ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ ТА МАЙБУТНЄ СФЕРИ ПРАЦІ

У міжнародній конференції «Соці­альний діалог та майбутнє сфери праці», що відбулася 23–24 листо­пада в Афінах (Греція), взяли участь делегації соціально-економічних рад майже 40 країн світу, які очолюють мі­ністри праці та соціальної політики, екс­перти ОЕСР, Світового банку, Світової ор­ганізації торгівлі. Співорганізаторами за­ходу виступили МОП, яка до свого 100-річ­чя започаткувала цикл дискусій щодо майбутнього праці, та Міжнародна асоці­ація соціально-економічних рад і подібних до них інституцій (МАСЕРПІ), дійсним членом якої з 2008 року є Національна тристороння соціально-економічна рада.

Українську делегацію очолив міністр соціальної політики Андрій Рева, від профспілкової сторони – Голова Федера­ції профспілок України Григорій Осо­вий, від сторони роботодавців – член НТСЕР Сергій Біленький.

Своє бачення змін, які несуть цифрові­зація, ІТ-технології і науково-технічний прогрес, представили експерти ОЕСР, Сві­тового банку, СОТ, Всесвітнього економіч­ного форуму, які засвідчили, що роботи все більше заміщуватимуть живу робочу силу, і на зміну класичній цеховій організації ви­робництва приходять стартапи, економіка платформ, індивідуалізація праці.

У дискусіях керівники соціально-еко­номічних рад відзначали як позитивні сторони, так і ризики, що несуть іннова­ції для людей.

Співголова НТСЕР, Голова ФПУ Гри­горій Осовий у своєму виступі висловив бачення майбутнього праці у світі та зміни, які відбуваються в Україні, за­значивши, що інноваційний розвиток несе в собі як позитиви, так і ризики. І питання лише в тому, як примножити позитиви і мінімізувати ризики під впливом науково-технічних впрова­джень: «Позитивними є колосальні можливості зростання продуктивності праці і заміни важкої, монотонної, не­безпечної живої праці. Наприклад, пра­ця на шахтах, хімічному виробництві, де життя і здоров’я працівників підда­ється небезпеці. Водночас це є серйоз­ним викликом, тому що загрожує скоро­ченням робочих місць, продукує застій­не безробіття і появу не зайнятих на ринку праці людей».

Це підтверджують і дослідники. Як за­значає Інститут стратегічних досліджень ім. Голди Мейєр, низка професій можуть стати непотрібними, оскільки монотонну роботу будуть виконувати роботи. Майже половина традиційних професій потра­пляють до зони ризику зникнення.

Усе гостріше постає питання, що бу­дуть робити ті люди, які стали або ста­нуть непотрібними внаслідок іннова­ційних перетворень? На думку Григорія Осового, тут існують два виклики: з од­ного боку, потреба мати дохід, який га­рантує суспільно прийнятний рівень життя, з іншого – потреба самореаліза­ції індивідуума в професійному плані і людського розвитку.

Голова ФПУ зазначив, що свого часу як рецепт від масових вивільнень було запропоновано скорочення робочого часу без зменшення оплати праці, що дозволило б людям отримати додатко­вий час для пошуку себе в інших «соці­альних формах» зайнятості: догляд за дітьми, літніми людьми, волонтерство тощо. Тож ідея зменшення робочого тижня до, наприклад, 35–30 годин не є такою фантастичною. Насамперед по­трібно надати такі преференції жінкам, зарахувавши домашню роботу як сус­пільно необхідну. Хоча ідеологи жор­сткої економії і лібералізації, навпаки, прагнуть збільшити тривалість робочо­го часу до 48 годин на тиждень. Як про­міжна альтернатива скороченню робо­чого часу – забезпечення його гнучкості плюс захищеність.

Департамент міжнародних зв’язків ФПУ

СЕРГІЙ КАПЛІН: «КОМІТЕТ СОЦПОЛІТИКИ ЖОРСТКО ВИМАГАЄ ВІД КОАЛІЦІЇ І УРЯДУ КАРДИНАЛЬНО ПІДВИЩИТИ ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ»

мінімум у бюджеті-2018 удвічі нижчий від фактич­ного вже сьогодні. Ця геноцидна норма не може бути прийнята, вирішили в Комітеті ВР з питань соціаль­ної політики, зайня­тості та пенсійного забезпечення. За іні­ціативою першого за­ступника голови Ко­мітету і представника ФПУ в парламенті Сергія Капліна депутати розробили спільний проект постанови «Про забезпечення формування прожиткового міні­муму відповідно до вимог законодавства та з урахуванням фактичних споживчих цін».

«З а кілька місяців мінімум відстане від реалій у магазинах ще критичніше. Саме тому ми в Комітеті соцполітики розробили спільну по­станову і вимагаємо формувати соцстандар­ти у законний спосіб і враховуючи справжню цінову си­туацію. Коаліція має підтримати цей документ, бо прого­лосовані в першому читанні бюджетні норми – це зну­щання над народом. А міністри нехай спробують прожи­ти на 1700 гривень. Кабмін оновив продуктові набори та непродовольчі товари першої необхідності, однак досі в жодному бюджеті не забезпечив їх українцям. На пору­шення всіх вимог у формуванні прожиткового мінімуму немає послуг забезпечення житлом, медичного обслуго­вування та освіти. Виходить, це зайва розкіш?!», – заявив Сергій Каплін.

Автори документа пояснюють, що після ратифікації у 2015 році Конвенції МОП про основні цілі та норми соці­альної політики № 117 Україна при встановленні прожит­кового мінімуму зобов’язана брати до уваги такі потреби населення, як забезпечення житлом, медичним обслуго­вуванням та освітою. Однак і досі витрат на здоров’я та навчання у прожитковому мінімумі немає взагалі.

Комітет також у проекті постанови вимагає від Кабміну забезпечити спільно із сторонами соціального діалогу підготовку узгодженого законопроекту про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо вдосконалення методології визначення прожитко­вого мінімуму та внести його на розгляд Верховної Ради України до 1 квітня 2018 року.

02.12.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини