Перезавантаження на ринку праці
Нова ініціатива Кабміну – законопроект «Про зайнятість населення»
вже пройшов перше читання в парламенті. Зацікавлені сторони жваво обговорюють
головні новації документа: працевлаштування молоді, послаблення податкового тиску
на малий бізнес, який створює легальні робочі місця, і, зрештою, допомога держави
працівникові при звільненні та перекваліфікації. Роботодавці розмірковують, як
закон працюватиме на їхню користь, кандидати на робоче місце – як працюватимуть
на роботодавців.
ЦІ СОЛОДКІ СЛОВА «ЗНИЖЕННЯ
ПОДАТКІВ»
Основним позитивом закону є, безперечно, зниження податків за
створення робочих місць. Особливо для вразливих верств населення. А це, насамперед,
молодь, якій дуже проблематично влаштуватись на перше в своєму житті місце роботи.
Адже компанії зазвичай хотіли б мати спеціаліста з вищою освітою і досвідом роботи.
Так само складно влаштуватись на роботу майбутнім пенсіонерам.
Щойно закон набуде чинності, роботодавців чекає податкове послаблення,
якщо вони створюватимуть робочі місця для представників цих категорій. Упродовж
року вони звільняються від сплати єдиного соціального внеску, а це 41,2% нарахувань
на зарплату працівників. Якщо ж раптом ситуація зміниться і компанія захоче позбутися
такого співробітника, вона мусить сплатити ЄСВ за весь відпрацьований ним період.
Експерти позитивно сприйняли таку новацію. Вона вигідна як роботодавцю,
так і працівнику, оскільки останньому можна за рахунок цього підвищити офіційну
зарплату на 40%. Якщо працівник сам ініціюватиме звільнення за власним бажанням,
роботодавець уникне «штрафних санкцій» у вигляді повернення соцвнеску.
Хоча тут економісти вбачають лазівку для керівників компаній:
з працівником завжди можна домовитись, аби звільнення відбулося виключно «за власним
бажанням». До того ж, власне в законі є ще одна «пільга»: статус безробітного
особа отримує з першого, а не з сьомого, як було раніше, дня звернення до центру
зайнятості. Відтак роботодавцям стане морально простіше звільнити працівника,
мотивуючи тим, що держава одразу ж почне платити допомогу.
Фахівці не виключають, що саботувати виконання закону можуть
Пенсійний фонд і влада на місцях, адже вони втрачатимуть доходи. Однак більшість
підприємців підтримують головного ініціатора законопроекту Сергія Тігіпка і сподіваються,
що новий закон запрацює на благо як бізнесу, так і людей, які налаштовані на заробіток.
ЧЕРВОНЕ СВІТЛО ДЛЯ ДИСКРИМІНАЦІЇ
Той, хто хоч раз переймався пошуками гідного місця роботи, знає,
скільки різних умов, часом безглуздих, висуває роботодавець. В оголошеннях про
вакансії зазвичай ідеться про обмеження віку, статі чи досвіду роботи. Щойно закон
запрацює, про дискримінаційні утиски можна забути. І керівникам компаній уже важче
буде пояснити, на якій підставі відмовлено в наданні місця роботи самотній матері
чи особі понад 50 років. Однак, переконують експерти, норма про заборону особливих
вимог навряд чи запрацює, бо кмітливий роботодавець все одно вибере потрібного
йому працівника (за віком, статтю, сімейним станом), влаштувавши кастинг серед
претендентів. І все виглядатиме цілком законно.
А от кадровим агенціям, які заробляли на тому, що торгували липовими
вакансіями, доведеться згорнути свою діяльність. Відтепер їм заборонено брати гроші
в осіб, які звернулися за реальною допомогою в наданні нового місця роботи. Гроші
за працевлаштування кадровим агенціям віднині має сплачувати роботодавець. Його
обдурити практично неможливо. Практика, за якої роботодавець «купує» претендента
на посаду, покликана підвищити ефективність діяльності держслужби зайнятості, а
роботу кадрових агенцій підтягнути до міжнародних стандартів.
Дещо суперечливою, на думку фахівців, виглядає норма закону,
що передбачає оплату навчання працівника. За умови, що той потім відпрацює на фірмі
не менше трьох років, залежно від витрат. Дехто вгледів у цьому нормативі дискримінаційну
пастку: мовляв, узаконюється своєрідне «рабство» для працівника. Слід було б задекларувати
право працівника звільнитися до закінчення визначеного терміну, повністю сплативши
фірмі чи компанії витрати на навчання.
Іще один момент, який заслуговує на увагу в контексті теми навчання
чи перекваліфікації. Законопроект передбачає: особи віком понад 45 років зі стажем
роботи не менше 15 років отримують право на ваучер для безкоштовного перенавчання
або підвищення кваліфікації в обраному ними виші. Ця норма, вважають експерти,
виглядає дещо суперечливою. По-перше, це додаткові затрати з бюджету. А по-друге,
вона може спровокувати скорочення виділених бюджетних місць для випускників шкіл.
Через те, що частина квот дістанеться старшим особам.
Випускники, які укладуть контракт на роботу в сільській місцевості
за потрібними державі спеціальностями, отримають стартову виплату в розмірі п’яти
мінімальних зарплат. І тут думки експертів ринку праці розділилися. Одні ставляться
до новації як прогресивного методу залучення спеціалістів у аграрний сектор, інші
висловлюються досить песимістично.
ДЛЯ ЗАПИСУ В КНИЖЦІ…
Керівник прес-служби Мінсоцполітики Михайло Кухар чільне місце
серед новацій нового ЗУ «Про зайнятість населення» відводить працевлаштуванню
молоді. Адже не секрет, що кожна п’ята молода людина належить до категорії безробітних.
Байдуже, має освіту чи ні. У пошуках заробітків молодь змушена виїжджати на апельсинові
плантації Португалії чи фармакологічні підприємства Німеччини. «Нарешті, – стверджує
пан Кухар, – цьому настане кінець». За новими нормами, роботодавець зобов’язаний
буде видати працівнику трудову книжку. Навіть при стажуванні – без зарплати, але
для набуття певного досвіду. Відтак роботодавці братимуть на роботу випускників,
яким іще вчора відмовляли, мотивуючи браком досвіду. Вигідно це і претендентам на
те чи інше місце – спробувати свої сили, перевірити, чи підходить посада для майбутньої
постійної роботи та як вона має оплачуватись.
Експерти прогнозують, що записи в трудовій книжці мають вивести
зарплату з тіні. Не секрет, що майже третина українців (а це 7–8 млн осіб) працюють
без належного оформлення або офіційно отримують мінімальну зарплату, а решту грошей
– у конвертах.
При обговоренні норми законопроекту, яка передбачає обов’язкову
видачу трудових книжок, думки розійшлись. Експерти з підбору кадрів кажуть, що
наявність запису підвищує шанси на працевлаштування, але не забезпечує роботою,
як вимагають молоді люди. А три і більше записів про безкоштовну працю і жодного
про прийняття до штату – це радше «мінус» для працівника.
Однак навіть песимісти, які знайшли в новому законопроекті певні
«підводні камені», не приховують, що документ є дуже вчасним, особливо після прийняття
Трудового кодексу. Характеризуючи його в цілому, зазначають, що він достатньо
деталізований, істотно розширює та конкретизує положення чинного законодавства
в цій сфері.
Уперше в профільному законі пропонується закріпити економічні
стимули підвищення зацікавленості роботодавців, а також заходи, спрямовані на
створення нових робочих місць. А це вже не елементарне заповнення існуючих вакансій.
Це реальна перспектива позбутися такого ганебного явища, як безробіття.
Коментуючи урядовий документ, підприємці, крім безумовних переваг,
відзначили й недоліки. На думку багатьох, новий закон створює умови, за яких роботодавці
найматимуть спеціалістів низької кваліфікації лише на один рік. Тобто впродовж року
не сплачуватимуть податки, а через рік матимуть повне право звільнити працівника.
У такий спосіб збільшити кількість робочих місць неможливо. Треба знайти такі важелі,
які б стимулювали ринок для створення робочих місць. На думку відомого підприємця
Ігоря Єремеєва, запропоновані ініціативи – це ліки, які очікуваного одужання не
принесуть. «Як людина, яка створює робочі місця, хочу сказати, що цей закон не вирішує
проблеми, а є одним з елементів ілюзії покращення ситуації з безробіттям в Україні»,
– наголосив він.
Експерти зазначають, що в багатьох компаніях починається масове
скорочення штатів. Відбувається воно начебто через відсутність інвестицій у державі,
а насправді, аби «розчистити поле діяльності» з урахуванням нових нормативів Закону
України «Про зайнятість населення».
ЗВОРОТНИЙ БІК МЕДАЛІ
Рівень легальної зайнятості в Україні є критично низьким, і це
породжує безліч проблем – як щодо наповнення бюджетів, так і конкурентоспроможності
роботодавців. Адже той роботодавець, який працює легально, сплачує всі податки,
фактично займається соціальним демпінгом: він витрачає більше, ніж той, який працює
напівлегально або нелегально. Ми вітаємо ініціативи уряду щодо мотивування роботодавців
до легального працевлаштування. Але вони наймають на роботу людей не для благодійності,
а з метою отримання прибутків. І питання в тому, як стимулювати роботодавця наймати
людей і платити їм «білу» зарплату. Я вважаю, що тут потрібні не лише пільги, а
й сприятливе податкове і митне законодавство. У цілому ФПУ підтримує законопроект,
ухвалений у першому читанні, але ми маємо низку зауважень. По-перше, пільги, які
мали б стимулювати роботодавців брати на роботу молодь, людей передпенсійного віку
або з обмеженими можливостями, лягають тягарем на фонди соц-страхування, що може
спричинити значні фінансові проблеми. Тому до покриття цих пільг має долучатися
й держбюджет. Крім того, потрібно підвищити відповідальність центральних органів
виконавчої влади щодо провадження грамотної політики на ринку праці.
Також маємо великі застереження щодо системи аут-стафінгу, яка
досі існує в кадрових агенціях, коли працівника фактично здають в оренду. Це є
різновидом торгівлі людьми. Всі зауваження ми висловили під час виїзного засідання
парламентського Комітету соціальної політики та праці в Чернігові. Наразі ці пропозиції
розглядає багатостороння робоча група для надання цього законопроекту до другого
читання.
Сергій Кондрюк, заступник Голови ФПУ
ЩЕ МОЛОДІ, А ВЖЕ БЕЗРОБІТНІ
Молодий фахівець не може отримати гідної роботи без досвіду.
Про це заявили 68,8% українців у ході телефонного опитування, проведеного Інститутом
Горшеніна. Щоб отримати гідне місце роботи, молодому фахівцеві треба мати гарну
освіту. На цьому наполягають 42,2% опитаних. 28,1% переконані, що для цього вистачить
професійних знань, решта сподівається, що достатньо лише ініціативності та бажання
працювати.
21,7% українців переконані, що молодий фахівець не може влаштуватися
на добре оплачувану роботу без протекції. 18,2% назвали важливим критерієм прийому
на роботу працездатність, 11,9% – привабливу зовнішність, 9,5% – хабар.
За даними опитування, багато молодих професіоналів згодні займатись
некваліфікованою працею або працювати неповний день. При цьому зростає частка
молодих безробітних, котрі розчарувалися в своїх перспективах і взагалі припинили
пошуки роботи.
Цей закон насамперед сприятиме
реалізації масштабних соціальних ініціатив Президента України щодо зацікавленості
роботодавців у працевлаштуванні населення. Також він спрямований на те, щоб громадяни
України змогли знайти гідну роботу на батьківщині, а не виїздили за кордон у пошуках
заробітків.
Олександр Стоян,
депутат від Партії регіонів, член Комітету Верховної
Ради з питань соціальної політики та праці
26.06.2012
Раїса ЧИРВА, «ПВ»
|