ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Час «Х» – у перший день серпня

 Вступна кампанія до українських вишів стартувала. Однією з новацій стали терміни її проведення. Корек­тиви вніс цьогорічний футбольний чемпіонат Європи. Відтак прийом заяв та документів для вступу на денну форму навчання триватиме з 2 до 31 липня. А перші рейтингові списки, обіцяє міністр освіти Дми­тро Табачник, оприлюднять не піз­ніше полудня 1 серпня.

ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО МАРАФОНУ

Цьогорічна кампанія буде вкрай спекотною. І температурний режим ни­нішнього літа тут ні до чого. Експерти прогнозу­ють небувалий наплив заяв до вищих навчальних за­кладів. Очікується збіль­шення числа бажаючих на­вчатися на першому курсі практично вдвічі. Випус­кників шкіл цього року 329 тисяч. Абітурієнти мають право подавати сертифіка­ти, видані у 2008, 2009, 2010 або 2011 роках, на вибір. У Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту стверджу­ють, що абітурієнтів буде близько 400 тисяч. Це най­більший за всі роки неза­лежності обсяг прийому. Держзамовлення на навчан­ня бакалаврів складає 127 тис. місць, спеціалістів – 78 тис., магістрів – майже 45 тисяч. Тож можна впевнено стверджувати, що найголо­внішою ознакою нинішньо­го літа буде жорстка конку­ренція за бюджетні місця.

Ще одна новація, де-що несподівана, але зако­номірна – підвищення про­хідного бала. Цьогоріч абі­турієнтам доведеться на­брати не менше 140 балів з профільних дисциплін і не менше 124 з інших. У Міносвіти нововведення пояс­нюють тим, що 124 бали звичною мовою означає по­середню оцінку. Відтак на­бирати трієчників у виші за такої шаленої конкурен­ції нікому не хочеться. Тож із профільних дисци­плін треба мати мінімум 140 балів.

Однією з особливостей нинішнього вступного ма­рафону експерти називають і зміни в конкурсній програ­мі. На відміну від 2010 року фіксований перелік кон­курсних предметів відпо­відно до напряму підготов­ки встановлюватиме не ви­щий навчальний заклад, а Міносвіти. Призерам ІV ета­пу всеукраїнських учнів­ських олімпіад та ІІІ етапу всеукраїнських конкурсів-захистів Малої академії наук України зараховують­ся додаткові бали за умови, якщо вони вступають за на­прямами підготовки, де профільним є предмет, з якого вони були кращими. Зокрема, володарі диплома І ступеня – 50 балів, ІІ – 40, ІІІ – 30. Ті вступники, які ни­нішнього року закінчили підготовчі курси вишу для вступу на навчання за природничо-математичними та інженерно-технічними напрямами підготов­ки, при вступі на відповід­ний напрям отримають до­датково до 20 балів.

Зміни торкнулися й умов вступу на магістерські про­грами. Згідно з вимогами Болонської системи, на­вчання на магістратурі від­тепер можна продовжити в будь-якому вищому на­вчальному закладі, а не тільки там, де студент на­вчався за бакалаврською програмою. Вступ до магі­стратури відбуватиметься шляхом конкурсного відбо­ру, а рейтинговий бал ви­значить сума результату профільного випробування, вступного іспиту з інозем­ної мови та додаткових по­казників відбору, визначе­них правилами прийому до конкретного вишу.

15 СПРОБ – КОЖНОМУ

Нинішнього липня ко­жен абітурієнт має право подати документи до при­ймальних комісій не більш як п’яти вишів. При цьому випробувати свої шанси в трьох спеціальностях. А це не так уже й мало – 15 спроб. Та серед принад такого ви­бору прихований і відвер­тий недолік. Абітурієнти за­звичай подають документи у виші, спеціальності яких навіть не перетинаються. Скажімо, одночасно до авіа­ційного і торгово-економічного університетів, інститу­ту журналістики й універ­ситету легкої промисловос­ті. Про свідомий вибір май­бутньої професії говорити марно. Для багатьох вступ­на кампанія є своєрідним видом спорту на кшталт бігу з перешкодами або гон­ками за вертикаллю.

Якщо проаналізувати, які навчальні заклади най­більше приваблюють цього­річних абітурієнтів, то нічо­го несподіваного у рейтин­гах не відбулось. Пальму першості традиційно втри­мує «Київська політехніка». Далі – Київський національ­ний університет імені Т. Шевченка. Третє місце, за даними п’ятого щорічно­го рейтингу вишів «Компас–2012», поділяють між собою два університети – Київ­ський національний еконо­мічний університет імені В. Гетьмана і Києво-Могилянська академія.

Престижним вважається Інститут міжнародних від­носин КНУ імені Т. Шевчен­ка. Цьогоріч тут очікують шаленого конкурсу. Це вже стало традицією.

Як не розгубитися і не змарнувати свій шанс? Екс­перти радять облишити го­нитву за престижними спе­ціальностями і реально оці­нити свої здібності. А зара­зом зорієнтуватися, яких фа­хівців потребуватиме Укра­їна через 5–10 років. У Мінос­віти такі пріоритети вже ви­значили. Це ІТ-спеціальності, електроніка, металур­гія та матеріалознавство, авіаційна та ракетно-космічна техніка, хімічна тех­нологія та інженерія, тран­спорт і транспортна інфра­структура. Водночас мініс­терство звертає увагу на не­затребувані ринком праці спеціальності: менеджмент, економіка, право. І навіть скоротило на них обсяги держзамовлення.

До слова, Міносвіти вже оприлюднило інформацію про кількість бюджетних місць. На відміну від мину­лих років, коли випускники дізнавались про це тільки через тиждень від початку вступної кампанії. Це зна­чно ускладнювало вибір майбутнього місця навчан­ня. Відтепер, маючи 15 варі­антів, слід врахувати й цю інформацію.

Що стосується пільгови­ків, то «Умовами прийому до вищих навчальних за­кладів України» передбаче­но, що їх кількість не може перевищувати 25% місць держзамовлення, а відбір проводиться конкурсним шляхом відповідно до балів абітурієнта. Виш має право зменшити квоту пільгови­ків, збільшивши частку тих, хто вступає на загальних умовах.

ІЗ РУК У РУКИ

З особливим інтересом спостерігають експерти за формою подання заяв до приймальних комісій. Ми­нулорічний експеримент електронного спілкування абітурієнтів з вищими на­вчальними закладами мав би переконати і випускни­ків шкіл, і їхніх батьків у прогресивності такого ме­тоду. Нинішнього року пор­тал для подання заяв до ви­шів запрацював як годин­ник. Та очікуваного зни­ження навантаження на приймальні комісії не від­булось. Народ ніяк не хоче дружити з новітніми техно­логіями і віддає перевагу традиційному методу «із рук у руки». У Державній ін­спекції навчальних закла­дів України переконані, що і цей психологічний момент країна подолає. Якщо не в поточному, то в наступно­му році неодмінно. Голова інспекції Михайло Гонча­ренко ділиться своїми спо­стереженнями: «Я працю­вав у приймальній комісії в університеті 20 років тому. І відтоді нічого не змінило­ся. Люди намагаються по­дати заяву саме першого дня. Займають чергу звечо­ра, аби зранку постати пе­ред членами комісії знеси­леними, але щасливими: таки встигли! Усі знають, що нічого не зміниться, якщо подавати документи і 15, і 20 числа. Ні, традицій­но в перший день – юрба. Це ж не черга за ковбасою! Спо­діваюсь, що з часом ми по­збудемось цієї традиції».

Уникнути черг упродовж липня навряд чи вдасться, зважаючи, що абітурієнтів удвічі більше, ніж минуло­го року. Міністр освіти і на­уки, молоді та спорту за­кликає вчорашніх школя­рів та їх турботливих бать­ків до здорового глузду: «Вступники мають бути за­рахованими винятково за рейтингами суми набраних балів, а не за черговістю по­дачі оригіналів і докумен­тів». Однак поки що прохан­ня міністра не створювати шалених черг – не спрацьо­вує. Абітурієнти посила­ються на збої, з якими в ми­нулому році працювала сис­тема електронного вступу. Тим, хто вагається, якому методу віддати перевагу, експерти радять комбінува­ти подання заяв. На більш популярні спеціальності – електронні заяви, на менш популярні – письмові. Як свідчить практика, когось лякає відсутність юридич­них гарантій електронного документообігу, а хтось просто нічого не тямить у комп’ютерах. Випускники сільських шкіл інколи не можуть роздрукувати свою інформаційну картку з оцін­ками, а що вже казати про електронний освітянський портал!

І в приймальних комісіях, і в Міністерстві освіти не ви­ключають можливість скарг та нарікань з боку абітурієн­тів. Уникнути цього буде вкрай складно, зважаючи на чисельність нинішньої армії вступників – 400 тисяч.

ДЕВАЛЬВАЦІЯ ЗОЛОТА?

Упродовж останніх двох років практично кожен деся­тий випускник школи отримав золоту або срібну ме­даль. Статистика поточного і минулого років засвідчи­ла: випускникам видано 23 тис. медалей. Це мало б означати, що знання медалістів набагато вагоміші порівняно зі знаннями їх ровесників. Тоді як пояснити, що результати зовнішнього незалеж­ного оцінювання в більшості пре­тендентів на медаль є «задовільни­ми»? Може, це девальвація золота чи продовження практики домов­леності батьків з керівництвом шкіл? До речі, за результатами 2010 року медалістів поменшало вдвічі.

 ПРЕСТИЖНИЙ ВИШ ЧИ ЗАТРЕБУВАНА СПЕЦІАЛЬНІСТЬ?

Експерти занепокоєні ви­кривленим уявленням українців про вищу освіту. Передусім тим, що найчасті­ше вибір за дитину роблять батьки. Мотивація проста: на бюджет навряд чи вдасться, а платити за на­вчання доведеться батькам. Тож їм не байдуже, в яку спеціальність інвестувати. Із таких міркувань обира­ють наймодніші і найпре­стижніші: міжнародні відно­сини, міжнародний ме­неджмент, право. Їх не бен­тежить, що тільки на обліку в столичному центрі зайня­тості перебувають 44 тис. безробітних з вищою осві­тою. Саме час зламати ці стереотипи про престиж­ний вуз. Головне, стверджу­ють фахівці, зорієнтуватись: яка спеціальність є затребу­ваною. Країні потрібні тех­нарі, а безробітних гумані­таріїв у неї вдосталь.

19.07.2012

Раїса ЧИРВА, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини