СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Профспілковий міст над прірвою кризи

«Не дай вам Боже, жити в часи перемін» – ще до нашої ери повчав Конфуцій своїх учнів. В істинності цього афоризму на власному досвіді довелося пере­свідчитись не одному поколінню, силою обставин утягнутому у вир тих чи ін­ших суспільно-політичних пертурбацій. Не уникло цього й сучасне українське суспільство, яке всі 23 роки національно-державної незалежності відчуває гло­бальні зміни на власній шкірі (далеко не кожній спільноті випадає пережити розвал імперій, створення незалежних держав, революцій у власній країні).

 Володимир ДМИТРИШИН

голова Профспілки працівників нафтової і газової промисловості України

Для українців виживання в епоху змін давно вже ста­ло стилем життя, який, у свою чергу, перетворився на постійне випробову­вання на міцність як окремих гро­мадян, так і створюваних ними об’єднань на захист своїх прав. По­вною мірою це стосується профспі­лок, кожна з яких шукає свої шля­хи колективного подолання кризо­вих явищ, що полонили країну.

Легше, звичайно, відмовчатись, «відсидітись» за спинами «роботяг» заради самозбереження… Спрацьо­вує і політика популістичного за­гравання з масами та «непримирен­ної» опозиції всім урядово-провладним спробам змінити «статус-кво»… А можна спробувати зіграти на упередження та запропо­нувати профспілкову підтримку реформ на умовах врахування соці­альних складових, найважливішою з яких є захист людини праці.

Саме останню стратегію й обра­ла профспілка працівників нафто­вої і газової промисловості, запро­понувавши своїм соціальним парт­нерам підписати Меморандум про порозуміння та консолідацію дій щодо захисту й забезпечення прав та інтересів працівників підпри­ємств нафтової і газової промисло­вості на період подолання еконо­мічної нестабільності в державі. Розробляючи проект меморанду­му, президія Центральної ради Укрнафтогазпрофспілки доклала чимало зусиль, щоб не надати цьо­му документу декларативного ха­рактеру, намагаючись наповнити його конкретикою. Праця вияви­лась напруженою, бо реформуван­ня нафтової і газової промисловос­ті, а також інші урядові ініціативи щодо неї поставили перед проф­спілкою абсолютно нові завдання.

Приміром, наполегливо ініційо­ваний (аж до парламентсько-урядової кризи) урядом закон про введення надзвичайного стану, в тому числі в нафтогазовій галузі. Він абсолютно не давав відповіді на резонні запитання щодо дії під час цього «чепе» Галузевої угоди та колективних договорів. Далі – гір­ше. Вже не далекою перспективою, а реальним кроком у найближчому часі стало реформування газотран­спортної системи України. Головна родзинка – поділ «труби» на два окремих підприємства, відповідно з транзиту газу та його зберігання. Як уникнути масових скорочень та «полювання на небажаних»? Адже цілком можливо в рамках чинного законодавства звільнити всіх з іс­нуючого підприємства, а нові робо­чі місця на новостворених запропо­нувати «потрібним людям», суттє­во знизивши оплату праці.

Третя хвиля урядових планів – щодо продажу державної частки в ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта» – додала нових тривожних очікувань. Чи визна­ють нові власники високі соціаль­ні стандарти нафтогазової галузі? І чи існує реальна можливість змусити їх це зробити?

Отже, після неодноразових профспілкових «мозкових» штур­мів і виник проект такої собі «до­рожньої карти» у реформоване майбуття нафтогазової галузі. Ко­ротко в ньому можна виділити три найважливіших сегменти.

По-перше, соціальні партнери підтверджують обов’язковість ви­конання всіх норм Галузевої угоди та колективних договорів підпри­ємств під час будь-яких форс-мажорних та надзвичайних обста­вин, зокрема і в разі «запроваджен­ня особливого періоду в паливно-енергетичному комплексі».

По-друге, під час реформуван­ня єдиної газотранспортної систе­ми України трудовий потенціал її буде збережено шляхом переве­дення працівників на новостворю­вані підприємства без зменшення досягнутого рівня оплати праці та із збереженням існуючих соціаль­них пільг і компенсацій.

І по-третє, при будь-якому відчу­женні державного пакету акцій під­приємств нафтової і газової про­мисловості (продаж, оренда, спіль­на діяльність тощо) інвестору буде запропоновано відповідний дого­вір, що включатиме соціальний па­кет. А саме: протягом року звіль­нення працівників з ініціативи но­вого власника (орендаря, інвестора тощо) не допускатимуться; протя­гом трьох років максимальне ско­рочення чисельності працівників провадитиметься тільки за пого­дженням із профспілкою та не пе­ревищуватиме 5% на рік; у разі ви­користання популярного нині при­ховуваного скорочення штатів під виглядом звільнення працівника за згодою сторін кожному праців­никові виплачується як мінімум три середньомісячних заробітки; виконання в повному обсязі діючо­го колективного договору та гаран­тії укладення нового; поетапне під­вищення заробітної плати та підви­щення професійної кваліфікації працівників за рахунок коштів під­приємства; гарантії діяльності профспілкової організації та збере­ження діючих пільг та компенса­цій, зокрема щорічне оздоровлення (за рахунок коштів підприємства) працівників та пенсіонерів, і т. ін.

Окремим рядком в зазначено­му документі внесені зобов’язання сторін щодо реалізації Меморан­думу про співробітництво між Фе­дерацією роботодавців та Федера­цією професійних спілок України на підприємствах паливно-енертичного комплексу.

Відверто кажучи, дехто з проф­спілкових активістів до останнього моменту сумнівався, що перегово­ри з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (сторона держави) та Національ­ною акціонерною компанією «На­фтогаз України» завершаться успішно, без додаткового тиску трудових колективів та акцій про­тесту. Втім, на відміну від своїх по­передників і міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Продан, і голова Національ­ної акціонерної компанії «Нафто­газ України» Андрій Коболєв, по­при очевидну завантаженість про­блемами неоголошеної газової ві­йни з Росією, знайшли час і на осо­бисту участь у переговорах із проф­спілкою та сміливість взяти на себе відповідальність за дотримання прав і інтересів працівників галузі під час подолання економічної не­стабільності. Тож 18 вересня Мемо­рандум про порозуміння та консо­лідацію сил задля збереження ста­більності в трудових колективах та безперебійного енергозабезпечен­ня економіки України було підпи­сано. Члени Укрнафтогазпрофспілки сприймають цей крок як по­чаток відліку нової ери в тристо­ронніх відносинах найманих пра­цівників з державою і роботодавця­ми в паливно-енергетичному комп­лексі, побудованих на принципах взаємоповаги, конструктивізму та визнання за головну спільну мету відбудову нової України з новим «людським» обличчям.

 ПЕРЛИНІ ПРИСАМАР’Я CАНАТОРІЮ «НОВОМОСКОВСЬКИЙ» – 15 РОКІВ

 Санаторій «Новомосковський» у жовтні цього року відзначає своє 15-річчя. Для закладу це дуже молодий вік, але вже є що згадати, над чим замислитися, та най­головніше – є чим пишатися. Оздоровниця розташована в мальовничому куточку Дні­пропетровщини, де є все необхідне для лікування, реабілітації та відпочинку.

 Тетяна КОЛЄСНІКОВА

заступник головного лікаря з технічної частини

До свого ювілею за­клад прийшов із значними здобутка­ми. Сьогодні ДП «Санаторій «Новомосков­ський» – це лідер санаторно-курортного оздоровлен­ня в Україні, заклад, що де­монструє динамічний розви­ток (тільки за останні роки тут утричі збільшилась кіль­кість місць для пацієнтів). За 15 років зміцніла матеріально-технічна база, викона­но великі обсягти робіт, пов’язаних з реконструкцією та модернізацією об’єктів оздоровниці. Нині ліжковий фонд складає 300 ліжок ці­лорічного функціонування, що відповідають стандартам розміщення різної категорії. Територія упорядкована, об­лаштована дитячими і спор­тивними майданчиками, вся потопає в зелені.

Гордість і багатство санаторію – цілющі мінеральні джерела Новомосковського родови­ща, які зароджуються на його території і внесені до «Када­стру мінеральних вод Украї­ни». Це мінеральна природ­на вода для внутрішнього за­стосування, що належить до середньомінералізованих хлоридно-натрієвих холод­них мінеральних вод без спе­цифічних компонентів, а та­кож йодобромний холодний розсіл для зовнішнього за­стосування, які і визначили спеціалізацію закладу: ліку­вання органів травлення, ен­докринної, серцево-судинної та опорно-рухової систем, порушення обміну речовин.

Медична діяльність санато­рію акредитована на вищу категорію, ліцензована з 35 видів медичної практики. Лі­кувальна база санаторію представлена курортною по­ліклінікою з ванним відді­ленням, кабінетом апаратної фізіотерапії, лазеротерапії, електросну, ароматерапії, лі­кувальної фізкультури та тре­нажерним залом. Крім ліку­вання в санаторії можна про­йти обстеження. Обладнано кабінет функціональної діа­гностики, де проводяться ультразвукові, електрокарді­ографічні дослідження, рео­вазографія та реоенцефало­графія. Працює лабораторне відділення, що виконує різ­номанітні клінічні та понад 50 видів біохімічних обсте­жень. В санаторії організова­ний консультативний прийом провідними фахівцями Дні­пропетровського інституту га­строентерології та Дніпропе­тровської медичної академії.

Фахівці санаторію розробили й запровадили програми очищення організму, корек­ції ваги та постави, лікування синдрому хронічної втоми, «антистрес» та вихідного дня. До послуг наших гостей – спортивні майданчики, ав­тостоянка, тенісний зал, бі­льярдна, кафе, перукарня, пральня, піщаний пляж, про­кат човнів, катамаранів. Ор­ганізовуються цікаві екскурсії історичними місцями Дні­пропетровщини. Вечорами проводяться дискотеки та концерти.

Заклад уже приймає пацієн­тів не тільки з Дніпропетров­щини, а й з інших регіонів України і навіть з-за кордону.

Великим здобутком є сфор­мований колектив професіо­налів, здатний виконувати найскладніші завдання. Очо­лює його заслужений лікар України, кандидат медичних наук Олександр Андрієнко. Саме завдяки стратегічно му­дрим рішенням, безмежній відданості справі та невтом­ній праці Олександра Івано­вича «Новомосковський» став відомим потужним са­наторним закладом. У 2010 році за досягнення переваги над конкурентами в номіна­ції «Підприємство року» са­наторію присвоєно почесне четверте місце серед 350 тис. підприємств України.

За 15 років зроблено чимало, та попереду в санаторію славна дорога. Ми впевнено дивимося в наше майбутнє. Двері закладу гостинно від­чинені для всіх, хто бажає зміцнити своє здоров’я.

20.10.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини