НЕРЕАЛЬНИЙ МІНІМАЛІЗМ: УКРАЇНА ЗА РІВНЕМ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРПЛАТИ В РАЗИ ВІДСТАЄ ВІД НАЙБІДНІШИХ КРАЇН ЄС
У грудні 2015 року в еквіваленті євро цей показник становив
57 євро на місяць, а вже в січні ц. р., внаслідок девальвації гривні, скоротився
до 52 євро.
Основним мотивом, що спонукав і спонукає українців до інтеграції
в Європейське співтовариство, на думку експертів Громадської спілки «Економічний
дискусійний клуб», є намагання покращити своє життя, насамперед в економічному сенсі.
Показник мінімальної заробітної плати є одним з найголовніших
видів соціальних гарантій, що діють у світі. Відповідно до Конвенції Міжнародної
організації праці № 131, прийнятої у 1970 році та ратифікованої Україною в
2005-му, кожен член МОП, який ратифікує цю Конвенцію, зобов’язується створити систему
встановлення мінімальної заробітної плати, що охоплювала б усі групи найманих працівників.
У статті 3 Конвенції зазначено, що під час визначення рівня мінімальної заробітної
плати потрібно враховувати як потреби працівників та їхніх сімей, так і економічні
фактори.
На сьогодні інститут мінімальної заробітної плати існує як в
Україні, так і більшості країн ЄС. Виняток становлять Австрія, Данія, Італія, Кіпр,
Швеція та Фінляндія, де традиційно укладають колективні угоди між зацікавленими
сторонами.
За даними Євростату та Держстату, серед країн Євросоюзу найвищий
рівень мінімальної заробітної плати – 1923 євро на місяць встановлений у Люксембурзі.
Ще шість країн ЄС мають середньомісячну мінімальну зарплату в межах 1,5 тис. євро
(Великобританія, Нідерланди, Бельгія, Німеччина, Ірландія, Франція). Разом з тим,
рівень мінімальної зарплати в країнах, які нещодавно приєдналися до ЄС, є значно
нижчим: від 418 євро на місяць у Польщі до 194 євро в Болгарії.
Україна за даним показником у рази відстає від найбідніших країн
ЄС. Так, у грудні 2015 року в еквіваленті євро мінімальна зарплата становила 57
євро на місяць, а вже в січні ц. р., внаслідок девальвації гривні, скоротилася
до 52 євро. Наприкінці 2015 року показник мінімальної зарплати в Україні, у перерахунку
на євро, перебував на рівні 2000-го, а порівняно з 2005 та 2010 роками знизився
на 20% та 32% відповідно.
Варто зазначити, що в Євросоюзі за останні 10 років спостерігалося
підвищення розміру мінімальних заробітних плат, щоправда в розрізі країн воно було
нерівномірним. Найбільше зріс цей показник у країнах, що стали членами ЄС після
2000 року. Зокрема, в Латвії за період 2005–2015 років мінімальна зарплата потроїлася.
У Литві, Словаччині, Естонії, Болгарії, Румунії цей показник збільшився більш ніж
удвічі.
Зрозуміло, що розмір мінімальної заробітної плати безпосередньо
пов’язаний з рівнем розвитку економіки країни. Так, наприклад, в Ірландії, де
середньомісячна мінімальна зарплата – одна з найвищих у ЄС, ВВП на одну особу
в 2014 році становив 40200 євро. Водночас у Болгарії, яка на сьогодні серед країн
ЄС має найнижчу мінімальну зарплату, ВВП у розрахунку на особу становив 5800 євро.
В Україні ж цей показник у 2014 році склав 2320 євро. Тобто, щоб мати економічну
можливість встановити мінімальну заробітну плату на рівні Болгарії, нам необхідно
наростити ВВП принаймні в 2,5 раза.
Тож, на жаль, цьогоріч нам також не варто очікувати на диво.
Мінімальна зарплата в місячному розмірі залишиться на рівні прожиткового мінімуму
для працездатних осіб: на 1 січня – 1378 грн, з 1 травня – 1450 грн, з 1 грудня
– 1550 грн, а в погодинному розмірі з 1 січня становитиме 8,29 грн, з 1 травня
– 8,69 грн, з 1 грудня – 9,29 грн.
За інформацією Департаменту захисту соціально-економічних прав
апарату ФПУ, запропонований з 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної
плати не відповідає нормам чинного законодавства України та ратифікованим конвенціям
№ 117 та № 131. За профспілковими розрахунками, розмір мінімальної заробітної плати
з урахуванням сімейної складової, витрат на освіту й охорону здоров’я, накопичень
на придбання житла, обов’язкових податків та внесків, рівня інфляції сьогодні
мав би складати 5597 грн.
За матеріалами ГС «Економічний дискусійний клуб»
НЕ ДАМО ЗНИЩИТИ СИСТЕМУ ПРОФТЕХОСВІТИ!
Перспективи функціонування професійно- технічної освіти в умовах
бюджетної децентралізації обговорили учасники консультативної зустрічі, що відбулася
25 січня у Федерації профспілок України.
Як повідомляє прес-центр ФПУ, на засіданні виступили заступник
Голови ФПУ Сергій Кондрюк, голова Профспілки працівників будівництва і промисловості
будівельних матеріалів України Василь Андреєв, представники низки всеукраїнських
галузевих профспілок, місцевих органів влади, професійно-технічних навчальних
закладів (ПТНЗ).
Відповідно до статті 27 ЗУ «Про Державний бюджет України на
2016 рік» фінансування діяльності ПТНЗ має здійснюватися з бюджетів органів місцевого
самоврядування. Разом з тим, не передбачено передачу ресурсів (субвенцій) для
збільшення видатків на ці цілі областей, обласних центрів та міст обласного підпорядкування.
Ця патова ситуація, наголосили учасники зустрічі, а також хронічний дефіцит місцевих
бюджетів уже створили ризик утворення боргів із зарплати, оплати комунальних послуг
та інших витрат у ПТНЗ за січень 2016 року. В середньостроковій перспективі така
політика щодо профтехосвіти призведе до закриття училищ і професійних ліцеїв,
приватизації їх приміщень, знищення системи професійної підготовки і перепідготовки
кадрів.
Підсумовуючи дискусію, заступник Голови ФПУ Сергій Кондрюк зазначив,
що необхідно узагальнити інформацію щодо ситуації з профтехосвітою та звернутися
до керівництва ФПУ для підтримки акції працівників ПТНЗ, ініціювати включення
цього питання до порядку денного наступного засідання Президії ФПУ, підготувати
відповідне звернення до керівників парламентських фракцій, асоціацій голів місцевих
рад і провести брифінг для представників ЗМІ.
КОЛДОГОВОРАМ – ЧІТКІСТЬ, ПРОЗОРІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ
Як зробити так, щоб така форма профспілкової роботи, як колективні
договори й угоди, відповідала вимогам часу, ефективно захищала законні права та
інтереси працюючої людини?
Про це говорили учасники засідання робочої групи СПО об’єднань
профспілок з опрацювання профспілкового варіанту проекту ЗУ «Про колективні договори
і колективні угоди», яке відбулося 20 січня.
Нагадаємо, до СПО об’єднань профспілок у вересні минулого року
надійшов на погодження проект Закону України «Про колективні договори і колективні
угоди», розроблений Мінсоцполітики. Частина членів СПО висловили свою позицію
з приводу законопроекту, який, за спільною оцінкою, містить низку принципових положень,
в тому числі концептуальних, що є неприйнятними з точки зору профспілок. СПО об’єднань
профспілок направив Мінсоцполітики відповідний лист.
Як повідомляє прес-центр ФПУ, створено робочу з напрацювання
профспілкового проекту Закону України «Про колективні договори і угоди», як альтернативи
законопроекту, представленому Мінсоцполітики. На черговому засіданні групи обговорювались
окремі пункти документа. Робота над законопроектом триває.
29.01.2016
|