ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ ПОКРАЩЕНО

Відповідний проєкт За­кону готувався до другого читання впродовж трива­лого часу під час великої кількості засідань робо­чих груп разом з представ­никами центральних орга­нів виконавчої влади, а та­кож за участі громад­ськості.

Прийнятим Законом пропонується створити сприятливі умови для працевлаштування осіб з інвалідністю. Закон імплементує в українське законодавство положення підпунктів (g ) та (i ) пунк­ту 1 статті 27 «Праця та зайнятість» Конвенції ООН про права осіб з інва­лідністю, яка ратифікова­на Україною в 2009 році.

З урахуванням досвіду країн ЄС, прийнятий За­кон потенційно у рази розширить кількість ро­бочих місць, на які пропо­нується працевлаштову­вати осіб з інвалідністю, за рахунок включення до цього переліку органів державної влади та орга­нів місцевого самовряду­вання, що передбачено підпунктом (g ) ст. 27 «Праця та зайнятість» Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю «пра­цевлаштування осіб з ін­валідністю у державному секторі».

Законом також перед­бачено впровадження дер­жавних стандартів облад­нання (облаштування) ро­бочого місця для різних видів втрати функціоналу та забезпечення розумним пристосуванням робочих місць на підприємствах та організаціях усіх форм власності, що передбаче­но підпунктом (i) статті 27 «Праця та зайнятість» Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю «забез­печення особам з інвалід­ністю розумного присто­сування робочого місця».

Законом запроваджу­ється сплата внеску на підтримку працевлашту­вання осіб з інвалідніс­тю замість адміністра­тивно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевла­штування. Це дозволить відійти від практики примусу сплати адміністративно-господарських санкцій роботодав­цями, що не виконали норматив працевлашту­вання осіб з інвалідніс­тю. Внесок передбачено у меншому розмірі, по­рівняно із розміром адміністративно-господарських санкцій, але обов’язок із його сплати встановлюється для усіх категорій роботодавців як приватного, так і пу­блічного сектору.

Передбачено створення державного фонду соці­ального захисту осіб з ін­валідністю шляхом нако­пичення внесків робото­давців на підтримку пра­цевлаштування осіб з ін­валідністю. Кошти спеці­ального фонду будуть ви­користовуватися на забез­печення реалізації актив­них програм зайнятості, заходів з підтримки пра­цевлаштування осіб з ін­валідністю, надання соці­альних послуг та виконан­ня інших програм і захо­дів, спрямованих на соці­альний захист осіб з інва­лідністю.

Розширено категорії підприємств, які можуть користуватися фінансо­вою підтримкою для за­безпечення працевлашту­вання осіб з інвалідністю шляхом створення під­приємств трудової інте­грації осіб з інвалідністю та підприємств захищено­го працевлаштування. Пільги та компенсації мо­жуть отримати не лише підприємства громад­ських організацій осіб з інвалідністю, а й будь-які підприємства, що працев­лаштовують визначену у Законі кількість осіб з ін­валідністю.

Цим Законом передба­чено обов’язкове надання особам з інвалідністю со­ціальних послуг (соціаль­ного супроводу на робочо­му місці, персонального асистента, перекладу жес­товою мовою тощо), які є складовою процесу пра­цевлаштування таких осіб.

В умовах гострого дефі­циту кадрів, особливо у сфері виробничих спеці­альностей, що виник че­рез війну та міграцію українських біженців за кордон, інтеграція людей з інвалідністю в економі­ку країни – реальний ви­хід для стабілізації ринку праці.

Разом з тим, працевла­штування осіб з інвалід­ністю – це також вирішен­ня ряду соціальних пи­тань цієї категорії насе­лення, головним чином – сприяння їх економічній незалежності та добробу­ту.

Прийняття Закону є вкрай важливим рішен­ням, що призведе до збіль­шення можливостей для осіб з інвалідністю стати затребуваними на ринку праці, отримати роботу і, відповідно, економічну самостійність.

ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ПРАЦІ ФПУ

ПРОФСПІЛКИ ЗБІЛЬШУЮТЬ СВІЙ ВКЛАД В ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ КРАЇНИ!

І це не залишається непоміченим – Тетяну Малихіну нагороджено Відзнакою міністра оборо­ни України «За сприяння обороні» та подякою ко­мандувача сил логістики ЗСУ.

Тетяна Ігорівна – директор Клінічного санаторію «Перший», заслужений лікар України, лікар-гастроентеролог вищої категорії та кандидат ме­дичних наук.

Нагадаємо, з перших днів повномасштабного втор­гнення рф увесь санаторно-курортний та туристич­но-оздоровчий комплекс профспілок налагодив ро­боту із приймання та розміщення внутрішньо переміщених осіб з можливістю отримувати ними послуги проживання та харчування.

Також з лютого 2022 року по квітень 2024 року було оздо­ровлено більше 15 тис. військовослужбовців та членів їх сімей за профілями: захворювання органів травлення, нервової та серцево-судинної систем, ендокринної системи, органів дихання, опорно-ру­хового апарату та медико-психологічної реабілітації.

ПРЕСЦЕНТР ФПУ

ПРОФКОМ ВІДСТОЯВ ПІЛЬГОВУ ПЕНСІЮ

Металурги і гірники – люди особливого ґатунку. Важка праця їх багато чого вчить, зокрема, бути наполегливими і терплячими, не здаватися, коли складно. Саме такий гарт допоміг Наталії Кулешовій, машиністу конвеєра агломераційного цеху «КАМЕТ - СТАЛІ», відстояти своє закон­не право на пільгову пенсію.

От що вона розповідає:

– Знаючи, які проблеми зараз виникають у людей з оформленням пільгової пенсії, я не сподівалася, що буде просто. Але й на­стільки виснажливої бо­ротьби не очікувала. На­вряд чи я впоралася б з нею сама. Та, на щастя, в мене була потужна під­тримка.

Ще до звернення до Пен­сійного фонду я пішла на консультацію до нашого профкому ПМГУ (голова Сергій Какуша). Там ба­гатьом допомогли з вирі­шенням пенсійних пи­тань, у колективі про це всі знають. І мені не від­мовили: перевірили все і порадили подавати доку­менти, але на позитив­ний результат особливо не сподіватися. Так і ви­йшло: відмова. При тому, що і страхового, і «шкід­ливого» стажу вистачає, як то кажуть, з головою.

Я ж майже три десятиліт­тя працюю в «найчисті­шому» підрозділі підпри­ємства – на аглофабриці. Відколи прийшла на ви­робництво у 1996 році, весь час – у важких і не­безпечних умовах. Була машиністом насосних станцій, вивантажува­чем пилу, зараз – маши­ніст конвеєра дільниці А1-2Ш, забезпечую рудою агломашини.

Однак Пенсійному фонду до цього байдуже. Тож далі – заява до суду, під­готована профспілковим юристом. Очікування на вердикт. Рішення – на мою користь, але його відмовляються виконува­ти, вимагають якихось додаткових папірців. Ще один позов – знов рішен­ня на мою користь. Апе­ляція з боку фонду – в останній момент, коли термін подання вже май­же сплив. Перенесення дати розгляду справи, по­стійні затримки із вне­сенням інформації до електронної бази... Не­скінченне коло, в якому, до того ж, неймовірно складно щось дізнатися: на всі телефонні запити відповідають або «це не до нас», або «зателефо­нуйте пізніше».

Я дуже вдячна Андрію Слюсаренку, нашому «за­пеклому профактивісту», за те, що він постійно був зі мною на зв’язку, навіть у вихідні та протягом від­пустки. Відповідав на за­питання, шукав робочі телефонні номери, підка­зував, коли потрібно про­явити наполегливість, що сказати.

Тому ми з командою про­фкому продовжили бо­ротьбу. Нікому не давали спокою, аж допоки не ді­зналися: пенсію призна­чено. Нещодавно я вре­шті отримала пенсійне посвідчення. До кінця січня має прийти перша щомісячна виплата, крім того, Пенсійний фонд зобов’язаний відшкоду­вати мені заборгованість за весь час мого «ходіння по муках».

Радіти сил поки що немає. Але дуже сподіваюсь, що трішки відпочину і вони з’являться. Тоді я всім на­вколо розповідатиму про те, що головне – не здава­тися! А також про фахо­вість і небайдужість лю­дей, які працюють в про­фкомі ПМГУ «КАМЕТ-СТАЛЬ» і не на словах, а на ділі допомагають чле­нам профспілки.

ІНФ. ПМГУ

13.02.2025

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини