Авіаційну галузь треба негайно рятувати
Авіаційна промисловість України, що визнана однією з
пріоритетних галузей економіки країни і яка, без перебільшення, є окрасою
вітчизняного промислового виробництва, підійшла до критичної межі свого
майбутнього існування. Такого висновку дійшли учасники спільного засідання
Центрального комітету Профспілки авіабудівників України та керівників
підприємств, яке відбулося 31 березня. В роботі засідання взяв участь і
виступив Голова ФПУ Григорій Осовий.
Як повідомляє Інформаційно-аналітичний центр ФПУ, спільне
засідання проводилося за ініціативи ЦК Профспілки авіабудівників України у
зв’язку зі значним погіршенням стану справ у авіаційній промисловості України
та невизначеністю щодо подальших перспектив галузі.
Перед початком заходу його учасники вшанували хвилиною
мовчання пам’ять загиблих під час проведення Антитерористичної операції на
сході України.
У доповіді голови профспілки Яреми Жугаєвича, виступах
учасників засідання наголошувалося, що за підсумками аналізу роботи галузі у
2014 році вперше за останні 20 років зафіксовано зменшення загальних обсягів
виробництва. Посилились темпи зменшення чисельності працюючих, збільшилися
борги із виплати заробітної плати на деяких підприємствах. Зупиняється
виробництво окремих видів продукції авіаційного призначення, пов’язане зі
значним скороченням ринків збуту. Зазначалося, що майже відсутній серійний випуск
літаків як основної продукції галузі.
Окрім зовнішніх чинників, пов’язаних із нинішньою
суспільно-політичною ситуацією в країні, стан справ у галузі погіршують
невирішені проблеми державного управління. Так, тривале реформування Міністерства
промислової політики України призвело до втрати управління галуззю, а
підпорядкування більшості державних підприємств Державному концерну
«Укроборонпром» узагалі унеможливлює координацію підприємств галузі заради
головної мети її існування – створення та серійного виробництва нових типів
літаків.
Учасники засідання зауважили, що протягом останніх п’яти
років не затверджується довгострокова Державна програма розвитку авіабудівної
галузі, що мала б стати основою для організації розширеного виробництва
літаків, його фінансового забезпечення та вирішення низки соціальних питань
працівників галузі. Останнім часом почастішали випадки неаргументованих
звільнень із займаних посад керівників успішних державних підприємств.
Заслухавши та обговоривши інформацію про підсумки роботи
галузі за 2014 рік, учасники засідання визнали ситуацію, що склалася в
авіабудівній галузі, критичною і ухвалили рішення направити від імені
учасників наради звернення до Президента України, в якому акцентувати увагу
на критичній виробничій ситуації в галузі, невизначеності перспектив, загостренні
соціальної напруги в трудових колективах та запропонувати можливі шляхи
виходу з такої ситуації.
У зверненні, зокрема, наголошується, що зростає соціальна
напруга у трудових колективах підприємств, пов’язана з тим, що урядові структури
замість того, щоб надавати реальну допомогу унікальній і працюючій галузі,
останнім часом вдавалися до необґрунтованих та непогоджених із трудовими
колективами «кадрових перестановок» із звільненням керівників найбільших
державних підприємств.
Тривале реформування Міністерства промислової політики
України, зазначають автори документа, призвело до втрати державного впливу на
роботу галузі, а підпорядкування значної частини підприємств Державному
концерну «Укроборонпром» (що по суті призвело до подрібнення галузі) позбавило
галузь єдиного центру координації.
Через відсутність центрального органу виконавчої влади,
відповідального за роботу галузі, протягом чотирьох років не укладається
Галузева угода. Відтак порушуються норми чинного законодавства.
Учасники засідання закликали владу до прийняття важливих
для існування та розвитку галузі рішень, а саме:
– Визначити єдиний орган державної влади, який би займався
питаннями управління галуззю та оборонно-промисловим комплексом загалом, а
також призначити члена уряду, який взяв би на себе відповідальність за цей
напрям економіки України.
– Терміново розглянути і затвердити на державному рівні
довгострокову Державну програму розвитку галузі.
– Припинити практику необґрунтованих та без погодження з
трудовими колективами звільнень керівників підприємств галузі.
– Забезпечити проведення колективних переговорів та
укладення нової Галузевої угоди, відновити повноцінний соціальний діалог
органів виконавчої влади з Профспілкою авіабудівників України.
АНАЛІЗУЮЧИ
ЗРОБЛЕНЕ,
ВИЗНАЧАЮЧИ
ЗАВДАННЯ
НА
ПЕРСПЕКТИВУ
Захист законних прав та інтересів членів профспілки був, є
і надалі залишатиметься основним програмним завданням Профспілки працівників
автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України. На цьому
наголошувалося у доповіді голови профспілки Василя Дудника та виступах
делегатів VIII з’їзду профспілки. У роботі з’їзду взяв участь і виступив Голова
ФПУ Григорій Осовий.
Як повідомляє Інформаційно-аналітичний центр ФПУ, промовці
зауважили, що виконання цього завдання залежить від економічного стану
підприємств галузі. Саме тому ЦР профспілки приділяла значну увагу створенню
умов для забезпечення стабільної роботи підприємств та організацій, захисту
вітчизняного товаровиробника. З цією метою було прийнято низку рішень ЦР профспілки,
виконкому, готувалися і доводилися до вищих органів влади звернення, заяви та
пропозиції, які мали загальнодержавний, галузевий характер або стосувалися
конкретних підприємств галузі.
На жаль, як наголосив Василь Дудник, звітний період не
приніс стабільності. Його можна умовно поділити на два етапи. Перший – до 2013
року, другий – два роки потому. На першому етапі більшість підприємств
нарощували обсяги виробництва, впроваджували нові технології та техніку,
оновлювали виробничі потужності. Зростала реалізація продукції та послуг у
системі автосервісу. В останні два роки, особливо у 2014 році, вся Україна і
галузь зокрема працювали в умовах жорсткої фінансово-економічної кризи.
Негативні наслідки такого стану не змусили себе довго чекати.
Про це свідчать офіційні статистичні дані. Якщо за підсумками роботи за 2011
рік обсяг реалізованої продукції у машинобудуванні в цілому зріс на 34,5%, а у
2012 році – на 7,5%, то вже у 2013 році падіння становило 18,3%, а 2014-го –
19,9%. Така сама тенденція спостерігається у виробництві машин та устаткування.
У 2011 і 2012 роках зростання обсягів реалізації продукції становило 23,2 та
0,5% відповідно, а у 2013 та 2014 роках – маємо падіння на 6,6 та 68,6%.
Автомобілебудування і система автотехобслуговування постраждали
найбільше. Рекордні показники розвитку галузі змінилися такими ж рекордними
показниками скорочення обсягів реалізації виробництва. Криза в автомобілебудуванні
розпочалася дещо раніше, ніж в інших галузях. Ще у 2012 році виробництво
легкових автомобілів у країні зменшилося на 28,5%, вантажних автомобілів – на
21,6%, автобусів – на 13,5%.
Головними причинами є різке скорочення обсягів споживчого
кредитування, збільшення тиску імпортної техніки, на яку було різко знижено
ціни, а також зниження ставок ввізного мита при вступі України до СОТ.
Запровадження, в тому числі за наполяганням профспілки, мита на імпорт та
податку за утилізацію транспортних засобів вселили надію на виправлення ситуації.
Однак скасування на початку 2014 року цих заходів звело всі зусилля нанівець і
практично знищило вітчизняне автомобілебудування.
Тож профспілка у новому звітному періоді своїми першочерговими
завданнями вважає боротьбу за мінімізацію негативних наслідків економічної
кризи та активну роботу щодо закладення соціальної бази післякризової
економіки. Основою соціального діалогу при цьому має бути тема гідної праці,
яка має базуватися на відмові від політики дешевої робочої сили та забезпеченні
справедливого розподілу результатів праці між власником, державою та
працівником.
Більше про це читайте на сайті ФПУ
fpsu.org.ua.
11.04.2015
|