ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

МИКОЛА СТАРОДУБ: «ЮВІЛЕЙ – ЦЕ ПРИВІД ЗАЗИРНУТИ В МИНУЛЕ, ПРОАНАЛІЗУВАТИ ЗРОБЛЕНЕ, І НА ЦІЙ ОСНОВІ ВИБУДОВУВАТИ МАЙБУТНЄ»

«О станніми десятиліт­тями в галузі відбува­лись бурхливий роз­виток технічного пе­реобладнання, переоснащення, впро­вадження новітніх технологій, стали­ся великі зміни в організаційній структурі, запроваджено нові серві­си, нові види сучасних послуг і стан­дарти обслуговування.

Галузь переналаштувалась на цифрове телекомунікаційне облад­нання, мобільний зв’язок, у більшос­ті міських поштових відділень всі операції комп’ютеризовано, за новіт­німи технологіями працює підгалузь частотного регулювання, готується до впровадження цифрового телера­діомовлення.

Роки з дня утворення Профспілки ознаменовані її рішучими діями, на­правленими на захист трудових, со­ціально-економічних прав та інтере­сів спілчан. Незважаючи на політич­ну нестабільність, економічні труд­нощі й соціальні потрясіння, ре­структуризацію галузі, Профспілці вдалося консолідувати свої зусилля і зберегти організацію.

Хочу зазначити, що наша Проф­спілка є тим єдиним органом, який об’єднує всіх зв’язківців України.

Якщо говорити про досягнення, за останні 10 років наша Профспілка кар­динально змінила методи і стиль ді­яльності. Відтепер ми, по-перше, сприяємо ефективній роботі галузі та зайнятості працівників, використову­ючи всі важелі впливу на роботодав­ців, а по-друге, кожне соціальне досяг­нення закріплюємо в галузевих уго­дах, а їх у нас – три. У нині діючих га­лузевих угодах враховано всі основні положення Генеральної угоди та вда­лося досягти компромісного рішення у визначенні розміру тарифної ставки робітника І розряду – не менш ніж 120% прожиткового мінімуму для пра­цездатної особи. На всіх підприєм­ствах, де є профспілкові організації, що входять до складу Профспілки, укладено колективні договори, окрім ПрАТ «Київстар» та «ВФ Україна».

Завдяки спільним зусиллям адмі­ністрацій, профспілкових організа­цій і членів Профспілки підприєм­ства галузі протягом цих років де­монстрували позитивну динаміку зростання основних економічних по­казників. Зокрема, досягнуто щоріч­ного зростання рівня середньої заро­бітної плати, збільшення витрат під­приємств на соціальні виплати та по­кращення умов праці, оздоровлення дітей, культурно-масові та спортивні заходи тощо.

Одним із статутних завдань Проф­спілки є здійснення громадського контролю за дотриманням на підпри­ємствах законодавства про охорону праці, створенням безпечних і не­шкідливих умов праці, належних ви­робничих та санітарно-побутових умов, а також підготовка підпри­ємств до роботи взимку, тож Цен­тральний комітет Профспілки цим питанням приділяв значну увагу.

При ЦК створено технічну інспек­цію праці на громадських засадах. Прикладом злагодженої роботи ви­борних органів Профспілки і соціаль­них партнерів на підприємствах може слугувати виважена працеохо­ронна політика, яку ми впроваджува­ли протягом звітного періоду. Зокре­ма, щорічно спільно із соціальними партнерами організовуємо і проводи­мо тематичні заходи з охорони праці, приурочені до Дня охорони праці.

Таким чином, за 5 років на підпри­ємствах галузі виробничий травма­тизм знизився, порівняно з попере­днім п’ятиріччям, з 509 до 266 випад­ків, більш ніж удвічі знизилися ле­тальні випадки – з 31 до 14.

Наші спілчани з гордістю говори­ли про свою причетність до таких масштабних перетворень, але разом з тим, у своїх виступах зазначали, що протягом останніх років галузева профспілка втратила багатьох своїх членів, наголошували на тому, що попри позитивні темпи зростання зарплати, а вона щорічно зростала на 20–25%, а в 2018 році очікується до 35%, і таким чином на кожному під­приємстві за п’ятирічку зросла май­же вдвічі, проте залишається набага­то нижчою, ніж у ІТ-секторі, мобіль­них операторів, а на пошті – найниж­чою в країні.

На думку спілчан, адміністрація деяких підприємств недостатньо ува­ги приділяє гідній оплаті праці, збе­реженню кадрового потенціалу, ста­більності колективів, і як наслідок, там відбувається великий відтік про­фесіоналів. А це тому, що в галузі часто змінюється керівний склад. На керівні посади окремих підприємств призначаються менеджери без фахо­вої, галузевої підготовки, без держав­ницької позиції, тож вони сприйма­ють свою роботу винятково як бізнес. Немає центрального органу виконав­чої влади, який би визначав єдину со­ціальну, державницьку, технічну по­літику в галузі, що потребує чітко виваженої державної і науково об­ґрунтованої політики, розробки і контролю за дотриманням відповід­них правил, норм і стандартів на те­лекомунікаційному, телерадіомов­ному та поштовому ринку послуг, га­лузі, технічний розвиток якої визначає і впливає на міжнародний імідж та обороноздат­ність країни, ор­гану, який об’єднав би навколо себе всіх грав­ців на інформа­ційно-телекому­нікаційному про­сторі.

З’їзд доручив звернутися з цього пи­тання до Прем’єр-міністра України, зокрема щодо утворення центрального органу виконавчої вла­ди, що забезпечуватиме формування та реалізацію державної політики у сферах ІКТ та зв’язку, розвитку ін­формаційного суспільства, інформа­тизації, телекомунікацій, програму­вання, інформаційної та кібербезпе­ки, впровадження технологій елек­тронного урядування, електронного документообігу, електронного підпи­су тощо.

Що ж до ведення соціального діа­логу, скажу так: там, де керівник сприймає свою роботу не тільки як бізнес, а займає державницьку пози­цію, працює не тільки для себе, а й на галузь і споживачів, з таким керівни­ком вести діалог завжди приємно, ми знаходимо взаєморозуміння і єдині рішення. А коли міністр протягом року не знаходить часу, щоб поспіл­куватися з профспілкою, то з таким керівником, мабуть, буде важко вес­ти соціальний діалог.

Разом з тим, потрібно прямо й са­мокритично сказати, і це зазначали в своїх виступах делегати з’їзду, що ми не змогли ефективно протистояти багатьом негативним процесам, які останнім часом відбувалися і відбу­ваються на підприємствах зв’язку.

Ми не навчилися працювати в умовах ведення бізнесу з капіталіс­тичним присмаком, коли вся інфор­мація незаконно стала конфіденцій­ною, коли зарплати працівників в од­ному структурному підрозділі на од­накових посадах різняться в рази, коли так звана оптимізація «з’їдала» в Укртелекомі щороку по 5 тис. пра­цівників, коли ми бачимо, що такий же курс взяла Укрпошта, коли новий менеджмент нехтує позицією Проф­спілки, стверджуючи, що профспіл­ки це «совдеп», який заважає йому працювати. А дехто з них вважає, що живе при капіталізмі і діє за його за­конами, а тому жодної соці­альної сфери на підпри­ємстві бути не пови­нно, оскільки «…я плачу зарплату». Не працівник заро­бляє, а «...я плачу, тому жодного за­хисту працівник не потребує». В такій ситуації роль первин­ної профспілкової орга­нізації є патовою, особливо коли її голова працює на громад­ських засадах.

За нових умов ведення бізнесу Профспілка повинна бути готовою професійно сприймати нововведення з тим, щоб конструктивно, вмотиво­вано захищати своїх спілчан і не до­пускати безпідставного, незаконного звільнення, кулуарного визначення керівником заробітної плати, впрова­дження неповного робочого часу, від­пустки без збереження зарплати або інших непопулярних заходів.

Тому в заходах на перспективу ми значну увагу приділили навчанню профспілкових працівників та акти­ву, щоб вони могли передбачити ті чи інші ситуації та протистояти на­ступу роботодавців на права членів профспілки.

На виконання рішень VІ з’їзду ми запланували до закінчення І кварта­лу п. р. провести розширене засідан­ня президії ЦК Профспілки за учас­тю керівництва Держспецзв’язку як соціального партнера та керівництва Концерну РРТ щодо припинення ви­користання радіоелектронних засо­бів аналогового телевізійного мов­лення та впровадження в країні циф­рового телерадіомовлення, а також впливу цих процесів на фінансово- економічну складову концерну, змі­ни в організації виробництва і праці, зокрема скорочення робочих місць. Адже завдання Профспілки – вжити всіх дієвих заходів для збереження трудового, кадрового потенціалу на підприємстві, аби запобігти звіль­ненням чи звести їх кількість до міні­муму, пом’якшити несприятливі на­слідки цих процесів.

Насамкінець хочу зазначити, що головним здобутком звітного періо­ду, на мій погляд, є те, що під час ре­формування галузі, структурних змін на більшості підприємств, опти­мізації чисельності і скорочення ро­бочих місць, а відповідно й кількості працюючих, бойових дій на сході кра­їни та інших процесів, що відбували­ся в умовах економічної кризи в кра­їні, відсутності державної підтримки в компенсації витрат за надані теле­комунікаційні та поштові послуги пільговикам, завдяки злагодженій роботі адміністрацій і профспілко­вих організацій на наших підприєм­ствах і в компаніях впроваджувалися нова техніка та технології, своєчасно виплачувалася заробітна плата, від­сутня її заборгованість, тому в колек­тивах панує нормальний морально- психологічний клімат, який дозволяє нашим спілчанам зосереджуватися на виконанні виробничих завдань та покращенні якості надання послуг. І заслуга в цьому належить, насампе­ред, профспілковим лідерам, які за­вжди в колективі, поряд з працівни­ками. Це свідчить про дієздатність нашої Профспілки».

Микола СТАРОДУБ,

голова Профспілки працівників зв’язку України

14.02.2018

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини