ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Слово «Дітям війни…»

У Львівському видавництві «Спо­лом» за сприяння Об’єднання проф­спілок Львівщини, обласної органі­зації профспілки працівників освіти і науки, яку очолює Марія Яцейко, по­бачила світ унікальна документаль­на книга «Діти війни. Життя і долі». У збірник увійшли спогади колишніх учителів і викладачів вищих навчаль­них закладів, людей різних професій і соціального статусу.

Ольга ЛОБАРЧУК

Ця книга, за словами профлідера освітян Марії Яцей­ко, має бути в кожній бі­бліотеці, у тому числі шкільній, щоб стати посіб­ником для педагогів на виховних годинах, не кажучи вже про уроки історії та краєзнавства.

104-літній карпатський старо­жил Андрій Ворон, який пережив кілька воєн, сказав, що діти війни – сильні. Один з психологів назвав їх «вічно вісімнадцятилітніми». Прочитавши 88 життєвих історій на 360 сторінках книги тих, хто на­родився у період із 1927-го до 1 ве­ресня 1945 року, отже, мають ста­тус «дітей війни», погоджуюся і з тим, і з тим. Тих, що вижили, по­при кулі, голод і сирітство, нині на Львівщині близько 255 тисяч. Що­року 10 тисяч цього покоління від­ходять у вічність, не дочекавшись обіцяної уваги суспільства і заро­блених пільг.

До Львівської обласної органі­зації «Захист дітей війни», яка діє в Будинку профспілок, що на ву­лиці Чайковського (її очолює ак­тор, співак, профактивіст), завіта­ли зі своїми мемуарами, родом з обпаленого війною дитинства, яке минуло в різних регіонах України, близько трьохсот нинішніх меш­канців області. Не випадково Ва­силь Петрів, ініціатор та упоряд­ник цієї книги, власні спогади на­звав «З людьми і для людей».

Перша книга, що вийшла обмеженим накладом у тисячу примірників завдя­ки спонсорській до­помозі трьох народ­них депутатів Укра­їни, бізнесменів, Об’єднання профспілок Львівщи­ни, восьми галузевих профспілок області та організації роботодав­ців транспорту, змогла вмістити лише четверту частину спогадів.

Ця книга цікава тим, що зовсім різні люди – селяни, науковці, ін­женери, вчителі, робітники воєнно-повоєнного покоління роз­повідають про те, як змогли висто­яти у ті тяжкі часи, про важкі ви­пробування, які випали на їхні долі, й кожна розповідь особлива по-своєму.

Надзвичайно цікавою є історія (скромна, на півтори сторінки) сімдесятирічного пенсіонера, ко­лишнього заворгвідділом Об’єднання профспілок Львівщини Олексія Безпалого «Чому я люблю халву…». Прочитавши його спо­відь, розумієш: усе, навіть кулі­нарні смаки, закладаються в ди­тинстві. І хоч сьогодні, на щастя, Олексій Апатійович не бідує, та поміж ікри та заморських солодо­щів неодмінно віддає перевагу халві, про яку так мріяв у дитин­стві, рятуючись від голоду шмат­ком макухи.

Усі розповіді цих людей, їхні надзвичайні долі – першоджерело історії. Вони цікаві історикам, краєзнавцям, просто читачам, пси­хологам. Тож книжка свідчить, якою неоднозначною є історія на­шого народу та кожної людини зокрема.

«Діти війни…» засвідчують, як важливо нині мати державних по­водирів, які б справді вболівали за людей, не зациклювалися на мате­ріальному збагаченні і своїх амбі­ціях, мали дар Божий знайти для нас, таких різних за долями і по­глядами, національний спільний знаменник, за яким усім нам в Україні було б комфортно жити й працювати. Це висока математика життя і часу.

Написала в цій книзі про життя і долю свого батька, який майже до кінця свого життя не зміг ніко­му пробачити дитинство в концта­борі «Освенцім». Коли досяг цих моральних вершин і простив, ви­правити своє і чиєсь життя вже було неможливо. Потрудитися і чимскоріш навчитися добрим жит­тєвим премудростям простого зич­ливого ставлення один до одного треба самим і самим це, нарешті, зрозуміти. З цього теж починаєть­ся благополуччя..

Вечір-портрет профспілки культури Закарпаття

Нинішній рік – ювілейний для обласної профспілкової організації працівників культури Закарпаття, адже їй виповню­ється 60 років.

Сергій Баранчиков

завідувач відділу організаційно-гуманітарної роботи Закарпатської облпрофради

Під час святкового засідання голова Закарпатської об­ласної профспілко­вої організації працівників культури, член Ради ФПУ Наталія Товтин поінформу­вала про історію, основні віхи діяльності галузевої профспілки, окреслила основні напрями роботи та завдання. На зібранні було вручено нагороди пе­реможцям обласного огляду-конкурсу на кращу первинну профспілкову організацію галузі.

Учасників ювілейного зі­брання привітав началь­ник управління культури Закарпатської облдержад­міністрації, член ЦК Проф­спілки працівників культу­ри України Юрій Глеба, який вручив Наталії Товтин ювілейну подяку від голо­ви ЦК профспілки Людми­ли Перелигіної. Привітали галузеву профспілку за­ступник голови Закарпат­ської облпрофради Василь Захарець, директор вико­навчої дирекції обласного відділення Фонду соціаль­ного страхування з тимча­сової втрати працездатнос­ті Ігор Сегляник та інші. Оскільки профспілка пра­цівників культури об’єднує клубних, бібліотечних пра­цівників, музейників, пра­цівників театрально-видовищних закладів, ви­кладачів та студентів мис­тецьких навчальних закла­дів, членів творчих спілок, працівників туристичної га­лузі, спорту, журналістів – усього 6,3 тисячі спілчан, представники цих галузей, районів і міст у цікавій формі сторінок вечора-портрета всебічно показа­ли важливу роль профспіл­ки культури в нашому краї.

Гордість Кіровоградщини

Високе звання Героя Соціалістичної Пра­ці в Кіровоградській області отримали 180 осіб, а двоє із них відзначені цією нагоро­дою двічі. Майже всі вони трудівники га­лузі матеріального виробництва.

Нині на території об­ласті проживає шість Героїв Соціалістичної Праці і два повні ка­валери ордена Трудової Слави. Ці люди є зразком самовідданого ставлення до праці та громадських обов'язків, постійно займа­ються патріотичним вихо­ванням молоді.

75-річний ювілей встанов­лення найвищої нагороди за працю став у області гарним приводом для демонстрації молоді кращих прикладів трудового подвигу нашого народу як у буремні роки ві­йни, так і трудових буднях. Він послужить доброю осно­вою для формування героїко-патріотичної, трудо­вої свідомості молоді та створення суспільства висо­кої духовності і моралі, спри­ятиме піднесенню престижу людей праці в сучасних умо­вах виробництва.

Організація ветеранів АР Крим

Алея Героїв Соціаліс­тичної Праці закла­дена 21 жовтня 2009 року в м. Сімферопо­лі як символ поваги до тру­дового подвигу 95-ти крим­чан, удостоєних звання Ге­роя Соціалістичної Праці. Серед Героїв Соціалістичної Праці двічі високого звання удостоєні Бринцева Марія Олександрівна та Князєва Марія Данилівна. Всі Герої Соціалістичної Праці та ка­валери трьох орденів Трудо­вої Слави Криму внесені в електронну Книгу «Почес­них кримчан» в будівлі Вер­ховної Ради Автономної Республіки Крим.

З18 Героїв Соціалістичної Праці автономії – 13 праців­ників сільського господар­ства, три працівники про­мисловості, по одному пра­цівнику освіти і охорони здоров’я (Воронцова М. О, єдиний у СРСР дитячий лі­кар, яка отримала цю висо­ку нагороду).

Серед Героїв – 1 учасник бо­йових дій Великої Вітчизня­ної війни, 8 учасників війни, 9 мають статус «діти війни» .

15.12.2013

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини