Працівникам охорони здоров’я – надійний захист профспілок
Як захистити
конституційні права та соціально-економічні інтереси працівників системи охорони
здоров’я в умовах погіршення рівня життя та оплати праці? Що треба зробити, аби
соціальний діалог з владою був ефективним та корисним для тих, хто рятує
здоров’я та життя людей? Ці та інші актуальні питання були в центрі уваги учасників
засідання ЦК Профспілки працівників охорони здоров’я, що відбулося 13
листопада.
Як повідомляє Інформаційно-аналітичний центр ФПУ, в заході
взяли участь та виступили Голова ФПУ Григорій Осовий, заступник міністра охорони
здоров’я Наталія Лісневська, завідувач відділу Головного департаменту з
питань гуманітарної політики Адміністрації Президента Руслан Дорошкевич,
голова Української федерації роботодавців охорони здоров’я Володимир
Загородній.
З інформацією «Про дії профспілки щодо мінімізації наслідків
обмеженого фінансового забезпечення галузі для працівників охорони здоров’я на
тлі соціально-економічних і політичних подій в Україні» виступила голова
Профспілки працівників охорони здоров’я України Вікторія Коваль. Як було
зазначено в її доповіді та виступах учасників засідання, суспільно-політичні
потрясіння, що відбулися в нашій державі протягом 2014 року, а також військова
агресія на сході України негативно позначилися на економіці країни та соціально-економічному
становищі працівників, у тому числі в сфері охорони здоров’я. Для
стабілізації української економіки влада ухвалювала непопулярні рішення
антисоціального спрямування. Двічі за рік проведено секвестр державного
бюджету, вкотре обмежено права та пільги медичним та фармацевтичним
працівникам, встановлені пунктами «ж» та «ї» ст. 77 Основ законодавства України
про охорону здоров’я. Як наслідок, заробітна плата та соціальні стандарти
заморожені, значно зменшено фінансування галузі, працівникам бюджетної сфери,
в тому числі закладів охорони здоров’я, масово надаються відпустки без збереження
заробітної плати, обмежуються або скасовуються виплати надбавок та доплат,
стимулюючі виплати, запроваджуються переведення працівників на неповний
робочий день тощо. І все це відбувається в умовах стрімкої інфляції та
девальвації гривні, зростання цін і тарифів на життєво необхідні послуги на
фоні реформування системи охорони здоров’я, яке супроводжується оптимізацією
мережі закладів та скороченням штату працівників. Крім того, останні події на
сході України призвели до зростання інтенсивності праці працівників у
більшості закладів охорони здоров’я, загроз для життя і здоров’я медпрацівників,
які надають медичну допомогу військовим і постраждалому населенню в зоні
проведення антитерористичної операції.
Вікторія Коваль та виступаючі наголошували на тому, що
незадовільний стан фінансування галузі не дозволяє повною мірою забезпечити
право медичних працівників на гідну винагороду за свою нелегку працю на рівні,
передбаченому міжнародними стандартами, оскільки роками державні витрати на
охорону здоров’я коливаються у межах 3–4% ВВП за рекомендованих ВООЗ 6%. У
доповіді також зазначалося: при формуванні Закону України «Про Державний
бюджет України на 2014 рік» розрахунковий обсяг видатків на охорону здоров’я
Міністерством фінансів України було визначено в обсязі 42,5 млрд грн при
потребі понад 80 млрд грн. На заробітну плату працівникам закладів охорони
здоров’я спрямовується майже 70% видатків. За результатами проведеного
моніторингу в IV кварталі поточного року, незабезпеченість фондом оплати праці
закладів охорони здоров’я, що фінансуються з місцевих бюджетів, складає понад
1 млрд грн. Критичною є ситуація із заборгованістю та виплатою заробітної
плати працівникам закладів охорони здоров’я, що розташовані в районах
проведення АТО.
Замороження ставки працівника першого тарифного розряду ЄТС
із грудня 2013 року та поглиблення дискримінації в оплаті праці працівників
бюджетної сфери через збільшення на 71 грн (з 295 до 366 грн) грошового розриву
між розміром посадового окладу працівника І тарифного розряду та мінімальною
зарплатою позбавило медпрацівників третини річного заробітку. З 1 жовтня цього
року внаслідок підвищення тільки розмірів посадових окладів, віднесених до
1–6 тарифних розрядів ЄТС, відбулось скорочення різниці в оплаті праці
професіоналів і робітників некваліфікованої праці. Так, якщо в 2013 році
посадовий оклад лікаря-початківця перевищував оклад санітарки, двірника,
прибиральника на 389–404 грн, лікаря-хірурга вищої кваліфікації на 900–915 грн,
медичної сестри без категорії на 73–88 грн, то з 1 жовтня 2014-го ця різниця
зменшилась відповідно до 318–333 грн, 829–844 грн та 45–30 грн. У жовтні 2014
року середня зарплата в галузі становила 2393 грн (у тому числі лікарів – 3507
грн, середнього медперсоналу – 2429 грн, молодшого медперсоналу – 1677 грн) при
середній зарплаті в освіті 2761 грн, а в промисловості 4011 грн. Щодо
європейських стандартів, то лікарі на рік отримують, у середньому, в Чехії
32,4 тис. дол., Фінляндії – 68 тис. дол., натомість в Україні – 2,3 тис. дол.
Профспілка категорично заперечує проти урядових ініціатив,
спрямованих на руйнування соціального страхування, створеного в Україні за
кращими зразками європейської практики, ігнорування соціального діалогу з роботодавцями
та профспілками, які представляють інтереси застрахованих осіб як платників
єдиного соціального внеску.
У своєму виступі Голова ФПУ Григорій Осовий зазначив, що
профспілки, розуміючи всю складність політичної, соціально-економічної та
військової ситуації в країні, певний час утримувались від активної критики дій
влади щодо антисоціального наступу на права трудящих. Але нині настав час нагадати
владі про її прямі обов’язки перед суспільством і працівниками зокрема. «Ми
бачимо, що в жодному з проектів коаліційної угоди немає навіть згадки про
людину праці, її права та інтереси, – сказав він. – Тому в листі-зверненні до
лідерів політичних партій, що формують коаліцію, я як Голова Федерації
профспілок акцентував на цьому увагу. Ми також додали низку пропозицій, які
хотіли би бачити в цій угоді. Нам усім – ФПУ та її членським організаціям –
треба знайти шляхи до того, щоб наші пропозиції щодо соціально-економічного за
хисту людини праці знайшли відображення і в коаліційній угоді, і в програмах та
планах дій політичних сил, окремих народних депутатів, які в той чи інший
спосіб могли б представляти інтереси багатомільйонної профспілкової
спільноти».
ПРО
ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФСПІЛКИ ОСВІТЯН У НЕПРОСТИЙ
ДЛЯ КРАЇНИ ЧАС
13 листопада у
Львівському Будинку вчених відбувся VIII пленум ЦК Профспілки працівників
освіти і науки України.
Як повідомляє
Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України, розпочинаючи
захід, голова організації Георгій Труханов виступив з інформацією про хід
виконання основних завдань профспілки на 2011–2015 роки. Зокрема, він зазначив,
що ЦК та територіальні профспілкові органи в непростий для країни час за
можливості вживали всіх належних заходів для захисту соціально-економічних
прав та інтересів спілчан, сприяли роботі навчальних закладів і установ освіти.
Так, станом на 1 січня 2014 року Профспілка нараховувала в своїх лавах понад 1
млн 940 тис. членів. Проте через анексію Криму фактично втрачено зв’язок із
Кримською республіканською та Севастопольською міською організаціями, в яких
перебувало приблизно 75 тис. спілчан.
Крім того, Георгій Труханов зазначив, що постійна співпраця
з органами влади сприяла щорічному зростанню обсягів видатків на освіту.
Водночас, попри вжиті заходи, не вдалося домогтися від владних структур
дотримання повною мірою процедури погодження проектів нормативно-правових
актів, зокрема подання на розгляд Верховної Ради проекту Закону «Про
Державний бюджет України на 2015 рік».
За інформацією Мінфіну, розгляд законопроекту «Про Державний
бюджет на 2015 рік та зміни до законодавства України, спрямовані на
реалізацію Програми Кабінету Міністрів «Відновлення України» відкладено до
прийняття законів «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо
реформи міжбюджетних відносин)», «Про внесення змін до Податкового кодексу
України та інших законодавчих актів (щодо податкової реформи)», «Про
реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та
легалізацію фонду оплати праці».
Перед присутніми також виступила заступник голови
профспілки Любов Гарбаренко, яка винесла на обговорення доповнення до Статуту
галузевої профспілки й окреслила хід проведення звітно-виборних конференцій
у первинних профспілкових організаціях. Вона зазначила, що вже проведено більше
50% конференцій, додавши, що в листопаді 2015 року планується провести VIII
з’їзд профспілки. Після цього в режимі діалогу відбулося обговорення питання
внесення змін та доповнень до Статуту профспілки.
У своєму виступі голова Львівської обласної організації
профспілки Марія Яцейко насамперед подякувала всім за гарні враження й
активність. «Попри ситуацію в державі нам вдається працювати, адже від профспілок
нині багато залежить», – зазначила вона. Голова обкому побажала присутнім,
аби наступний пленум ЦК профспілки проходив у мирний час.
Обговоривши всі питання порядку денного, учасники заходу
прийняли відповідні документи щодо проведення звітів і виборів у територіальних
організаціях, внесення змін до Статуту, підготовки до VІІІ з’їзду Профспілки
працівників освіти і науки України.
21.11.2014
|