СЕРГІЙ БИЗОВ: «ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ ПРОФСПІЛКИ – ДОПОМОГТИ ВЕТЕРАНУ»

ЧИ НЕ ЧАС ПЕРЕТВОРИТИ ВНУТРІШНІ ОБГОВОРЕННЯ РЕФОРМ У ВІДКРИТУ ДИСКУСІЮ?

Сьогодні, коли світ праці зазнає стрімких змін, а суспільство переживає глибокі трансформації, ФПУ стоїть перед необхідністю переосмислен­ня своєї ролі, структу­ри й підходів до захи­сту трудових прав. Пи­тання реформування ФПУ визріло давно – і хоча воно час від часу з’являється в дискусіях за зачиненими дверима, ці обгово­рення залишаються переважно внутрішньою справою вузько­го кола посадовців і апаратників.

Утім, замкнутий ха­рактер цього процесу де­далі більше контрастує з викликами, які постають перед профспілковим ру­хом. Найболючішим се­ред них є поступова втра­та зв’язку з молодими по­коліннями – особливо з тими, хто вже сьогодні входить на ринок праці, шукає колективної під­тримки та потребує су­часних, гнучких форм представництва. Поко­ління Z – критичне до ав­торитетів, відкрите до но­вих форм солідарності, цифрове за своєю приро­дою – майже не знахо­дить себе в нинішніх структурах і практиках профспілок.

Без відкритої, публіч­ної дискусії про те, якою має бути ФПУ в нову епоху, ми ризикує­мо остаточно втратити довіру тих, заради кого маємо існувати. Рефор­мування не може бути лише технічним проце­сом – це має бути глибо­кий діалог зі всіма чле­нами профспілок, з мо­лоддю, з активістами на місцях, із представника­ми різних поколінь і професій.

Ця розмова потрібна не колись у майбутньому, а вже зараз. І вона має від­буватися не в кабінетах, а у відкритому просторі, де чутно голос кожного чле­на профспілки.

Покоління Z і профспілки: тихе нехтування чи новий профспілковий шанс?

Хоча покоління Z еко­номічно успішніше за по­передні покоління у своє­му віці, його ставлення до праці й до профспілок формує радше дистанція, ніж ентузіазм. Як же профспілковий рух реагує на прихід покоління, яке не просто не приєднуєть­ся до профспілок, а часто й не розуміє, навіщо вони існують?

У більшості країн ОЕСР рівень профспілко­вого членства знижується вже понад 40 років – від пі­кових 40–60% у 1970–1980-х роках до середнього рівня 15–20% сьогодні. І хоча старші покоління досі утримують профспілкову інфраструктуру, молодь до профспілок не долуча­ється.

Чому покоління Z не йде в профспілки?

• Зміни на ринку пра­ці

Зумери частіше працю­ють у нестандартних фор­мах зайнятості: фріланс, гіг-економіка, тимчасові підряди.

Вони часто змінюють місце роботи й менше пов’язують себе з робото­давцем, не кажучи вже про профспілки.

• Ставлення до інсти­туцій

Довіра до традиційних інституцій серед поколін­ня Z історично низька – це стосується не тільки пар­тій чи урядів, але й проф­спілок.

Молодь радше шукає індивідуальних шляхів захисту (через соцмережі, юридичні консультації, самоорганізацію ad hoc ), ніж вступає в бюрокра­тичну структуру.

• Невидимість проф­спілок

Профспілки погано ко­мунікують із молоддю. Їх майже не видно у TikTok , YouTube чи Discord – де формується світогляд зу­мерів.

Молодь часто просто не знає, що профспілки ще існують або що вони мо­жуть бути для них корис­ні.

Але є й інші сигнали: повільне пробудження.

Попри низьке член­ство, цілісна картина не є безнадійною.

• У США 77% молоді 18– 34 років у 2023 році пози­тивно ставилися до проф­спілок (дані Gallup ), що вище, ніж у будь-якій ін­шій віковій групі.

• Молоді працівники були рушієм профспілко­вих кампаній у Starbucks , Amazon , Apple . Хоча фор­мально членство не масо­ве, ініціатива часто йде саме від зумерів.

• У Великій Британії профспілки в освіті, куль­турі й ІТ змогли частково переформатувати підхід, зосереджуючи увагу на «м’яких» запитах поколін­ня Z – ментальному здоров’ї, work -life balance , боротьбі з харасментом, питаннях інклюзивності.

Висновки: покоління Z – профспілковий ви­клик і шанс

Покоління Z не вступає в профспілки так, як це робили бебі-бумери чи по­коління X. Вони не визна­ють авторитету через вік або статус. Вони економіч­но сильніші за попередників, і це знижує стимул до колективного захисту. Але водночас вони схиль­ні до солідарності, до цін­нісного активізму (еколо­гія, антидискримінація), а також не бояться експе­риментувати з новими формами організації – го­ризонтальними, гнучки­ми, цифровими.

Це не покоління проф­спілкового минулого. Але можливо – профспілково­го майбутнього, якщо сам профспілковий рух на­вчиться бути радикально інакшим.

Профспілки та Покоління Альфа: час нових викликів і можливостей

«Ми не готуємо дітей до нашого світу. Ми готу­ємо наші організації до їх­нього».

Поки увага багатьох профспілок ще прикута до проблем залучення по­коління Z, на горизонті вже з’являється новий ви­клик – покоління Альфа. Це діти, народжені після 2010 року, що виростають у світі планшетів, штуч­ного інтелекту та алго­ритмів. Їхній досвід соці­алізації, спілкування й розуміння справедливос­ті формується інакше, ніж у попередніх поко­лінь. Проте ця когорта ще не сформована – і саме за­раз профспілки мають шанс вплинути на її цін­ності.

Було опубліковано безліч звітів та опиту­вань про цих молодих людей. Прогнозується, що до 2029 року представ­ники цієї групи стануть найчисленнішим поко­лінням у світі (понад 2 млрд осіб). Це покоління виростає в умовах гіпер­цифровізації, кліматич­них криз, невизначеності майбутнього та зміни форматів праці. Вони від народження знайомі з гейміфікацією, віртуаль­ними аватарами та штуч­ним інтелектом. Їхня ідентичність формується у TikTok, Discord, мета­всесвітах.

Профспілковому руху доведеться змінити не лише комунікаційні кана­ли, а й саму суть участі. Для Альфи застарілими можуть здаватися не лише профспілкові плака­ти, а й саме уявлення про організацію як ієрархію. Вони мислять категорія­ми горизонтальних ме­реж, швидкої реакції, змістовної взаємодії, ідентичності через участь, а не через статус. Отже, щоб залишатися ак­туальними, профспілки мають пропонувати нові форми залучення: цифро­ве членство, інтерактивну освіту, участь у спільнотворенні, захист у цифро­вому середовищі. Поко­ління Альфа шукатиме не «організацію з традиція­ми», а «простір, де я можу діяти».

Міжнародні прикла­ди роботи з молоддю:

• UN1ON (Франція) – Цифрова платформа CGT, створена спеціально для молодих працівників у гіг-економіці. UN1ON про­понує простий онлайн- вступ, чат-боти для юри­дичних консультацій та кампанії в Instagram і TikTok. Вона не лише ін­формує, а й мобілізує мо­лодь на захист прав у не­стабільних формах зайня­тості.

• STAYING UNION (Ве­лика Британія) – Кампа­нія TUC, спрямована на збереження молоді у профспілковому русі піс­ля перших років роботи. Вона включає менторські програми, стипендії для молодих активістів та участь у розробці політи­ки профспілки щодо но­вих форм праці.

• DePaul University Labor Education Center (США) – Центр організо­вує симуляційні навчаль­ні програми для старшо­класників і студентів, які імітують реальні перего­вори між роботодавцями та профспілками. Такі на­вчання не лише знайом­лять молодь із принципа­ми колективної дії, а й формують навички солі­дарності та критичного мислення.

Висновок: Профспіл­ка майбутнього – це не форма, а простір дії

Покоління Альфа не буде автоматично вступа­ти до профспілок лише че­рез традицію. Їхнє залу­чення потрібно здобути – діалогом, довірою, зміс­том. Профспілки майбут­нього мають не лише бо­ротися за права – вони по­винні створювати нові уявлення про працю, гід­ність, справедливість. Якщо профспілки сьогод­ні інвестують у молодіж­ні програми, цифрові трансформації, навчання та партнерства, то завтра вони можуть стати про­стором, де Альфа відчує «Тут я не просто працюю. Тут я маю голос».

ВАСИЛЬ ШИЛОВ, ФПУ

15.07.2025

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини