Стратегія профспілкового ВНЗ: формування профлідера ХХІ століття
Історія Академії праці і соціальних відносин ФПУ – це й історія
розвитку профспілкового руху пострадянської України, авангард якого – Федерація
профспілок України і виступила двадцять років тому ініціатором створення Академії.
Незмінною місією Академії всі ці роки залишається формування висококваліфікованих,
професійних профспілкових кадрів. Питання формування таких кадрів в умовах досить
складного шляху реформування української держави та суспільства й досі залишаються
найактуальнішими. Саме цьому і був присвячений круглий стіл, який проходив в Академії
4 квітня 2013 року.
Учасниками круглого столу
стали керівники структурних підрозділів Академії, завданням яких було визначити
перспективні напрями подальшої плідної співпраці Академії та Федерації профспілок
України, й журналісти газети «Профспілкові вісті». Ідеологом і модератором круглого
столу виступила в. о. ректора Академії, доктор філософських наук В. В. Буяшенко.
У своєму вступному слові професор В. В. Буяшенко звернулася
до найяскравіших моментів історії функціонування Академії як «кузні профспілкових
кадрів». «Якщо ми пригадаємо історію розвитку Академії, – сказала Вікторія Василівна,
– то вона створювалась, перш за все, як базовий центр профспілкової освіти в Україні.
І в Академії бачили саме той навчальний заклад, який готуватиме професійний кадровий
резерв для профспілок». В. о. ректора також подякувала ФПУ за підтримку протягом
двадцяти років її існування та наголосила на тому, що однією з найважливіших ланок
Академії є створений у грудні 2012 року Інститут профспілкового руху, покликаний
здійснювати свою діяльність з метою науково-методичного забезпечення діяльності
ФПУ та її членських організацій із питань профспілкової роботи, підвищення ефективності
захисту членів профспілок шляхом соціального діалогу, розвитку профспілкової освіти.
За словами Т. В. Вериковської, начальника відділення профспілкової
освіти Інституту профспілкового руху, Інституту відводиться важлива роль у забезпеченні
системності навчання профспілкових працівників. Гарантом успішності навчання профспілковців
може бути активна діяльність науково-дослідного відділення Інституту в напрямі
прогнозування соціально-економічного розвитку України, профспілкової діяльності
щодо захисту трудових і соціальних прав працюючих; обґрунтування необхідності
удосконалення правового забезпечення ефективного виконання профспілками захисних
функцій; створення банку соціальної інформації з метою посилення наукового обґрунтування
рішень профспілкових органів управління тощо. Тетяна Вікторівна висловила сподівання,
що все це забезпечить якісну діяльність відділення профспілкової освіти Інституту,
яке здійснює підвищення кваліфікації профспілкових працівників та спеціалістів,
виходячи з потреб ФПУ та її членських організацій, та допоможе іншим навчальним
закладам профспілок підняти свою роботу на якісно новий рівень.
У перспективі
Але діяльність Інституту профспілкового руху – далеко не єдина
форма співпраці Академії та ФПУ. Поєднання наукового досвіду та практичного підходу,
які продемонстрували учасники, дало можливість визначити цілу низку нових перспективних
напрямів такої співпраці.
Так, завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін і профспілкового
руху, доктор політичних наук В. М. Співак наголосив на тому, що одним із пріоритетних
трендів сучасної освіти є освіта протягом життя. І саме надання Академією освітніх
послуг людям будь-якого віку (система безперервної освіти) може стати новою сферою
реалізації як можливостей Академії, так і сферою інтересів ФПУ.
Навчальна практика
Ще один перспективний магістральний напрям співпраці запропонувала
модератор круглого столу, професор В. В. Буяшенко, яка зосередила увагу учасників
на необхідності перегляду підходу до проходження навчальної практики студентами
Академії. «Якщо говорити про майбутню, подальшу співпрацю з нашим засновником, нас
би цікавили питання системної організації практики, коли самі профспілки будуть
зацікавлені в тому, аби побачити наших студентів у себе – у своїх структурних
підрозділах починаючи з другого по п’ятий курс, – пояснила свою позицію Вікторія
Василівна. – Це дозволить профорганізації ставити певні завдання перед студентом,
а під час наступної практики, через рік, перевіряти їх виконання. Такий підхід
дасть змогу Академії підготувати професійного профспілкового лідера, який після
завершення навчання знатиме діяльність профспілок, як то кажуть, ізсередини, а
профорганізації – бути зацікавленою у співпраці зі спеціалістом, фаховий рівень
якого вона вже мала можливість оцінити».
Науковий потенціал
Свої пропозиції щодо розширення можливостей співпраці між Академією
та ФПУ внесла також завідувач кафедри соціології та соціального управління, доктор
соціологічних наук, професор С. П. Барматова, яка звернула увагу учасників на
той факт, що реалізація однієї з найважливіших функції профспілок – соціальної
експертизи нормативних і юридичних актів (документів), які розглядаються ФПУ у
межах Угоди про співпрацю з роботодавцями та Урядом України, – неможлива без залучення
науковців, без використання їх розумового на наукового потенціалу. Світлана Петрівна
наголосила на тому, що саме зараз відбувається робота з формування експертної
групи, до складу якої ввійдуть учені, що працюють в Академії. Завданням цієї експертної
групи буде наукова експертиза нормативних і юридичних документів, які проходять
соціальну експертизу в ФПУ. Це, на думку С. П. Барматової, буде суттєвим науковим
«додатком» до традиційних форм співпраці з ФПУ, які всі двадцять років реалізовувала
кафедра, а саме – проведення соціологічних досліджень за завданням ФПУ (за ці роки
таких досліджень було більше 10), участь фахівців Академії у круглих столах, експертних
нарадах, конференціях, які проводила ФПУ.
Окремо треба зупинитися на виступі завідувача кафедри маркетингу
та менеджменту, доктора економічних наук, професора, заслуженого економіста України,
автора та співавтора понад 429 публікацій К. І. Якуби. Катерина Іллівна зосередила
увагу учасників круглого столу на тому, що Академія не тільки повинна залишатися
центром підготовки висококваліфікованих профспілкових кадрів, а й взяти на себе
відповідальність за претендування на звання Центру духовного та інтелектуального
потенціалу українських профспілок.
Тему формування високоінтелектуальної, високоосвіченої особистості,
яка відповідає потребам сучасного глобалізованого світу як запоруки успішного
розвитку української держави та висококваліфікованого фахівця як запоруки ефективного
економічного розвитку цієї держави продовжила старший викладач кафедри соціології
та соціального управління Г. В. Філь – керівник студентського театру Академії.
Ганна Василівна, яка є також постійним членом лекторської групи Інституту профспілкового
руху, звернула увагу учасників круглого столу на спеціалізовані курси, які розробили
фахівці Академії й пропонуються не тільки студентам Академії та слухачам курсів
підвищення кваліфікації, а й усім профспілковим організаціям України. Серед таких
курсів – «Формування іміджу профспілкового лідера», «Ділові переговори у профспілковій
діяльності» тощо. На думку Г. В. Філь, наявність таких курсів суттєво розширює
обсяг знань, навичок і вмінь, які вкрай необхідні сучасній людині, і саме фахівці
Академії готові запропонувати їй ці освітні послуги.
Такими ж цікавими й насиченими важливою інформацією були виступи
решти учасників круглого столу.
Сучасний профлідер
Підбиваючи підсумки роботи круглого столу, його модератор, в.
о. ректора АПСВ іще раз декларувала: «На сьогодні, якщо подивитися на процес глобалізації,
який відбувається у світі, ми побачимо, що перед профспілками постають нові, глобальні
завдання та цілі, які треба реалізовувати, яких треба досягати. Сьогоднішній профспілковий
лідер має бути освіченим, аби захищати людей праці у тій чи іншій галузі». У формуванні
такого лідера Академія завжди буде постійним, потужним і вірним партнером Федерації
профспілок України.
11.04.2013
|