ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Дорожній геноцид

 Статистика дорожньо-транспортних пригод упро­довж першого півріччя нинішнього року жахає. В Украї­ні сталося майже 12,5 тис. ДТП із потерпілими: загину­ли понад 2 тис. людей, ще 15 тис. дістали тілесні ушко­дження. Якщо порівняти статистику з минулорічни­ми показниками, приводів для оптимізму мало: кіль­кість смертельних випадків збільшилась на 12%. А чис­ло аварій з потерпілими в першому півріччі зросла на 7,8%. Якщо не вжити термінових заходів, до 2020 року аварії на автошляхах стануть головною причиною смертності, залишивши далеко позаду серцево-судинні захворювання та СНІД.

Блимни фарами, браток

Фахівці Державтоінспек­ції б’ють на сполох: у 80% причиною ДТП є переви­щення швидкості, ігнору­вання правил дорожнього руху, алкоголь, непристеб­нуті ремені безпеки та від­сутність аналогічних засо­бів для дітей. Йдеться про спеціальні дитячі автомо­більні крісла. Однак левову частку дорожньо-транспортних пригод із постраж­далими – практично чверть від усіх ДТП цієї категорії становить перевищення припустимої, себто безпеч­ної, швидкості руху. ДАІ на­магається боротися з по­рушниками, караючи штрафними санкціями. А що роблять інші учасники руху? Завбачливо поперед­жають порушників, що на них чатують працівники ав­тоінспекції. Блимають фа­рами, аби любителі їзди «з вітерцем» скинули швид­кість на 30 чи 40 кілометрів, доки не проїдуть повз мілі­цейський радар. Миготіння дальнім світлом фар – суто радянський винахід, ніде в світі, крім країн колишньо­го СРСР, не практикується. Тим самим учасники руху заохочують порушників до створення аварійних ситуа­цій. Мало б відбуватися інакше: вгледівши, як на шаленій швидкості мчить «крута» іномарка, повідо­мляти дорожні служби про потенційну небезпеку. Але… Співробітники ДАІ не знаходять спільників у на­веденні порядку на дорогах насамперед серед учасни­ків руху. По суті, вони вже давно є непримиренними антагоністами. Авторитет даішників надто низький, аби водії з власної волі зго­лосилися їм допомагати. Воно й не дивно. Замість того, щоб усіляко допомага­ти водіям та попереджати їх, наприклад, про небез­печні ділянки дороги тощо, вони, як і раніше, ховають­ся в кущах зі своїми радара­ми, приватизують дорожні знаки, а в спілкуванні з во­діями виявляють презир­ство й неповагу до учасни­ків руху.

Нині вже стало звичним фільмувати процес затри­мання співробітниками ДАІ й оприлюднювати такого роду документальну зйом­ку. Поведінка автоінспекто­рів у кадрі аж ніяк не спри­яє підвищенню авторитету державної служби в цілому. У гонитві за виконанням плану зі збору штрафів пра­цівники ДАІ втрачають і почуття міри, і власну гідність.

На недавній зустрічі Прем’єра Миколи Азарова з учасниками руху йшлося, з-поміж іншого, і про пере­гляд доцільності встановле­них дорожніх знаків, які не­рідко означають ніщо інше, як «годівницю» для інспек­торів дорожньої служби. Глава уряду погодився, що частина з них не відповіда­ють своєму прямому при­значенню, а слугують дже­релом додаткового збору штрафів. І не сприяють під­вищенню рівня культури на автошляхах.

На думку експертів, було би більше користі і віддачі, якби працівники ДАІ обли­шили зелені насадження і почали пильнувати прави­ла маневрування, дотри­мання дистанції, проїзди перехресть. Адже саме ці порушення складають своє­рідний рейтинг найпошире­ніших причин дорожньо-транспортних пригод із по­страждалими. Зокрема, за результатами аналізу, про­веденого фахівцями Державтоінспекції, основною причиною дорожньо-транспортних пригод із постраж­далими залишається пере­вищення безпечної швидко­сті руху – майже чверть усіх ДТП цієї категорії. Причи­ною приблизно п’ятої час­тини ДТП, у яких постраж­дали люди, є порушення правил маневрування. Ігно­рування правил проїзду пе­рехресть та безпечної дис­танції, а також перехід че­рез проїжджу частину в не­встановленому місці скла­дають своєрідний рейтинг найбільш поширених при­чин ДТП із постраждалими. Може, тоді б «лічильник смертей» пригальмував свої шалені оберти.

Людський фактор

Такої кількості масштаб­них ДТП, як цього літа, Україна ще не знала. Чи не щодня надходять повідо­млення про аварії з тяжки­ми наслідками за участю водіїв, які прямували на відпочинок або перевозили пасажирів до місць відпо­чинку. Упродовж шести мі­сяців цього року кількість автобусних аварій з вини водіїв істотно збільшилась і сягнула майже 220 пригод. Не вплинув на автоперевіз­ників і комплекс профілак­тичних заходів під кодовою назвою «Автобус–2012». У період з 14 травня по 5 черв­ня правоохоронці здійсни­ли перевірки майже 9 тис. суб’єктів господарювання, що надають послуги з паса­жирських перевезень. При цьому перевіряльники при­діляли значну увагу здій­сненню відповідальними особами контролю техніч­ного стану автотранспорту та стану здоров’я водіїв пе­ред виїздом у рейс. Крім того, працівники ДАІ огля­нули понад 81 тис. автобу­сів. Більше 6 тис. одиниць пасажирського автотран­спорту мали істотні техніч­ні несправності. А це – ре­альна загроза безпеці до­рожнього руху. Та попри технічні несправності пра­цівники ДАІ змушені кон­статувати ще одне: біль­шість дорожньо-транспортних пригод трапляєть­ся через причину, котру в протоколах називають «людським фактором».

У рейдах із 14 травня по 5 червня даішники призупи­нили рух майже 100 автобу­сів, бо водії перебували за кермом у нетверезому стані.

Чому це відбувається? Власники приватних агенцій, що займаються переве­зеннями пасажирів, не дуже прискіпливо став­ляться до підбору водій­ських кадрів. Автоінспек­тори зафіксували прикла­ди, коли до пасажирських перевезень допускалися особи, які провчилися два місяці в автошколі й щойно отримали водійські посвід­чення. «Такі факти є непри­пустимими, – заявив Прем’єр Микола Азаров. – До­ручаю Міністерству інфра­структури спільно з Мініс­терством внутрішніх справ переглянути систему до­пуску водіїв до перевезення пасажирів автомобільним транспортом». Глава уряду вважає за необхідне поси­лити вимоги до нічних пе­ревезень пасажирськими автобусами, жорстко контролювати час, проведений водієм за кермом, пильну­вати, аби в автобусах дале­кого сполучення були водії для зміни.

Чимало порушень допус­кають водії на коротких міських маршрутах. Зазви­чай аварії трапляються тоді, коли водії відверта­ються, аби перевірити свою касу.

Експерти в паніці: в кра­їні склалась парадоксальна ситуація, коли збільшуєть­ся число штрафів, адміні­стративних протоколів за порушення в сфері паса­жирських перевезень, а кількість летальних випад­ків на дорогах і рівень трав­матизму залишаються не­змінними. Більш того, що­місяця зростають.

А якщо всім миром?

Щодня внаслідок дорожньо-транспортних пригод гинуть 11 наших співвітчиз­ників. Загалом 12 зі 100 тис. ідуть з життя через ДТП. Це в кілька разів більше, ніж у Швейцарії та Норвегії. Окрім людських втрат, кра­їна зазнає і великих матері­альних збитків. Щороку від аварій на автошляхах дер­жава втрачає понад 5 млрд доларів. Для небагатої кра­їни аж занадто!

Як змінити ситуацію? Над цим сьогодні працю­ють і безпосередньо відпо­відальні за порядок на доро­гах, і уряд, і громадські ор­ганізації. Разом з автомобі­лістами урядовці пропону­ють створити програму з безпеки руху. На думку ав­тофахівців, якщо виявити грамотний підхід, можна підвищити безпеку руху на третину. Головне, наголо­шують експерти, щоб про­позиції щодо поліпшення профілактичних заходів не перетворилися на чергову балаканину. Щоб у поняття «інформування водіїв та за­стереження пішоходів» укладався реальний, а голо­вне – дієвий зміст. І до такої профілактики неодмінно залучати як водіїв, так і пі­шоходів, тобто всіх учасни­ків руху.

Громадськість – потужна сила, вважають у Товари­стві учасників руху. І наво­дять приклади, коли саме громадські організації поча­ли боротися з безладним паркуванням автотранспор­ту. Може, не найкращим і найбільш цивілізованим способом, коли на вітрове скло спеціальним клеєм крі­пляться надписи на кшталт «Паркуюсь, як можу» або й образливіші, але він діє.

Самі автомобілісти на згаданому засіданні уряду висловили чимало нарікань на адресу ДАІ. І насамперед – кадрового складу інспек­торів. Нерідко до ДАІ потра­пляють випадкові люди, що вирішили виправити своє матеріальне становище. Ви­слухавши зауваження авто­мобілістів, глава уряду по­годився на їхню пропозицію створити спеціальний ор­ган контролю, який би від­повідав за безпеку руху на дорогах. До нього мають увійти як представники державних відомств, так і громадських організацій. Останнім під силу контро­лювати, кому видають во­дійські посвідчення. Чи за­пропонувати спеціальну програму, згідно з якою привчати до безпеки руху від дитсадка до інституту. Громадські організації мо­жуть долучатись і до рефор­мування системи навчання водіїв, яка не змінювалася ще з радянських часів. Що­року на автошляхах Украї­ни з’являються 300 тис. но­вих надто швидкісних авто­мобілів, за кермом яких пе­ребувають зазвичай молоді недосвідчені водії.

На згаданому засіданні уряду автомобілісти вже за­пропонували низку заходів, покликаних підвищити без­пеку руху. Для цього, ка­жуть вони, не потрібні вели­кі державні кошти. Слід окреслити дорожні ділянки, спершу бодай десяток, де по­стійно трапляються ДТП, усунути всі недоліки. Пошу­ки таких ділянок особливих зусиль не потребують: вони позначені пам’ятниками та вінками на узбіччях.

 Дороги, які ми обираємо

У наших доріг насправді одноосібного господаря немає. Кожен може завдавати шкоди дорожній інфраструктурі. На власний розсуд українці вста­новлюють «лежачих поліцейських», укопують стовпчики в асфальт, висаджують на узбіччях гус­ті насадження, які через п’ять-шість років пере­творюються на непролазні хащі. Про те, що це об­межує видимість на дорозі абсолютно не замис­люються. Особливість сучасних доріг – встанов­лення кіосків і торговельних точок, що фактично звужують проїжджу частину дороги. Ще одна проблема – самозахоплення частини державних доріг. На засіданні Кабінету Міністрів наводили приклад, коли завбачливий підприємець огоро­див для своїх потреб більше кілометра дороги. Правоохоронні органи зобов’язали порушника розблокувати ділянку, але протягом року жодних змін не відбулося. Судова тяганина, кажуть екс­перти, може тривати кілька років. Те, що стражда­ють учасники руху, підприємця не обходить.

 Не снікерсуй, а гальмуй!

 Фахівці з безпеки дорожнього руху пропонують розпочати широкомасштаб­ну акцію з пропаганди належної й безпечної поведінки на автошляхах. На їх думку, доречно залучати до цього відомих та популярних особистостей, які б у засобах масової інформації, а також мережі Інтернет промовляли: «Яне п’ю за кермом», «Яне дозволяю собі нехтувати ременем безпеки», «Яніколи не дозволяю собі перевищити швидкість». Серед інших пропозицій заслуговує на увагу створення серії з 10–15-секундних роликів, які б наочно відтворюва­ли поширені небез­печні ситуації на до­рогах і надавали по­ради, як їх уникнути. Це, на думку експер­тів, було б реальною допомогою моло­дим і недосвідченим водіям. Демонстру­вати такі ролики, пе­реконані фахівці, варто не лише на те­лебаченні та в мере­жі Інтернет, а й у кі­нотеатрах перед по­чатком сеансу.

09.08.2012

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини