ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Міжнародний форум: економічна глобалізація та профспілки

 Нещодавно у китайській столиці м. Пекіні від­бувся 9-й Міжнародний профспілковий форум «Економічна глобаліза­ція та профспілки», в яко­му взяли участь пред­ставники профспілок 53 країн та 8 міжнародних профоб’єднань, серед яких була й делегація Федерації профспілок України.

 Своїми враженнями від цьо­го заходу поділився голова Профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої про­мисловості, побутового обслугову­вання населення України Олексій Романюк, який очолював націо­нальну профспілкову делегацію.

– Надзвичайно важливою та ак­туальною була тема форуму – «Рів­ні можливості, спільний розви­ток». Адже світова криза вивела на передову лінію громадських деба­тів проблему соціальної та еконо­мічної нерівності, поглибила вплив загальновизнаних видів не­рівності – стать, національність, вік тощо, а також додала проблемі нових аспектів.

Національні профцентри, які входять до Міжнародної конфеде­рації профспілок, уважають нерів­ність головним джерелом рушій­ного впливу фінансової кризи. І з цим не можна не погодитися.

Як ліки від кризи уряди багатьох країн використовують стандартний комплекс заходів, які пропонує Міжнародний валютний фонд, Сві­товий банк та деякі інші міжнарод­ні інституції. Це заморожування зарплати, скорочення робочих місць, зниження бюджетних витрат на соціальні потреби, обмеження прав трудівників та профспілок, у тому числі на колективні перегово­ри. Проте зниження витрат на робо­чу силу й соціальні програми лише підтвердило помилковість жорсткої економії та негативно позначилось на економіці багатьох країн, які проводять таку політику.

Учасники форуму одностайно заявили про обов’язок урядів у всіх регіонах світу здійснювати інвес­тування в інфраструктуру, що по­ліпшить умови життя людей та розширить потенціал національ­них економік. Державні інвестиції нагально потрібні лікарням, шко­лам, транспорту, ЖКГ, а також зе­леній економіці.

На думку більшості профліде­рів, нова економічна модель має передбачати стале економічне зростання, що базується на вну­трішньому попиті, гідній праці та гідному рівні доходів трудящих, обмеження витрат на спекулятив­ну діяльність, спрямування інвес­тицій у виробництво, сферу обслу­говування. Тобто щоб фінансова сфера обслуговувала реальну еко­номіку, а не навпаки.

Нова економічна модель має включати більш справедливий розподіл доходів. І домагатися його необхідно через механізм ко­лективних переговорів.

Профлідери наполягають на прогресивній фінансово-бюджетній і податковій політиці, яка б за­безпечувала справедливе оподат­кування усіх доходів та зменшен­ня податкового навантаження на групи населення з низькими дохо­дами. Нова економічна модель має передбачати відмову від стратегії виходу з кризи шляхом масштаб­них скорочень держвитрат на со­ціальну та сферу обслуговування.

Більшість промовців у своїх ви­ступах зазначали, що в кожному регіоні світу глобалізація має свої наслідки. З одного боку, трансна­ціональні компанії сприяють по­ширенню сучасних технологій і нових технічних досягнень, а з ін­шого – відбувається послаблення профспілкового контролю за ді­яльністю цих компаній і, як наслі­док, обмеження трудових прав лю­дей найманої праці.

На цьому тлі неймовірно вража­ють економічні досягнення Китаю. За останнє десятиліття за обсягом економіки країна з 10-го переміс­тилася на 2-ге місце в світі, дові­вши щорічні темпи приросту ВВП до 9,6%. Проте голі цифри не здат­ні передати побаченого своїми очима. Дороги та магістралі тут не гірше уславлених автошляхів Ні­меччини. Побудовано сучасну роз­винуту систему залізничного тран­спорту. В населених пунктах Ки­таю ведеться масштабне житлове будівництво. Значними темпами розвиваються машинобудування, металургійна, хімічна й інші галу­зі. Пропозиція праці зростає, а без­робіття зменшується (нині цей по­казник становить менше 4%).

При шалених темпах розвитку китайської економіки з поля зору влади та профспілок не випадає людина праці. Звісно, що в умовах керівної ролі однієї партії функції профспілок Китаю та України дещо відрізняються.

Профспілкам Китаю немає не­обхідності витрачати сили на бо­ротьбу з олігархічним капіталом та систематичними порушеннями прав трудящих роботодавцями. Вони мають більше часу для вирі­шення нагальних питань своїх спілчан щодо працевлаштування, навчання тощо, хоча з порушення­ми вони також мають справу.

Варто зазначити, що члени профспілки гідно оцінюють роботу своїх лідерів і профактиву, сплачу­ючи внески в розмірі 2% доходу на виконання статутних завдань тієї чи іншої профспілки. Про затрим­ку чи неперерахування внесків ди­ректором або головою профкому тут не може бути й мови.

Та чи не найголовніше серед моїх спостережень – посилення авангардної ролі профспілок Ки­таю в світовому профрусі. І це не дивно. Адже вони виступають за збалансований та гармонійний світ, в якому панує соціальна спра­ведливість, немає війн та насиль­ства, втручання одних країн у вну­трішні справи інших.

Звісно, думки щодо того чи ін­шого спрямування у профспілково­му русі можуть відрізнятися. Про­те не викликає жодних сумнівів, що Міжнародний щорічний форум, започаткований китайськими профспілками ще в 1994 році, є гар­ним майданчиком для обміну до­свідом і думками про подальші правозахисні дії профспілок.

  Увага та турбота

 Сергій БАРАНЧИКОВ

Закарпаття

З нагоди Дня ветерана голова облпрофради Іван Король зустрівся з ветеранами профспіл­кового руху краю, які про­працювали в апараті, служ­бі обслуговування облпроф­ради більше 20 років і нині перебувають на пенсії.

У ході невимушеної теплої розмови ветерани цікавили­ся різними питаннями проф­спілкового життя. Вони щиро дякували керівникам облпрофради за постійну увагу і турботу про них, можливість поспілкуватися, згадати роки роботи в профспілках.

Насамкінець голова облпрофради Іван Король вру­чив ветеранам профспілок грошову винагороду, після чого всі учасники зустрічі сфотографувалися на згадку про цю подію.

 День з присмаком радості та смутку

  Максим БАЛАНЕНКО

заступник голови обкому профспілки працівників держустанов

Марія ІВАНОВА

керівник прес-центру ФП Кіровоградської обл.

Міжнародний день людей похилого віку Світловод­ський райком профспілки працівників держустанов щороку від­значає «з родзинкою». До цього Дарію Ільїну спонука­ють і посадові обов’язки, і чисто людські. Вона не тіль­ки очолює райком проф­спілки, а й керує районним територіальним центром з надання соціальних послуг. Причому заходи традиційно проводяться спільно з обко­мом профспілки працівни­ків держустанов, а це озна­чає, що «іменинники» – люди похилого віку того дня отримують подвійну увагу, більше подарунків, квітів і тепла. Щоразу це свято ор­ганізовується за іншою адресою. Цього року, при­міром, воно відбулося у с. Велика Скельова.

«Це дуже мудре державне рішення – відзначати День ветерана, – сказала Дарія Ільїна. – Це глибинне свято. Звісно, літнім людям потріб­на увага повсякденно, але вони, як діти, чекають і власного свята, й особливих слів. У Великій Скельовій живуть добрі люди, турбо­тливий сільський голова Сергій Могильний, які нас добре зустрічають. Ми заві­тали не з порожніми рука­ми: привезли від спонсорів запашний коровай, солодо­щі. Взагалі для мене цей день важить дуже багато. Ми, дещо молодше поко­ління, ніби звітуємо перед старшими з предмету сові­сті. Для мене це люди по­важного віку: щоб дожити до таких років, треба мати силу, волю, терпіння, ви­тримку. На цьому зламі життя підбиваються певні підсумки про те, хто чого досягнув. Багато стареньких озираються назад із спокій­ною душею, бо прожили чу­дові трудові роки, вирости­ли гідних дітей, онуків, правнуків. За посадовими обов’язками я опікуюся са­мотніми людьми, які не ма­ють дітей. Є такі старенькі, які поховали дружин та чо­ловіків, навіть дітей, і в них більше нікого немає. Наші соціальні працівники ста­ють їм у пригоді, заміняючи родину, весь світ. Їм, натру­дженим і згорьованим, по­трібне свято, спілкування. Для них дуже важливо при­чепуритись і вийти «в люди».

Свято проводили в оновле­ному Будинку культури. Під час тематичного вечора, який організувала для літ­ніх людей директор Будин­ку культури, голова первин­ної профорганізації сіль­ської ради Світлана Буйлук, лунали пісні, виконувалися хореографічні номери. Ша­новні гості відтанули ду­шею, позгадували пережи­те, поспівали, навіть танці влаштували.

Не всі старенькі того дня змогли завітати до Будинку культури – до сільських дов­гожителів, 99-річних Фроси­ни Коваленко та Ганни Ло­пати делегація завітала з подарунками додому.

10.10.2013

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини