Дорожній геноцид
Статистика дорожньо-транспортних
пригод упродовж першого півріччя нинішнього року жахає. В Україні сталося майже
12,5 тис. ДТП із потерпілими: загинули понад 2 тис. людей, ще 15 тис. дістали тілесні
ушкодження. Якщо порівняти статистику з минулорічними показниками, приводів для
оптимізму мало: кількість смертельних випадків збільшилась на 12%. А число аварій
з потерпілими в першому півріччі зросла на 7,8%. Якщо не вжити термінових заходів,
до 2020 року аварії на автошляхах стануть головною причиною смертності, залишивши
далеко позаду серцево-судинні захворювання та СНІД.
Блимни фарами, браток
Фахівці Державтоінспекції б’ють на сполох: у 80% причиною ДТП
є перевищення швидкості, ігнорування правил дорожнього руху, алкоголь, непристебнуті
ремені безпеки та відсутність аналогічних засобів для дітей. Йдеться про спеціальні
дитячі автомобільні крісла. Однак левову частку дорожньо-транспортних пригод із
постраждалими – практично чверть від усіх ДТП цієї категорії становить перевищення
припустимої, себто безпечної, швидкості руху. ДАІ намагається боротися з порушниками,
караючи штрафними санкціями. А що роблять інші учасники руху? Завбачливо попереджають
порушників, що на них чатують працівники автоінспекції. Блимають фарами, аби любителі
їзди «з вітерцем» скинули швидкість на 30 чи 40 кілометрів, доки не
проїдуть повз міліцейський радар. Миготіння дальнім світлом фар – суто радянський
винахід, ніде в світі, крім країн колишнього СРСР, не практикується. Тим самим
учасники руху заохочують порушників до створення аварійних ситуацій. Мало б відбуватися
інакше: вгледівши, як на шаленій швидкості мчить «крута» іномарка, повідомляти
дорожні служби про потенційну небезпеку. Але… Співробітники ДАІ не знаходять спільників
у наведенні порядку на дорогах насамперед серед учасників руху. По суті, вони
вже давно є непримиренними антагоністами. Авторитет даішників надто низький, аби
водії з власної волі зголосилися їм допомагати. Воно й не дивно. Замість того,
щоб усіляко допомагати водіям та попереджати їх, наприклад, про небезпечні ділянки
дороги тощо, вони, як і раніше, ховаються в кущах зі своїми радарами, приватизують
дорожні знаки, а в спілкуванні з водіями виявляють презирство й неповагу до учасників
руху.
Нині вже стало звичним фільмувати процес затримання співробітниками
ДАІ й оприлюднювати такого роду документальну зйомку. Поведінка автоінспекторів
у кадрі аж ніяк не сприяє підвищенню авторитету державної служби в цілому. У гонитві
за виконанням плану зі збору штрафів працівники ДАІ втрачають і почуття міри, і
власну гідність.
На недавній зустрічі Прем’єра Миколи Азарова з учасниками руху
йшлося, з-поміж іншого, і про перегляд доцільності встановлених дорожніх знаків,
які нерідко означають ніщо інше, як «годівницю» для інспекторів дорожньої служби.
Глава уряду погодився, що частина з них не відповідають своєму прямому призначенню,
а слугують джерелом додаткового збору штрафів. І не сприяють підвищенню рівня
культури на автошляхах.
На думку експертів, було би більше користі і віддачі, якби працівники
ДАІ облишили зелені насадження і почали пильнувати правила маневрування, дотримання
дистанції, проїзди перехресть. Адже саме ці порушення складають своєрідний рейтинг
найпоширеніших причин дорожньо-транспортних пригод із постраждалими. Зокрема,
за результатами аналізу, проведеного фахівцями Державтоінспекції, основною причиною
дорожньо-транспортних пригод із постраждалими залишається перевищення безпечної
швидкості руху – майже чверть усіх ДТП цієї категорії. Причиною приблизно п’ятої
частини ДТП, у яких постраждали люди, є порушення правил маневрування. Ігнорування
правил проїзду перехресть та безпечної дистанції, а також перехід через проїжджу
частину в невстановленому місці складають своєрідний рейтинг найбільш поширених
причин ДТП із постраждалими. Може, тоді б «лічильник смертей» пригальмував свої
шалені оберти.
Людський фактор
Такої кількості масштабних ДТП, як цього літа, Україна ще не
знала. Чи не щодня надходять повідомлення про аварії з тяжкими наслідками за участю
водіїв, які прямували на відпочинок або перевозили пасажирів до місць відпочинку.
Упродовж шести місяців цього року кількість автобусних аварій з вини водіїв істотно
збільшилась і сягнула майже 220 пригод. Не вплинув на автоперевізників і комплекс
профілактичних заходів під кодовою назвою «Автобус–2012». У період з 14 травня
по 5 червня правоохоронці здійснили перевірки майже 9 тис. суб’єктів господарювання,
що надають послуги з пасажирських перевезень. При цьому перевіряльники приділяли
значну увагу здійсненню відповідальними особами контролю технічного стану автотранспорту
та стану здоров’я водіїв перед виїздом у рейс. Крім того, працівники ДАІ оглянули
понад 81 тис. автобусів. Більше 6 тис. одиниць пасажирського автотранспорту мали
істотні технічні несправності. А це – реальна загроза безпеці дорожнього руху.
Та попри технічні несправності працівники ДАІ змушені констатувати ще одне: більшість
дорожньо-транспортних пригод трапляється через причину, котру в протоколах називають
«людським фактором».
У рейдах із 14 травня по 5 червня даішники призупинили рух майже
100 автобусів, бо водії перебували за кермом у нетверезому стані.
Чому це відбувається? Власники приватних агенцій, що займаються
перевезеннями пасажирів, не дуже прискіпливо ставляться до підбору водійських
кадрів. Автоінспектори зафіксували приклади, коли до пасажирських перевезень допускалися
особи, які провчилися два місяці в автошколі й щойно отримали водійські посвідчення.
«Такі факти є неприпустимими, – заявив Прем’єр Микола Азаров. – Доручаю Міністерству
інфраструктури спільно з Міністерством внутрішніх справ переглянути систему допуску
водіїв до перевезення пасажирів автомобільним транспортом». Глава уряду вважає за
необхідне посилити вимоги до нічних перевезень пасажирськими автобусами, жорстко
контролювати час, проведений водієм за кермом, пильнувати, аби в автобусах далекого
сполучення були водії для зміни.
Чимало порушень допускають водії на коротких міських маршрутах.
Зазвичай аварії трапляються тоді, коли водії відвертаються, аби перевірити свою
касу.
Експерти в паніці: в країні склалась парадоксальна ситуація,
коли збільшується число штрафів, адміністративних протоколів за порушення в сфері
пасажирських перевезень, а кількість летальних випадків на дорогах і рівень травматизму
залишаються незмінними. Більш того, щомісяця зростають.
А якщо всім миром?
Щодня внаслідок дорожньо-транспортних пригод гинуть 11 наших
співвітчизників. Загалом 12 зі 100 тис. ідуть з життя через ДТП. Це в кілька разів
більше, ніж у Швейцарії та Норвегії. Окрім людських втрат, країна зазнає і великих
матеріальних збитків. Щороку від аварій на автошляхах держава втрачає понад 5
млрд доларів. Для небагатої країни аж занадто!
Як змінити ситуацію? Над цим сьогодні працюють і безпосередньо
відповідальні за порядок на дорогах, і уряд, і громадські організації. Разом
з автомобілістами урядовці пропонують створити програму з безпеки руху. На думку
автофахівців, якщо виявити грамотний підхід, можна підвищити безпеку руху на третину.
Головне, наголошують експерти, щоб пропозиції щодо поліпшення профілактичних заходів
не перетворилися на чергову балаканину. Щоб у поняття «інформування водіїв та застереження
пішоходів» укладався реальний, а головне – дієвий зміст. І до такої профілактики
неодмінно залучати як водіїв, так і пішоходів, тобто всіх учасників руху.
Громадськість – потужна сила, вважають у Товаристві учасників
руху. І наводять приклади, коли саме громадські організації почали боротися з
безладним паркуванням автотранспорту. Може, не найкращим і найбільш цивілізованим
способом, коли на вітрове скло спеціальним клеєм кріпляться надписи на кшталт «Паркуюсь,
як можу» або й образливіші, але він діє.
Самі автомобілісти на згаданому засіданні уряду висловили чимало
нарікань на адресу ДАІ. І насамперед – кадрового складу інспекторів. Нерідко до
ДАІ потрапляють випадкові люди, що вирішили виправити своє матеріальне становище.
Вислухавши зауваження автомобілістів, глава уряду погодився на їхню пропозицію
створити спеціальний орган контролю, який би відповідав за безпеку руху на дорогах.
До нього мають увійти як представники державних відомств, так і громадських організацій.
Останнім під силу контролювати, кому видають водійські посвідчення. Чи запропонувати
спеціальну програму, згідно з якою привчати до безпеки руху від дитсадка до інституту.
Громадські організації можуть долучатись і до реформування системи навчання водіїв,
яка не змінювалася ще з радянських часів. Щороку на автошляхах України з’являються
300 тис. нових надто швидкісних автомобілів, за кермом яких перебувають зазвичай
молоді недосвідчені водії.
На згаданому засіданні уряду автомобілісти вже запропонували
низку заходів, покликаних підвищити безпеку руху. Для цього, кажуть вони, не потрібні
великі державні кошти. Слід окреслити дорожні ділянки, спершу бодай десяток, де
постійно трапляються ДТП, усунути всі недоліки. Пошуки таких ділянок особливих
зусиль не потребують: вони позначені пам’ятниками та вінками на узбіччях.
Дороги, які ми обираємо
У наших доріг насправді одноосібного господаря немає. Кожен може
завдавати шкоди дорожній інфраструктурі. На власний розсуд українці встановлюють
«лежачих поліцейських», укопують стовпчики в асфальт, висаджують на узбіччях густі
насадження, які через п’ять-шість років перетворюються на непролазні хащі. Про
те, що це обмежує видимість на дорозі абсолютно не замислюються. Особливість сучасних
доріг – встановлення кіосків і торговельних точок, що фактично звужують проїжджу
частину дороги. Ще одна проблема – самозахоплення частини державних доріг. На засіданні
Кабінету Міністрів наводили приклад, коли завбачливий підприємець огородив для
своїх потреб більше кілометра дороги. Правоохоронні органи зобов’язали порушника
розблокувати ділянку, але протягом року жодних змін не відбулося. Судова тяганина,
кажуть експерти, може тривати кілька років. Те, що страждають учасники руху, підприємця
не обходить.
Не снікерсуй, а гальмуй!
Фахівці з безпеки дорожнього
руху пропонують розпочати широкомасштабну акцію з пропаганди належної й безпечної
поведінки на автошляхах. На їх думку, доречно залучати до цього відомих та популярних
особистостей, які б у засобах масової інформації, а також мережі Інтернет промовляли:
«Яне п’ю за кермом», «Яне дозволяю собі нехтувати ременем безпеки», «Яніколи не
дозволяю собі перевищити швидкість». Серед інших пропозицій заслуговує на увагу
створення серії з 10–15-секундних роликів, які б наочно відтворювали поширені небезпечні
ситуації на дорогах і надавали поради, як їх уникнути. Це, на думку експертів,
було б реальною допомогою молодим і недосвідченим водіям. Демонструвати такі ролики,
переконані фахівці, варто не лише на телебаченні та в мережі Інтернет, а й у
кінотеатрах перед початком сеансу.
09.08.2012
Раїса ЧИРВА, «ПВ»
|