ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

МОП попереджає про поглиблення нерівності в умовах поширення Covid-19

Як зазначає Міжнародна організація праці, почина­ючи з 80-х років минулого століття, у багатьох кра­їнах відбувається погли­блення прірви у рівні до­ходів, що призводить до несприятливих соціаль­но-економічних наслідків. Пандемія Covid-19 різко висвітлила проблему не­рівності, наслідками якої є не тільки більш високі ри­зики для окремих груп на­селення щодо заражен­ня вірусом, а й проблеми наявності достатніх ре­сурсів для подолання за­хворювання та здатності впоратися із серйозними економічними наслідками хвороби в подальшому.

Д еякі групи, такі як тру­дові мігранти і праців­ники неформальної еко­номіки, особливо силь­но страждають від еко­номічних наслідків, викликаних поширенням коронавірусу. Най­більших негативних наслідків за­знають жінки, зокрема серед пра­цівників охорони здоров’я.

Крім того, високий рівень бід­ності, неформальні трудові відно­сини і незахищеність робочих місць ускладнюють боротьбу з по­ширенням вірусу.

На жаль, для тих, хто зайнятий у неформальній економіці, пов’язане з пандемією скорочення робочого часу означає втрату доходів без можливості отримати допомогу з безробіття.

Нерівність також негативно впливає на людей, які заразилися вірусом, через втрату доходів уна­слідок оформлення відпусток у зв’язку з хворобою та зростання ви­трат на оплату лікування. При цьо­му для категорій працівників, які отримували найнижчі доходи, за­раження може означати катастро­фу, оскільки вони стануть ще бідні­шими. Так, за інформацією МОП, щорічно через значні витрати на лікування кількість бідних зростає на близько 100 млн людей.

Урядами і центральними банка­ми країн приймаються масштабні заходи для збереження робочих місць, а також підтримки рівня до­ходів працівників.

При прийнятті короткостроко­вих антикризових заходів МОП ре­комендує приділяти увагу захисту домогосподарств з низькими дохо­дами.

Наприклад, в Італії підтримка доходу (в розмірі 80% заробітної плати) поширюється на працівни­ків підприємств, що зазнають фі­нансових труднощів, на всі галузі економіки, а також підприємства з чисельністю працівників менше 15 осіб, які в звичайних умовах права на таку підтримку не мають. Само­зайнятим і позаштатним працівни­кам надається одноразова компен­сація втраченого доходу.

В Іспанії підтримка доходу нада­ється самозайнятим, членам коопе­ративів, а також працівникам, тру­дові відносини з якими були припи­нені. Крім того, уряд країни в рам­ках заходів щодо пом’якшення со­ціально-економічних наслідків пандемії коронавірусу має намір найближчим часом ввести безумов­ний базовий дохід, який отримає від уряду кожен громадянин.

У попередніх рекомендаціях, підготовлених Міжнародною орга­нізацією праці та Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), роботодавцям про­понується враховувати при при­йнятті рішень те, як останні позна­чаться на становищі сімей праців­ників, та забезпечувати їм макси­мальний соціальний захист. Додат­кова підтримка, особливо людей з низькими доходами, відіграє най­важливішу роль у мінімізації нега­тивних наслідків пандемії для пра­цівників, роботодавців, їх рідних і дітей.

Крім того, МОП та ЮНІСЕФ звернулися до урядів країн світу із закликом надати підтримку робо­тодавцям і посилити соціальний захист, насамперед вразливих ка­тегорій населення, передбачивши забезпечення зайнятості та дохо­дів, застосування гнучких режи­мів роботи, надання оплачуваних відпусток по догляду за членами сім’ї та можливості якісного до­гляду за дітьми в надзвичайних умовах.

ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ БЮДЖЕТУ ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ ФПУ

• РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ РОБОТОДАВЦІВ ПЕРЕДБАЧАЮТЬ НАСТУПНІ ЗАХОДИ:

• Переглянути діючі на підприєм­стві правила з метою забезпечення необхідної підтримки працівників та їх сімей.

• Заходи підтримки працівників ма­ють бути рівною мірою доступними всім без будь-якої дискримінації, і щоб всі працівники знали про них, розуміли їх суть і були з ними згодні.

• Ввести орієнтований на інтереси сім’ї режим роботи з тим, щоб пра­цівники при виконанні своїх обов’язків користувалися більшою свободою і гнучким графіком. Якщо використання гнучкого гра­фіка неможливе, розглянути інші можливості підтримки працюючих батьків, наприклад, організувати допомогу в догляді за дітьми.

• Надавати працюючим батькам підтримку у виборі відповідних ва­ріантів догляду за дітьми та забез­печити, щоб цей догляд здійсню­вався в гідних умовах.

• Посилити заходи охорони праці, в тому числі шляхом організації методичної та навчальної роботи з тематики безпеки і гігієни праці.

• Стимулювати звернення праців­ників за необхідною медичною до­помогою та підтримувати працівни­ків, яким доводиться долати стрес.

• Підтримувати заходи соціального захисту відповідно до Конвенції МОП 1952 року про мінімальні нор­ми соціального забезпечення (№ 102) та Рекомендації 2012 року про мінімальні рівні соціального захисту (№ 202), зокрема щодо субсидування медичного страху­вання працівників та страхування від втрати роботи або працездат­ності, охорони материнства тощо.

Потрійна криза капіталізму

Після фінансової кризи 2008 року ми отрима­ли важкий урок того, що відбувається, коли уряди наповнюють економіку безумовною ліквідністю, а не закладають фундамент для сталого та всеохоплюючого відновлення.

С ьогодні капіталізм переживає щонай­менше три основні кризи. Криза охоро­ни здоров’я, спричи­нена пандемією, швидко при­звела до економічної кризи з не зовсім ще зрозумілими на­слідками для фінансової ста­більності. І все це відбуваєть­ся на фоні кліматичної кризи, яку неможливо вирішити шляхом ведення бізнесу «як звичайно». Ще якихось 2 міся­ці тому засоби масової інфор­мації рясніли фотографіями змучених роботою пожежни­ків, а не знесилених медичних працівників.

Ця потрійна криза виявила декілька проблем з тим, як функціонує капіталізм, і всі вони повинні вирішуватися од­ночасно з реагуванням на не­відкладну надзвичайну ситуа­цію у сфері охорони здоров’я. Або ми просто будемо вирішу­вати проблеми в одному місці, в той час як нові проблеми з’являтимуться в інших міс­цях. Саме так сталося під час фінансової кризи 2008 року.

Тоді політики наповнили світ ліквідністю, не спрямував­ши її на широкі можливості ін­вестицій. Як результат, гроші потрапили у фінансовий сек­тор, який був (і залишається) неспроможним їх ефективно використати.

Криза, спричинена Covid-19, виявила ще більше недоліків у наших економічних структу­рах, серед яких далеко не останнє місце належить поши­ренню нестабільної незахище­ної зайнятості через зростання гіг-економіки та десятиліттю ослаблення переговірної сили працівників. Дистанційні фор­ми роботи просто не підходять для більшості працівників, і хоча уряди надають певну до­помогу працівникам зі звичай­ними контрактами, самозайня­ті люди можуть залишитися покинутими в біді.

Що ще гірше, нині уряди на­дають позики бізнесу в той мо­мент, коли заборгованість при­ватного сектору є найбільшою в історії. І нагадаємо, саме ви­сокий рівень приватної забор­гованості став причиною світо­вої фінансової кризи.

На жаль, протягом остан­нього десятиліття багато країн реалізовували політику жор­сткої економії, нібито пробле­ма полягала в державному бор­гу. Результатом стало розми­вання самих інститутів дер­жавного сектору, що необхідні для подолання таких криз, як пандемія коронавірусу.

На додачу до цієї самозапо­діяної шкоди, надмірно забез­печений грошима бізнес-сектор викачував кошти з економіки, винагороджуючи акціонерів за допомогою схем викупу акцій, замість того, щоб сприяти за­безпеченню довгострокового зростання, інвестуючи в дослі­дження та розробки, заробітну плату та навчання працівни­ків. Як результат, домогоспо­дарства були позбавлені мож­ливості накопичити фінансові заощадження, що ускладнило їхній доступ до таких основних благ, як житло й освіта.

Погана новина полягає в тому, що криза Covid-19 заго­стрює усі ці проблеми. Добра новина в тому, що ми можемо використати сучасний надзви­чайний стан, аби почати буду­вати більш інклюзивну та стій­ку економіку. Питання в тому, щоб не затримувати чи блоку­вати підтримку з боку уряду, а правильно її структурувати. Ми повинні уникати помилок епохи після 2008 року, коли па­кети допомоги дозволили кор­пораціям отримати ще біль­ший прибуток після закінчен­ня кризи, замість того, щоб за­класти основу для надійного й інклюзивного відновлення.

МАРІАНА МАЦЦУКАТО,

ПРОФЕСОР ЛОНДОНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО КОЛЕДЖУ У ГАЛУЗІ ЕКОНОМІКИ ІННОВАЦІЙ ТА СУСПІЛЬНОЇ ЦІННОСТІ

20.04.2020

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини