ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ – ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Григорій Осовий: «Для нас на сьогодні є надважливим підвищення рівня проведення правозахисної роботи та спрямування її на конкретних членів профспілок»

Глобалізація та підвищення впли­ву бізнесу на соціально-економіч­ні процеси вимагає від суспільства особливої уваги до проблем забез­печення прав людини, насамперед прав найманих працівників. Важ­лива та відповідальна місія тут на­лежить профспілкам, як найбільш послідовним захисникам інтересів людей праці. Про це заявив Голова СПО об’єднань профспілок, Голо­ва Федерації профспілок України Григорій Осовий у своєму висту­пі на міжнародному науково-прак­тичному семінарі «Зміцнення засад у сфері бізнесу та прав людини: драйвери для України», що відбув­ся 13 листопада в м. Києві.

З авдання профспілок – активно та ефективно забезпечувати права чле­нів профспілок на гідну працю, на­лежні її умови й оплату в рамках ком­петенції, що надана профспілкам вітчизняним та міжнародним законодавством. «Для нас на сьогодні є надважливим підвищен­ня рівня проведення правозахисної роботи та спрямування її на конкретних членів профспі­лок, – зазначив Григорій Осовий. – Назріла необ­хідність створення у регіонах при об’єднаннях профспілок центрів правової допомоги, де люди могли б отримати консультацію, правову допо­могу, в тому числі адвокатський захист».

Серед завдань профспілок було та залиша­ється забезпечення законних прав працівників підприємств усіх форм власності, де є члени профспілок та профспілкові організації. Це мі­сія відповідальна і її треба нести гідно, щоб ви­правдовувати довіру спілчан, яких ми представ­ляємо, наголосив Григорій Осовий.

Голова ФПУ окреслив низку актуальних про­блем у сфері відносин за віссю «працівники – профспілки – бізнес». Перша – право працівни­ків на створення професійних об’єднань. Друга – право вести колективні переговори, укладати колективні договори та угоди. На жаль, і там, і там профспілки нерідко вимушені долати пере­шкоди з боку власників бізнесу. ФПУ, її член­ські організації намагаються різними шляхами – законодавчим, шляхом переговорів та акцій протесту – донести свої вимоги та пропозиції як до органів законодавчої і виконавчої влади, ро­ботодавців, так і власників бізнесу.

Якщо про створення гідних умов праці, за­значив Голова ФПУ, переговори з роботодавця­ми, які представляють інтереси бізнесу, відбу­ваються доволі успішно, то дискусії щодо роз­поділу результатів праці – процес довгий та важкий. На жаль, бізнес в Україні не бажає про­водити перерозподіл з урахуванням інтересів найманих працівників. Тут профспілки бачать для себе велике поле діяльності. Треба наполе­гливо шукати нові форми, методи та підходи для вирішення цієї дуже болючої проблеми.

На семінарі також виступили директор Ін­ституту економіко-правових досліджень НАН України Володимир Устименко, академік – се­кретар відділення економіки НАН України, ди­ректор Інституту демографії та соціальних до­сліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лі­банова, яка дала високу оцінку ролі профспілок, зокрема ФПУ та її лідера, в соціально-економіч­ному захисті найманих працівників, а також інші представники ділових та наукових кіл, профспілок.

ПРЕС-ЦЕНТР ФПУ

Проблеми мобінгу та булінгу в Україні

«Профспілки як ніхто інший стикаються з пробле­мами дискримінації та стигматизації працівників на робочому місці, зокрема за ознаками належності або бажання брати участь у профспілковому русі», – такою була основна теза виступу керівника де­партаменту правого захисту ФПУ Дмитра Ляха на засіданні круглого столу у Верховній Раді України на тему «Проблеми мобінгу та булінгу в Україні».

О днією з форм такої дискримінації працівників є мобінг – систематичний психологічний тиск у вигляді цькування співробітника в колективі з метою зниження його автори­тету й, зазвичай, подальшого звільнення.

Особливо гостро постала проблема мобінгу у сфері неза­декларованих трудових відносин, де працюють близько 6 млн працівників, які фактично позбавлені гарантій та прав на гідні умови праці та можливос­ті документально підтвердити порушення їхніх прав у судовому порядку.

Українська судова практика щодо дискримінації у сфері праці за час дії Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Укра­їні» з 2012 року свідчить про неефективність існуючої системи захисту, оскільки, незважаючи на численні факти дискримінації у сфері трудових відносин, за цей період розглянуто не більше десятка справ, які, на жаль, у переважній більшості вирішено не на користь постраждалих.

Проблема права доступу до правосуддя для таких справ залишається вкрай гострою, що обумовлено насамперед непосильним розміром для людини праці судового збору у разі висування позивачем вимог про ма­теріальне відшкодування заподіяної шкоди, а також неможливістю пред­ставити документальні докази, в тому числі показання свідків, які також перебувають в аналогічному дискримінаційному середовищі та бояться втратити роботу навіть в умовах примусової праці.

Стосовно запропонованого для обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо запобігання мобін­гу)» (№ 7005 від 25.07.2017), Дмитро Лях наголосив на його необхідності за умови кардинального доопрацювання.

Так, визначення понятійних норм утиску/мобінгу повинно містити­ся в статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дис­кримінації в Україні», як основоположного закону щодо дискримінації. Також необхідно запровадити спрощену процедуру фіксації факту мо­бінгу/утиску як адміністративного правопорушення.

Новели, запропоновані авторами законопроекту до статті 172 Кримі­нального кодексу України, також потребують доопрацювання, оскільки недостатньо визначені суб’єкти і суб’єктивна сторона кримінального правопорушення, об’єктивна сторона з причинним зв’язком між діян­ням та важкими наслідками для людини від утиску/мобінгу.

Наприкінці свого виступу Дмитро Лях висловив готовність ФПУ бра­ти участь у доопрацюванні цього законопроекту.

ДЕПАРТАМЕНТ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ФПУ

Результати пенсійної реформи

21 листопада в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної полі­тики, зайнятості та пенсійного забез­печення відбулися слухання на тему «Результати пенсійної реформи».

В арто зазначити, що з 1 жовтня 2017 року здій­снено осучаснення пенсій – із загальної чи­сельності пенсіонерів 11,7 млн осіб розмір пен­сії підвищено 10,2 млн, або 90%. Середній роз­мір пенсії після перерахунку зріс на 561,17 грн (з 1886,78 грн станом на 1 липня 2017 року до 2447,95 грн ста­ном на 1 жовтня 2017 року).

Автоматично перераховано на загальних підставах пенсії, призначені за спеціальними законами держслуж­бовцям, посадовим особам органів місцевого самовряду­вання, журналістам, науковцям та ін.

Скасовано особливий порядок виплати щодо 476 тис. працюючих пенсіонерів.

З 1 квітня 2018 року 2,7 млн осіб, які станом на 1 березня 2018 року набули страховий стаж після призначення (або попереднього перерахунку пенсій автоматично, без осо­бистого звернення), проведено перерахунок пенсії з ура­хуванням стажу та заробітної плати.

З 1 березня 2019 року планується провести індексацію пенсій шляхом збільшення зарплати, з якої вони розрахо­вані, на коефіцієнт, який відповідає 50% зростання спо­живчих цін та 50% показника зростання середньої зарплати доходу в Україні, з якого сплачені страхові внески.

Незважаючи на проведені зміни, одними з головних недоліків системи пенсійного забезпечення залишаються низький рівень пенсійних виплат і незбалансованість бю­джету Пенсійного фонду України.

У своєму виступі перший заступник голови комітету Сергій Каплін зазначив, що 4,8 млн українців з 1 жовтня 2018 року отримали підвищення пенсії на 200 грн, проте 57% отримуватимуть, як і раніше, пенсії у розмірі до 2 тис. грн. У нинішніх умовах це не є підвищенням, тож потріб­но шукати більш дієві механізми зростання пенсій.

Завдяки зусиллям членів комітету вдалося відновити фінансування заробітних плат поштарів. За результатами зустрічей з Прем’єр-міністром, керівництвом соціального блоку досягнуто домовленості щодо виділення у наступ­ному році 500 млн грн на оплату праці 57 тис. поштарок, які доставлятимуть пенсії.

Комітет сьогодні турбує питання підвищення пенсій вій­ськовим пенсіонерам, яке досі не вирішено, а також виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам. Також Сергій Ка­плін зупинився на питаннях фінансового забезпечення пен­сійної системи, зокрема збільшення рівня оплати праці, де­тінізації зайнятості та заробітної плати, розбудові другого рівня пенсійного забезпечення – накопичувальної системи.

Член СПО об’єднань профспілок, заступник голови Профспілки нафтової і газової промисловості України Сергій Українець зазначив, що позитивними моментами внесених змін було осучаснення пенсій, відновлення ви­плати пенсій у повному обсязі працюючим пенсіонерам, запровадження з 2019 року щорічного підвищення пенсій з урахуванням зростання середньої зарплати в країні та інфляції. Разом з тим, сьогодні мінімальна пенсія (1452 грн) майже вдвічі нижча від фактичного прожиткового мінімуму, який визначається Мінсоцполітики (в цінах жовтня ц. р. – 2765 грн). При цьому зазначеного показника не досягає навіть середній розмір пенсії, який на 1 липня 2018 року склав 2562 грн. Пенсії на рівні й менше фактич­ного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили пра­цездатність, отримують понад 70% пенсіонерів. Співвід­ношення середньої пенсії до середньої зарплати вже ста­новить близько 30% і продовжує знижуватися.

УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ І ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФПУ

02.12.2018

ДОДАТИ КОМЕНТАР

2000

Ваше ім'я:
Коментар:
	введіть цифри на картинці

Усі новини