АНТИСОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА «ДЕШЕВОЇ РОБОЧОЇ СИЛИ» У ДЕРЖБЮДЖЕТІ–2016

Уже традиційно більшість доленосних для країни рі­шень розробляються та при­ймаються кулуарно. Дер­жавний бюджет України на 2016 рік був підготовлений Кабінетом Міністрів з пору­шенням принципів соціаль­ного діалогу та ігноруванням рішення Національної тристоронньої соціально-еко­номічної ради щодо участі соціальних партнерів у фор­муванні бюджетної політики.

Національний колективний трудовий спір профспілок з Урядом, масові акції протес­ту, численні пікетування Кабміну та Верховної Ради, звер­нення до парламентарів не отрима­ли належної реакції – влада не ба­чить і не чує профспілок, що пред­ставляють інтереси понад 7 млн працівників.

За 2014–2015 роки інфляція скла­ла 177%, тарифи на житлово-кому­нальні послуги, воду, електроенер­гію, газ зросли майже на 200%. Но­мінальне ж зростання соціальних стандартів та гарантій відбулося лише у вересні 2015 року на ганеб­них 13%, при цьому падіння реаль­ної заробітної плати в минулому році, навіть з урахуванням цього підвищення, склало 21%.

Прийнятий ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 рік» перед­бачає «замороження» розмірів дер­жавних соціальних стандартів та гарантій на рівні вересня 2015 року, і лише з 1 травня нинішнього року закладено зростання на 5,2%, а з 1 грудня – ще на 6,9%. Тобто цього­річне підвищення компенсуватиме лише прогнозований на цей період рівень інфляції – 12% (досвід попе­редніх років свідчить, що фактич­ний рівень інфляції більш ніж удві­чі перевищував прогнозний).

Крім того, розмір прожиткового мінімуму з 1 січня 2016 року вста­новлено вдвічі менше за його фак­тичну величину, офіційно опри­люднену на сайті Мінсоцполітики. Таким чином, удвічі заниженими є дер­жавні соціальні га­рантії – мінімальна заробітна плата та мінімальна пенсія.

Також спеціаль­ними законами «під бюджет» «Про внесення змін до деяких законодав­чих актів України» (реєстр. № 911- VIII) та «Про внесення змін до Бю­джетного кодексу України» (реєстр. № 914-VIII) визначено, що шляхами стабілізації фінансового стану кра­їни є економія на працівниках, ді­тях, інвалідах, ветеранах та пенсі­онерах. Із цією метою:

– передано на місцеві бюджети фі­нансування пільг, навісивши на них камінь зобов’язань вагою в 62 млрд грн. Прогнозоване недофінансуван­ня на ці цілі становить приблизно 25 млрд, а отже, існує реальна загро­за обмеження пільг для пільговиків;

– поріг індексації зарплат, пенсій, стипендій, допомог збільшено із 101 до 103%, тобто, на думку влади, ін­фляція у 2,9% не вважається знеці­ненням і не потребує компенсації;

– продовжено ще на рік обмежен­ня пенсій працюючим пенсіонерам та змінено прядок вихо­ду на пенсію праців­ників освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, льотно-ви­пробного складу;

– обмежено права ді­тей на отримання дер­жавної допомоги та безко­штовного харчування;

– внесення змін до держбюджету можливе за умови його перевико­нання за три квартали на 15%. Та­ким чином влада «подбала» про на­род, і реальна можливість підви­щення соціальних гарантій та стандартів фактично зведена нані­вець, бо реалізувати це право мож­ливо не раніше 1 грудня цього року.

Профспілки звернулися до Га­ранта Конституції України з про­ханням застосувати право вето до ЗУ «Про Державний бюджет Украї­ни на 2016 рік», який передбачає продовження урядової політики жорсткої економії на людях, та за­безпечити встановлення основних державних соціальних стандартів і гарантій на 2016 рік на законодавчо гарантованому рівні. На жаль, це звернення при прийнятті рішення Президентом України не враховано.

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ДАВ ВІДПОВІДЬ НА ПРОФСПІЛКОВУ ЕЛЕКТРОННУ ПЕТИЦІЮ

«Враховуючи важливість за­безпечення одержання осо­бами, застрахованими в системі загальнообов’язкового державного соціаль­ного страхування, та їх ді­тьми профілактичних соці­альних послуг, Прем’єр- міністру України А. Яце­нюку запропоновано вжи­ти заходів для всебічного та ґрунтовного опрацюван­ня центральними органа­ми виконавчої влади пи­тання щодо визначення ефективних механізмів державної підтримки на­дання відповідних послуг і за підсумками проведеної роботи ухвалити необхідні рішення», – про це йдеться у відповіді Президента України Петра Порошенка на профспілкову електро­нну петицію «Відновити оплату санаторно-курорт­них путівок для працюю­чих за рахунок коштів соціального страхування».

Нагадаємо, що Голова СПО об’єднань профспілок Гри­горій Осовий звернувся до Президента України з про­ханням задовольнити ви­моги цієї електронної пети­ції, яка станом на 22 грудня 2015 року зібрала 25 246 під­писів громадян України.

НА ВАРТІ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ ПРАЦІВНИКІВ

Як повідомляє прес- центр ФПУ, комен­туючи хід та під­сумки засідання Уряду, Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий від­значив як позитивний мо­мент затвердження Кабмі­ном Концепції державної програми розвитку аграр­ного сектору на період до 2020 року. Він зауважив, що питання про розроблен­ня відповідної програми ставилось профспілками під час Всеукраїнських зборів голів первинних профспілкових організа­цій. Це було також серед основних вимог, що вису­вались ФПУ до Уряду. Піс­ля обговорення, з певними застереженнями, ця кон­цепція була схвалена.

«Ми також очікували і під­тримували схвалення Уря­дом Закону про внесення змін до статті 20 Закону України «Про Кабінет Мі­ністрів України», – зазна­чив Григорій Осовий. – Цим законом вносилося доповнення, що Кабмін за­тверджує прогнозні щоріч­ні баланси виробництва та споживання паливно-енер­гетичних ресурсів в Украї­ні і заходи щодо їх вико­нання за поданням цен­тральних органів виконав­чої влади, що забезпечує формування державної по­літики в паливно-енерге­тичному комплексі. Це пи­тання неодноразово пору­шувалося, зокрема, шахта­рями, наприклад під час пікетування Кабміну та парламенту 23 грудня.

Ця вимога була серед ін­ших направлена Уряду, який повинен зрозуміти, що такий баланс створює умови певного стабільного розвитку і в ядерній енер­гетиці, і теплоенергетиці, і вугільній галузі, оскільки всі ці сектори ПЕК мають бути пов’язані виробни­цтвом, постачанням і роз­поділом. Відсутність чіт­кої координації, прогнозу­вання і забезпечення ді­яльності з боку Уряду може розбалансувати енерге­тичний ринок, а це вже створює загрози національ­ній безпеці України, дис­комфортні умови для насе­лення країни, яке може раптово опинитися і без опалення, і без теплопостачання. На жаль, це питання з невідомих причин було знято з обговорення, хоча попередньо його включили до порядку денного».

Дуже важливим для пра­цівників, усіх простих лю­дей питанням назвав профспілковий лідер за­безпечення комерційного обліку споживання насе­ленням побутового газу. Наразі в законодавстві чіт­ко й однозначно вказано, що лічильники такого об­ліку мають встановлюва­ти організації, що займа­ються постачанням газу споживачам. Але на засі­данні Кабінету Міністрів чомусь було запропонова­но внесення змін до урядо­вої постанови, якими пе­редбачається, що встанов­лення будинкових лічиль­ників може здійснюватися як за рахунок тих організа­цій, що постачають газ, так і за рахунок самих спо­живачів, «якщо вони ініці­юють встановлення таких лічильників». Представ­ник профспілкової сторо­ни Григорій Осовий на за­сіданні Уряду звернув ува­гу на невідповідність цих змін і запропонував пере­нести розгляд, аби привес­ти їх до вимог закону. Про­те постанову Кабміну було прийнято.

• ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ