ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Позиція профспілок: працювати на внутрішній ринок і підтримувати вітчизняного виробника

 Олексій Петруня

Для зростання ефективності соціально-економічного розвитку України необхідно докорінно змі­нити процес формування внутрішнього ринку та під­тримки вітчизняного ви­робника. Про це розповів заступник голови Проф­спілки трудящих мета­лургійної і гірничодобув­ної промисловості України Олександр Рябко.

«Люди не довіряють банкам, вони хова­ють гроші під матра­ци, – пояснює він. – Як пишуть різні дже­рела, у громадян України зараз «на руках» від 40 до 50 млрд гривень. Це свідчить про те, що вони не мо­жуть їх реалізувати у вигляді ін­вестицій у вітчизняну економіку. Населення купує іноземні товари, тому що не розвивається вітчизня­не виробництво. А така галузь, як металургія працює в першу чергу на експорт. Чому? Тому що у нас не розвиваються власне машино­будування та металообробка, мос­тобудування та інші галузі, що ви­користовують продукцію металур­гії та гірничодобувної промисло­вості. Нам треба, перш за все, розвивати вну­трішній ринок і під­тримувати вітчизняно­го виробника».

Олександр Рябко на­вів красномовні при­клади, які підтверджу­ють його думку про те, що тільки увага з боку держави до вітчизняного виробни­ка, стимулювання розширення асортименту та якості продукції, розвиток суміжних галузей, які ко­ристуються цією продукцією, мо­жуть прискорити вирішення акту­альних проблем соціально-економічного розвитку країни. «В Поль­щі, Росії та інших країнах, де рані­ше продукція вивозилася за кор­дон, уже переорієнтувалися на внутрішній ринок, – наголосив він. – У нас близько 80% металопродук­ції іде на експорт. У Росії ж 60% – на внутрішній ринок, а 40% – на зо­внішній. Завдяки чому? Тому що уряд дав такі імпульси виробни­кам і бізнесу, розробив цільову програму з розвитку машинобуду­вання, будівництва – галузей, які є головними користувачами металу та виробів із металу. І це стосуєть­ся не лише металургії. На мою думку, всі галузі мають працюва­ти на внутрішній ринок. Це пози­ція нашої профспілки й багатьох галузевих профспілок».

А поки що, за словами Олексан­дра Рябка, український ринок за­полонили товари іноземного ви­робництва. Дійшло до того, що українські сувеніри, у тому числі до Євро–2012, постачали китайські виробники. Дивно, що Китай дає кредит, на який Україна купує у нього його ж товари замість того, щоб розвивати вітчизняне вироб­ництво. «Що таке розвиток вну­трішнього ринку? – пояснює за­ступник голови профспілки трудя­щих металургійної і гірничодобувної про­мисловості. – Це потуж­на робота наших галу­зей, які не тільки виро­бляють вітчизняну про­дукцію, а й дають на­шим громадянам, у першу чергу молоді, нові робочі місця, під­вищують розмір зарплат, пенсій і внесків до Держбюджету, місцеві бюджети й соціальні фонди».

Олександр Рябко наголосив на тому, що весь світ робить ставку на внутрішнього інвестора. Голо­вний внутрішній інвестор – це на­селення. Люди отримують зарпла­ту чи пенсію і купують вітчизня­ний продукт.

Але щоб забезпечити зростання вітчизняного виробництва, його кількісних та якісних показників, необхідна допомога з боку держави, уряду. Якщо розвиватимуться такі галузі, як будівництво, машинобу­дування, суднобудування, яким по­трібен метал, тоді й розширяти­меться його виробництво на вну­трішній ринок. Тож металурги, профспілки не тільки сподіваються на зміну підходів із боку уряду до цих важливих питань, а й пропону­ють шукати спільні кроки та вжива­ти заходів, наприклад, ухвалити спільну угоду чи меморандум.

«Наприкінці 2008 року підписа­но Меморандум між урядом, влас­никами та профспілками металур­гійної галузі, – нагадав Олександр Рябко. – Ми, звичайно, виставили блок соціальних питань та умов, отримали значні преференції, зо­крема щодо транспортних тари­фів, екологічних внесків, частину яких можна було залишати на під­приємствах. Зі свого боку, власни­ки не скорочують виробництво та працівників, активізують еколо­гічні програми. Це приклад реаль­ної підтримки вітчизняного вироб­ника. Зараз нам теж пообіцяли аналогічний Меморандум. Однак поки що все на словах... Профспіл­ки, зокрема металургійної та гір­ничодобувної промисловості, гото­ві до співпраці з урядом у питан­нях розвитку внутрішнього ринку та підтримки вітчизняного вироб­ника. Слово – за ним».

 ТНК поза українським законодавством

Галина Сваричевська

голова Закарпатської облпрофорганізації працівників і підприємців торгівлі, громадського харчування та послуг

У проблемній статті «Транснаціональні корпорації ігнорують українське законодав­ство», надрукованій у газеті «Профспілкові вісті» від 8 листопада цього року, пи­тання порушено правильно.

Але, на мою думку, не з цьо­го треба починати. Вкожній області є чимало різних су­пер-та гіпермаркетів, ресто­ранів, засновниками і влас­никами яких є вітчизняні мільйонери-олігархи. Пере­важна більшість із них не до­тримуються законодавства. Вцих закладах відсутні колек­тивні договори, порушуються умови праці та відпочинку, охорони праці і техніки без­пеки, надання відпусток тощо. Вкращому випадку, виплачується офіційно міні­мальна зарплата. Але за міні­мальну зарплату ніхто не буде працювати. Все, що ви­плачується понад мінімаль­ний розмір, виплачується в конвертах. Від цього втрачає держава – через несплату податків із цих сум, а також працівники, яким ця частина зарплати не буде врахована під час виходу на пенсію. Власникам не потрібно з ки­мось погоджувати свої дії.

Ось чому такі власники усіля­ко перешкоджають створен­ню профспілкових організа­цій. Адже профспілка буде контролювати дотримання законодавства в питаннях соціально-економічних від­носин робітника і власника.

Таким чином, наші вітчизня­ні роботодавці подають не­гативний приклад ТНК щодо працівників і держави. Тож наводити порядок у дотри­манні законодавства потріб­но починати з них. І лише після цього легше буде вису­вати вимоги до транснаціо­нальних кампаній.

Декілька років тому я була де­легатом звітно-виборної кон­ференції Конфедерації галу­зевої профспілки країн СНД. У звітній доповіді голови було відзначено, що одним з осно­вних досягнень профспілок Росії у звітному періоді є те, що при державній реєстрації фірми в її Статут записується пункт про те, що роботода­вець буде сприяти створенню профорганізації. Дуже добре, якби і в нас теж так було. Адже основною перешкодою до створення профорганізації є позиція роботодавця.

Україна ратифікувала Між­народну Конвенцію № 87 «Про право громадян на об’єднання». І тому добре було б, якби держава ство­рила реальні умови для вті­лення положень цієї Кон­венції в життя.

 Визначено розвиток сучасного профспілкового руху

 Сергій Баранчиков

завідувач відділу організаційно-гуманітарної роботи Закарпатської облпрофради

Профспілкові працівни­ки Закарпаття виїж­джали до своїх колег із Львівщини, аби об­мінятися досвідом роботи.

На зустрічі профспілковців двох західних областей України голова Об’єднання профспілок Львівщини Роман Дацько та голова За­карпатської облпрофради Іван Король розповіли про основні напрями діяльності профоб’єднань. Особливу увагу вони звернули на пи­тання укладення в областях регіональних угод з органа­ми влади та роботодавця­ми, колдоговорів на підпри­ємствах і в організаціях, про­веденні днів профспілок у районах, ужитті конкретних заходів щодо соціально-економічного захисту спіл­чан тощо. Також відбулася фахова дискусія з проблем розвитку сучасного проф­спілкового руху, підвищення ролі профспілок в питаннях соціального діалогу.

Профспілковці Закарпаття ознайомилися з роботою адміністрації і профкому СП «Галка Лтд» та виробництвом підприємства, плідно поспілкувалися із заступни­ком генерального директо­ра з виробництва Ігорем Биркою та головою профко­му Іваном Хаником. Ціка­вою виявилася екскурсія іс­торичними та культурними місцями міста Лева, відвідування оперного театру. Врамках культурної про­грами відбулися змагання з боулінгу команд профспіл­кових об’єднань Львівщини та Закарпаття.

29.11.2012

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини