Як уже повідомлялося у попередніх випусках
«ПВ», Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту
прав ветеранів на засіданні рекомендував парламентарям прийняти у другому читанні
та в цілому два законопроєкти щодо регулювання трудових відносин.
Законопроєкт про внесення змін
до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері
малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження
на підприємницьку діяльність (реєст. № 5371) проголосований у першому читанні.
За нього проголосували депутати від фракцій «Слуга народу», «Голос» та депутатських
груп «Платформа за життя та мир» і «Довіра».
Крім Федерації профспілок України,
законопроєкт розкритикувала й частина владних структур. Так, Комітет Верховної
Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу заявив у своєму висновку,
що ці зміни до законодавства послаблять рівень охорони праці, звузять обсяг трудових
прав та соціальних гарантій працівників порівняно з чинним національним законодавством.
А отже, такий закон суперечитиме зобов’язанням України за Угодою про асоціацію
та не відповідатиме праву ЄС.
Парламентський комітет із соцполітики, в цілому
підтримавши законопроєкт, визнав: Міністерство економічного розвитку вважає, що
прийняття таких змін до національного законодавства може призвести до правової
колізії через неможливість їхнього практичного застосування.
Законопроєкт № 5371 пропонує: запровадити спрощений
режим регулювання трудових відносин для окремих категорій працівників та суб’єктів
малого і середнього підприємництва, принцип свободи праці та свободи трудового
договору; зменшити бюрократичне навантаження на суб’єктів господарювання – роботодавців;
зберегти основні загальновизнані трудові права і гарантії найманих працівників.
Також Комітет з питань соціальної політики
та захисту прав ветеранів рекомендує Верховній Раді прийняти в другому читанні
законопроєкт про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових
відносин (реєстр. № 7251). Цей документ пропонує:
• встановити, що на час оголошення воєнного
або надзвичайного стану усі повідомлення та документи з питань трудових відносин,
накази (розпорядження) можуть здійснюватися та вестися в електронній формі;
• передбачити порядок припинення трудового договору
з працівником або фізичною особою, яка використовує найману працю, у разі їх смерті,
визнання судом безвісно відсутніми або оголошення померлими;
• ввести додаткову підставу для розірвання
трудового договору – відсутність працівника на роботі та інформації про причини
такої відсутності понад 4 місяці;
• запровадити додаткову підставу для звільнення
працівника – неможливість забезпечувати працівнику умови праці внаслідок того,
що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні,
технічні потужності, засоби виробництва або майно роботодавця знищені в ході
бойових дій, а також ввести особливу процедуру вивільнення таких працівників;
• залишити за учасниками бойових дій щорічну
додаткову відпустку тривалістю 14 днів;
• відшкодувати працівникам та роботодавцям
пов’язані з трудовими відносинами грошові суми, утрачені внаслідок збройної агресії,
за окремим механізмом;
• дозволити позапланові перевірки дотримання
законодавства про працю в період воєнного стану;
• встановити строк, коли має бути виплачена
зарплата за час відпустки, а саме не пізніше останнього дня, що передує дню початку
відпустки;
• конкретизувати порядок регламентації робочого
часу та часу відпочинку в період дії воєнного стану, зокрема щодо категорій працівників,
яким може бути збільшено тривалість роботи впродовж тижня, уточнити порядок надання
щорічної основної відпустки;
• визначити поняття сумісництва;
• визначити особливості проходження служби
державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування у період
дії воєнного стану;
• уточнити порядок вивільнення працівників,
у тому числі масового;
• збільшити оплату праці у розмірі, збільшеному
пропорційно збільшенню норми праці, на період дії воєнного стану;
• уточнити норму щодо повідомлення працівника
про зміну істотних умов праці та умов оплати праці у період дії воєнного стану;
• надавати протягом періоду дії воєнного стану
в обов’язковому порядку працівнику, який виїхав за межі території України або набув
статусу внутрішньо переміщеної особи, відпустку без збереження зарплати тривалістю
не більше 90 календарних днів.
ПРЕС-СЛУЖБА
АТОМПРОФСПІЛКИ
З ТУРБОТОЮ ПРО СЕБЕ ТА
ПРО ІНШИХ