ПРОФСПІЛКА КУЛЬТУРИ ПРОВЕДЕ VIII З`ЇЗД
У Києві, у
Будинку профспілок відбувся І
V
Пленум ЦК Профспілки працівників культури України.
На порядок
денний було винесено питання щодо скликання
VIII
з'їзду Профспілки,
обговорення проєктів нової редакції Статуту та Стратегії діяльності профспілки
на 2024–2028 роки, про представництво профспілки у Галузевій двосторонній
соціально- економічній раді при Міністерстві культури та інформаційної
політики України та інші.
Перед
початком роботи Пленуму був проведений семінар-тренінг щодо потенційної мінної
небезпеки на території України. Мета тематичного семінару – підвищення рівня
обізнаності профспілкового активу щодо небезпеки від вибухонебезпечних
предметів та набуття практичних навичок правильної поведінки у разі їх
виявлення.
Тренінг
провели сертифіковані тренери Владислав Різник і Андрій Попов, підготовані у
центрі навчання ДСНС за програмою підтримки міжнародних партнерів
профспілок: глобальної профспілки
IUF
та Швейцарської
гуманітарної компанії
VanForLife
.
Лекція містила в собі інформацію щодо алгоритму дій цивільної людини у випадку
виявлення нею вибухонебезпечних пристроїв чи предметів, як у побутових
умовах, так і у навколишньому середовищі.
Дякуючи
за змістовний семінар, члени ЦК Профспілки виявили зацікавленість у
проведенні даних заходів на території своїх областей, в першу чергу,
прифронтових територій.
Приступаючи
до обговорення питань порядку денного І
V
пленуму, голова
профспілки Галина Гайдук повідомила, що відповідно до статуту, у профспілці
триває звітно-виборна компанія. Вже відбулися конференції у Запорізькій,
Харківській, Київській, Дніпропетровській, Черкаській областях.
Галина
Гайдук наголосила, що наближається термін проведення чергового –
VIII
з'їзду профспілки. За результатами голосування Пленум ухвалив рішення про
проведення з’їзду 4 липня 2024 року у Києві. Також був затверджений проєкт
порядку денного з’їзду та регламент його роботи.
Учасники
Пленуму розглянули проєкт нової редакції статуту профспілки, який був
презентований членом робочої комісії, головою Дніпропетровської облорганізації
Анатолієм Яловим. Даний документ взято за основу та доручено ЦК профспілки
внести відповідні правки з урахуванням висловлених в ході обговорення
пропозицій.
Крім
того, Пленум схвалив проєкти стратегії діяльності профспілки на 2024–2028
роки та положень про ревізійну і мандатну комісії, які будуть винесені на
розгляд з’їзду.
Ще
одним рішенням Пленуму стало делегування до складу Галузевої двосторонньої
соціально-економічної ради при Міністерстві культури та інформаційної
політики України вісьмох представників профспілки, як це передбачено
Положенням про новостворену раду при МКІП.
ПРЕСЦЕНТР ФПУ, ПРОФСПІЛКА ПРАЦІВНИКІВ КУЛЬТУРИ
УКРАЇНА ТИМЧАСОВО ВІДСТУПИТЬ
ВІД ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ
Україна
переглянула положен
ня своєї заяви про відступ від зобов'язань у межах
Європейської конвенції з прав людини та пакту про громадянські та політичні
права під час воєнного стану.
Так, згідно з
документом, військове керівництво України має право:
•
обмежувати свободу пересування громадян,
•
оглядати речі,
•
примусово відчужувати майно для потреб держави.
«На
виконання ст. 3 Указу президента у зв'язку із запровадженням воєнного стану в
Україні конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені
статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, можуть бути тимчасово
обмежені на період воєнного стану», – ідеться в документі.
Зокрема,
на період воєнного стану можуть здійснюватися такі правові заходи:
•
примусово відчужувати майно для потреб держави,
•
запроваджувати комендантську годину,
•
встановлювати особливий режим в'їзду та виїзду,
•
запроваджувати заборону на мирні зібрання і мітинги.
Крім
цього, дозволено проводити огляд:
•
речей,
•
транспортних засобів,
•
багажу і вантажобагажу,
•
службових приміщень,
•
житла громадян.
Також
в Україні може встановлюватися заборона або обмеження вибору місця
перебування чи місця проживання осіб на території, де введено воєнний стан.
ВЛ. ІНФ.
ДО ПИТАННЯ УКРАЇНСТВА ПРОФСПІЛОК
(Продовження. Початок – у №8..)
Зрозуміло, що назви «всеукраїнська», «всеукраїнський»,
«українська», «українські» були під забороною в імперії, а ті громадські організації,
які їх озвучували чи вписували у свої назви, жорстоко придушувалися царатом,
їх члени зазнавали арештів і покарань. Тому сподіватися на те, що у
російській імперії профспілки могли мати назву «українська» чи «всеукраїнська»
– це не реальність, а виняток, як це сталося із Всеукраїнською учительською
спілкою (ВУУС) – професійно-політичною українською організацією вчителів і
діячів народної освіти, що створена навесні 1905 у Києві за ініціативи Б.
Грінченка, В. Доманицького, С. Єфремова та інших, та й то, як відділення
Всеросійського учительського союзу, яка проіснувала до 1907 року.
Початок вільного створення,
озвучення і присвоєння цих назв припадає на період першого розпаду російської
імперії, 1917-1918 роки, на час створення Української Центральної Ради (УЦР),
Української Народної Республіки (УНР), а також час утвердження
багатопартійності в Україні, які хотіли мати вплив на українських працівників.
Таким чином, влітку 1917 року в Україні існували дві альтернативні політичні
робітничі організації, які очолювалися протиборствуючими групами соціал-
демократів.
Масове утворення робітничих,
селянських рад, спілок, профспілок, товариств у містах і селах України
спонукає їх до об’єднання і проведення установчих зібрань. Спостерігається
два центри проведення всеукраїнських зібрань – проукраїнських заходів у м.
Києві та пробільшовицьких у м. Харкові.
У цей період значну роль у
становленні українського робітничого і профспілкового руху відіграє УЦР, як орган
відродженої у 1917 році української державності, яка скликала 11-14 липня 1917
року І-й Всеукраїнський робітничий з’їзд, який став історичним: на ньому було
обрано Всеукраїнську раду робітничих депутатів, яка у повному складі увійшла до
УЦР як всеукраїнського парламенту. Програмою для розгортання профспілкового
будівництва стала «резолюція у справах організацій», де зазначалося про
утворення професіональних та культурно-освітніх організацій, кооперативних товариств
і про ставлення робітників до селянства, що створювало передумови для
створення профспілок серед сільськогосподарських робітників.
А також було створено
державний орган – Ге
08.07.2024
|
