроком до остаточного передання функцій. Адже все, що стосується страхових внесків, визначається законами України. Тож якщо доцільність цього рішення буде підтверджено, буде підготовлено законопроект про внесення змін до базових зако­нів, і лише тоді ці зміни набудуть чинності.

Але головне – це ідеологія цього питання. Одержавлення соціально­го страхування означає повернення до радянських часів, коли держава збирала внески, сама визначала розмір виплат і за все відповідала. А щоб ця система працювала ефек­тивно, потрібна беззастережна до­віра до держави, якою, на жаль, ми зараз не можемо похвалитися. І з поверненням до такої системи за­страховані особи, чиї інтереси об­стоюють профспілки, втратять своє представництво.

24.01.2013

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини