СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Життя і безпека трудящих – понад усе

Збереження життя і здоров’я трудя­щих, профілактика нещасних випад­ків і професійних захворювань на ви­робництві є одним з пріоритетних напрямів роботи Профспілки мета­лургів і гірників України.

Володимир БІЛИК

головний технічний інспектор праці ЦК ПМГУ

ПОЗИТИВНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Обнадійливі статистич­ні дані за 2013 рік свідчать про те, що кількість не­щасних випадків із смер­тельним результатом на підприємствах ГМК змен­шилася порівняно з 2012 роком на 17,6%, на 10,4% знизився рівень загально­го травматизму, майже на 56% зменшилася кіль­кість групових нещасних випадків.

Програма дій профспіл­ки, що спрямована на охо­рону праці та створення безпечних умов на робочо­му місці кожного спілча­нина, є надзвичайно про­гресивною і працює на сут­тєвий позитивний резуль­тат.

Варто, коротко спинив­шись на успіхах, серйозно поговорити про проблеми і вразливі місця роботи профспілок з охорони пра­ці трудящих промислових підприємств. Оскільки тільки серйозний і чесний аналіз ситуації допоможе нам досягти нових успіхів у благородній справі збе­реження життя і здоров’я громадян України.

ЧИННИКИ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ

Сьогодні головним чин­ником виробничого трав­матизму залишаються ор­ганізаційні причини, че­рез які відбувається понад 70% виробничих травм на підприємствах галузі, і, на жаль, ситуація на кра­ще не змінюється. Голо­вними з них є такі: пору­шення трудової і виробни­чої дисципліни, у т. ч. не­виконання посадових обов’язків і вимог інструк­цій з охорони праці, неза­довільна організація без­печного виконання робіт, порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування.

Усі ці порушення є на­слідком недоліків прове­дення навчання та ін­структажів, зниження рів­ня професійної підготовки і знань вимог правил безпеки, інших норматив­них документів з охорони праці.

Рівень знань щодо пи­тань охорони праці – осно­вний показник, що у про­цесі роботи кожного пра­цівника визначає його здатність впливати на лік­відацію потенційно небез­печних місць і видів робіт, і нерозривно пов’язаний з поліпшенням умов праці на кожному робочому міс­ці. Від якості навчання за­лежить і якість громад­ського контролю за ста­ном охорони праці.

Необхідно постійно вдосконалювати рівень знань профспілкового ак­тиву з питань охорони праці, у тому числі з пи­тань проведення атестації робочих місць за умовами праці з метою ефективно­го захисту прав працівни­ків на гідні та безпечні умови праці.

ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Поліпшити умови пра­ці, знизити рівень вироб­ничого травматизму і про­фесійних захворювань можливо тільки шляхом фінансування та виконан­ня профілактичних захо­дів з охорони праці.

Проте в умовах нестачі обігових коштів робото­давці розглядають витра­ти на охорону праці як ре­зерв для зниження вироб­ничих витрат. Тому заходи із забезпечення здорових і без­печних умов праці фінансу­ються, на жаль, за залишковим принципом.

Галузевою угодою ГМК встановлено, що витрати на охорону праці мають склада­ти не менш як 0,6% від суми реалізованої продукції. Переважна більшість власників під­приємств прийняли і ви­конують запропоновану ПМГУ норму.

На жаль, зміна норми фінансування охорони праці в статті 19 Закону України «Про охорону пра­ц і » , згідно з якою обов’язкові витрати на охорону праці становлять не менше 0,5% від фонду оплати праці, можуть зменшити фінансування профілактичних заходів з охорони праці на підпри­ємствах ГМК України.

Тим, хто вважає, що безпека коштує дорого, не­обхідно відповісти, що її відсутність коштує наба­гато дорожче. Тим паче, що проведений аналіз по­казав, що витрати на охо­рону праці в собівартості продукції становлять усього 0,8–0,9%.

Сьогодні поширена практика застосування різноманітних компенса­цій за роботу в шкідливих умовах праці, оскільки це влаштовує і роботодавців (немає потреби у прове­денні технічно складних заходів із поліпшення умов праці), і працівників (які вважають компенса­ції додатко­вим доходом). За деякими оцінками, ті або інші види пільг і ком­пенсацій отри­мують близь­ко 45% усіх трудящих, а загальні ви­трати робото­давців на їх надання в два рази переви­щують витра­ти на поліпшення умов праці.

Засоби, які витрачають­ся на поліпшення умов праці, в загальній сумі ви­трат на охорону праці ста­новлять близько 25%, а ви­трати на пільги, компен­сації і відшкодування не­сприятливих умов праці – близько 75%.

В умовах недосконалос­ті ринкових механізмів усі ці витрати відносять до собівартості продукції, і в результаті за недбале ставлення до охорони пра­ці на підприємствах роз­плачуються не їх керівни­ки, а суспільство.

ЦК ПМГУ врахував усі вищевикладені факти і, посилаючись на статтю 43 Конституції України, згід­но з якою кожна людина має право на належні, без­печні і здорові умови пра­ці, спромігся внести на розгляд Верховної Ради внесення змін у статтю 19 Закону України «Про охо­рону праці». Ці зміни пе­редбачають збільшення відсотка відрахувань на охорону праці до рівня по­передньої норми Закону, що позитивно вплине на поліпшення умов праці та зниження рівня виробни­чого травматизму і профе­сійних захворювань, а та­кож на економіку підпри­ємств і держави в цілому.

ВІД СЛІВ – ДО СПРАВ

Саме тому, на вимогу технічної інспекції праці ПМГУ в 2013 році проведе­но 11 повторних розсліду­вань нещасних випадків з метою встановлення їх іс­тинних причин та зняття необґрунтованого звину­вачення з потерпілих.

ЦК Профспілки мета­лургів і гірників висловив свою принципову позицію щодо законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів Украї­ни з питань загальнообов’язкового державного соціального страхуван­ня», яким передбачалося знизити виплати потерпі­лим майже в два рази і встановити їх фіксований розмір, незалежно від міри ризику, умов праці та заробітної плати заги­блого. В результаті звер­нень ЦК профспілки цей законопроект був відкли­каний.

Ще однією важливою складовою безпеки праці є атестація робочих місць, результати якої дають можливість для надання пільгових пенсій та додат­кових відпусток, доплат за шкідливі і небезпечні умови праці, забезпечення спеціальним харчуван­ням і молоком.

На жаль, законодавча база з проведення атеста­ції робочих місць не відпо­відає багатьом реаліям сьогоднішнього дня і по­требує перегляду і внесен­ня низки доповнень.

ЦК ПМГУ задля вдоско­налення чинної системи надання пільг і компенса­цій за роботу в шкідливих умовах, приведення їх у відповідність з норматив­но-правовими актами з охорони праці, а також з урахуванням принципів, які мають забезпечити усунення пасивної ролі роботодавців у поліпшен­ні умов праці на підпри­ємстві, надіслав ФПУ про­позиції щодо зміни «По­рядку проведення атеста­ції робочих місць за умо­вами праці», затверджено­го постановою Кабміну від 01.08.1992 № 442.

Необхідно законодавчо регламентувати процеду­ру повторної переатеста­ції у разі зміни умов праці та атестації новоорганізо­ваних робочих місць, яка має проводитися негайно (з моменту створення та­кого робочого місця). Та­кож потрібно визначити порядок проведення атес­тації робочих місць при використанні позикової праці, розробити диферен­ційований підхід до ви­значення часу перебуван­ня в шкідливих і небез­печних умовах праці тощо.

Атестацію робочих місць треба зробити меха­нізмом, який був би не просто основою для на­дання пільг і компенса­цій, а й інструментом ре­ального поліпшення умов праці.

Скорочення пільг і компенсацій за роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці, прихову­вання нещасних випадків, відсутність засобів інди­відуального захисту, неза­довільні умови праці – ось мала дещиця реальних за­гроз, з якими сьогодні мо­жуть стикнутися трудящі. І тільки профспілка через своїх технічних громад­ських інспекторів праці може і повинна захистити їх від цих загроз.

Основним завданням для технічної інспекції праці профспілки на най­ближчий час має стати не лише контрольна функція за станом охорони праці, а й надання дієвої практич­ної допомоги всім органі­заційним ланкам проф­спілки щодо вдосконален­ня громадського контролю за станом охорони праці на підприємствах галузі.

У питаннях охорони праці українські проф­спілки мають обрати по­слідовну політику, що дасть нам змогу забезпе­чити подальше зниження рівня виробничого трав­матизму і дієвий захист конституційних прав тру­дящих на безпечну працю.

22.06.2014

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини