ВІКТОРІЯ СІРЕНКО: «КОЖЕН З НАС, ЯК МОЖЕ, ВНОСИТЬ СВІЙ ВНЕСОК, НАБЛИЖАЮЧИ ПЕРЕМОГУ»

ПЕРВИННІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ПАУ В ДАХК «АРТЕМ» – 100 РОКІВ

У 2002 році, коли ми разом з усім заводом святкували 110-річчя з дня його заснування, я впер­ше (маючи 24 роки стажу та перебуваючи на посаді голови профкому шостий рік) замислився про історію виникнення профспілки на нашому підприємстві. Виявилось, що у 2002 році нам виповнилось 85 років. Від цього моменту ми й «стежимо» за своїм віком. Сьогодні первинній організації Профспілки авіабудівників України в ДАХК «Артем» виповнилось 100 років!

М и впевнені, що ця подія має велике значен­ня не тільки для профспілкових активіс­тів, а й для всього колективу. Тим більше, що рік ювілейний також для нашого рід­ного заводу, якому виповнилося 125 років!

Взагалі, я вважаю, що наявність на підприємстві профспілкової організації – це ознака здорового клі­мату, стабільності колективу, привабливості під­приємства як для робітників, так і партнерів. Так само, як і для держави ознакою рівня цивілізованос­ті є існування профспілкового руху та соціального діалогу. Впевнений у необхідності цих взаємопов’язаних цінностей, які сповідує профспілка: свобода, справедливість та солідарність.

Але для розвитку ми маємо тверезо оцінювати свій попередній досвід. Набратися мужності та пере­осмислити історію та справи, з яких вона складаєть­ся. Наш 100-річний ювілей для цього чудова нагода.

Історія профспілкової організації ДАХК «Артем» починається з березня 1917 року, коли вперше на Дні­провському машинобудівному заводі з’явився завод­ський комітет профспілки металістів. У вересні 1917- го робітники заводу призупинили роботу, вимагаю­чи прийняття колективного договору, розробленого профспілкою металістів, переходу на 8-годинний робочий день та підвищення заробітної плати. Цей страйк тривав 6 днів і закінчився перемогою робіт­ників. З того часу в усіх справах заводчан була по­мітною роль профспілки.

Саме за пропозицією членів профспілки, що була підтримана Київським районним комітетом Всеро­сійської профспілки гірників (тоді заводчани були його членами), в 1923 році заводу було присвоєно ім’я Артема (Федора Андрійовича Сергєєва), який в остан­ній рік свого життя очолював Спілку гірників.

У 20-ті роки профспілкова організація почала проникати в усі сфери робітничого життя. Активно впливала на тарифи та розподіл заробітної плати, в 1925 році відкрили першу заводську їдальню та на­віть організували курси з вивчення української мови та культури.

У 1924 році вперше 37 робітників (із загальної чи­сельності – 150) оздоровилися в будинках відпочин­ку, санаторіях, на курортах. Потім десятки років за­вод постійно виділяв для цього кошти профспілці, а робітники отримували путівки за 10% вартості. Сьо­годні ситуація інша – проблема не у відсутності ко­штів, а в повному нерозумінні роботодавцем важли­вості та необхідності санаторно-курортного лікуван­ня для зниження втрат робочого часу, зміцнення здоров’я робітників. У цьому полягатиме наша робо­та в найближчий час: відновити санаторно-курортне лікування для робітників.

30–40-ві – роки інтенсивної роботи профспілки. Профорганізація працювала над розвитком стаханів­ського та раціоналізаторсько-винахідницького руху на заводі, покращенням побуту, оздоровлення. Цен­тральні органи профспілки передали право укладати колдоговори на місця, а профспілки розвивали свою структуру, створювались цехкоми та профгрупи.

Перехід заводу в 1940 році до наркомату авіацій­ної промисловості виявився поворотним не тільки в його технічній спрямованості, а й визначив долю профспілки. Адже ми згодом стали Профспілкою авіабудівників України!

Коли я говорю про переосмислення досвіду на­ших попередників та нашого досвіду радянського періоду, то цілком усвідомлюю, що треба багато чого робити сьогодні по-іншому.

Тривалий час основним узагальнюючим факто­ром були профспілкові пільги й аж ніяк не правова та захисна діяльність профспілок. Можливість пере­розподіляти блага, а не боротьба за права.

Однак повоєнні роки, аж до 1991-го, надали чле­нам профспілки, усім робітникам багато соціальних гарантій. У тому числі через профспілки, яким дер­жава делегувала частину своїх функцій. Головами профкому на той час були Ольфанс, Токар, Мельни­чук, Славинський, Шуляковський, Назарко, Кошка, Індіченко, Андреєв, Дьомін, Матузка, Педченко, Шулькевич, Дукій, Марченко, Каіка, Лавренюк, Ке­льїн. І поки соцстрахом керували профспілки, ця функція успішно виконувалась на благо людей!

У 1991 році наша організація разом з іншими представниками авіабудівництва створила Проф­спілку авіабудівників України. Пишаємось нашою причетністю та непересічною роллю в профспілко­вому русі України!

1991–1996 роки – найважчий етап для країни, за­воду, профспілкової організації. Голові профкому А. Лавренюку довелось організовувати роботу в но­вих умовах: альтернативні вибори, вимушене пере­дання об’єктів соціальної сфери, затримки з випла­тою заробітної плати, а як наслідок, і членських вне­сків, відсутність завантаження виробництва.

У 1996 році на базі КПО ім. Артема була створена Державна акціонерна холдингова компанія «Артем» та 16 дочірніх підприємств (ВАТ). І саме цього року мене обрали головою профкому.

Довелося пройти крізь серйозні випробування для первинної організації: зберегти єдність органі­зації в умовах реструктуризації; стримувати скоро­чення чисельності, організовувати укладення кол­договорів у ВАТ; спільно з адміністрацією боротись за збереження працездатності колективу спеціаліс­тів за відсутності повного завантаження.

Разом з керівництвом холдингу, який очолював на той час керівник з найвищими професійними та людськими якостями Качура Олександр Степано­вич, ми зберегли віру в майбутнє заводу! Як? Просто боролися за створення здорових та безпечних умов праці, підвищення заробітної плати, стабільну робо­ту об’єктів соціальної сфери. Багато пригадується також важких справ, дуже тяжких випробувань. Але відзначу лише деякі результати.

У 1997 році будівля заводської лікарні опинилася в аварійному стані. Фундамент підмило, стіни трі­щали, а в коридорах та кабінеті головного лікаря встановили колоди для підтримання стелі. Коштів на те, щоб врятувати будівлю на заводі не було. Мені вдалося за допомогою міської ради профспілок че­рез Київський міський фонд охорони праці отрима­ти 120 тис. грн на зміцнення будівлі, склавши акт про її аварійний стан. Дякувати Олександру Степа­новичу – підтримав. З його допомогою все виходило легше. Це дозволило згодом і відремонтувати лікар­ню, і забезпечити її необхідним обладнанням. Було й урочисте відкриття, та ми разом на фотографіях!

Одночасно на 50 тис. грн з цього фонду ми при­дбали спецодяг та засоби індивідуального захисту, на закупівлю яких на заводі також не було коштів.

Профспілка в усі роки приділяла велику увагу колдоговірній роботі. Двостороння комісія завжди злагоджено працювала. Недарма за висновками пер­шого всеукраїнського конкурсу, який був організова­ний ФПУ у 2005 році, колдоговір ДАХК «Артем» було визнано найкращим серед підприємств своєї групи.

Коли в 2005 році місія Міжнародної конфедерації вільних профспілок проводила аналіз роботи ФПУ та її членських організацій, нам серед кількох пер­винних організацій (за наявності 100 тис. таких у складі ФПУ) було довірено показати свою роботу цій місії. У результаті ФПУ ввійшла до МКВП, а ми пи­шаємось своїм внеском до цього міжнародного ви­знання українських профспілок.

Сьогодні профорганізація продовжує вдоскона­люватися та розвиватись. Зміцнюється соціальний діалог з адміністрацією. Триває міжнародна співпра­ця, здійснюється обмін дитячими делегаціями з проф­спілками Туреччини, Узбекистану, Башкирії. Пред­ставники нашої первинної організації обрані до всіх керівних органів ФПУ, ПАУ та Київської міської ради профспілки. Постійно проводиться навчання профак­тиву. Тож іще років на 100 роботи вистачить!

Олександр КЕЛЬЇН,

голова ПО ПАУ в ДАХК «Артем»

«УКРПРОФТУР»: ПІДСУМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

5 квітня у столичному готелі «Турист» відбу­лися річні Загальні збори ПрАТ «Укрпроф­тур», у яких взяв участь заступник Голови Федерації профспілок України Володимир Саєнко.

Н а засіданні було прийнято низку рі­шень, зокрема щодо затверджен­ня річного звіту за 2016 рік, звітів органів управ­ління (Наглядової ради, Ревізійної комісії та Прав­ління) ПрАТ «Укрпрофтур», розподілу прибутку за фінансовими результа­тами 2016 року, визначен­ня основних напрямів ді­яльності та фінансового плану на 2017 рік і т. ін.

Загальними зборами акці­онерів товариства було об­рано новий склад Наглядо­вої ради ПрАТ «Укрпрофтур» у зв’язку із закінчен­ням терміну дії повнова­жень попереднього її скла­ду. На першому засіданні новообраний склад обрав головою Наглядової ради ПрАТ «Укрпрофтур» Яре­му Жугаєвича.

Крім того, Загальними зборами акціонерів ПрАТ «Укрпрофтур» було внесе­но зміни до статуту това­риства, спрямовані на за­безпечення належного його представництва в ор­ганах державної влади та під час роботи міжнарод­них організацій. З метою розвитку співпраці у сфе­рі готельного туризму, зважаючи на практику та досвід закордонних структур, було введено посаду «Президент», на яку обрано голову Прав­ління ПрАТ «Укрпроф­тур» Сергія Стрільця.

Прес-центр ФПУ

15.04.2017

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини