ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ІННА ЧЕРНИШОВА: «НАШІ ПРОФЕСІЇ ДУЖЕ ПОПУЛЯРНІ НА РИНКУ ПРАЦІ»

Війна ще триває, але українці обов’язково переможуть, і розпо­чнеться доба відбу­дови країни. Тож ве­ликі надії поклада­ються на будівельни­ків, які обіцяють спо­рудити ще кращі міс­та та села, ніж ті, що були до війни. Поки що це мрії, але ми їх уже виношуємо. Осо­бливо затребуваними на ринку праці будуть молоді фахівці, яких готують різні заклади освіти. «ПВ» розмов­ляли на цю тему з ди­ректором Кропив­ницького будівельно­го фахового коледжу Інною Чернишовою.

– Наразі в коледжі гаряча пора: йде набір студентів. Які особливості нинішньої вступної кампанії – діти вступають за власним по­кликанням чи батьки під­штовхують? Загалом, які прогнози на новий набір?

– Враховуючи статус нашо­го закладу освіти на ринку праці, популярність профе­сій, ми щороку маємо гар­ні результати набору сту­дентів. Нинішня вступна кампанія нас іще раз у цьо­му переконала. Тішить те, що нинішні вступники (а в мене є змога з ними спілку­ватися) обирають профе­сію свідомо. Ми, навпаки, пропонуємо подавати зая­ви відразу в кілька закла­дів освіти, а вони відмовля­ються й обирають будівни­цтво. І саме на спеціаль­ність «Будівництво та екс­плуатація будівель та спо­руд» маємо значний кон­курс. Особливим попитом користується «Архітекту­ра». Тож цього року збіль­шуємо набір на базі 9-го класу до п’яти груп. І лише на «Будівництво та цивіль­на інженерія» набираємо 50 осіб. А ще формуємо гру­пи на базі повної загальної середньої освіти. Загалом маємо регіональне замов­лення на 195 осіб. Наші сту­денти отримують дипломи фахових молодших бака­лаврів. Простіше кажучи, це виконроби – ті головні спеціалісти, навколо яких і обертається все будівни­цтво. У нас вони навчають­ся і проєктувати споруди, і кошторис складати. Ди­пломна робота передбачає проєктування будівлі – від риття котловану, облашту­вання будмайданчика для своїх працівників до здачі в експлуатацію.

– Яка специфіка вступної кампанії цього року?

– Цьогоріч вступники не складають іспити, а прохо­дять індивідуальну усну співбесіду. Для них ніби це легше, а для виклада­чів – складніше: і організу­вати цей процес, і вибрати найкращих. Співбесіда – це не просто знайомство і розмова із вступником, це виявлення знань з певних предметів. Враховуючи нинішні обставини, ми пропонували обрати один з предметів: математику, українську мову, історію України. Дуже приємно, що будівельники здебіль­шого обирали математи­ку, їхній профільний пред­мет. Я беру участь у роботі приймальної комісії – хочу безпосередньо бачи­ти, яке молоде поповнення до нас приходить. Коли ми проводили профорієнта­ційну роботу, пропонува­ли заповнювати листи вступника, де зазначалася мотивація. І в цьому році були досить мотивовані відповіді, чому обирають саме наш заклад і ту чи іншу спеціальність.

– Кажуть, що в середніх спеціальних закладах ви­кладатимуть спочатку професію, а потім сту­денти отримуватимуть повну середню освіту.

– Це не стосується закла­дів фахової передвищої освіти. У нашому закладі вступники на базі дев’яти класів одночасно прохо­дять курс повної загаль­ної середньої освіти та на­бувають фахових знань.

– Чи легко навчатися у будівельному коледжі?

– Легкого шляху взагалі немає. Наш заклад – тех­нічний, тому основні предмети: математика, креслення, потужні комп’ютерні програми, фахо­ві дисципліни. Але шлях здолає той, хто йде, голо­вне – мати бажання.

– Ми говорили про те, що країні потрібні будівель­ники, і не просто фахівці, а якісні. Чи гарантує за­клад якісну підготовку майбутніх кадрів?

– Наш коледж на ринку праці з 1930 року. За 92 роки його існування не було нарікань на якість підготовки. Можна з упев­неністю сказати, що наш коледж має, так би мови­ти, знак якості, який ми підтримуємо. І навіть під час карантинних обме­жень та війни не припиня­ли навчання: і в очному форматі, і у дистанційно­му.

– Чимало коледжів ра­зом із спеціальністю да­ють студентам робітничі професії. Чи практику­ється це в будівельному коледжі?

– Так. Ми паралельно дає­мо також робітничі профе­сії. Це дуже важливо, адже щоб керувати людьми, по­трібно самому вміти щось робити руками. Усе почина­ється з навчальної практи­ки, дисципліни «Вступ до спеціальності», вивчаючи яку, студент крок за кроком опановує свій фах. І нави­чки управління набувають­ся, й уміння спілкуватися з підлеглими. І відповідно, керівник середньої ланки повинен сам показати ро­бітнику, наприклад муля­ру, як виконати кладку це­гли.

– Як коледж співпрацює із роботодавцями, адже студентам потрібно і практику проходити, і працевлаштовуватися?

– На сьогодні ми підписали понад 150 угод з базами практик. Попри коронаві­рус, воєнний стан студенти проходили практику. Не за­вжди роботодавці, посила­ючись на фінансові трудно­щі, оплачували технологіч­ну практику, але студенти її проходили, набуваючи практичних навичок.

– Головне, заради чого діти навчаються – майбутнє працевлаштування. Напев­не, у Вас є дані, скільки випускників знаходять ро­боту за фахом. І чи одразу випускника беруть на робо­ту відповідно до його ди­плома?

– Із цим проблем немає, адже усі наші професії за­вжди користуються попи­том. Уже під час техноло­гічної практики робото­давці приглядаються до студентів і пропонують роботу. Тоді у студента є можливість продовжити навчання за індивідуаль­ним планом і одночасно працювати. Це, звісно, про тих студентів, які до­бре навчаються. Щороку 1 вересня ми маємо інфор­мацію про працевлашту­вання випускників. Є пев­ний відсоток тих, хто про­довжує навчання, а най­більший показник – це працевлаштовані за спе­ціальністю. Зовсім незна­чна частина випускників, через певні обставини, не знаходять себе у професії. Чи одразу беруть за фа­хом? Тут усе індивідуаль­но. Є випускники, яким надають випробувальний термін, придивляються до них, якщо вони прояв­ляють себе, то їх одно­значно беруть на роботу за фахом. У нас чимало таких прикладів. Багато залежить від роботодав­ця. Одні побоюються бра­ти молодих, інші, навпа­ки, довіряють новоспече­ним фахівцям, а декотрі кажуть: дайте їх нам, ми самі будемо формувати з них спеціалістів, тільки порадьте старанних ді­тей. І такі є випадки. Співпраця з роботодавця­ми налагоджена і воєнні дії її не порушили.

– Інно Анатоліївно, за фа­хом Ви філолог, а очолю­єте будівельний заклад. Ви, мабуть, єдина в Укра­їні така керівниця? Чи легко філологу управляти технічним потенціалом закладу?

– Не думаю, що я така одна. Не скажу, що легко, працювати завжди склад­но: ставиш перед собою завдання і маєш їх вико­нувати, тому що поруч із тобою колектив. І це не лише твої надії та споді­вання, а й іще 700 людей.

МАРІЯ ІВАНОВА

ЗУСТРІЧ З ПРОФАКТИВОМ

Напередодні професійного свята будівельників Сум­щину з робочим візитом відвідав за­ступник Голови Федерації профспілок України, голова ЦК Профспілки будівельників України Василь Андреєв.

На базі Сумської облас­ної ради професійних спілок було організова­но зустріч з профакти­вом підприємств і на­вчальних закладів профтехосвіти галузі будівництва. Учасники зустрічі обговорили стан справ на підприєм­ствах, участь профспіл­кових організацій у під­тримці військових, во­лонтерську діяльність і гуманітарну допомогу членам профспілки. Ва­силь Андреєв акценту­вав увагу присутніх на основних завданнях та напрямах діяльності профспілкових органі­зацій у період воєнного стану, умовах обмежен­ня прав працівників змінами в трудовому законодавстві, а також поінформував про за­гальний стан розвитку будівельної галузі. Присутня на зустрічі голова Сумської облпрофради Тетяна Євдо­кимова привітала учас­ників заходу з Днем бу­дівельника. За вагомий особистий внесок у роз­виток профспілкового руху Грамотою ЦК Профспілки будівель­ників України були на­городжені Анатолій Бу­гара, Олена Серженко, Людмила Калантай та Ірина Меркун.

СУМСЬКА ОБЛАСНА РАДА ПРОФСПІЛОК

02.09.2022

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини