ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ЧИ ПІДЕ РЕФОРМА МЕДИЧНОЇ ГАЛУЗІ НА КОРИСТЬ УКРАЇНЦЯМ?

У засіданні взяли участь керівники Міністерства охорони здоров’я України, профільного Комітету Верховної Ради, народні депута­ти, науковці, фахівці медичної галузі, експерти, представники роботодавців, керівники всеукраїнських галузевих профспілок і територіальних профоб’єднань.

Вітаючи учасників круглого сто­лу, Голова ФПУ Григорій Осовий за­значив, що для профспілок пріоритета­ми в проведенні реформування медич­ної галузі мають бути принцип гаранту­вання доступності і якості медичної до­помоги для громадян та соціальний за­хист працівників.

У панельній дискусії взяли участь голо­ва Комітету з питань охорони здоров’я Вер­ховної Ради Ольга Богомолець, заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк, депутат Верховної Ради Украї­ни Валерій Дубіль, голова Української фе­дерації роботодавців охорони здоров’я Во­лодимир Загородній, голова Профспілки працівників охорони здоров’я України Ві­кторія Коваль. Обговорювалися ініціативи Уряду щодо реформування медичної галу­зі, відповідні законопроекти, внесені на розгляд Верховної Ради України, а також низка проблемних питань функціонування системи охорони здоров’я в Україні в пері­од проведення реформ: створення системи загальнообов’язкового державного соціаль­ного страхування та єдиного медичного простору, перспективи подальшого існу­вання спеціалізованих закладів охорони здоров’я в окремих галузях виробництва, забезпечення гарантованого державою рів­ня безоплатної медичної допомоги, розбу­дова системи фінансування галузі охорони здоров’я в Україні, надання первинної та екстреної медичної допомоги, умови праці, заробітна плата, соціальні гарантії медич­них працівників.

Озвучуючи позицію Міністерства охоро­ни здоров’я з даного питання, заступник мі­ністра Павло Ковтонюк зауважив, що сьо­годні можна почути багато критики щодо ініціатив, які стосуються реформування медичної галузі. Проте, критикуючи про­позиції розробників, слід пам’ятати, що у світі не існує ідеальних систем охорони здоров’я. На думку доповідача, без змін у системі фінансування лікувально-профі­лактичних закладів і принципів надання медичної допомоги створити таку модель охорони здоров’я, яка б відповідала потре­бам українців, не вдасться.

За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець, реформа галузі має бути не антинародною, а відповідати інтересам людей. «Той варіант закону, який сьогодні пропонує МОЗ, це не реформа, а просто ско­рочення витрат на медицину за рахунок здоров’я та життя людей, – наголосила вона. – Безвідповідальна та непрофесійна політи­ка МОЗ уже призвела до того, що за останні роки понад 66 тис. лікарів звільнилися та виїхали за кордон. З прийняттям цього за­конопроекту з України поїдуть ще більше, і лікувати українців буде нікому».

Оцінку законопроектам реформу­вання медичної галузі дав і народ­ний депутат Валерій Дубіль.

Голова Профспілки працівни­ків охорони здоров’я України Ві­кторія Коваль наголосила на відсутності ефективного діало­гу з керівництвом МОЗ. Норма­тивно-правові акти щодо ре­форми системи охорони здоров’я продовжують ухвалю­ватися міністерством, Кабіне­том Міністрів України без пого­дження із Спільним представ­ницьким органом об’єднань проф­спілок та галузевою профспілкою. На думку керівництва профспілки, законо­проекти, ініційовані МОЗ та підтримані КМУ, суперечать нормам чинного законо­давства, містять положення, спрямовані на нівелювання існуючих конституційних га­рантій людини і громадянина та створю­ють загрозу трудовим правам членів проф­спілки працівників державних і комуналь­них закладів охорони здоров’я. За словами Вікторії Коваль, «безвідповідальне став­лення держави до вирішення ключових проблем охорони здоров’я призвело до по­гіршення у 2017 році соціально-економічної ситуації в галузі та зниження рівня гаран­тій і соціального захисту медиків».

Таким чином, реформування системи охорони здоров’я відбувається з порушен­ням принципів соціального діалогу.

Свою позицію щодо реформування сис­теми охорони здоров’я в країні висловив го­лова Української федерації роботодавців охорони здоров’я Володимир Загородній.

В обговоренні зазначених питань взя­ли участь представники всеукраїнських галузевих профспілкових організацій, експерти, науковці.

За підсумками круглого столу прийня­то відповідні рішення.

Тетяна РУБАН, «ПВ»

Фото прес-центру ФПУ

РЕФОРМА НЕ ДЛЯ ГАЛОЧКИ

Останнім часом на Хмельниччині, особли­во на селі, людей дуже турбує ситуація з медичною реформою. Щодо цього маємо тверду і непохитну позицію: реформуван­ня системи, зокрема внесення змін до за­конів, необхідно проводити після широко­го обговорення та з урахуванням фахової оцінки корисності та важливості таких рі­шень. У цьому ще раз переконався, спілку­ючись із мешканцями багатьох сіл Хмель­ницького району, де нещодавно перебував у службових справах.

«І прихильників, і опонентів реформування галузі чимало, зазначає ветеран праці Іван Мороз. – Проте, потрібно, нарешті, збагнути просту річ. Наразі система охоро­ни здоров’я не працює. Її необхідно перезавантажу­вати. Та робити це належить з урахуванням думок і Міністерства охорони здоров’я, і лікарів, і пацієнтів, і держави загалом». Такої ж думки дотримується за­служений лікар України, заступник головного ліка­ря з медичних питань обласного онкодиспансеру Микола Табола.

Я цілком і повністю підтримую Івана Петровича та Миколу Михайловича. На мою думку, головне не в тому, щоб поставити галочку, нібито в Україні впро­ваджено медичну реформу, а щоб її наслідки відчу­ли не депутати, не міністри, не Прем’єр чи Прези­дент, а пересічні українці.

Дуже добре, що ці важливі питання постійно перебу­вають у центрі уваги Федерації профспілок України, журналістів «Сільських вістей», «Профспілкових ві­стей». Підтримую Олену Кощенко, автора статті «За все заплатить пацієнт» («СВ» за 08.09.2017), її думку про те, що пропозиції до законопроекту про медичну реформу навіть реформою назвати важко, радше черговим експериментом над народом на виживан­ня. Дійсно, як наголошує автор статті, сьогодні не потрібно когось переконувати в тому, що народ про­сто не здатний «потягнути» фінансове навантажен­ня медичної реформи: у людей немає на це грошей. Проте, Прем’єр Володимир Гройсман поквапився «заспокоїти», мовляв, дивіться, які ми добрі: «Соці­ально незахищені родини зможуть отримати адрес­ну допомогу на покриття співоплати через окремі соціальні програми». Тож у законопроекті з’явилося нове поняття: «медичні субсидії». Як стверджує ав­тор статті, з огляду на тотальне зубожіння народу і великий відсоток пенсіонерів та пільговиків різних категорій, неважко спрогнозувати, що після схва­лення медичної реформи більшість людей звертати­муться за «медичною субсидією», а решта (з яких теж не кожен жирує) платитимуть подвійний (чи на­віть потрійний) тариф за медпослуги для покриття витрат неплатоспроможної частини населення. Хіба це справедливо? А ще «медичні субсидії» можуть по­вторити долю житлово-комунальних. А кому це по­трібно?

Отже, голос людей з цього приводу має бути не тільки почутим, а й врахованим. Це і позиція профспілок.

Валерій МАРЦЕНЮК

16.10.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини