ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ ОБЧИСЛЮВАТИМУТЬ ПО-НОВОМУ

К абінет Міністрів схвалив для внесення до Верховної Ради проєкт закону Украї­ни про заходи щодо упо­рядкування системи роз­рахунків розмірів прожиткового міні­муму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надан­ня адміністративних послуг (адміні­стративного збору).

Це один із законопроєктів, який по­передньо розглядався СПО об’єднань профспілок і до якого профспілки вно­сили свої зауваження та пропозиції, а також висловлювали їх на засіданнях урядових комітетів.

Голова СПО об’єднань профспілок, Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий, як представник профспілок, висловив позицію щодо цього документа на засіданні Уряду 27 січня.

Профспілки підтримують підхід, запропонований у законопроєкті, який полягає в тому, щоб прожитковий мі­німум не був прив’язаним до штрафів, пені та інших адміністративних норм, оскільки збільшення прожиткового мі­німуму автоматично тягне за собою до­даткове податкове навантаження: збільшення розмірів штрафів, зборів, платежів і стягнень, що зазвичай ви­кликає певні суперечності.

Водночас прожитковий мінімум має застосовуватися винятково для визначення основних соціальних га­рантій, які є для людини основним джерелом доходів: мінімальна заро­бітна плата, мінімальна пенсія за ві­ком, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, інші види державної соціальної допомоги.

Щодо розрахунків прожиткового мінімуму, у профспілок є певні розбіж­ності з тим, що запропоновано Мініс­терством соціальної політики України. Зокрема, СПО висловив своє запере­чення стосовно звуження сфери засто­сування прожиткового мінімуму, який не застосовується для встановлення величини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, розмірів соціальних допомог у сфері загальнообов’язкового соціального страхування, стипендій тощо. Ця пропозиція звужує зміст та обсяг існуючих прав та свобод грома­дян, що гарантовані статтею 46 Кон­ституції України. Зазначені види ви­плат для тих, хто їх отримує, зазвичай є основним і єдиним джерелом дохо­дів, тому їх розмір має бути не меншим за величину прожиткового мінімуму.

Окрім цього, профспілки виступа­ють проти скасування законопроєк­том норми щодо встановлення про­житкового мінімуму лише після про­ведення науково - громадської експер­тизи. Профспілки вважають, що така експертиза дає підстави говорити про об’єктивність та неупередженість роз­рахунків основної державної соціаль­ної гарантії, якою є прожитковий мі­німум. А її скасування, як це наразі передбачено в законопроєкті, усуває соціальних партнерів, зокрема проф­спілки, а також громадянське сус­пільство від контролю над визначен­ням розміру прожиткового мінімуму. Це суперечить і статті 421 Угоди про асоціацію України та ЄС щодо залу­чення усіх зацікавлених сторін до впровадження та встановлення відпо­відних соціальних стандартів і гаран­тій.

Профспілки наполягають на тому, щоб питома вага продовольчої складової у структурі прожиткового мінімуму була зменшена з 60 до 40%, зокрема для працездатних осіб, що відповідає показнику в країнах ЄС. Пропозиції щодо цього відповідають змісту Рекомендацій парламент­ських слухань, які відбулися минуло­го року й були присвячені темі про­житкового мінімуму.

У даному питанні розробник зако­нопроєкту – Мінсоцполітики частково пішов назустріч профспілкам, знизив­ши питому вагу продовольчої складо­вої для основних соціальних і демогра­фічних груп населення з 60 до 50%.

Разом з тим, розробник законо­проєкту врахував зауваження СПО об’єднань профспілок щодо необхід­ності визначення алгоритму обра­хунку «базової величини», оскільки його відсутність унеможливлювала надання оцінки обґрунтованості за­значеного показника.

Встановлення базових величин також передбачається в Законі про Державний бюджет України. Наразі пропонується з 1 січня 2022 року встановити базову величину:

● для соціальних виплат населен­ню – у розмірі прожиткового мініму­му, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність, станом на 1 грудня 2021 року;

● для соціальних виплат на ді­тей – у розмірі прожиткового міні­муму для дітей;

● для грошових платежів і стяг­нень та адміністративних зборів – у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також передбачено щорічне збіль­шення базової величини для соціаль­них виплат з урахуванням показника зростання споживчих цін.

ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ

Григорій Осовий,

Голова Федерації профспілок України:

«В Україні назріла необхідність запровадження нової, більш сучасної систе­ми обчислення величини прожиткового мінімуму».

до 40%,

за наполяганням профспілок, мала б бути зменшена питома вага продовольчої складової у структурі прожиткового мініму­му, зокрема для працездатних осіб, що відповідає показнику в країнах ЄС. Розробник законо­проєкту знизив питому вагу про­довольчої складової для осно­вних соціальних і демографічних груп населення з 60 до 50%.

КОЖЕН ДРУГИЙ УКРАЇНЕЦЬ – ЗА МЕЖЕЮ БІДНОСТІ

Людмила Черенько,

завідувач сектору дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України:

«Ситуація невтішна. 2020 рік однозначно приніс суттєве підвищення бідності, знижен­ня реальних доходів та спо­живчих можливостей насе­лення. Сьогодні ми маємо дані за І півріччя. Вони гірші, ніж за рік, оскільки І квартал – це повністю карантинний період, коли були прак­тично погіршені усі соціальні показники. Порівняно з тим же періодом 2019-го рівень бідності зріс із 41 до 51%. Це катастрофічне річне зростання. Коли ж ми матимемо дані за весь рік, ці показники дещо вирівняються, але не суттєво».

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОЇ НАКОПИЧУВАЛЬНОЇ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ КРИЗИ В УКРАЇНІ НЕ НА ЧАСІ!

Володимир Саєнко,

заступник Голови Федерації профспілок України:

«27 січня ц.р. пар­ламентський Комітет з пи­тань соцполі­тики та захисту прав ветеранів відкликав своє рішення рекомен­дувати Верховній Раді законо­проєкт про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забез­печення (реєстр. № 2683), пода­ний народними депутатами Укра­їни Галиною Третьяковою та ін., і готує до реєстрації новий законо­проєкт, спрямувавши його на по­переднє опрацювання.

Від самого початку керівництво Федерації профспілок України за­ймало принципову позицію, що запровадження загальнообов’язкової накопичувальної пен­сійної системи в Україні є одним з найбільш чутливих питань для простих людей і потребує виваже­ного підходу з урахуванням між­народного досвіду, а в умовах еко­номічної кризи в країні є вкрай ри­зикованим і передчасним.

Натомість запропонований пар­ламентським комітетом законо­проєкт є складним для сприйнят­тя, не підготовленим належним чином і не надає достатніх гаран­тій збереження пенсійних нако­пичень від інфляції і можливих шахрайських дій.

Сьогодні головну увагу доцільно приділити зміцненню солідарно­го пенсійного забезпечення, а за­провадження другого рівня пен­сійної системи потребує широко­го експертного і громадського об­говорення».

07.02.2021

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини