З добром у серці
Світлані Приходько, заслуженому працівнику соціальної сфери
України, директору Берестечківського психоневрологічного інтернату, випало
стати долею для інших людей, причому непростих, обділених краплею Божої ласки,
а через те – відторгнутих ритмом сучасного життя.
Інна Пілюк
Для Світлани Приходько, яка днями зустрічає 60-річний ювілей,
Берестечківський психоневрологічний інтернат став окремим світом, який
об’єднав у собі майже дві сотні непростих доль. Її підопічні – це інваліди
першої та другої груп, які не можуть самі про себе подбати. Зазвичай вони не
мають близьких родичів, тому найближчими людьми для них став персонал
інтернату. Їх усмішки, добре слово, чуйне ставлення – оце і є той барометр,
крізь який хворі сприймають оточуючий світ.
Світлана Іванівна прийшла на роботу в інтернат зовсім
молодою. Довелося їй учитися бути одразу і психологом, і організатором, і ледь
не будівельником. Жінка добре пам’ятає, яким тоді був заклад. Здавалося, його
зможе врятувати тільки капітальний ремонт. Але брак коштів змусив багато чого
робити власними силами. Самі білили приміщення, фарбували, оновлювали…
Нині заклад більше нагадує пансіонат, аніж притулок для
душевнохворих. Усюди чистота і порядок, влітку все потопає в зелені. У
кімнатах панує справжній домашній затишок.
Та все ж основний акцент Світлана Приходько робить на лікуванні
та реабілітації підопічних. Саме тому цілий поверх просторого новозбудованого
корпусу займає медпункт. Як розповіла голова Волинської обласної організації
профспілки працівників соціальної сфери Галина Микитюк, оздоровпункт Берестечківського
психоневрологічного інтернату є одним з кращих в області серед таких закладів.
Поряд із кабінетами лікаря, старшої медсестри, чергової та денних медсестер
розташовані маніпуляційна, перев’язочна, фізпроцедурний, масажний, є і
тренувально-оздоровчий зал з біговою доріжкою та профілактором Євмінова,
кімната психологічного розвантаження.
Окрім забезпечення комфорту підопічних, під контролем
директора перебуває ще й чимале підсобне господарство. Інтернат на 70%
забезпечує себе продуктами харчування власного виробництва. Нині тут 150
голів свиней, 30 голів великої рогатої худоби. Мають і теплицю, яка опалюється,
тож городиною забезпечені повністю. Обробляють працівники інтернату 50
гектарів землі.
З метою навчити підопічних жінок елементарним правилам
самостійного життя ініціювала директор відкриття кімнати соціальної реабілітації,
при якій запрацювало п’ять гуртків.
Як і їхні здорові ровесники, молодші мешканці інтернату
люблять поспівати, потанцювати, їздять із концертами в інші заклади, навіть
брали участь в обласному конкурсі художньої самодіяльності
будинків-інтернатів. Культурно-масові заходи інтернату просто-таки вразили
своєю різноманітністю. Особливо літературний конкурс у рамках відзначення Міжнародного
дня інвалідів «Над долею моєю нахились», кращі твори якого були надіслані до
друку в місцеву районну газету. Традиційними стали колядування, віншування,
щедрування під час Різдвяних свят, концертні програми, присвячені професійним,
державним, релігійним святам, незмінним учасником яких є жіноча вокальна група
працівників інтернату «Злагода». Створена два роки тому з ініціативи профкому
та директора інтернату, вона вже здобула популярність не тільки в своєму
закладі, а й за його межами.
За багаторічну роботу в інтернаті Світлана Іванівна на
власному прикладі усвідомила, що й самі працівники інтернату так само
потребують уваги, відчуття захищеності, можливості змістовно й цікаво
провести час, оздоровитися. «Адже це теж усі мої», – з великою любов’ю та
повагою відгукується директор про персонал інтернату. І чудово розуміє, що і їм
потрібне щось об’єднуюче, спільне. Таким фактором сповна є профспілкова
організація працівників інтернату. Розуміючи, яку роль виконує профспілка для
працівників такої сфери, директор в усьому підтримує профспілкові ініціативи.
Насамперед – захищає права спілчан як член ради, президії обласної
організації профспілки працівників соціальної сфери. За багаторічну плідну
працю на цій ниві вона нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.
Активно залучає вона колег і до участі в профспілковому
житті, зокрема численних оглядів-конкурсів, які проводить обласна організація
профспілки, галузевих конкурсів у м. Києві на кращу первинку та кращий колдоговір,
конкурсів художньої самодіяльності, декоративно-прикладного, образотворчого
мистецтва колективів установ та організацій соціальної сфери області. «Завжди
приємно і цікаво працювати поруч із людьми креативними, талановитими, ініціативними.
Половину свого життя я віддала інтернату, от уже й на моєму життєвому порозі
– 60, а від роботи не втомилася, – зізнається Світлана Іванівна. – Ніщо так не
об’єднує і не надихає, як спільна справа, особливо, коли вона спрямована на
допомогу знедоленим. Тут кожен вчиться відповідальності, набуває уміння
працювати в команді, разом з колегами долати труднощі та негаразди, мріяти».
Перший веб-семінар на профспілкову тематику
З кожним роком інтернет-технології все глибше проникають в
наше життя. Дісталися вони й до такої, на перший погляд, консервативної сфери,
як навчання. Нині через мережу Інтернет проводяться численні конференції,
вебінари, лекції, тренінги, наради. Чернігівська обласна організація
Профспілки працівників освіти і науки України також не лишається осторонь цих
процесів. Після комп’ютеризації райкомів профспілки та відкриття сайту обласної
організації настала черга запровадження дистанційних форм навчання.
Віталій Копиш
Чернігівська обл.
Наприкінці січня за сприяння Навчально-методичного центру
профспілок була відпрацьована технологія проведення вебінару та розроблена
інструкція для учасників навчання. Після підготовчої роботи відбувся сам онлайн-семінар
«Новини законодавства, що стосуються діяльності профспілкових організацій у
2014 році». За допомогою організованої веб-трансляції голови та бухгалтери
структурних ланок профспілки змогли побачити та почути виступи голови
Чернігівської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки
України Тетяни Матвеєвої, юриста Навчально-методичного центру профспілок Володимира
Ковальчука та головного бухгалтера комітету обласної організації профспілки
Наталії Кисельової. Паралельно з виступом учасники навчання проглянули на
своїх моніторах слайди з інфографікою за тематикою вебінару. Наприкінці
профспілкові лідери мали змогу поставити свої запитання в текстовій формі та
почути вичерпні відповіді.
Нову сучасну форму навчання добре сприйняли та високо
оцінили профспілкові лідери за критеріями оперативності, зручності, простоти.
Чернігівська обласна профорганізація вже має плани щодо подальшої організації
дистанційного навчання профспілкового активу, проведення онлайн-конференцій та
зустрічей з колегами з інших країн.
09.03.2014
Коментарі
#3 21.10.2015 19:00 добавил: Антоніо | додати коментарДиректор Берестечківсько го буд. Інтернату Приходько С. І. дбає за всіх і кожного, але саме як?
Нещодавно в будинок привезли з Донецьку підопічну – сепаратистку. Відношення до неї нашої любої П. С. І. як до рідної сестри по крові. На день по 5 разів бігає до неї, окремо для сепаратистки печуть стегенця дають бутерброди з ікрою.
В кімнату до неї поставили стіральну машину, щоб прали санітарки окремо від всіх. Коли приїзджає чоловік сепаратистки, (а він якийсь депутатік чи щось каке ) то санітарки крутять кучері їй, малюють ногті (наводять марафєт). Директор сама іде в корпус до сепаратистки, щоб бачив яке тут гарне відношення до його жінки, і щоб той кінув в карман пару копійок.
Якщо вона такий хороший директор, то чому вона не відноситься так до всіх підопічних, тому, що не всі мають що положити в карман директору.
А тут санітарки не мають права на мінуту відійти від сепаратистки.
За рахунок таких чоловіків і родичів підопічних наша Приходько С. І. має змогу кілька разів на рік їздити по дорогих курортах, лікувати свій гіморой.
До всіх працівників дудинку ставиться як до нелюдів, матюкає трьох поверховими матами. Такого директора треба гнати в шию! Підопічні з ранку до ночі вилизують все в неї в дома, миють, приберають в хаті і біля хати.
Медпункт і контора вибирають для неї всі городи, цього року картоплі вибрали аж 5 мішків, господиня як не як!
Здасть в будинок ту картоплю, а гроші візьме як за 25 мішків.
Гнобить тих людей опускає нище плінтуса, бере хабарі на ліво і на право – в цьому заключається її робота директором.
Хай згадає сама вона коли прийшла на роботу в різінових чоботах і хустині, а заразвсе готове печене, варене, полуфабрикати все додому їй тащать.
Зараз балатується в депутати в обласну раду! Не дарма скрізь бардак на Україні коли у нас такі люди приходять до влади то дбають тільки про свій карман, а не за людей!!!
|
| #2 04.05.2014 13:46 добавил: Дрозюк | додати коментарШановні колеги!!! Про кого Ви пишите???? Хабарниця, блядюга та сволота, яка наживається на долях людей!!! Шибиниця за нею плаче!!!!!
Прави сектор та автомайдан прийміть до уваги!!!!!!!!
|
| #1 19.04.2014 00:12 добавил: Доктор | додати коментарЗнайшли про кого писати.
Приходько С. І. – хабарниця, людей має ні за що. За рахунок будинку зробила ремонт в дома, басейн, кухню і огорожу.
Обкрадає людей, вивозить продукти зі складу, які призначені для людей.
Кожний день кухня готує сніданок на всю контору з продуктів які, призначені для підопічних.
Кожних пару місяців “Мамам” їздить віддихати на різні курорти, за рахунок людей які приходять на роботу и платять хабар за прийом на роботу. Як вона сама говорить: одна ворона з плота, десять на пліт.
Тюрма плаче по ній.
Хабарниця, нелюд, пригріла двох підопічних, які лижуть всі кутки в неї в дома, з ранку до ночі.
|
|
|