ПМГУ ПРОТИ ЗАКОНОПРОЄКТУ ПРО ДЕРЕГУЛЯЦІЮ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
Н
ещодавно Урядом було презентовано проєкт закону «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин».
Цей документ є наступником сумнозвісних «98 статей»
законопроєкту «Про працю» Тимофія Милованова. Але цього разу, напевно, побоюючись
масових протестів, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства
України змінило тактику. Замість окремого документа, який мав повністю замінити
трудове законодавство, було підготовлено низку змін до нині чинного Кодексу законів
про працю.
Новий законопроєкт передбачає:
l
Широке застосування короткострокових
трудових договорів та можливість їх змінювати роботодавцем. Як результат, найманий
працівник перебуватиме під постійною загрозою втрати роботи. І для цього не потрібно
жодних формальних причин, договір просто не продовжать. Це дуже зручний метод
репресій з боку роботодавця.
l
Суттєве звуження прав профспілок.
Зокрема, профспілка втрачає можливість захищати найманих працівників від невмотивованого
звільнення.
l
Скорочення переліку осіб, яким
не встановлюється випробування при прийомі на роботу.
l
Тривалість робочого дня, відпусток,
лікарняних – на розсуд роботодавця.
Хоч уряди та міністри в Україні змінюються доволі часто, незмінним
лишається їх бажання обмежити трудові права. Більше того, в цьому бажанні вони
змінюють тактику, намагаються заплутати людей. Скорочення трудових прав не буде
вигідним ні громадянам, ні економіці. Це буде вигідно лише олігархії та чиновникам.
ПРЕС-ЦЕНТР ПМГУ
Детальніше
читайте в черговому, № 47 «ПВ»
Профспілка
направила листа ФПУ
Центральна рада Профспілки металургів та гірників України вважає
неприйнятним проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо дерегуляції трудових відносин». Позицію Профспілки, пропозиції та
зауваження фахівців Центральної ради викладено в листі голови ПМГУ Олександра Рябка
на адресу Федерації профспілок України.
ДАНСЬКІ ПРОФСПІЛКИ
ПІДТРИМАЛИ УКРАЇНСЬКИХ КОЛЕГ
П
редставники будівельних профспілок Данії пікетували
українське посольство в Копенгагені з метою привернути увагу до неприпустимості
прийняття змін до трудового законодавства, що суперечать основоположним правам,
закріпленим у Конвенції МОП.
Вони також
передали українському послу звернення до Президента України Володимира Зеленського.
ПРОФСПІЛКА ПРАЦІВНИКІВ
БУДІВНИЦТВА ТА ПРОМИСЛОВОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ УКРАЇНИ
ЯКУ ЗАРПЛАТУ
ОЧІКУВАТИ ДЕРЖСЛУЖБОВЦЯМ?
16 листопада ц.р
відбулися слухання Комітету ВРУ з питань
організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального
розвитку та містобудування на тему:
«Реформа
системи оплати праці на державній службі».
Народні депутати України, представники Кабінету Міністрів України,
міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів, і
інституцій Європейського Союзу, інших іноземних країн та незалежних експертів,
профспілкові лідери обговорили
проблеми та виклики реформи системи
оплати праці та соціального забезпечення на державній службі; міжнародний
досвід з питань оплати праці державних службовців; ключові елементи нової
моделі класифікації посад державної служби; єдині підходи до реформування
системи оплати праці та законодавчу ініціативу щодо їх впровадження тощо.
У своєму виступі на слуханнях
Голова
ФПУ
Григорій
Осовий
, зокрема зазначив, що інтерес
профспілок до цієї теми є надзвичайно високим, оскільки більше половини
державних службовців перебувають у лавах профспілкового руху.
Відповідно до норм чинного
національного законодавства, міжнародних Конвенцій МОП, європейської практики,
працівники, державні службовці мають право на консультації, на отримання відповіді
на інформацію про оплату праці і на право ведення колективних переговорів.
Тому, безперечно, усі нормативні акти, які формуються у цій сфері, мають
обов’язково проходити механізм узгодження з професійними спілками. Те, що
стосується заробітної плати державних службовців, думаю, що ні у кого не
викликає сумніву, що нинішній рівень зарплати, дійсно, є неконкурентним по
відношенню до ринкової кон’юнктури. І залучення висококваліфікованих фахівців
до цієї надважливої справи, від якої залежить власне
і добробут країни і кожного громадянина є
дуже важливим.
Система оплати праці у держслужбі є
складною, звичайно, у порівнянні, скажемо, з робітничими спеціальностями. Якщо
муляр, скажімо,
зробив певний об’єм
робіт, і там є норми і розцінки, то, мабуть, не складно оцінити його працю.
На державній службі немає такого
чіткого механізму визначення кількості, якості праці і оцінки цієї праці.
І це, дійсно, складне завдання. Тому я думаю
ті проекти, які реалізуються у нас в Україні вже впродовж багатьох років за участі
ЄС, допомогою експертів МОП, вони повинні уособити у собі кращу практику, яка є
в інших країнах щодо врегулювання оплати праці державних службовців.
Наша думка така, що, дійсно, основою
оплати праці має бути посадовий оклад. Його в структурі заробітної плати має
становити не менше 70%, а цього сьогодні немає. І тому за рахунок різних
вакансій, тимчасово відсутніх працівників, економії фонду зарплати, між тими
працівниками, що залишились перерозподіляються кошти таким чином, підтягується
рівень оплати праці. Але це врешті-решт призводить до того, що як минулого року
деякі міністри отримували зарплату по 200 тис. грн. і більше за рахунок того,
що
розподілили економію зарплати, яка
накопичилась на кінець року. Це призвело до збурення не тільки громадської думки,
а й держслужбовців низової ланки, де посадові оклади навіть нижчі за мінімальну
зарплату визнану як державна гарантія.
Тому, безперечно, потрібно будувати
систему оплати праці на держслужбі на основі базового закону, яким є Закон «Про
оплату праці». Він включає фактично чотири елементи. Це – тарифна система, вона
має бути не менше 70%, надбавки і доплати, які мають компенсуючий, або
стимулюючий характер, індексація зарплати, як засіб протидії її знеціненню в
умовах інфляції, і звичайно компенсація працівнику, якщо раптом сталася
затримка виплати зарплати у встановлені законом терміни.
Але я хотів би підняти паралельно ще
одне питання, яке стосується оплати праці. Так
кожне відомство побудувало систему оплати праці «під себе», наприклад,
Офіс Президента України хотів мати свою систему оплати праці, Секретаріат КМУ –
іншу, а НАБУ і судді – свою, прокурори – свою, правоохоронні органи – свою. А
все це лягає на плечі того працівника і бізнесу, який працює у реальному
секторі економіки, і якому потрібно сплачувати податки, щоб потім через бюджет
перерозподілити оці видатки.
Тому я підтримую пропозицію, щоб ми
попрацювали над законопроектом, який стосується системи оплати праці у
публічному секторі і організували ці суспільні відносини у сфері оплати праці,
розуміючи, що там повинні бути чіткість, прозорість і справедливість.
Теж хотів би відреагувати на виступ
пані Олени Копанчук, відносно статті 28 проекту закону про Держаний бюджет на
2021 рік.
ФПУ і СПО об’єднань профспілок
теж направили відповідне звернення і до Уряду, і до парламентських Комітетів
про виключення ст. 28 - так званої про замороження заробітної плати державним
службовцям на рівні вересня 2020 року.
Це абсолютно неприйнятний варіант і
безперечно дискримінаційний по відношенню до цієї категорії працівників. І тому,
можливо на підсилення цієї позиції, пропоную доповнити проект рекомендацій за
підсумками цих слухань, пункт 4, який адресується КМУ щодо вилучення ст. 28 із
проекту Держбюджету як таку, що порушує права держслужбовців на справедливу
оплату праці.
І відносно самої оптимізації, ще
говорилося про недовіру людей, які працюють на
державній службі до реформ, тому що будь-які реформи врешті-решт призводили до
оптимізації, або чисельності, або фонду оплати праці і ми маємо перекреслити цю
недовіру абсолютно іншим посилом.
Що відбувалось? У 2015 році
приймається закон про оплату праці, і все
нібито правильно. Мінімальний рівень оплати
праці на держслужбі - не менше ніж дві мінімальні заробітні плати. Але
проходить буквально один рік і змінюється норма цього закону. Вже залишається
не менше двох прожиткових мінімумів, які в 2,3 рази менше мінімальної зарплати.
І тому внесення ще і цієї статті, 28-ї до закону про Державний бюджет – це був
би третій удар по категорії державних службовців, чого ми думаю не повинні
допустити категорично.
Ми як профспілки, які працювали над
законом про оплату праці і я особисто один з розробників цього закону готові долучилися
до реформування системи оплати праці на Державіній службі. Концепцію ухвалено,
ми її підтримали як СПО профспілок.
На минулому тижні Уряд ухвалив рішення
про проведення експерименту протягом 2021 року стосовно реформування системи
оплати праці на державній службі, але маємо ще зберегти стабільність і
забезпеченість державних службовців у 2021 році, не викликаючи соціальних
збуджень і конфліктів, які можуть мати місце, якщо ми проведемо цю реформу
необачно і необдумано.
Залишається не врегульованим також
питання перерахунку пенсій державним службовця за нормами ст. 37 закону про
державну службу, ще 1993 року.
Через зміни законодавства зазначена
категорія пенсіонерів
втратила
право на перерахунок пенсії у разі підвищення
заробітної плати держслужбовцям, отримуючи пенсію у суттєво меншому розмірі від
тих держслужбовців, яким пенсію призначено після 1 травня 2016 року.
А через низький рівень оплати праці вони не
завжди
можуть вийти на загальну пенсію.
Сподіваємось, що Уряд реалізує
передбачене постановою №471, від 12.06.2020р. зростання рівня пенсійного
забезпечення у т.ч. і державних службовців.
З широкого кола питань реформування
системи оплати праці на державній службі
виступив також голова Профспілки працівників державних установ України
Ю.М.Піжук
Відеотрансляція:
http://komsamovr.rada.gov.ua/news/main_news/81504.html
Прес-центр ФПУ
27.11.2020
|