ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Профспілки і ТНК – боротьба триває

 Ознайомлення з позитивним і негативним досвідом співпраці профспілок із транснаці­ональними компаніями, визначення механіз­мів активізації профспілок щодо захисту прав працівників ТНК, формулювання за­вдань для поліпшення та активізації роботи профорганізацій на всіх рівнях – ці питання активно обговорювалися під час тематичної міжнародної конференції, що днями прохо­дила у столичному Будинку спілок.

 Транснаціональні корпорації відіграють важливу роль в економіці більшості країн і міжнародних економічних відносинах, підсилюючи тим самим інтерес з боку урядів, а також роботодав­ців та профспілок. Завдяки прямим іноземним інвестиціям корпора­ції можуть принести значну вигоду при­ймаючим країнам (іноземні країни, в яких ТНК розміщує власні дочірні під­приємства або філіали) та країнам базу­вання, сприяючи ефективній праці на­йманих працівників, використанню капі­талів та технологій. Значною мірою вони можуть сприяти зростанню економічного й соціального добробуту, підвищенню рівня життя і задоволення основних по­треб, створенню можливостей у сфері за­йнятості та забезпечення дотримання основних прав людини, включаючи сво­боду асоціації, у всіх країнах світу. З ін­шого боку, їх діяльність може призвести до зловживання економічною потужніс­тю, а також до конфлікту інтересів на­йманих працівників. Окрім того, склад­ність транснаціональних корпорацій по­лягає у відсутності чіткого визначення їх розгалуженої структури, діяльності та політики, що спричинює занепокоєність у приймаючих країнах, країнах базуван­ня або в тих та інших одночасно.

 Україна – країна, де можна уникнути відповідальності

У виступі заступника Голови ФПУ Сергія Кондрюка наголошувалося, що на підприємствах транснаціональних кор­порацій в Україні склалася украй кри­тична ситуація. «Іноземні власники зне­важливо ставляться до законодавства України – Конституції, Трудового Ко­дексу, законів України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про колективні договори і угоди» та основоположних Конвенцій МОП № 87 про свободу асоціації та захист права на організацію, № 98 про застосування принципів права на організацію і веден­ня колективних переговорів, – зауважив Сергій Кондрюк. – За межами України поширюється думка, що українське за­конодавство легко можна обійти та уник­нути відповідальності. Іноземні власни­ки перешкоджають створенню профспіл­кових організацій на підприємствах ТНК, порушуючи законодавство Украї­ни. На підприємствах діє протиправна система штрафів. Спостерігаються дис­кримінація за ознакою членства в проф­спілці та незаконні звільнення. Також набула широкої практики незаконна під­міна трудових договорів на цивільно-правові угоди».

Аби це не залишалося просто слова­ми, наведемо кілька прикладів, що про­лунали під час конференції. Так, преце­денти зі створення профспілок на під­приємствах ТНК сталися на Харківщині, де нині фактично діє нелегальна заборо­на створення профорганізацій. Усі спро­би створити профспілкову організацію завершуються звільненням профакти­вістів. Жодна профорганізація ТНК не входить до складу Харківської обласної профспілки торгівлі.

 Чимало матеріалів було опубліковано в нашій газеті щодо порушень із боку ро­ботодавців TOB «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» та TOB «Ашан Україна Гіпер­маркет», які розташовані у Києві. Про порушення у діяльності цих товариств також йшлося під час зібрання. Так, Об’єднана профспілкова організація «Трудовий Альянс», яка входить до Все­української профспілки працівників і підприємців торгівлі, громадського хар­чування та послуг, неодноразово стика­ється з проблемами на вищевказаних підприємствах. Ухилення упродовж п’яти років від переговорів щодо укла­дення колективного договору, підро­блення колективного договору, відмова у створені робочої комісії, відмова у за­безпеченні профспілкових організацій, зміна істотних умов праці без погоджен­ня із профспілкою, переслідування чле­нів профспілки за ознакою належності до ППО, відмова у поновленні на роботі незаконно звільнених працівників, неза­конний тиск і звільнення членів проф­спілки, порушення нормування праці – це далеко не повний перелік порушень із боку цих ТНК.

Про позитивний досвід співпраці

Разом із тим на окремих підприєм­ствах ТНК можна побачити й позитивні приклади стану соціально-трудових від­носин.

Зокрема, у ТзОВ «Карпатнафтохім» та ПрАТ «Лукор» міста Калуша, ПАТ «Лукойл-ОНПЗ» міста Одеси, які нале­жать до ВАТ «Нафтова компанія «Лу­койл», діють профспілкові організації, що входять до структури профспілки працівників хімічних і нафтохімічних галузей промисловості та Міжнародного об’єднання профспілкових організацій ua (МОПО) ВАТ «Нафтова компанія «Лу­койл» (Росія).

На всіх підприємствах укладено колек­тивні договори, які регулюють відносини трудового та соціально-економічного ха­рактеру між найманими працівниками та представником власника. Попередньо по­ложення колективного договору обгово­рюють фахівці власника та МОПО.

Тривалий час умови колективного до­говору щодо тарифних ставок і посадо­вих окладів були заниженими порівняно з галузевими угодами. З початку 2012 року ці норми виконуються у повному обсязі. Всі підприємства виділяють ко­шти на оздоровчу, культурно-масову та спортивно-масову роботу. Загальна сума використаних коштів із початку року становить близько 944 тис. гривень.

Власну думку щодо діяльності транс­національних корпорацій висловила й обґрунтувала під час свого виступу к.е.н., доцент кафедри міжнародної еко­номіки КНЕУ ім. В. Гетьмана Еллана Молчанова. Так, вона зауважила, що, створюючи свої підрозділи, ТНК зазви­чай ставлять перед собою певні цілі. Се­ред них, зокрема, забезпечення потен­ційних ринків збуту, подолання бар’єрів для імпорту, підвищення конкуренто­спроможності продукції, низька заробіт­на плата, довгий робочий день, низький рівень оподаткування, тривалий термін експлуатації обладнання, відсутність адміністративного регулювання пору­шення екологічних норм тощо.

Про досвід співробітництва глобаль­них профспілок з ТНК і практику взаємо­дії в рамках угод у своїх доповідях роз­повіли закордонні гості Антон Лепік (ВЕРС/МКП), Вадим Борисов (IdustriAII), Сергій Хоботня (IUF).

Конкретні кроки ФПУ задля справедливості в ТНК

На численні звернення членських ор­ганізацій розпорядженням Голови ФПУ Юрія Кулика було затверджено кален­дарний план заходів для вирішення про­блем на підприємствах ТНК, а також створено координаційну раду. До її скла­ду ввійшли представники профспілок будівництва і промисловості будівель­них матеріалів, енергетики та електро­технічної промисловості, хімічних та на­фтохімічних галузей промисловості, ав­томобільного та сільськогосподарського машинобудування, агропромислового комплексу, Об’єднання «Трудовий Альянс» Всеукраїнської профспілки пра­цівників і підприємців торгівлі, громад­ського харчування та послуг.

За результатами звернення Федерації профспілок України до Прем’єр-міністра Миколи Азарова дано доручення за скли­канням віце-прем’єр-міністра Сергія Ті­гіпка декільком міністрам вивчити пи­тання дотримання на підприємствах ТНК у сфері торгівельних мереж законо­давства України про працю та ратифіко­ваних Україною Конвенцій Міжнародної організації праці.

На виконання вищевказаного дору­чення 29 серпня та 21 вересня відбулися зустрічі членів координаційної ради ФПУ з питань діяльності ТНК в Україні з представниками Державної інспекції України з питань праці та Міністерства соціальної політики. Учасники зустрічі погодилися, що Уряду варто посилити увагу до стану дотримання законодав­ства на підприємствах ТНК, що діють в Україні. Завдяки плідній співпраці ФПУ з Держінспекцією досягнуто згоди сто­совно проведення низки перевірок на підприємствах ТНК за участю профакти­вістів та офіційно передано Державній інспекції України з питань праці перелік підприємств-порушників.

Окрім того, упродовж 2012 року член­ські організації ФПУ за підтримки Фон­ду ім. Фрідріха Еберта провели низку се­мінарів щодо активізації профспілково­го руху на підприємствах ТНК.

 Бліц-інтерв’ю: Транснаціональні компанії інвестують в Україну один долар, а вивозять – десять. Іми маємо розуміти, якою ціною їмце вдається…

– Чому і навіщо ТНК приходять в Україну?

– Однозначно – не заради добро­чинності. Основні причини, які спонукають Україну приймати іно­земні компанії, полягають у тому, що країна потребує інвестицій, но­вих технологій. Однак ці очікуван­ня не справджуються. Адже мета ТНК – це, передусім, дешеве вико­ристання природних ресурсів краї­ни, до якої прибуває транснаціо­нальна компанія, і, на жаль, Украї­на не захищає їх. У нашій державі відчинено двері для розташування шкідливих виробництв, тож вона перетворюється на смітник усіля­ких технологій. І йдеться не лише про металургію, а й про хімію, яка обернулася великою проблемою для країни. Ми також мало гово­римо про сільське господарство, зокрема про вирощування рапсу та інших технічних культур, які зни­щують наші землі.

– Які ще загрози несуть транснаці­ональні компанії, що працюють у нашій державі?

– Україна перетворюється на краї­ну – перевалочну базу. Сьогодні, наприклад, тут діє підприємство, працюють люди, а завтра воно може переїхати до іншої країни… Надзвичайно погано для суспіль­ства та профспілок те, що ТНК при­ваблює в Україну дешева робоча сила. Це призвело до того, що нині склалася досить критична ситуація з рівнем оплати праці у таких кор­пораціях, ці роботодавці виступа­ють проти її підвищення, а отже, вони проти підвищення рівня жит­тя в Україні в цілому.

– Чи є все-таки позитивні момен­ти у їхній роботі?

– Звісно. Один із них – незначна час­тина ТНК усе ж приходить в Україну з метою завоювати ринок збуту. Тобто вони вироблятимуть продук­цію, орієнтуючись на платоспромож­ність споживача. З такими компанія­ми ми можемо знаходити спільні позиції, адже вони – за соціальну стабільність, за високий рівень оплати праці, вони дивляться на лю­дей, як на споживачів їх продукції.

– Які результати діяльності ТНК?

– Це не просто «з’їдання» задеше­во природних і людських ресурсів. Це їх незворотне знищення. Бо якщо якісь ресурси можуть віднов­люватися, то значна їх частина, яка нині використовується ТНК, є не відновлюваною…

 Сергій Кондрюк, заступник Голови ФПУ

19.11.2012

Анна РЄПІЧ, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини