Прояви дискримінації жінок можна подолати через гендерний баланс представництва у владі
25 січня, напередодні Всесвітньої
ради Соціалістичного Інтернаціоналу (детальніше див. у попередньому номері «ПВ»)
Жіночий Соціалістичний Інтернаціонал провів засідання виконавчого комітету, в якому
взяла участь представниця від найбільшої профспілкової організації України – Федерації
профспілок України.
З
ахід зібрав представниць від 140 членських організацій. Жінки з усього
світу вражали розмаїттям одягу, манер, традицій, але всі вони об’єднані єдиною
метою: досягти гендерного балансу 50/50 в усіх сферах управління суспільним життям.
Цілями та завданнями Жіночого Соцінтерну є: розширення
участі жінок у політиці; промоція знань та розуміння гендерної рівності; проведення
кампанії проти гендерної нерівності та дискримінації жінок у суспільстві; праця
задля миру, безпеки та прав людини; зміцнення та розширення відносин між членськими
організаціями й іншими жіночими організаціями, що мають подібні цінності та погляди.
На правах приймаючої сторони тон зібранню задала очільниця
міністерства у справах жінок Домініканської Республіки пані Джанет Каміло. Так,
це правда, у Домінікані, де на кожні 100 жінок припадає 105 чоловіків, утворено
міністерство у справах жінок ще у 1999 році!
Знаково, що в заході також взяла участь перша жінка
– голова сенату Чилі – верхньої палати парламенту Ізабель Альєнде.
На сесії було розглянуто питання розширення прав та
можливостей жінок та дівчат, зв’язку із Цілями сталого розвитку (роль систем соціального
захисту), а також важливості доступу до державних органів та інфраструктури.
Ні для кого не є секретом, що чоловіки в усьому світі
продовжують впроваджувати концепт «чоловічого світу». Тому жінки Соцінтерну виробляють
стратегію та тактику подальших дій на зміну стереотипу, що вкорінився. Їхня мета
– 50% квоти представництва жінок у владних структурах по всьому світу та органах
управління міжнародних громадських організацій.
Адже тільки через баланс представництва у владі можливо подолати прояви
дискримінації жінок. Це стосується нерівності в оплати праці, проявів фізичного
та психологічного насильства, обмеженого доступу до освіти, великого навантаження
домашньою роботою та вихованням дітей.
Почесний президент Жіночого Соцінтерну Пія Локателлі наголосила:
«Нашим пріоритетом має стати доступ молодих жінок до політичної влади, що зможе
змінити майбутнє на краще».
Не оминули увагою й військові конфлікти. Жінки Соцінтерну закликають
до партнерства, звертаючи увагу на те, що жодна жінка в сучасному світі не розпочала
військову експансію.
ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРОФСПІЛКА ВИРОБНИЧНИКІВ І ПІДПРИЄМЦІВ
Наталія Землянська,
голова Всеукраїнської профспілки виробничників
і підприємців:
«Чи існує в Україні гендерна дискримінація? Де-юре гендерна
дискримінація заборонена Законом України «Про засади запобігання та протидії
дискримінації в Україні», прийнятим Верховною Радою України 2013 року. Ще до
того, 2005 року, український парламент ухвалив Закон «Про забезпечення рівних
прав та можливостей жінок і чоловіків». Ратифіковано Конвенцію Організації
Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. На додачу
постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2018 року затверджено
«Державну соціальну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і
чоловіків на період до 2021 року», метою якої є удосконалення механізму забезпечення
рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства
та впровадження європейських стандартів рівності.
Однак, реалії невтішні: за даними Фонду народонаселення ООН в
Україні, щорічно понад 1,1 млн українок потерпають від фізичної та сексуальної
агресії і тиску в сім’ї.
Ситуація з гендерним нерівноправ’ям у сфері оплати праці не нова,
але від того не менш болюча: в середньому, за даними Держстату, жінка отримує
на 20% меншу зарплату, ніж чоловік, за еквівалентну роботу на одних і тих же
посадах. Неофіційна статистика наводить ще більший розрив в оплаті праці
чоловіків та жінок.
Гендерні квоти, за якими жінок у виборчому списку політичної сили
має бути не менше 30%, прописані в Законі України «Про місцеві вибори». У свою
чергу, міжфракційне депутатське об’єднання «Рівні можливості» наполягає на
запровадженні відповідних квот до закону про вибори народних депутатів.
Норми про
рівні права та можливості жінок з чоловіками хоч і закріплені в українському законодавстві,
однак далекі від реалій і безапеляційно спростовуються експертами і статистикою.
Українки й сьогодні зазнають дискримінацій за ознакою статі».
Наприкінці засідання Жіночого Соцінтерну його учасниці схвалили
резолюцію «Системи соціального захисту, доступ до державних послуг та
стабільної інфраструктури для забезпечення рівності чоловіків і жінок та розширення
можливостей жінок та дівчат».
У резолюції зазначається, що розширення дебатів створює
благодатний ґрунт для початку кампанії «Все для 50/50 рівності». 30% було
мінімальним, нині триває боротьба за справедливість, за участь 50% жінок у
владі та прийнятті рішень.
Жінки та дівчата залишаються найменш соціально захищеною групою в
усьому світі, поки вони не мають доступу до державних послуг. Гендерна
нерівність означає поглиблення форм експлуатації та гноблення жінок не тільки
на ринку праці, а й у всіх сферах повсякденного життя. Цей вплив проявляється
більшою вразливістю до ризиків та соціальною вразливістю.
На жаль, також спостерігалися тривожні регресії, особливо в роки
після фінансової кризи 2009 року. Заходи жорсткої економії, які передбачають
скорочення та обмеженість державних послуг, завдають шкоди жінкам різними
способами: збільшення бідності жінок шляхом витіснення їх з робочих місць у
державному секторі, закриття або зменшення доступу до послуг із сексуального та
репродуктивного здоров’я, охорони здоров’я, материнства та догляду за
дитиною, послаблення підтримки жертв насильства... Ці регресії повинні бути
припинені. Права та потреби жінок є надто важливими, щоб їх можна було відкинути,
коли зміниться політичний настрій.
Забезпечення фінансування належних інфраструктур має важливе
значення для того, щоб жінки та дівчата могли легко отримувати доступ до
соціального захисту та державних послуг. На практиці це може набувати різних
форм, таких як мобільні медичні та пологові відділення, надавати транспортні
послуги в громаді або збільшувати рівень обслуговування дітей.
На підтримку збільшення надання державних послуг та соціальної
інфраструктури, підвищення інклюзивності систем соціального захисту для всіх
жінок і дівчат Жіночий Соцінтерн закликає своїх членів та пов’язані групи:
– Поважати принципи прав людини та гідної праці при розробці та
реалізації політики щодо соціального захисту й державних послуг.
–Включити конкретні цілі соціального захисту та державних послуг,
а також рекомендації щодо включення та доступу жінок і дівчат до місцевих та
національних маніфестів партій, щоб забезпечити високий рівень соціального
захисту політичних питань.
– Кинути виклик прийнятим нормам у системах соціального захисту,
які виключають або ігнорують потреби жінок і дівчат, у тому числі питання
надання, доступу та доступності основних громадських послуг, таких як охорона
здоров’я материнства.
– Закликати до виділення достатніх фінансових ресурсів на
урядовому рівні для забезпечення всіх членів суспільства, включаючи жінок і
дівчат, адекватним соціальним захистом, а також серйозного заперечення будь-
якого зменшення такого фінансування.
– Збирати якісні дані за гендерними та кількісними даними,
розбиваними за статтю, відповідно до міжнародних стандартів, які будуть
використовуватися для моніторингу та оцінки політики соціального захисту, їх
модифікації та розробки нових політик, більш чутливих до гендерних аспектів.
– Нагадувати
та просвіщати громади та регіони про внесок жінок та дівчат у соціальне та економічне
процвітання, щоб допомогти змінити культурне сприйняття та створити постійний діалог
з оцінкою та шануванням жінок та дівчат.
28.02.2019
|