Перезавантаження на ринку праці

Нова ініціатива Кабміну – законопроект «Про зайнятість населення» вже прой­шов перше читання в парламенті. Заці­кавлені сторони жваво обговорюють го­ловні новації документа: працевлашту­вання молоді, послаблення податкового тиску на малий бізнес, який створює ле­гальні робочі місця, і, зрештою, допомога держави працівникові при звільненні та перекваліфікації. Роботодавці розмірко­вують, як закон працюватиме на їхню користь, кандидати на робоче місце – як працюватимуть на роботодавців.

 ЦІ СОЛОДКІ СЛОВА «ЗНИЖЕННЯ ПОДАТКІВ»

Основним позитивом за­кону є, безперечно, зниження податків за створення робо­чих місць. Особливо для вразливих верств населення. А це, насамперед, молодь, якій дуже проблематично влаштуватись на перше в своєму житті місце роботи. Адже компанії зазвичай хо­тіли б мати спеціаліста з ви­щою освітою і досвідом робо­ти. Так само складно влашту­ватись на роботу майбутнім пенсіонерам.

Щойно закон набуде чин­ності, роботодавців чекає по­даткове послаблення, якщо вони створюватимуть робочі місця для представників цих категорій. Упродовж року вони звільняються від спла­ти єдиного соціального вне­ску, а це 41,2% нарахувань на зарплату працівників. Якщо ж раптом ситуація зміниться і компанія захоче позбутися такого співробітника, вона мусить сплатити ЄСВ за весь відпрацьований ним період.

Експерти позитивно сприйняли таку новацію. Вона вигідна як роботодав­цю, так і працівнику, оскіль­ки останньому можна за ра­хунок цього підвищити офі­ційну зарплату на 40%. Якщо працівник сам ініцію­ватиме звільнення за влас­ним бажанням, роботода­вець уникне «штрафних санкцій» у вигляді повер­нення соцвнеску.

Хоча тут економісти вба­чають лазівку для керівників компаній: з працівником за­вжди можна домовитись, аби звільнення відбулося ви­ключно «за власним бажан­ням». До того ж, власне в за­коні є ще одна «пільга»: ста­тус безробітного особа отри­мує з першого, а не з сьомого, як було раніше, дня звернен­ня до центру зайнятості. Від­так роботодавцям стане мо­рально простіше звільнити працівника, мотивуючи тим, що держава одразу ж почне платити допомогу.

Фахівці не виключають, що саботувати виконання за­кону можуть Пенсійний фонд і влада на місцях, адже вони втрачатимуть доходи. Однак більшість підприєм­ців підтримують головного ініціатора законопроекту Сергія Тігіпка і сподівають­ся, що новий закон запрацює на благо як бізнесу, так і лю­дей, які налаштовані на за­робіток.

ЧЕРВОНЕ СВІТЛО ДЛЯ ДИСКРИМІНАЦІЇ

Той, хто хоч раз переймав­ся пошуками гідного місця роботи, знає, скільки різних умов, часом безглуздих, ви­суває роботодавець. В оголо­шеннях про вакансії зазви­чай ідеться про обмеження віку, статі чи досвіду роботи. Щойно закон запрацює, про дискримінаційні утиски можна забути. І керівникам компаній уже важче буде по­яснити, на якій підставі від­мовлено в наданні місця ро­боти самотній матері чи осо­бі понад 50 років. Однак, пе­реконують експерти, норма про заборону особливих ви­мог навряд чи запрацює, бо кмітливий роботодавець все одно вибере потрібного йому працівника (за віком, статтю, сімейним станом), влашту­вавши кастинг серед претен­дентів. І все виглядатиме цілком законно.

А от кадровим агенціям, які заробляли на тому, що торгували липовими вакан­сіями, доведеться згорнути свою діяльність. Відтепер їм заборонено брати гроші в осіб, які звернулися за реаль­ною допомогою в наданні нового місця роботи. Гроші за працевлаштування кадро­вим агенціям віднині має сплачувати роботодавець. Його обдурити практично не­можливо. Практика, за якої роботодавець «купує» пре­тендента на посаду, поклика­на підвищити ефективність діяльності держслужби зайнятості, а роботу кадро­вих агенцій підтягнути до міжнародних стандартів.

Дещо суперечливою, на думку фахівців, виглядає норма закону, що передбачає оплату навчання працівни­ка. За умови, що той потім відпрацює на фірмі не менше трьох років, залежно від ви­трат. Дехто вгледів у цьому нормативі дискримінаційну пастку: мовляв, узаконюєть­ся своєрідне «рабство» для працівника. Слід було б за­декларувати право працівни­ка звільнитися до закінчення визначеного терміну, повніс­тю сплативши фірмі чи ком­панії витрати на навчання.

Іще один момент, який за­слуговує на увагу в контексті теми навчання чи переквалі­фікації. Законопроект перед­бачає: особи віком понад 45 років зі стажем роботи не менше 15 років отримують право на ваучер для безко­штовного перенавчання або підвищення кваліфікації в обраному ними виші. Ця нор­ма, вважають експерти, ви­глядає дещо суперечливою. По-перше, це додаткові за­трати з бюджету. А по-друге, вона може спровокувати ско­рочення виділених бюджет­них місць для випускників шкіл. Через те, що частина квот дістанеться старшим особам.

Випускники, які укладуть контракт на роботу в сіль­ській місцевості за потрібни­ми державі спеціальностя­ми, отримають стартову ви­плату в розмірі п’яти міні­мальних зарплат. І тут думки експертів ринку праці розді­лилися. Одні ставляться до новації як прогресивного ме­тоду залучення спеціалістів у аграрний сектор, інші ви­словлюються досить песи­містично.

ДЛЯ ЗАПИСУ В КНИЖЦІ…

Керівник прес-служби Мінсоцполітики Михайло Кухар чільне місце серед но­вацій нового ЗУ «Про зайня­тість населення» відводить працевлаштуванню молоді. Адже не секрет, що кожна п’ята молода людина нале­жить до категорії безробіт­них. Байдуже, має освіту чи ні. У пошуках заробітків мо­лодь змушена виїжджати на апельсинові плантації Пор­тугалії чи фармакологічні підприємства Німеччини. «Нарешті, – стверджує пан Кухар, – цьому настане кі­нець». За новими нормами, роботодавець зобов’язаний буде видати працівнику тру­дову книжку. Навіть при ста­жуванні – без зарплати, але для набуття певного досвіду. Відтак роботодавці брати­муть на роботу випускників, яким іще вчора відмовляли, мотивуючи браком досвіду. Вигідно це і претендентам на те чи інше місце – спробу­вати свої сили, перевірити, чи підходить посада для майбутньої постійної робо­ти та як вона має оплачува­тись.

Експерти прогнозують, що записи в трудовій книж­ці мають вивести зарплату з тіні. Не секрет, що майже третина українців (а це 7–8 млн осіб) працюють без на­лежного оформлення або офіційно отримують міні­мальну зарплату, а решту грошей – у конвертах.

При обговоренні норми законопроекту, яка передба­чає обов’язкову видачу тру­дових книжок, думки розі­йшлись. Експерти з підбору кадрів кажуть, що наявність запису підвищує шанси на працевлаштування, але не забезпечує роботою, як вима­гають молоді люди. А три і більше записів про безко­штовну працю і жодного про прийняття до штату – це рад­ше «мінус» для працівника.

Однак навіть песимісти, які знайшли в новому зако­нопроекті певні «підводні камені», не приховують, що документ є дуже вчасним, особливо після прийняття Трудового кодексу. Характе­ризуючи його в цілому, за­значають, що він достатньо деталізований, істотно роз­ширює та конкретизує поло­ження чинного законодав­ства в цій сфері.

Уперше в профільному за­коні пропонується закріпити економічні стимули підви­щення зацікавленості робо­тодавців, а також заходи, спрямовані на створення но­вих робочих місць. А це вже не елементарне заповнення існуючих вакансій. Це реаль­на перспектива позбутися такого ганебного явища, як безробіття.