ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Шукаю роботу

 Одним з болісних для простого люду проя­вів кризи є масові скорочення. Зважаючи на зростання цін на продукти й комунальні послуги, втрата заробітку хоча б одного з працездатних членів сім’ї примушує стрім­голов кидатися у вир пошуків нової роботи. У нинішніх реаліях це часто нагадує ситуа­цію із казки: «Піди туди, не знати куди». «Профспілкові вісті» з’ясовували, як шукати роботу, щоб її знайти і потім не втратити.

 Чи є життя після звільнення?

Олена та Василь – молоде подружжя. Вона – економіст, знавець фондового ринку, він – виконавець бурових робіт із видобутку води. Нині обидва без роботи. Олена втратила її через загальні тенден­ції до погіршення економічної ситуації, звуження ринку. Василь чекає, доки за­кінчиться зима, адже в холодну погоду бурові роботи не проводяться.

Таких чи подібних історій можна на­вести безліч. Залишитися без роботи в непростий нинішній час може практич­но кожен із нас. І хоча це не найжахливі­ша трагедія в житті, як зазначають пси­хологи, однак складний період для будь-якого фахівця, коли треба дбати не тіль­ки про свій гаманець, а й про душевну рівновагу. Втрата роботи з тих чи інших причин – неабиякий стрес, потужний удар по самооцінці. Та не тільки тому, що негативно позначається на матері­альному становищі. Безробіття може спричинити депресію. Щоб цього не ста­лося, стверджують психологи, треба на­самперед відкинути думку, що після звільнення життя скінчилось. І в жодно­му випадку не ставити хрест на кар’єрі. За статистикою, 40% українців, які втра­тили роботу, не тільки почали нове жит­тя, а й відкрили власну справу.

Варто знати, що очікує на тих, хто з тих чи інших причин позбувся роботи.

 Спочатку це викликає шок, який може тривати від кількох годин до кількох днів. Навіть якщо людина звільняється за власним бажанням, а не лише через те, що до цього її змушують обставини. Період шоку, на думку практикуючих психологів, теж можна використати на свою користь. Присвятити вільний час, якого бракувало раніше, тільки собі. По­їхати подорожувати, нарешті, дочитати цікаву книжку чи доплести светр. Сло­вом, оцінити ситуацію з позиції сторон­ньої людини, від якої хочеться почути не тільки співчуття, а й корисну пораду.

Психологи радять не зациклюватись на проблемі, а проаналізувати, які мож­ливості відкриває така неприємна ситу­ація. І почати активні пошуки роботи, яка б приносила більше задоволення й самореалізації. Головне – не впадати у відчай і контролювати свої емоції, а не піддаватися їм. Перше й головне прави­ло – жодним чином не переконувати себе, що на цьому все закінчується, і ви більше ніколи не зможете знайти собі за­няття до душі. Вислів «Я ніколи не зна­йду гідну роботу» варто вилучити не лише із свого лексикону, а й з голови. Бо інший – «Шлях здолає той, хто йде» ще ніхто не відміняв.

Щоб не впасти в депресію через втра­ту роботи, поки шукаєте нову, організуй­те власний час, спілкуйтеся з цікавими людьми, приділіть більше уваги власній родині, відвідайте, зрештою, родичів, які давно запрошували в гості. І починайте опановувати щось нове для себе. Можли­во, у вас з’явиться бажання виготовляти щось власноруч. Хто знає, може, саме це й стане справою вашого життя?

«Запасний аеродром»

А от що робити категорично забороня­ється, так це хапатися за будь-яку робо­ту, аби тимчасово затулити дірку в сі­мейному бюджеті. Олена й Василь роз­повідають, що вже неодноразово хотіли піддатися спокусі і погодитися на будь-які заробітки. Однак слід пам’ятати про те, що немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Бо якщо ви пристанете на першу-ліпшу пропозицію, вона може виявитись нецікавою і непотрібною, при­рікаючи вас на добровільні щоденні муки. Краще знайти собі якийсь підробі­ток, аби не лишитись без грошей. Це не завадить пошукам роботи й надалі і вод­ночас позбавить членів вашої родини необхідності утримувати вас.

Іншими словами, уважно придивіться до можливостей «запасного аеродрому». Якщо ви знаєтесь на математиці чи мо­вах, давайте приватні уроки, пишіть ре­ферати на замовлення. Завжди популяр­ні дизайн, фотографія, мистецтво слова. У всі часи цінується рукоділля – шиття, плетіння, вишивання. Не нехтуйте про­позиціями прибрати чужу квартиру чи доглянути дитину в іншій родині. Голо­вне, радять психологи, щоб цей вимуше­ний підробіток не забирав у вас більше 3–4 годин на день.

Чимало можливостей пропонує Інтер­нет. Існують багато нових спеціальнос­тей, опанувати які новачку зовсім не­складно. До того ж, вони можуть прино­сити непоганий заробіток. Нехай спочат­ку він буде не таким великим, як ви роз­раховували, але в будь-якому разі це на­багато краще, ніж страждати від свого вимушеного неробства. Варто спробува­ти досягти вищого рівня професіоналіз­му, що помітно збільшить заробітки. До речі, це може бути кроком до створення нового життя.

У пошуках «запасного аеродрому», стверджують експерти, варто зважати ще на одну несприятливу обставину. Люди, що лишилися без роботи, не змо­жуть виїжджати за кордон. Раніше ті, хто підлягав скороченню або звільнявся за власним бажанням, будували своє  майбутнє за кордоном. Сьогодні ситуа­ція змінилась. Виїжджати практично ні­куди. Європа також потерпає від кризи, тож рівень безробіття там значно зріс. Сподіватися на заробітки в Росії – марна справа. Їхати до Білорусі надто пробле­матично. Тож ліпше шукати чи то сини­цю, чи то журавля на теренах своєї краї­ни. І тоді період пошуків не лякатиме, а буде одним з етапів життєвого шляху. Головне – не потрапити до компаній, які першими потерпають від кризи. А також затямити, що успішна робота «всміха­ється» тільки активним її шукачам.

Пошуки роботи – це теж робота

Хто стукає, тому відчиняють. Підго­товчий етап до майбутнього місця робо­ти – це теж робота, яка вимагає неабия­ких зусиль. Налаштування на позитив – це, звісно, добре, але треба пам’ятати про кілька речей, які допоможуть знайти ро­боту. Й при цьому уникнути найпошире­ніших помилок. Експерти виділили їх в окрему групу, так що вигадувати нічого не потрібно.

Тож чого не можна робити, шукаючи нову роботу? Насамперед, категорично не рекомендується надсилати в будь-яку компанію неякісне резюме. Якщо само­стійно скласти його не під силу, варто звернутися до спеціалістів. Нині у вели­ких містах є спеціальні агенції, де допо­магають у підготовці резюме і навчають, як поводитись під час співбесіди, аби по­дати себе в найпривабливішому з погля­ду роботодавців вигляді.

Допоможе в пошуках нового місця ро­боти й системний підхід. Слід організу­вати свій час таким чином, аби приділя­ти пошукам щоденно бодай 2–3 години. Не опускати руки, якщо раптом перші два-три тижні не принесуть результатів. Це не означає, що ви марно втратили час. Ви набираєтесь досвіду, а для цього не варто шкодувати часу і зусиль.

Після подання резюме і співбесіди, що минула обнадійливо, не слід пасив­но очікувати на результат. Скажімо, вам пообіцяли зателефонувати впро­довж трьох наступних днів, але телефон мовчить. Це може означати, що ваша кандидатура не пройшла. Проте є ще один варіант: роботодавець просто загу­бив номер вашого телефону. Тож вам варто зателефонувати самостійно і все з’ясувати, а не марнувати час на зайві хвилювання.

Не припускайтесь помилки і не за­пізнюйтесь на співбесіду. Справа на­віть не в тому, що слід цінувати не тільки свій час, а й роботодавця. Як свідчить практика, запізнення на пів­години у 80% випадків закінчується відмовою.

Експерти застерігають ще від однієї помилки, яка може стати бар’єром на шляху працевлаштування. Давати не­правдиві свідчення про себе в резюме чи навіть під час співбесіди – все одно, що прирікати себе на невдачу. Бо все таємне згодом стає широковідомим, а інформа­ція про зіпсовану репутацію поширюєть­ся шляхом «сарафанного радіо». Бували випадки, кажуть у кадрових агенціях, коли претенденти в бажанні будь-що до­годити компанії, вигадували міфічні знання арабської мови, наддосконале во­лодіння всіма комп’ютерними програма­ми. Обман, звісно, відкривався дуже швидко.

Практикуючі психологи радять нала­штуватись на ділову презентацію своїх здібностей. Якщо раптом ви «забули» прізвище чи контактний телефон того, хто вас рекомендував на цю посаду, вва­жайте, що двері компанії для вас зачини­лись назавжди.

Активно використовуючи всі можливі канали пошуку, не забудьте вчасно зупи­нитися. Тобто тоді, коли, нарешті, з’явиться посада, почувши про яку, захо­четься вигукнути: «Ось воно, бажане й вистраждане!». Бо пошуки роботи – це неабияка робота. І від неї можна отриму­вати задоволення, набираючись певного досвіду. Тож Олені й Василю можна по­бажати лише не опускати руки, не бояти­ся вчитися новому й таки знайти роботу своєї мрії.­

• Міфи і рифи ринку праці

Ті, хто займається пошуками нової роботи, часто надто довіряють міфам про сучас­ний ринок праці. І, як пра­вило, наштовхуються на рифи. Найпоширеніший міф: знайти нову роботу практично неможли­во. Ясна річ, що в умовах кризи завдання ускладнюється, але по­при це, вакансії в компаніях були, є і будуть. Треба вміти їх шукати. Бо, як стверджують менеджери з персоналу, претенденти часом шукають роботу лише «на сло­вах». Аргумент на користь такої категоричної думки наступний: тільки кожен другий, кому при­значено співбесіду, приходить на зустріч. Звідси випливає, що робо­та людям не надто й потрібна.

Ще один міф: гідну роботу можна знайти лише «по знайомству». Це, кажуть експерти, цілковиті вигад­ки. Бо нині в компаніях найперше цінують професіоналізм і бажання найповніше віддаватися роботі.

Несподіваним виявляється міф про те, що абсолютно всі безро­бітні шукають роботу. Як показало опитування, проведене кадровою агенцією, майже 15% респонден­тів не шукають роботу, а планують прожити на заощадження, понад 5% вирішили повчитися, а 11% пе­реконують, що вже «своє відпра­цювали».

Ті, хто вирішив не зважати на при­мхи кризового періоду і все ж від­шукати нове місце роботи, мають пам’ятати про наступний міф: під час економічної нестабільності варто погоджуватись на будь-яку пропозицію. Експерти категорич­но проти такого рішення. Якщо отримана пропозиція здебільшого не відповідає очікуванням, краще трохи почекати. На думку психо­логів, часто причиною відмови з боку роботодавця (або неадекват­но заниженої зарплати) є поведін­ка претендента, який показує, що відчайдушно потребує роботи.

Ацим міфом люблять прикрива­тись ледарі. Вони вважають, що для успішних пошуків роботи до­статньо розмістити власне резю­ме на кількох сайтах, а далі – справа техніки, оскільки пропози­ції від роботодавців поллються рікою. Експерти наголошують, що це – лише один спосіб пошуків. Не варто нехтувати й іншими: друкувати оголошення в ЗМІ, ре­гулярно цікавитись вакансіями в спеціалізованих виданнях, вико­ристовувати особисті зв’язки та знайомства. Чим вища активність претендента, тим більше шансів улаштуватись на гарне місце. Го­ловне – не чекати, коли робота впаде з неба, а діяти. І це вже не міф, а реальність.

20.12.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини