ВІДВЕРТА РОЗМОВА З «5371»
У
явіть ситуацію, коли зареєстрований у Верховній
Раді України законопроєкт «ожив», і ви можете поставити йому запитання, які є
для вас важливими.
Поцікавимось однією такою
історією…
Працівник:
Привіт, 5371! Ти пропонуєш спростити
регулювання трудових відносин у сфері малого та середнього бізнесу?
5371:
Так, це я.
Працівник:
А чого саме малого та середнього бізнесу?
5371:
Бо малий і середній бізнес – це основа розвитку
економіки країни. На таких підприємствах працюють 70% працівників від їх
загальної кількості. А мікробізнес зовсім маленький і не цікавий мені, а
великих підприємств у нас лише 518 на всю країну.
Працівник:
Ого! А я й не знав. Але щоб бізнес розвивався, я
так розумію, треба розпочати з мікрорівня.
5371:
Ну,
так. Але я хочу розмаху: охопити якомога більше підприємств для стимулювання
розвитку економіки, впровадження європейських стандартів у життя, підвищення
добробуту працівників. Я несу добро людям.
Працівник:
Добре, я зрозумів. Не галасуй. Розкажи, що треба для цього.
5371:
Перш
за все, прийняти мене як закон! Як запровадимо договірний режим регулювання
трудових відносин, то всі працівники заживуть класно. Якщо у вас на
підприємстві працюють 250 осіб, то роботодавець з працівниками може застосувати
договірний режим регулювання трудових відносин. Це означає, що абсолютно всі
умови праці виписуються у трудовому договорі, і всі задоволені.
Працівник:
А «всі умови праці» – це що?
5371:
От
все тобі розкажи! Коли початок та кінець роботи, перерва на відпочинок, коли
підеш у щорічну відпустку, як будеш працювати у вихідні, святкові та неробочі
дні, коли ти отримуватимеш зарплату та її розмір, а також оплату за
понаднормову роботу тощо.
Працівник:
Нічого собі! Щось я не дуже зрозумів. У нас на підприємстві є
правила внутрішнього трудового розпорядку, де записано час початку і закінчення
щоденної роботи, перерви, заохочення та відповідальність за порушення трудової
дисципліни. Що ж із ними?
5371:
Та
викинь їх. Все у трудовий договір! Навіщо псувати стільки паперу?!
Працівник
(здивований).
5371:
Ну
добре, нехай твій роботодавець вирішує, чи потрібні ці правила. Але послухай
мене: за трудовим договором на власний розсуд та за взаємною згодою –
майбутнє. Вся Америка так живе. А ми що гірші?
Працівник:
Але ж ми в Україні. А «на власний розсуд за взаємною згодою» –
це як?
5371:
Ха-ха,
темінь! Як домовишся з роботодавцем! Ось як!
Працівник:
А що ж держава? А я
можу диктувати свої умови праці? А якщо роботодавцю не сподобаються мої умови?
5371:
Та що ви до тієї
держави причепилися! І так постійна проблема, як залатати «дірки» в бюджеті,
а тут ще ти скиглиш. Самі розбирайтеся, дорослі вже. А якщо з роботодавцем не
домовишся, то шукай іншого, або зменшуй свої вимоги до умов праці. Це
конкуренція, розумієш?
Працівник:
Не зовсім. Тобто
держава не буде контролювати дотримання гарантій праці?
5371:
Молодець!
Правильно. Все сам!
Працівник:
Ага... Тоді все
записуватиметься у трудовий договір.
5371:
Нарешті, зрозумів!
Бач, я гарний вчитель.
Працівник:
А хто мені допоможе
його скласти і заповнити?
5371:
Роботодавець напише
свої умови, а ти читай уважно трудовий договір і пропонуй своє. Або сам
напиши, врешті- решт.
Працівник:
Але я ж слюсар, а
не юрист. І не знаю, як це зробити. Тим більше, у нас в селі немає у кого
розпитати.
5371:
Твої проблеми. Я за
свободу договору для всіх.
Працівник:
То він мені напише,
що я повинен працювати по 10 годин на день і без перерви. І що мені тоді
робити?
5371:
Працювати або бути
безробітним. Ти ж читав уважно трудовий договір? Бачили очі, що купували,
їжте, хоч повилазьте!
Працівник:
Хм… Дивись, у мене
мінімальна заробітна плата зараз. Чи можу я просити хоча б у 1,5–2 рази
більшу?
5371:
Погано працюєш, раз
мінімальна зарплата. Просити можна все, але чи погодиться на це роботодавець?!
Я взагалі пропоную її виплачувати раз на місяць.
Працівник:
Ти що! У мене
сім’я. Я й так живу від авансу до зарплати.
5371:
Ну, попроси
роботодавця, щоб він тобі залишив і аванс, і зарплату.
Працівник:
Ага, а він мені відмовить.
5371:
Уяви лише, яку суму
грошей будеш одразу отримувати.
Працівник:
Ой, не хочу я
такого. Я вже боюся запитати, які умови звільнення можуть бути…
5371:
Усе нормально.
Жодних умов. Гарантую! Легкий прийом і швидке звільнення. Не справляєшся – тебе
звільнено. Забув виконати доручення – тебе звільнено. Не поїхав за подарунком
для коханки роботодавця – тебе звільнено. Погано вариш каву – тебе звільнено.
Бачиш, усе ж просто!
Працівник:
Та простіше нікуди.
А держава буде осторонь?
5371:
А де їй бути?!
Трудовий договір підписують працівник і роботодавець. Що написали, те й
виконуйте. Про суд теж можеш не думати. Якщо у договорі прописано право
роботодавця звільнити працівника без підстави, то суд нічим тобі не допоможе.
Працівник:
Як же так? Я піду
до профспілки! Вона мене захистить!
5371:
Давай. Насмішив. Це
якщо у трудовому договорі буде передбачено отримання згоди профспілки, членом
якої ти є, на його розірвання.
Працівник:
А якщо я підпишу
трудовий договір, не передбачивши таке право, а через деякий час там
з’явиться профспілка, як мені передбачити це?
5371:
Ну ти мене дістав.
Думати треба спочатку. Або потім просити роботодавця внести зміни до договору.
Працівник:
То мені, виходить,
треба це передбачити?
5371:
Якщо тобі це треба,
то так.
15.08.2021
|
