СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Нові правила на ринку нерухомості

ЗА ПРИНЦИПОМ ЄДИНОГО ВІКНА

З 1 січня 2013 року на нотаріусів по­кладається виконання функції держав­ного реєстратора прав на нерухомість. Це означає, що вони зможуть користува­тися Державним реєстром речових прав на нерухомість і самостійно реєструвати об’єкти угоди. Відповідно, прерогатива бюро технічної інвентаризації перейде саме до нотаріусів. Вони перетворяться на свого роду «єдине вікно» для операцій із нерухомістю.

Із запровадженням таких новацій клі­єнти мають тільки виграти. По-перше, не треба вистоювати довжелезні черги у БТІ. По-друге, не буде необхідності шу­кати потрібних людей, які «допоможуть» швидко зареєструвати нерухомість. Єди­не, що непокоїть експертів: чи не злетить плата за нотаріальні послуги вище хмар, бо тоді розмови про спрощення процеду­ри реєстрації виявляться безглуздими.

Чиновники в один голос переконують, що після того, як запрацюють нові пра­вила, процедура оформлення прав на об’єкти нерухомості скоротиться з двох місяців, як зараз, до двох тижнів. А з 2014 року – й узагалі до 5 днів. До того ж чи­новники обіцяють, що ні про яке вима­гання грошей не може йти мова. Тим ча­сом впевненість про те, що нововведення справді спростить життя покупцям і про­давцям нерухомості, юристи не поділя­ють. Більшість експертів не очікує пози­тивних зрушень уже з січня наступного року. Адже процедура спрощена лише формально, а фактично державна реє­страційна служба має перебрати на себе функції з перевірки документів про пере­хід прав на нерухомість і провести влас­не процедуру реєстрації. Відтак склад­ність криється не в юридичній площині, а у фактичній готовності Державної реє­страційної служби справно виконувати функції сотень БТІ по всій Україні.

Експерти побоюються, що нотаріуси можуть у кілька разів підвищити вар­тість своїх послуг. Самі нотаріуси, схо­же, не розуміють, як працюватимуть із нового, 2013 року, а до новацій на ринку нерухомості ставляться з пересторогою та певною мірою нерозуміння. Єдиний позитив, на якому акцентують увагу дер­жавні реєстратори й нотаріуси, – це від­сутність черг. А решта моментів вирішу­ватиметься у робочому порядку.

Головний спеціаліст Державної реє­страційної служби України Денис Спе­сивцев пояснює: «Нотаріус, здійснивши нотаріальне посвідчення і маючи доступ до Державного реєстру, проведе реєстра­цію і особа стане щасливим володарем нерухомого майна».

Однак люди, що стоять у чергах біля кабінетів БТІ, котрі, до речі, наприкінці року стали набагато довшими, його опти­мізму не поділяють. «Новині, що функції БТІ передадуть територіальним управ­лінням юстиції, може радіти тільки лю­дина, котра ніколи не стикалася з бюро­кратами від юстиції. Може, впродовж двох тижнів вони й оформлять документ на право власності, однак де гарантія, що ціна питання не матиме кілька ну­лів? Та й купюри, швидше за все, вимага­тимуть лише зеленого кольору», – ді­литься Марина Шоптенко, яка впродовж трьох місяців не може оформити кварти­ру у спадок за чинними правилами.

Через те, що нова система реєстрації не має чітких формулювань – хто і за що точно відповідатиме та яким чином пра­цюватиме, – експерти застерігають, що у перші рік чи два ухвалені зміни пробук­совуватимуть. Тим більше, що для оформ­лення деяких угод (насамперед це стосу­ється перепланованих приміщень) вима­гатимуть технічний паспорт, який, як і зараз, оформлятимуть у БТІ. Деякі юрис­ти вважають, що процедуру технічної ін­вентаризації доцільно було б віддати у приватні руки, а держава її жорстко контролюватиме. В усякому разі, це ніве­лювало б повноваження бюро технічної інвентаризації, які нині залишаються га­небним атавізмом радянської системи.

А доки точаться розмови, як і коли на повну силу запрацюють нові правила, у БТІ довшають черги та зростає вартість послуг посередників, котрі за великі гро­ші розв’яжуть будь-яку проблему клієн­тів. Особливо тих, хто поспішає оформи­ти нерухомість за чинною схемою.

ПОТЕНЦІЙНІ РИЗИКИ

Серед потенційних ризиків нової сис­теми реєстрації нерухомості – можливі шахрайство та рейдерство. Олії у вогонь додають самі фахівці БТІ, які виключно у темних тонах представляють перспек­тиви нововведення. На їхнє переконан­ня, послуги державних реєстраторів і но­таріусів виявляться непомірно дороги­ми, і в цій системі пануватиме хаос.

Голова асоціації БТІ «Укртехінвентари­зація» Леонід Черненко оцінює нововве­дення досить скептично: «Приватні під­приємства, згідно зі своїм статусом, вста­новлюватимуть захмарні ціни. Крім того, знизиться якість надання послуг у зв’язку з відсутністю кваліфікованих кадрів і на­вчальних програм з їх підготовки». На дум­ку пана Черненка, так закладаються ко­рупційні ризики ще на етапі підготовки впровадження нових правил. Чиновник пе­реконаний: «Щоб перевести архіви в елек­тронний вигляд, потрібні роки і мільйонні суми. А це якраз і буде на руку шахраям, які спеціалізуються на захопленні чужої власності. Сфальсифікувати документ ви­явиться елементарно просто. І те, що має­мо сьогодні як поодинокі випадки – і не за­вжди з вини БТІ, далі робитиметься дуже просто й масово. Кількість нападів на квар­тири літніх людей значно зросте».

Голову асоціації підтримують і деякі фахівці. Так, заступник керівника сто­личного БТІ Дмитро Мартиш теж ви­словлює занепокоєння: «Нотаріуси не знають, хто реально є власником. Тобто людина може прийти з фальшивим до­кументом до нотаріуса, і квартиру про­дадуть без відома власників за підробле­ними документами. Тим часом зловити злочинців виявиться дуже важко».

Своєю чергою, голова правління Спіл­ки консультантів із нерухомості Віктор Несін вважає, що страхи стосовно випад­ків шахрайства і рейдерства вкрай пере­більшені. І додає, що такі випадки трапля­ються і за чинної системи діяльності БТІ.

Багато експертів переконані, що по­тенційним ризикам запровадження нової системи можна запобігти. Безумовно, у процесі роботи вноситимуться певні до­повнення чи зміни. Адже стверджувати, що нововведення бездоганні зі всіх погля­дів, ніхто не наважиться. Прогалини, звіс­но, є. Одна із них, що може виявитися ко­рупційним ризиком, – це низькі зарплати реєстраторів Державної реєстраційної служби. Юристи з освітою та досвідом на­вряд чи погодяться працювати реєстрато­ром за 800–900 гривень. Особливо, якщо зважити, що зарплата реєстраторів на ко­мунальних підприємствах БТІ становить близько 3000–4000 гривень. Чи втримають­ся нові реєстратори від спокуси брати до­даткові гроші з громадян – покаже час.

•  Отримати у спадок можна не лише квартиру…

 …а й великі неприємності, аж до за­грози власному життю. Якщо попе­редній власник помешкання прово­див у ньому несанкціоновані буді­вельні роботи (нехай навіть із най­кращих міркувань), іншими слова­ми – перепланував житло на свій смак і розсуд – і не зареєстрував зміни, то проблеми ляжуть на плечі нового господаря. Зазвичай будь-яке перепланування чи реконструк­цію житлового приміщення слід узгоджувати з архітектурно-будівельною інспекцією, і вже тоді оформляти нову технічну докумен­тацію, у якій зазначаються всі вико­нані роботи. Такі зміни фіксує бюро технічної інвентаризації. Проте, як стверджують експерти, досить часто працівники бюро просто закрива­ють очі на зміни під час планування квартири і видають потрібні власни­кові документів за попередню «по­дяку», простіше кажучи, за хабар. Досі, залежно від масштабів пере­планування, суми коливалися від 500 доларів і вище.

Із 1 січня наступного року функції БТІ переходять до державної реє­страційної служби. І багатьох екс­пертів непокоїть той факт, що відни­ні зросте кількість власників житла, котрі приховуватимуть переплану­вання у власному помешканні. Люди просто не попереджатимуть про це відповідні органи. Відтак фа­хівці сподіваються, що цей момент проаналізують і виправлять до на­буття чинності нових правил на рин­ку нерухомості, тобто повернуть обов’язкову інвентаризацію майна під час купівлі-продажу. Іншого ді­євого способу запобігти несанкціо­нованим будівельним роботам у ба­гатоквартирних будинках, як пере­конують експерти, не існує. Практи­ка засвідчує, що несанкціоновані бу­дівельні чи ремонтні роботи, пов’язані з переплануванням, можуть за­грожувати життю та здоров’ю усім мешканцям будинку. Юрист Віталій Бойчук застерігає: «Угоду про купівлю-продаж, чи то дарування, чи щодо вступу в спадщину нотаріус зможе провести без інвентаризації та документів про це; у ній не фіксу­ватиметься факт перепланування і нікому про це не буде відомо, тож і ніхто не знатиме, що існує загроза життю сусідів у принципі».

06.12.2012

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини