ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ШАХТАРСЬКІ ПИТАННЯ ПОТРІБНО ВИРІШИТИ

У Міністерстві енерге­тики України відбу­лась робоча зустріч голови Укрвугле­профспілки Андрія Зиміна з міністром Германом Галущенком за участю пер­шого заступника міністра Юрія Власенка.

Під час зустрічі обговорюва­лись питання щодо об’єднання зусиль та тісної взаємодії Міненерго та Укрвуглепрофспілки з метою практичного вирішення проблем, визначених у вимогах Профспілки під час проведення Всеукраїнської акції протесту 7 жовтня в м. Києві та відповідних переговорів представників профспілок у Кабінеті Міністрів та Верховній Раді України. На­самперед, це стосується вирі­шення нагального питання щодо збільшення додатково ви­значеного на 2021 рік бюджетно­го фінансування вугільної галу­зі в обсязі 1 млрд грн на міні­мально необхідну суму до кінця поточного року – не менш ніж на 1,1 млрд грн, щоб загальний об­сяг збільшення видатків держ­бюджету на потреби вугільної галузі становив не менше 2,1 млрд грн. Для цього Міненерго має максимально задіяти всі на­явні владні ресурси, ретельно й оперативно опрацювати та пред­ставити всебічно обґрунтований розрахунковий пакет докумен­тів, який необхідно невідкладно подати до Верховної Ради Укра­їни з подальшим беззаперечним його прийняттям.

У свою чергу, Укрвуглепроф­спілка мобілізуватиме на всіх ланках громадського управлін­ня всі свої ресурси з метою залу­чення народних депутатів, а та­кож представників державних і урядових органів для вирішен­ня життєво важливих для всієї шахтарської спільноти питань.

Аналогічна ситуація склала­ся і з формуванням показників Державного бюджету України на 2022 рік. Необхідно, щоб уря­довці та законодавці, які не ма­ють жодного уявлення про гір­ничі аспекти виробничо-еконо­мічної діяльності, зрозуміли й усвідомили, що в жодному разі не може йти мова про будь-які дії із трансформації шахтар­ських регіонів у разі відсутності затвердженої Урядом Стратегії діяльності вугільної промисло­вості України, без визначення обсягів і джерел фінансування галузі за відповідними напрям­ками. При цьому слід зазначи­ти, що за всіх негараздів та ви­кликах майбутнього вугільна галузь має існувати і безпере­чно існуватиме ще протягом де­сятиліть для забезпечення не ефемерної, а реальної енерге­тичної незалежності нашої дер­жави, вкрай потрібної для її ста­новлення. Тож, як мінімум, не­обхідні заходи із збереження та відновлення шахтного фонду і гірничого обладнання, створен­ня безпечних і продуктивних умов праці на вугільному вироб­ництві, що потребує обов’язкових фінансових витрат в опти­мально необхідних розмірах. Слід зазначити, що обсяги бю­джетного фінансування держав­них вугледобувних підприємств на 2022 рік, за розрахунками Мі­ністерства енергетики, своєчас­но поданими до Міністерства фінансів, становлять 12,5 млрд грн. Проте, в проєкті Держбю­джету на 2022 рік вони склада­ють лише 4,5 млрд грн і тільки за двома визначеними програ­мами. Тому Міненерго необхід­но активізувати взаємодію з Урядом та парламентом у цьому напрямі, а Укрвуглепрофспілці – залучити весь громадський по­тенціал для здійснення належ­ного тиску на владні органи, включаючи проведення цільо­вих шахтарських протестних ак­цій, як на регіональному рівні, так і безпосередньо в м. Києві, з інформуванням міжнародної громадськості та відповідних міжнародних організацій.

Більш активно до вирішення нагальних шахтарських про­блем на центральному рівні ма­ють залучатися й керівники об­ласних державних адміністра­цій вугільних регіонів країни з використанням усіх можливих засобів і важелів впливу.

На зустрічі було також пору­шено питання щодо негативних наслідків реалізації сумнозвіс­ної постанови Кабінету Міні­стрів України № 760 від 21 липня 2021 року. Як відомо, прийняття цієї постанови значно погірши­ло ситуацію у вугільній галузі та підвищило соціальну напру­гу в шахтарських колективах. Слід зазначити, що наведена ар­гументація очільника Укрвугле­профспілки Андрія Зиміна під час зустрічі представників профспілок у Кабінеті Міністрів 7 жовтня ц.р. не була повною мі­рою сприйнята урядовцями. На­томість вони висловили переко­нання щодо необхідності по­дальшого використання даної постанови як дієвого механізму для здійснення антикорупцій­них заходів у вугільній галузі. І щоб довести всю хибність і шкідливість цього переконання, потрібно вести кропітку роз’яснювальну роботу з наведенням вагомих аргументів.

Предметом розгляду було й кадрове питання. Насамперед, це відсутність в міністерстві чинного профільного заступни­ка міністра з питань вугільної галузі. Питання слід вирішити якнайшвидше, і на цю посаду має прийти фахівець гірничої справи з достатнім багажем знань і досвідом роботи у ву­гільній галузі. Також не пови­нно бути частої зміни керівни­ків вугледобувних підприємств кожні півроку, або ж коли вони протягом 10 років працюють ви­конувачем обов’язків генераль­ного директора.

ПРОФСПІЛКА ПРАЦІВНИКІВ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Списки № 1 та № 2

К ерівництво Профспілки також наголошувало на необхід­ності внесення відповідних змін до постанови Уряду № 461, яка скасовує раніше існуюче право працівників се­редньої ланки вугільного виробництва на отримання пенсії за Списками № 1 та № 2. Наведені урядовцям яскраві при­клади з цього приводу засвідчили нагальну необхідність та­ких змін. Враховуючи позитивне налаштування на вирішен­ня цієї проблеми міністра соціальної політики Марини Ла­зебної, було обговорено подальші спільні дії міністерства і Укрвуглепрофспілки для підготовки та направлення на роз­гляд Міністерства соціальної політики України необхідних матеріалів та здійснення відповідних заходів.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ БУДІВЕЛЬНИКІВ: ГАЛУЗЕВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

До Всесвітнього дня гідної пра­ці Профспілка будівельників України презентувала важливе дослідження для працівників галузі. Дослідники Людмила Сало та Василь Андреєв проаналізували велику кількість даних, щоб виявити, наскільки ж соціальне забезпечення на­ших працівників відповідає міжнародним стандартам.

У дослідженні детально описано стан упровадження ратифікова­ної в Україні Конвенції Міжна­родної організації праці № 102 про мінімальні норми соціально­го забезпечення, а також проаналізовано, чого саме не виста­чає нашим будівельникам у разі хвороби, лікарняних, безробіття та пенсії, аби відчувати себе на­рівні з європейськими колегами.

6 жовтня Профспілка будівель­ників організувала інтерв’ю, де будівельник мав змогу поста­вити запитання дослідникам, зокрема щодо свого соціально­го захисту та захисту колег- профспілковців. Вийшла дуже цікава розмова, як з точки зору результатів дослідження, так і для нашої найважливішої ауди­торії – працівників галузі.

Профспілка будівельників із за­доволенням надасть текст до­слідження усім зацікавленим колегам. Також можна пере­глянути інтерв’ю, відсканував­ши qr-код.

29.10.2021

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини