ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

На порозі навчального року

 Цього року День знань припадає на суботу. Проте сотні тисяч школярів по всій Україні все одно підуть до школи. Головною новацією націо­нальної школи нинішнього навчаль­ного року виявився новий державний стандарт початкової середньої осві­ти. Передбачені ще деякі зміни, але менш масштабні. Міністр освіти, молоді та спорту Дмитро Табач­ник запевняє, що загалом українські школи до 1 вересня готові.

 ШКОЛА, ЛІЦЕЙ ЧИ ГІМНАЗІЯ?

Вітчизняна система освіти сьогодні пропонує кілька варіантів навчання, тож батьки можуть обрати для своєї дитини найкра­щий. Окрім звичайних шкіл і спецшкіл так звано­го класичного зразка, ді­ють різноманітні гімназії, ліцеї, колегіуми. В одних роблять наголос на погли­бленому вивченні мов чи історії, в інших – пропону­ють складніші програми опанування точних чи при­родничих наук. Так чи інакше, кожна школа праг­не бути особливою. Але чи завжди назва відповідає якості навчання? Нерідко тільки приваблива вивіска й вирізняє той чи інший на­вчальний заклад. Головний спеціаліст Департаменту загальної середньої та до­шкільної освіти міністер­ства освіти, молоді та спор­ту Лідія Щербакова переко­нує: «Є звичайні загально­освітні школи, у яких якість навчання нічим не відрізняється від гімназії, ліцею чи колегіуму. Там також працюють переваж­но висококваліфіковані фа­хівці, які дають своїм учням належні знання, ефек­тивно співпрацюють із батьками, досягають висо­ких результатів у вихован­ні дітей».

Однак скидається на те, що нині практично всі шко­ли тягнуться до рівня ліцею чи гімназії, бо висувають дітям надто серйозні вимо­ги, а під час вступу до пер­шого класу рядової район­ної середньої школи вига­дують справжні іспити. За законом така ініціатива – елементарне самоправство. Тим часом парламент іще восени 2011 року заборонив перевіряти рівень знань під час приймання дітей до школи. Тоді нардепи ді­йшли висновку, що адміні­страція навчальних закла­дів використовує тестуван­ня як привід «законно» ви­магати у батьків гроші. У Міносвіти попереджають: до звичайної школи дітей мають зараховувати лише на основі розмови з психо­логом, яка обов’язково від­бувається у присутності батьків. Завдання фахівця – визначити рівень логічно­го мислення дитини та її психологічний настрій.

Що відбувається на­справді? У багатьох школах батькам натякають, що саме їхній дитині буде складно адаптуватися до нових умов. Тож їй треба серйозно готуватися до на­вчання у першому класі. Го­туватися, звісно, краще у спеціальних клубах чи цен­трах розвитку дитини. Там пропонують стандартний набір занять: знайомство з навколишнім світом, мате­матика, розвиток мовлення, підготовка руки до письма, англійська мова, музика, хореографія, творчість. Такі заклади, ясна річ, комерцій­ні: вартість навчання у них коливається від 300 до 600 гривень на місяць. Не секрет, що в таких центрах раннього розвитку підро­бляють ті ж учителі загаль­ноосвітньої школи. Так само, як і домашніми репе­титорами. За годину уроку педагоги беруть від 100 гри­вень. Якщо ж заняття про­водиться за місцем прожи­вання малюка, то такса зростає до 150 гривень.

От і виходить: діти за­можніших батьків прихо­дять до першого класу зна­чно сильнішими за тих, чиї батьки вирішили, що на те вона й школа, щоб навчити малюка читати й писати. І для «невстигаючих» – це неабиякий стрес. Хоча, як стверджують психологи, «вступ до школи» – це стрес для всіх першокласників. Експерти оцінюють його у 26 балів за стобальною шкалою.

НОВІ СТАНДАРТИ Й НОВІ ПРОБЛЕМИ

Початок 2012/13 навчаль­ного року підготував для учнів початкових класів України сюрприз: вони ви­вчатимуть три нові дисци­пліни. Це передбачено що­йно затвердженим Держав­ним стандартом початкової середньої освіти.

Так, у першокласників буде один раз на тиждень урок іноземної мови. З дру­гого класу діти почнуть «гризти» інформатику – курс називається «Сходинки до інформатики». Відповідно до нового держстандарту те­пер увагу школярів більше акцентуватимуть на приро­ді, ніж на тому, що їх оточує. Останнє вони вивчали за

 програмою дисципліни «На­вколишній світ». Віднині Міносвіти вирішило повер­нутися до звичного та рідно­го для дорослих «Природо­знавства». Тож цей предмет і вивчатиметься замість «Навколишнього світу».

Зміни у шкільній програ­мі для першокласників сприймаються неоднознач­но і дітьми, й батьками, і вчителями.

Більшість учителів, осо­бливо гімназій, у захваті від нової програми для першо­класників. Вони кажуть, що до школи діти приходять до­бре підготовленими, тож їх­ній розвиток дозволяє пра­цювати за новою програ­мою. При цьому вчителі сільських шкіл не поділя­ють оптимізму міських ко­лег і зауважують, що сіль­ські дітлахи влітку зазвичай ганяють на велосипедах, а не до школи готуються.

Частина педагогів до но­вих стандартів ставиться критично, бо дещо зі шкіль­ної програми колись вивча­ли в п’ятому класі, а нині пропонують шести- чи се­мирічним дітлахам. Їм до­ведеться запам’ятати, що таке крива лінія, коса, як виглядають куб, ромб, ци­ліндр. Якщо в попередні роки першокласники мали лічити до 10, то нинішня програма вимагає – до 100.

Педагоги свідомі того, що нові стандарти – це й нові проблеми, які треба буде розв’язувати. Примі­ром, «Сходинки до інформа­тики». Вчитель початкових класів навряд чи має до­статній досвід викладання цього предмета. Можна, звісно, запросити фахівця з основної школи. Однак він, у свою чергу, навряд чи во­лодіє методиками навчання учнів цієї вікової групи.

Це стосується й іноземної мови. Переважна більшість учителів початкових класів має додаткову освіту з ви­кладання іноземної. Але є й такі, особливо педагоги стар­шого покоління, які не зна­ють мову. Знову проблема: учителям зі старшої школи бракує досвіду роботи з ма­лечею. У багатьох регіонах місцеві органи виконавчої влади з розумінням піді­йшли до розв’язання цієї про­блеми – створили спеціальні курси для вчителів: інозем­ної мови та основ ІКТ.

СКІЛЬКИ КОШТУЄ ЗІБРАТИ ПЕРШОКЛАСНИКА ДО ШКОЛИ?

Для батьків – це справ­жній головний біль. Зазви­чай шкільні базари почина­ють працювати із середини літа, однак переважна біль­шість батьків відкладає збір «приданого» практично на останній день. Сподіваю­чись, що, можливо, цінова політика зміниться. Вона вже змінилася. Порівняно з минулорічними витратами, нинішнього серпня дове­деться викласти за споря­дження школяра на 20 відсотків більше. Тільки шкіль­ні форми подорожчали на 45–100 гривень. На відміну від минулого року, коли на ринку продавали тільки ки­тайське та турецьке вбран­ня, цього літа продавці про­понують піджаки й спідниці вітчизняних виробників. Ко­штують вони значно дешев­ше. Скажімо, шкільна фор­ма Кременчуцької фабрики обійдеться мінімум у 280 гривень, Артемівської – 350 гривень, а от за одяг із Ту­реччини правлять від 450 до 600 гривень.

Загалом мінімум споря­дження – форма, портфель, взуття, спортивний одяг і канцтовари за попередніми підрахунками обійдеться 1300–1400 гривень. Але, як ка­жуть експерти, це буде дово­лі скромний «портфелик школярика», з мінімальним набором усього, що потрібно до школи, з найдешевшою шкільною формою, недоро­гим рюкзаком зі звичайною спинкою (хоча фахівці ра­дять ортопедичну), деше­вим взуттям, себто не з нату­ральної шкіри.

Якщо батьки вирішили придбати дорожче шкільне приладдя, дорожчий рюкзак, то, скажімо, в Києві порт­фель з ортопедичною спин­кою коштуватиме від 500 гри­вень і вище. Якщо купувати дитині шкіряне взуття, якіс­ний імпортний шкільний одяг тощо, то витрати в се­редньому сягнуть двох тисяч гривень, а по Україні – міні­мум три тисячі. Продавці на­зивають більш реальні циф­ри: п’ять, а то й шість тисяч гривень залежно від того, що батьки хочуть купити своїй дитині.

І ще одне. Батькам, звіс­но, хочеться купити дитині тільки якісні обновки. Фахів­ці радять обов’язково вима­гати у продавців (не тільки в магазинах, а й на ринках) сертифікати відповідності. До цих документів додається протокол випробувань. Якщо паперів бракує чи продавець відмовляється надавати таку інформацію, це має насторо­жити покупців, відтак слід краще не купувати таку про­дукцію, бо вона входить до особливого розряду – дитя­чий асортимент. Від цього залежить здоров’я дітей, яке напряму впливає на ефек­тивність навчання.

 ПЕРШОКЛАСНИКІВ СТАЄ ДЕДАЛІ БІЛЬШЕ

Як повідомили у Департаменті загальної середньої та дошкільної освіти профіль­ного міністерства, починаючи з 2007–2008 років кількість першокласників в Україні щороку збільшується. 2012-го, згідно з прогнозами, першокласниками по всій країні стануть 430,1 тис. дітей. Це на 16 тисяч більше, ніж торік. У Києві першого вересня за парти вперше ся­дуть близько 27,2 тис. малюків.

 ШКІЛЬНІ АВТОБУСИ ПОЇХАЛИ В УКРАЇНСЬКІ СЕЛА

Прем’єр-міністр Микола Азаров оприлюднив ін­формацію, що цього року уряд закупив тисячу но­вих шкільних автобусів для українських сіл. Він та­кож доручив відповідальним особам простежити, аби ці автобуси почали перевозити школярів пер­шого ж навчального дня і використовувалися тіль­ки за призначенням.

Ключі від 78 автомобілів освітянам із Полтавщини та Дніпропетровщини вручив міністр освіти, молоді та спорту Дмитро Табачник. Він наголосив, що ни­нішній рік – рекордний з усіх дев’яти попередніх, відколи діє державна програма «Шкільний авто­бус». До того ж близько 40 автобусів обладнано спе­ціальними пристроями для перевезення

 КІЛЬКА СЛІВ ПРО ФІЗКУЛЬТУРУ

Іще одне цьогорічне нововведення – відсутність оцінювання учнів 1–4-х класів із фізкультури. Зважаючи на те, що більшість дітей не може скласти нормативи через стан здоров’я, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України розробило й затвердило нову навчальну програму з фізичної культури для учнів 1–4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів. Серед нововведень, зокрема, поновлення тестування учнів за видами (швидкість, витривалість, гнуч­кість, сила, спритність, швидкісно-силові якості), які були скасовані 2008 року у зв’язку з низкою трагічних випадків на уроках фізкультури. Також ска­совані заліки з цього предмета й державне тестування учнів із видів спорту. Зменшено кіль­кість контрольних нормативів із таких випробувань, як швидкість та витривалість. Зміст уроку фізкультури та його структура залишилися без зміни. Але з метою адаптації до фізичних наванта­жень учні не здаватимуть контрольні нормативи у період з 1 вересня по 1 жовтня.

29.08.2012

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини