СЕРГІЙ БИЗОВ: «МИ ПРАЦЮЄМО НАД ЗРОСТАННЯМ АВТОРИТЕТУ ПРОФСПІЛОК У СУСПІЛЬСТВІ»

Посаду директора напророкував син…

Нинішній рік для Ва­лентини Здебської – надзвичайно уро­жайний. Її кілька­річна плідна праця увінчалася заслу­женими відзна­ками. За сумлінну працю, особистий внесок у соціально-економічний і куль­турний розвиток Кіровоградської об­ласті, активну грома­дянську позицію та з нагоди Дня незалеж­ності України облдержадміністрація та обласна рада наго­родили її Почесною грамотою та нагруд­ним знаком «З до­бром до людей». А до професійного свя­та – Дня працівника лісу її було удостоє­но урядової нагоро­ди – Почесної грамо­ти Кабінету Міністрів України.

Марія Іванова

м. Кіровоград

Валентина Здебська працювала головним економістом. Роботу свою любила, а та відповідала їй вза­ємністю. Неймовірно, але посаду директора напроро­кував їй …син. Ніби між ін­шим часто повторював – заповідав мамі: ти маєш стати директором, це твоє призначення. Вона ж лише віджартовувалася, мовляв, роботою задоволена, тож про кар’єру не мріє. І ось сина – єдиної кровинки – не стало. Як пережила неви­мовне горе, вийшла з шо­кового стану, оволоділа со­бою, лише Всевишньому відомо. Саме в цей час горя і туги її призначили на по­саду директора ДП «Онуф­ріївське лісове господар­ство». Озираючись на про­йдений шлях, Валентина Павлівна вважає: призна­чення на посаду директора тоді стало для неї рятів­ною соломинкою у чорній смузі життя. Синові, оче­видно, було дано підказа­ти мамі її подальшу долю. Онуфріївський лісгосп і справді повернув їй сенс життя. Занурившись із го­ловою в роботу, Валентина Павлівна відтанула: вона підставляла руки під занедбаний лісгосп, а він рятував її. Тоді вони були дуже потрібні один одно­му: вона – лісу, а він – їй. А в голові пульсувала одна думка: як справитися, не підвести сина, керівни­цтво, колег, котрі підтри­мали у тяжку годину.

Те, що їй дісталося у спадок, не підлягало жод­ним описам. Боляче було дивитися на господарство: техніка, обладнання, при­міщення в жахливому ста­ні. Жодного нормального робочого місця не було. Весняні лісокультурні ро­боти через брак посадково­го та посівного матеріалу виявилися під загрозою зриву. З яким настроєм люди ходили на роботу, пу­щену на самоплив? Хто сам розрахувався, а хто ходив на роботу аби ходити. Підприємство загрузло у боргах.

Відтак Валентина Здеб­ська найперше почала до­бирати кваліфіковані ка­дри, яких запрошувала з вищих і середніх лісових закладів. Сформувала мо­лодий колектив, поставила перед ним завдання – і за­крутилося. Восени підроз­діли лісгоспу власноруч за­готовили в достатній кіль­кості лісове насіння голо­вних лісоутворюючих по­рід дерев і чагарників, створивши надійну лісона­сіннєву базу. І вже наступ­ного року підприємство було забезпечене власним посадковим матеріалом.

«Мені просто Бог послав цих молодих людей, – зга­дує Валентина Павлівна. – Я повірила їм, вони – мені, ми стали єдиною коман­дою, працюючи з якою у мене відкрилося друге ди­хання. Часто думаю над не­видимим зв’язком із вищи­ми силами: доля забрала у мене найріднішу людину, а натомість дала молодь, з якою я готова гори перевер­тати. Молоді люди заміни­ли мені родину. Справді, окрім них у мене немає ні­кого. У лісгоспі розпочала­ся нова смуга мого життя.

Виникло багато ідей, як вивести в люди лісове гос­подарство. На кожному кроці радилася з досвідче­ними колегами – підказа­ли, як подолати безгрошів’я, як освоїти прибутко­ві напрями роботи, як буду­вати в кредит, причому, ка­пітально, з добротного ма­теріалу, а не на сезон. Спер­шу розгубилася, навіть за­кралася думка, що мене за­ганяють у ще більші борги. І тільки через кілька років переконалася у мудрості тих настанов: справді, ску­пий платить двічі. Тим ча­сом адмінприміщення гар­не збудували, і техніку до­помогли мені придбати – ніби розвиднилося. Коли відчула твердиню під нога­ми, почали поліпшувати матеріальний стан праців­ників. Зараз можемо собі дозволити і премію випла­тити, і винагороду. Голо­вне, люди розуміють, що матеріальний стан кожно­го залежить від виробни­цтва. Колективом я задово­лена: кожен працює з від­дачею. Навчаю їх прему­дростей професії, бережли­во, по-господарськи стави­тися до техніки, до всього, що нас оточує. І сама не припиняю навчатися. Робо­чий день починаю з об’їзду об’єктів – хочу на власні очі бачити стан справ, поспіл­куватися з людьми. У мене немає таких слів: я вже все зробила, всього досягла. За­думи обганяють один одно­го – хочеться зробити бага­то й посісти гідне місце».

Праця спеціалістів по­вністю комп’ютеризована. Підприємство прийняло ба­гато земель під заліснення, створено понад тисячу гек­тарів молодих лісів, діють гарні лісорозсадники, те­плиці, розширюється асор­тимент декоративних са­джанців, щороку насаджу­ють плантації новорічних ялин. З цією рукотворною красою, благоустроєм тери­торії та виробничою діяль­ністю лісівники області ознайомилися під час не­давнього виїзного засідан­ня колегії управління лісо­вого та мисливського гос­подарства. Присутні були вражені змінами, які відбу­лися в Онуфріївському ліс­госпі, високо оцінили ре­зультати роботи Валенти­ни Здебської.

Валентина Павлівна ви­явилася здібною ученицею – добре засвоїла уроки, які давали їй аси лісової спра­ви, і навіть перевершила своїх наставників. Тепер переймати досвід їдуть до неї. Однак секрети успіху прості: бажання і натхнен­на праця. Для неї крісло ди­ректора – не втіха самолюб­ства, а робота до сьомого поту, на результат…

На варті життя і здоров’я

Кожні три роки лідери структурних ланок Чернігівської обласної організації профспіл­ки освітян підтверджують свої повноваження представників профспілки з питань охорони праці на навчанні в Навчально-методичному центрі профспілок. От і цього року 38 голів організацій отримали посвідчення, які дають право на здійснення громадського контролю у сфері охорони праці та участь у розслідуван­ні нещасних випадків.

Віталій Копиш

Чернігівська обласна організація

Профспілки працівників освіти і науки України

У навчанні взяли участь усі голови районних, міських організацій, голови первинок вищих і професійно-технічних навчальних закладів, працівники апарату комітету обласної організа­ції профспілки. Перед початком навчання лідер об­ласної організації Тетяна Матвеєва наголосила на важливості такого семінару: «З усією відповідальніс­тю профспілка ставитися до навчання з питань охоро­ни праці. Адже від наших знань і компетенції в цьому питанні залежить якість громадського контролю за безпекою праці на робочих місцях та здатність попе­реджати можливі порушення».

Навчання на курсах проводили фахівці територіаль­ного управління Держгірпромнагляду у Чернігівській області, ФПО, управління освіти і науки Чернігівської ОДА, відділення виконавчої дирекції Фонду соціаль­ного страхування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові та інші кваліфіковані викладачі.

Окрім посвідчень про проходження навчання, лідери профорганізацій отримали комплект методичної лі­тератури з питань законодавства про охорону праці.

На часі – безпека працівників

Нещодавно у м. Яремча відбулася науково-практична конференція «Безпека праці–2013», під час якої розглядалися проблеми охорони праці та промислової безпеки в Україні.

Сергій Лизанчук

Івано-Франківська обл.

У заході взяли участь голова Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки Укра­їни Олександр Хохотва, представники апарату служби та територіальних органів, представни­ки наглядових органів країн СНД та Європи, інших ор­ганів виконавчої влади України та ін.

У ході конференції розглядалося питання удоскона­лення форм та методів держнагляду в сучасних умо­вах, особливості проведення спеціальних розсліду­вань нещасних випадків на виробництві, стан охорони праці і промислової безпеки тощо.

Слід зазначити, що на конференції було продовжено практику знайомства із досвідом роботи наглядових органів зарубіжних країн. Колеги із окружного інспек­торату праці Любліна (Польща) розповіли про рефор­ми, які здійснила їхня країна на шляху до Євросоюзу, зокрема щодо впровадження державного ринкового нагляду. Учасники дістали можливість відвідати ви­робничу базу НГВУ «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнаф­та» (м. Надвірна), де вивчали питання «Практична ре­алізація та технічна підтримка державного нагляду в сучасних умовах», побували на інших підприємствах, де ознайомитися із системою управління охороною праці.

Усі пропозиції, зауваження, висловлені учасниками заходу у вигляді рекомендацій та пропозицій, були обговорені за круглим столом. Їх неодмінно викорис­тають для подальшого поліпшення стану промислової безпеки та охорони праці в Україні.

13.11.2013

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини