«РЯТУВАЛЬНИКИ ТА БУДІВЕЛЬНИКИ НЕ МАЮТЬ ВТРАЧАТИ ЗДОРОВ`Я І ЖИТТЯ НА ДЕМОНТАЖІ БУДИНКІВ»
Профспілка будівельників
України разом із іноземними профспілками, європейськими роботодавцями, ЄБРР та
іншими міжнародними фінансовими інституціями захистять українських будівельників
та рятувальників, які розбирають будинки після їх знищення російськими ракетами
та снарядами.
Питання азбесту в залишках шиферу зруйнованих будівель -
у статті «ЄВРОНЬЮЗ».
Чи може переробка залишків будівель,
забруднених азбестом, бути небезпечною для українців?
За оцінками, 70% будівель в Україні містять азбест
«Коли бомба перетворює цілу
будівлю на руїни, бетон розбивається на шматки. Все, від шматочків азбесту до
старих диванних подушок, у підсумку змішується разом», – розповідає
Euronews
Green
професор Матті Куіттінен, експерт з архітектури з Університету Аалто.
Російські обстріли спричинили
вивільнення мільйонів тонн азбесту, утворивши купи забрудненого сміття – це є причиною
для занепокоєння, враховуючи, що, за оцінками, 70% українських будівель містять
азбест.
Хоча ризики забруднення азбестом
знижуються, коли він запечатаний у клеї або цементі, після вивільнення ці ризики
значно зростають.
За даними Всесвітньої організації
охорони здоров'я, азбест є серйозним канцерогеном, який також може викликати хронічні
захворювання легенів.
Оскільки все більше компаній
починають переробляти уламки в Україні, азбест стає все більшою загрозою для здоров'я
цивільного населення і головним болем для влади. Це також не єдиний матеріал, який
забруднює уламки – хімічні речовини, що вивільняються з боєприпасів і ракет, також
потрапляють у повітря, ґрунт і воду по всій Україні.
Україна: десятирічне «звалище» азбесту
«Україна десятиліттями використовувалася
як звалище азбесту. Іноді майже в буквальному сенсі – європейські країни експортували
надлишки азбесту, коли його заборонили», – пояснює Девід Ходжкін, експерт з питань
укриття та врегулювання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у
Miyamoto
International
.
Азбест широко використовувався
в покрівельних матеріалах, цементі та клеях. Хоча зусилля з поступової відмови
від використання азбесту розпочалися у 2011 році, тоді проти цього був потужний
супротив. Проте, врешті-решт цей матеріал був офіційно заборонений у 2022 році.
Високий рівень імпорту азбесту
в Україні тісно пов'язаний з російським впливом, тоді як в ЄС ця речовина була заборонена
ще в 2005 році.
«Росія і Казахстан експортували
величезні обсяги (азбесту) до колишніх радянських національних держав, таких як
Україна, разом з масштабними і продуманими дезінформаційними кампаніями», – додав
Ходжкін.
Чи дійсно можна вилучити азбест, щоб переробити будівельне сміття?
В Європі існує довгий список
шкідливих і токсичних матеріалів, які заборонено переробляти – і азбест є одним
з них. Але азбест можна видобувати – з різним рівнем успіху – і переробляти матеріали,
які його оточують.
«Виробництво цементу створює
дуже високий рівень викидів
CO
2
, тому повторне використання такого цементу
з цінними компонентами без азбесту було б дуже доцільним», – каже Івонн Уотерман,
засновниця і президент Фонду Європейського азбестового форуму.
Для деяких переробка сміття
вписується в плани «зеленої реконструкції» – гарячої теми, яка обговорювалася на
переговорах, організованих Європейською комісією у Вільнюсі минулого місяця.
Стандарти безпеки: «Ми не маємо доступу до даних»
Але деякі експерти занепокоєні
тим, чи можуть стандарти безпеки бути адекватно впроваджені, щоб захистити працівників.
«Більшість будівельних майданчиків не оснащені
необхідним обладнанням, а багато стратегій утилізації сміття не враховують небезпеку
азбестового пилу, який з'являється після подрібнення сміття», – попереджає Василь
Андреєв, голова Профспілки будівельників України.
Точні цифри захворювань і смертей, пов'язаних
з азбестом, в Україні дуже обмежені – частково через те, що заборона на цей матеріал
була введена зовсім недавно.
«Ми не маємо доступу до даних. Заборона була
прийнята у 2022 році, але офіційно набула чинності в жовтні 2023 року, і Міністерство
охорони здоров'я не збирає цю інформацію», – пояснює Василь Андрєєв.
Але відсутність даних не означає відсутність
випадків – лише у 2019 році в ЄС азбест забрав майже 72 000 життів.
«Хоча Україна заборонила азбест, вона ще не
розробила низку законів і нормативних актів, необхідних для безпечного видалення,
транспортування та утилізації азбесту. Вона також не має медичної інфраструктури
для проведення широкомасштабного тестування на невизначений рівень захворювань,
які спричиняє азбест», – розповів
Euronews
Green
Девід Ходжкін, експерт
Miyamoto
International
з питань розселення в притулках, в інтерв'ю
Euronews
Green
.
Збирання азбесту: чи може це стати новим джерелом робочих місць?
Для деяких підприємств переробка сміття є ключем
до «зеленої» реконструкції, а також способом створення нових робочих місць. Одним
із способів є сортування азбесту.
Нео-Еко Україна – промислова інжинірингова
компанія – має досвід у цьому питанні. Спеціалізуючись на переробці відходів,
«Нео-Еко» очолила пілотний проєкт з переробки в Гостомелі (Київська область).
«До 99% нашої команди – українці, це спосіб
створити робочі місця та стимулювати місцеву економіку», – говорить Барт Грюйерт,
директор проєкту в «Нео-Еко Україна».
Створивши 20 робочих місць для місцевих жителів, тримісячний проєкт
у Гостомелі забезпечив відсутність відходів на звалищах – це означає, що 7
150 м
3 неконтрольованих
відходів не потрапили в навколишню природу.
«Нео-Еко Україна» працює над тим, щоб видалити азбест з «джерела»,
до того, як будівля буде знесена: «Це може означати зняття даху краном, щоб дослідити
його вміст перед знесенням, що обходиться трохи дорожче, ніж звичайне розчищення
будівельного сміття», – каже Грюйерт.
Потім настає черга «збирання», що передбачає
видалення дрібних елементів азбесту.
«Будь-які дрібні частинки азбесту, що залишилися
в загальному обсязі залишків сміття, є мінімальними і набагато нижчими за норми
Європейського Союзу щодо вмісту твердого азбесту в твердих матеріалах», – каже
Грюйерт.
Наразі команда працює над іншим проєктом у Миколаєві,
на півдні України, і залишається оптимістичною щодо того, що «країна все ще має
шанс стати лідером у великомасштабному поводженні з азбестом та керуванні ним»,
– каже Грюйерт.
Для інших компаній переробка сміття та відходів
також може бути способом використання занедбаної інфраструктури. Це стосується
компанії «Копач», яка до війни займалася переробкою відходів на одному з найбільших
металургійних заводів України.
ПРОФСПІЛКА БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ
ПРОФСПІЛКА ДЕРЖУСТАНОВ: ГОТУЄМО ДО ДРУГОГО ЧИТАННЯ
ЗАКОНОПРОЄКТ ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ»
Відбулось шосте, яке є завершальним,
засідання робочої групи з підготовки до другого читання проєкту Закону України про
внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо впровадження єдиних
підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад (реєстр.
№8222) в режимі відеоконференції на платформі
ZOOM
.
Як ми вже
інформували, робоча група (керівник робочої групи – народний депутат України, голова
підкомітету з питань державної служби Д.Чорний) сформована під егідою Комітету Верховної
Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального
розвитку та містобудування.
У роботі
засідання взяла участь заступниця голови профспілки Наталія Шарапа.
На засіданні
завершено розгляд 125 поправок, внесених народними депутатами до законопроєкту,
які розглядатимуться профільним підкомітетом.
Вчергове
Наталія Шарапа на засіданні підкреслила важливість реформування оплати праці державних
службовців, підвищення гарантованої частини в структурі заробітної плати за принципом
«70 на 30». Водночас вона озвучила позицію про необхідність донесення позиції профспілкового
середовища до членів парламентського підкомітету з питань державної служби щодо
необхідності перегляду підходів до розміру посадового окладу на найнижчій посаді
до рівня двох мінімальних заробітних плат та дотримання принципу справедливості
в оплаті праці у питанні міжпосадових співідношень, конкурентоспроможності заробітної
плати окремих категорій державних службовців на ринку праці.
12.01.2024
|