ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

НТСЕР ОБГОВОРИЛА ПРІОРИТЕТИ

Члени профспілкової сторони Національної тристоронньої соціально- економічної ради (НТСЕР) на засіданні обговорили бачення щодо пріоритетних напрямів діяльності Національної ради на 2025–2027 роки.

На початку було визна­чено завдання роботи: сформулювати ключові за­вдання, які з точки зору профспілок, є найбільш важливими на поточний період – в умовах воєнного стану, а також подивитись на майбутнє, вже у післяво­єнний період, якими мають бути пріоритети діяльності НТСЕР для повоєнного від­новлення України.

Голова ФПУ, Співголова НТСЕР від профспілкової сторони Григорій Осовий поінформував присутніх про те, що в Україні завер­шилась реалізація спільно­го з Міжнародною організа­цією праці (МОП) проєкту «Програма гідної праці для Україні», який охоплював період 2020–2024 рр. Він на­гадав, що таких проєктів в нашій країні було реалізо­вано декілька. Усі вони фор­мувались за результатами тристоронніх консультацій щодо пріоритетів і завдань розвитку ринку праці і були спрямовані на підтримку України з боку МОП.

На сьогодні за результа­тами проведених профспіл­ками перемовин з представ­никами уряду та організа­цій роботодавців досягнуто домовленості про необхід­ність напрацювання тимча­сового документу – Страте­гії гідної праці в Україні на період 2024–2025 рр. Завдан­ням цієї роботи є, насампе­ред, констатація того, що допоки Україна перебуває у стані війни соціальні парт­нери формулюють спільне бачення шляхів її економіч­ного розвитку, а також ви­значають перспективи по­воєнного відродження України і, що особливо важ­ливо, – працюють над цим завданням спільно з закор­донними партнерами, зо­крема – МОП.

Поки що цей документ перебуває на розгляді в уряді. Однак ідея щодо не­обхідності його ухвалення була обговорена представ­никами профспілок з керів­ництвом Представництва МОП в Україні минулого тижня. Сторони дійшли ви­сновку, що прийняття Стратегії розвитку ринку праці в Україні на період до закінчення війни могло би значно підсилити спіль­ну роботу в цьому напрямі, адже в умовах війни як на­йманим працівникам, так і їх організаціям потрібна підтримка, в т.ч. і для зміц­нення інституційної спро­можності профспілок, щоб у воєнний час профспілки могли більш результатив­но реалізовувати свою мі­сію представництва і за­хисту працівників, а також з метою подальшого розви­тку ринку праці в Україні.

Основні компоненти Стратегії розвитку ринку праці на період 2024– 2025 рр., які могли б потра­пити до фокусу уваги сто­рін соціального діалогу, на­зивались наступні:

– інвестиції в людей для пом’якшення наслідків ві­йни для працівників;

– створення якісної за­йнятості та підвищення стійкості підприємств для їх відбудови та повоєнного відновлення економіки;

– управління ринком праці, включаючи соціаль­ний діалог, відповідно до міжнародних трудових стандартів та законодав­ства ЄС.

Після дискусії та обгово­рення пропозицій колег члени НТСЕР від профспі­лок сформулювали базові пріоритети і завдання у ро­боті НТСЕР.

Профспілкова сторона вважає, що діяльність Наці­ональної ради має відпові­дати вимогам євроінтегра­ційного вектору розвитку України, а також відповіда­ти викликам воєнного ста­ну та післявоєнної відбудо­ви, охоплювати питання економічного розвитку, сферу регулювання соці­ально-трудових відносин, оплати праці, безпеки на ро­бочих місцях, соціальну по­літику і, як результат, ефек­тивну співпрацю самих сто­рін соціального діалогу.

Серед пріоритетів робо­ти було названо:

– участь у розробленні та реалізації програм віднов­лення економіки України, зокрема, підготовки про­грам збереження та розви­тку трудового потенціалу;

– участь у формуванні Бюджетної декларації та Державного бюджету Укра­їни на відповідний рік. При цьому вироблення пропо­зицій щодо справедливого рівня мінімальних держав­них соціальних стандартів та гарантій та обстоювання принципу їх підвищення не нижче рівня інфляції;

– робота над осучаснен­ням трудового законодав­ства, в тому числі, з питань оплати праці, адаптування законів до існуючих міжна­родних та європейських стандартів;

– вироблення консолідо­ваної позиції сторін соці­ального діалогу щодо роз­роблення та впровадження стратегії зайнятості насе­лення для збільшення про­позицій робочої сили тощо.

Серед цілей діяльності йшлося про: досягнення спрощення доступу до рин­ку праці; забезпечення під­тримки інтеграції на ринку праці жінок, молоді та вразливих груп населення; підготовку, перепідготовку та перекваліфікацію ка­дрів; створення стимулів для залучення іноземних фахівців на український ринок праці; удосконален­ня державної політики у сфері безпеки і здоров'я працівників на роботі, а та­кож зміцнення системи пенсійного забезпечення і загальнообов’язкового дер­жавного соціального стра­хування.

Пропозиції профспілко­вої сторони до Пріоритет­них напрямів діяльності Національної ради на 2025– 2027 роки, які затверджу­ються на засіданні Націо­нальної ради, буде направ­лено до Секретаріату НТСЕР.

ПРЕСЦЕНТР ФПУ

ПРОФСПІЛКИ ВИМАГАЮТЬ СКАСУВАТИ ЗАМОРОЖЕННЯ СОЦВИДАТКІВ

Уряд у Бюджетній декла­рації на 2025−2027 рр. про­понує відмовитися від під­вищення мінімалки та прожиткового мінімуму, попри те, що саме від цих показників залежать роз­міри соцвиплат.

Згідно з планами, мінімаль­ну заробітну плату (МЗП) урядовці планують зали­шити на рівні 8000 грн, а прожитковий мінімум для працездатних – 3028 грн.

Федерація профспілок України, інші профспілко­ві об'єднання звернулися до народних депутатів з вимогою відхилити пропо­зиції КМУ.

Наразі маємо інформацію про реагування голови Комітету ВРУ з питань фі­нансів, податкової та мит­ної політики Данила Гет­манцева, який подав свої альтернативні пропозиції до Бюджетної декларації на 2025−2027 рр.

«Не можу підтримати про­позиції Кабінету Міні­стрів України щодо вста­новлення розмірів про­житкового мінімуму та мі­німальної заробітної пла­ти на 2025−2027 роки на рів­ні 2024 року».

Обґрунтовує свою незгоду Гетманцев тим, що з ура­хуванням прогнозу щодо індексу споживчих цін це означатиме, що «зазначені стандарти та гарантії у ре­альному вимірі у наступні три роки скоротяться більш ніж на 30%».

Наслідки. Замороження соціальних стандартів та гарантій на три роки при­зведе до поглиблення і так значного розриву у дохо­дах населення (насампе­ред працюючого) з держа­вами ЄС, поставить під сумнів реалізацію завдан­ня щодо повернення в Україну біженців, а від­криття після завершення війни кордонів для вільно­го через них пересування стимулюватиме подаль­ший відтік трудових ре­сурсів за межі України.

Народний депутат про­понує таке збільшення МЗП і прожиткового міні­муму (див. мал.).

Також пропонується пере­глянути зміни ВВП на 2025 рік у розмірі 2,7% і номі­нального ВВП у розмірі 8 466 млрд грн.

Наразі в Спільному пред­ставницькому органі проф­спілок на національному рівні не коментують внесе­ну народним депутатом пропозицію щодо коригу­вання мінімальних соці­альних гарантій на рівень індексу споживчих цін.

Голова ФПУ Григорій Осо­вий зазначив: «так, безпе­речно, підвищувати що­річно розміри державних соціальних гарантій на ін­декс споживчих цін по­трібно, однак недостатньо для убезпечення падіння реальної зарплати у біль­шості працівників і це не ліквідує розрив між розмі­ром мінімальної зарплати і фактичним прожитко­вим мінімумом для пра­цездатних осіб, який у ці­нах червня 2024 року вже становив 9170 гривен. Отже, потрібні більш рі­шучі дії для мотивації пра­ці в Україні і справедливої оплати праці.»

Профспілки вважають, що в парламенті і комітетах має відбутись професійна дискусія з даного питання і по пропозиціях, які пода­ні профспілками і спрямо­вані на збереження і розви­ток трудового потенціалу для відбудови України.

ПРЕСЦЕНТР ФПУ

ВІДБУЛАСЬ НАРАДА ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ВУГЛЕДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

На виконання доручення Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля в режимі відеоконференції відбулася нарада щодо окремих питань діяльності державних вугле­добувних підприємств. В даній нараді взяли участь від Міністерства енергетики України заступник Міністра Олександр Хейло та керівник департаменту Сергій Пижов, а також представники Міністерства фінансів України. Профспілку працівників вугільної промисловості України представляв голова Андрій Зимін.

На порядку денному було обговорено питання погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам державних ву­гледобувних підприємств, визначення напрямів збуту вугілля, надання кредитів дер­жавним вугледобувним підприємствам, вста­новлення обмеження імпорту енергетичного вугілля та заміщення його енергетичним вугілля вітчизняного видобутку.

Заступник міністра енергетики Олександр Хейло у своєму виступі надав інформацію щодо поточного стану державного сектору вугільно-промислового комплексу, звернув увагу на значний рівень заборгованості з ви­плати заробітної плати та накопичення нереалізованої вугільної продукції на аварійних складах шахт. Запропонував визна­чити кредитні установи, у яких можуть бути залученні кредитні кошти для закупівлі вугільної продукції з ресурсів державних ву­гледобувних підприємств для забезпечення сталого проходження осінньо-зимового періоду 2024–2025 рр., та визначити можливі умови їх надання.

ПРОФСПІЛКА ПРАЦІВНИКІВ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

23.08.2024

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини