ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Згуртовано, цілеспрямовано, єдиним фронтом

 Відбувся пленум ЦК профспілки працівників культури України

У роботі пленуму взяли участь і ви­ступили Голова ФПУ Григорій Осо­вий, міністр куль­тури України Євген Ни­щук, директор департамен­ту фінансово-ресурсного забезпечення Мінкультури Володимир Жук, директор фінансово-економічного департаменту Держкомте­лерадіо України Наталія Бартош, заступник міні­стра МВС України, член ЦК Профспілки працівни­ків культури Микола Ве­личкович, заступник ди­ректора Департаменту фі­зичного виховання та масо­вого спорту – начальник відділу дитячо-юнацького та резервного спорту Мі­ністерства молоді та спор­ту України Леонід Мир­ський.

На порядку денному – питання про роботу Проф­спілки працівників культу­ри України в квітні 2013 – вересні 2014 років в умовах політично-економічної си­туації в країні; хід звітно- виборної кампанії, підго­товка та скликання VI з’їзду Профспілки праців­ників культури України. Голова ЦК Профспілки Людмила Перелигіна пові­домила, що Центральний комітет ні на день не при­пиняє зв’язку з Донецькою обласною профорганізаці­єю і в деталях обізнаний з бідами, що спіткали спіл­чан та заклади культури цього регіону. Вона закли­кала учасників пленуму подумати, яку допомогу може надати Профспілка колегам із цих областей. Проблеми в такій бюджет­ній сфері, як культура, що традиційно фінансувалася за залишковим принци­пом, багаторазово зросли в зв’язку з воєнною ситуаці­єю на сході країни, секве­страми держбюджету й, відповідно, постановою Кабміну № 65, що болюче вдарила по бюджетних га­лузях. Профспілка змуше­на постійно протидіяти зниженню соціальних га­рантій працівників, боро­тися за повернення всіх до­плат і надбавок, протесту­вати проти звільнень, ско­рочень та реорганізацій, заборгованості із зарплати працівникам культури, спорту, ЗМІ, неповного ро­бочого часу, низьких зарплат і тарифних ставок, що демотивує й не забезпечує належного відтворення творчого та робочого по­тенціалу. Завдяки рішу­чим діям керівництва Профспілки вдалося від­стояти навчальні заклади культури, котрі збиралися передати під егіду Міносві­ти. Проте до деяких старих проблем, як-от, скажімо, щодо шкіл естетичного ви­ховання, додаються сьогод­нішні. Посилаючись на вкрай важку фінансово- економічну ситуацію в дер­жаві, Уряд нині виділив на роботу ДЮСШ на 5 млрд грн менше необхідного, тож під загрозою саме існу­вання системи дитячо- юнацьких спортивних шкіл. Запропоноване Каб­міном передання націо­нальних закладів культу­ри під місцеву фінансову опіку загрожувало занепа­дом цих закладів та їх втратою, а це знівелювало б утвердження України в європейському цивіліза­ційному просторі. Завдяки дієвій підтримці профак­тиву всіх рівнів Профспіл­ці вдалося завадити запро­вадженню непопулярного заходу. Не може не хвилю­вати й прийнятий Закон України «Про суспільне те­лебачення і радіомовлення України», що передбачає створення Національної суспільної телерадіоком­панії (НСТУ) на базі облас­них державних телерадіо­компаній (ОДТРК). Праців­ники ОДТРК категорично відкидають таку новацію, справедливо сприймаючи її як загрозу їхнім закон­ним соціально-трудовим правам і гарантіям, а та­кож як порушення інфор­маційної безпеки держави, відмову від професійної теле- й радіожурналістики. Тож за означений період було чимало приводів для листів, звернень, телеграм, відозв до владних органів, що Профспілка й робила систематично, зокрема до Мінфіну й Мінсоцполіти­ки. Людмила Перелигіна закликала колег посилити громадський контроль до­держання законодавства, подякувала всім присут­нім, і особливо – соціаль­ним партнерам, підкрес­ливши, що завжди має в їх­ній особі розуміння та на­дійну й гарантовану під­тримку.

Голова ФПУ Григорій Осовий зауважив, що війна спонукає урядовців до не­популярних постанов і дій, профспілки мали б говори­ти з ними різкіше, але розу­міють нинішні об’єктивні чинники. Проте не можна постійно лишати поза ува­гою права працюючої лю­дини й усе списувати на ві­йну, бо так легко зійти з курсу пріоритетів, які ма­ють бути в державі, дійти до ігнорування профспілок як представників працівни­ків. Водночас практикою Уряду стає уникання соці­ального діалогу з Федераці­єю профспілок України: стримують передусім зобов’язання, що відповіда­ють букві угод з МВФ та про Асоціацію України і ЄС. А ці документи здебіль­шого стосуються саме соці­альних гарантій громадян України, точніше – знижен­ня прав і гарантій; є загроза демонтажу системи соці­ального страхування як са­моврядного демократично­го інституту соціального захисту працівників, яким країна й профспілки закон­но пишалися. Вже три зако­нопроекти внесено на роз­гляд ВР без погодження з профспілками, а отже, від­сутній діалог з принципово важливих питань: фінансу­вання, збереження соціаль­них стандартів і гарантій. ФПУ, яка ще з осені мину­лого року підтримувала курс країни на євроінтегра­цію, стала заручником об­ставин. Багато нині зале­жить від кожного спілчани­на, від твердості спільної позиції профспілок, їхніх активних дій задля збере­ження робочих місць, утри­мання ситуації хоча б у ни­нішніх параметрах.

Голови обкомів порушу­вали чимало наболілих пи­тань, зокрема багато гово­рилося про значущість со­ціального діалогу, важли­вість згуртованості дій профспілкових організацій галузі взагалі й у контексті нинішньої ситуації. Спіл­чани добре розуміють: лише культура здатна під­нести дух і духовність лю­дей, зміцнити віру в націо­нальну ідею. Практика вже довела: злагоджені дії ор­ганізацій Профспілки всіх рівнів та конструктивний діалог із соціальними партнерами також на всіх рівнях дозволили завадити впровадженню низки непо­пулярних, антисоціальних та протизаконних проектів владних структур.

Проект постанови пле­нуму прийнято за основу і в цілому.

• КОМЕНТАРІ

 Євген НИЩУК, міністр культури України:

«Фінансування галузі культури від­чутно зменшене, і дай Боже, хоча б зберегти ситуацію стабільною, а го­ловне – не руйнівною. Дуже важливо для нас діяти спільно з Профспілкою працівників культури, бути солідар­ними, зокрема в стосунках з Мініс­терством фінансів, Державним казначейством, які весь час посилаються на брак коштів. В урядовців, зо­крема Мінфіну, дивовижне нерозуміння того, що справді варте захисту й збереження, а що ні. Візьмімо децентралізацію, якої, в принципі, хотіли всі області, проте виявилося, що в сфері культури маємо небезпе­ку втратити кращі колективи. Багато, якщо не все, нині вирішує людський фактор. Голова місцевого управ­ління культури може потрапити в залежність від ради, яка вирішуватиме, чи на часі тепер такий-то творчий колектив. А для нас головне – не втратити заклад, його значення й діяльність, кращих працівни­ків! Крім національних, є й державні організації, що теж обов’язково мають бути включені до централь­ного фінансування, оскільки це стратегічні заклади, які ми боїмося втратити: великі бібліотеки, школи-ін­тернати, заповідники, театри, циркові колективи. Тож питання не так у грошах, як у стратегії ставлен­ня до галузі, державницькому підході до збереження нашої культурної спадщини, належного розвитку наці­ональної і мультинаціональної культури в Україні».

  Наталія БАРТОШ, директор фінансово-економічного департаменту Держкомтелерадіо України:

«Держкомтелерадіо відповідає за своєчасне створення й забезпечення діяльності Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ). Утворено міжвідомчу робочу групу з питань впровадження європейських стандартів в українське медійне середовище. Водно­час закон не передбачає низки механізмів трансфор­мації, зокрема соціального захисту працівників ОДТРК у зв’язку з переходом державного мовлення на суспіль­не: на яких умовах відбуватиметься звільнення і при­ймання на роботу, чи будуть нинішні працівники мати переважне право на працевлаштування, чи ма­тимуть матеріальну компенсацію в разі відмови. Дея­кі експерти вважають, що входження ОДТРК до сис­теми суспільного телерадіомовлення недоречне, від­так існує реальна загроза втрати регіональних кана­лів мовлення. Доцільно перехід зробити поступовим, поетапним. На думку обласних і регіональних мовни­ків, варто створити на базі ОДТРК канал УТ-2, який об’єднував би програми громадських і обласних мовни­ків, задовольняв інформаційні потреби територіаль­них громад та України в цілому. Якщо профспілки вва­жають, що потрібно зберегти державні обласні те­лерадіокомпанії, забезпечити всі соціальні гарантії телерадіожурналістів, вони мають цю позицію ак­тивно обстоювати».

28.09.2014

Тетяна МОРГУН, «ПВ»

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини