Життя і безпека трудящих – понад усе
Збереження життя і здоров’я трудящих, профілактика нещасних
випадків і професійних захворювань на виробництві є одним з пріоритетних
напрямів роботи Профспілки металургів і гірників України.
Володимир БІЛИК
головний технічний інспектор праці ЦК ПМГУ
ПОЗИТИВНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Обнадійливі статистичні дані за 2013 рік свідчать про те,
що кількість нещасних випадків із смертельним результатом на підприємствах
ГМК зменшилася порівняно з 2012 роком на 17,6%, на 10,4% знизився рівень
загального травматизму, майже на 56% зменшилася кількість групових нещасних випадків.
Програма дій профспілки, що спрямована на охорону праці та
створення безпечних умов на робочому місці кожного спілчанина, є надзвичайно
прогресивною і працює на суттєвий позитивний результат.
Варто, коротко спинившись на успіхах, серйозно поговорити
про проблеми і вразливі місця роботи профспілок з охорони праці трудящих
промислових підприємств. Оскільки тільки серйозний і чесний аналіз ситуації
допоможе нам досягти нових успіхів у благородній справі збереження життя і
здоров’я громадян України.
ЧИННИКИ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
Сьогодні головним чинником виробничого травматизму
залишаються організаційні причини, через які відбувається понад 70%
виробничих травм на підприємствах галузі, і, на жаль, ситуація на краще не
змінюється. Головними з них є такі: порушення трудової і виробничої
дисципліни, у т. ч. невиконання посадових обов’язків і вимог інструкцій з
охорони праці, незадовільна організація безпечного виконання робіт, порушення
вимог безпеки під час експлуатації устаткування.
Усі ці порушення є наслідком недоліків проведення навчання
та інструктажів, зниження рівня професійної підготовки і знань вимог правил
безпеки, інших нормативних документів з охорони праці.
Рівень знань щодо питань охорони праці – основний показник,
що у процесі роботи кожного працівника визначає його здатність впливати на
ліквідацію потенційно небезпечних місць і видів робіт, і нерозривно
пов’язаний з поліпшенням умов праці на кожному робочому місці. Від якості
навчання залежить і якість громадського контролю за станом охорони праці.
Необхідно постійно вдосконалювати рівень знань
профспілкового активу з питань охорони праці, у тому числі з питань
проведення атестації робочих місць за умовами праці з метою ефективного
захисту прав працівників на гідні та безпечні умови праці.
ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
Поліпшити умови праці, знизити рівень виробничого
травматизму і професійних захворювань можливо тільки шляхом фінансування та
виконання профілактичних заходів з охорони праці.
Проте в умовах нестачі обігових коштів роботодавці
розглядають витрати на охорону праці як резерв для зниження виробничих
витрат. Тому заходи із забезпечення здорових і безпечних умов праці фінансуються,
на жаль, за залишковим принципом.
Галузевою угодою ГМК встановлено, що витрати на охорону
праці мають складати не менш як 0,6% від суми реалізованої продукції.
Переважна більшість власників підприємств прийняли і виконують запропоновану
ПМГУ норму.
На жаль, зміна норми фінансування охорони праці в статті 19
Закону України «Про охорону прац і » , згідно з якою обов’язкові витрати на
охорону праці становлять не менше 0,5% від фонду оплати праці, можуть зменшити
фінансування профілактичних заходів з охорони праці на підприємствах ГМК
України.
Тим, хто вважає, що безпека коштує дорого, необхідно
відповісти, що її відсутність коштує набагато дорожче. Тим паче, що проведений
аналіз показав, що витрати на охорону праці в собівартості продукції
становлять усього 0,8–0,9%.
Сьогодні поширена практика застосування різноманітних
компенсацій за роботу в шкідливих умовах праці, оскільки це влаштовує і
роботодавців (немає потреби у проведенні технічно складних заходів із
поліпшення умов праці), і працівників (які вважають компенсації додатковим
доходом). За деякими оцінками, ті або інші види пільг і компенсацій отримують
близько 45% усіх трудящих, а загальні витрати роботодавців на їх надання в
два рази перевищують витрати на поліпшення умов праці.
Засоби, які витрачаються на поліпшення умов праці, в
загальній сумі витрат на охорону праці становлять близько 25%, а витрати на
пільги, компенсації і відшкодування несприятливих умов праці – близько 75%.
В умовах недосконалості ринкових механізмів усі ці витрати
відносять до собівартості продукції, і в результаті за недбале ставлення до
охорони праці на підприємствах розплачуються не їх керівники, а суспільство.
ЦК ПМГУ врахував усі вищевикладені факти і, посилаючись на
статтю 43 Конституції України, згідно з якою кожна людина має право на
належні, безпечні і здорові умови праці, спромігся внести на розгляд
Верховної Ради внесення змін у статтю 19 Закону України «Про охорону праці».
Ці зміни передбачають збільшення відсотка відрахувань на охорону праці до
рівня попередньої норми Закону, що позитивно вплине на поліпшення умов праці
та зниження рівня виробничого травматизму і професійних захворювань, а також
на економіку підприємств і держави в цілому.
ВІД СЛІВ – ДО СПРАВ
Саме тому, на вимогу технічної інспекції праці ПМГУ в 2013
році проведено 11 повторних розслідувань нещасних випадків з метою
встановлення їх істинних причин та зняття необґрунтованого звинувачення з
потерпілих.
ЦК Профспілки металургів і гірників висловив свою
принципову позицію щодо законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України з питань загальнообов’язкового державного соціального страхування»,
яким передбачалося знизити виплати потерпілим майже в два рази і встановити їх
фіксований розмір, незалежно від міри ризику, умов праці та заробітної плати
загиблого. В результаті звернень ЦК профспілки цей законопроект був відкликаний.
Ще однією важливою складовою безпеки праці є атестація
робочих місць, результати якої дають можливість для надання пільгових пенсій та
додаткових відпусток, доплат за шкідливі і небезпечні умови праці,
забезпечення спеціальним харчуванням і молоком.
На жаль, законодавча база з проведення атестації робочих
місць не відповідає багатьом реаліям сьогоднішнього дня і потребує перегляду
і внесення низки доповнень.
ЦК ПМГУ задля вдосконалення чинної системи надання пільг і
компенсацій за роботу в шкідливих умовах, приведення їх у відповідність з
нормативно-правовими актами з охорони праці, а також з урахуванням принципів,
які мають забезпечити усунення пасивної ролі роботодавців у поліпшенні умов
праці на підприємстві, надіслав ФПУ пропозиції щодо зміни «Порядку
проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого
постановою Кабміну від 01.08.1992 № 442.
Необхідно законодавчо регламентувати процедуру повторної
переатестації у разі зміни умов праці та атестації новоорганізованих робочих
місць, яка має проводитися негайно (з моменту створення такого робочого
місця). Також потрібно визначити порядок проведення атестації робочих місць
при використанні позикової праці, розробити диференційований підхід до визначення
часу перебування в шкідливих і небезпечних умовах праці тощо.
Атестацію робочих місць треба зробити механізмом, який був
би не просто основою для надання пільг і компенсацій, а й інструментом реального
поліпшення умов праці.
Скорочення пільг і компенсацій за роботу в шкідливих і
небезпечних умовах праці, приховування нещасних випадків, відсутність засобів
індивідуального захисту, незадовільні умови праці – ось мала дещиця реальних
загроз, з якими сьогодні можуть стикнутися трудящі. І тільки профспілка через
своїх технічних громадських інспекторів праці може і повинна захистити їх від
цих загроз.
Основним завданням для технічної інспекції праці профспілки на
найближчий час має стати не лише контрольна функція за станом охорони праці, а
й надання дієвої практичної допомоги всім організаційним ланкам профспілки
щодо вдосконалення громадського контролю за станом охорони праці на
підприємствах галузі.
У питаннях охорони праці українські профспілки мають обрати
послідовну політику, що дасть нам змогу забезпечити подальше зниження рівня
виробничого травматизму і дієвий захист конституційних прав трудящих на
безпечну працю.
22.06.2014
|